Рішення № 126086808, 25.03.2025, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1683/21

Провадження № 2/192/3/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання Короти Л. С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув с-щіСолоне Дніпровського(Солонянського)району Дніпропетровськоїобласті цивільнусправу впорядку спрощеногопозовного провадженняза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 20 серпня 2021 року приблизно о 14 годині 50 хвилин на 441 км автодороги Н-08, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та здійснив зіткнення з попереду їдучим автомобілем марки Тойота, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року винуватим у скоєнні ДТП визнано відповідача ОСОБА_3 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Тойота, номерний знак НОМЕР_2 була застрахована в НАСК «ОРАНТА» згідно полісу № 204203168, а відповідач керував транспортним засобом ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1 без страхового полісу.

20 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 , як власник автомобіля Тойота, номерний знак НОМЕР_2 , повідомила Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) про ДТП та згідно висновку № 8646 експертного дослідження від 07 вересня 2021 року, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля Тойота, номерний знак НОМЕР_2 становить 134517 гривень.

Позивач зазначає, що оскільки ОСОБА_3 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому МТСБУ 25 жовтня 2021 року виплатило на користь власника автомобіля ОСОБА_1 на відшкодування спричинених збитків в результаті ДТП 109676 гривень 68 копійок, внаслідок чого у позивача виникло право вимоги до винної особи у розмірі різниці виплаченого відшкодування на суму 24840 гривень 75 копійок.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 6000 гривень витрат на евакуацію автомобіля та 3 500 гривень витрат на проведення оцінки вартості матеріального збитку.

Крім того, позивачі також просять стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП. Так, позивач, як власник пошкодженого автомобіля, просить суд стягнути з відповідач на її користь 10000 гривень моральної шкоди, а відповідач, як водій цього автомобіля, 5000 гривень.

Позивачі, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Надали суду заяви, згідно яких просили про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі (а.с. 70,71).

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.77,118) в судове засідання не з`явився, відзив на позов суду не надав. З матеріалами справи ознайомлений, а в судовому засіданні 22 лютого 2022 року просив відкласти розгляд справи та надати час для отримання правової допомоги (а.с.76).

Ухвалою від 06 травня 2022 року провадження у справі було зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (а.с.92).

Ухвалою від 25 лютого 2025 року провадження у справі поновлено у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 09 січня 2025 року знятий з обліку військовозобов`язаних у зв`язку зі звільненням з військової служби за сімейними обставинами (а.с.104, 112).

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини п`ята та шостастатті 81 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що згідно постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року ОСОБА_3 був визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за наступними обставинами (а.с.9).

20 серпня 2021 року приблизно о 14 год. 50 хв., на 441 км а/ш Н-08, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та здійснив зіткнення з попереду їдучим автомобілем Тойота, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні ушкодження, потерпілих немає. Своїми діями ОСОБА_3 порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху України (а.с.9).

Таким чином постановою суду, яка не була оскаржена в апеляційному порядку та набрала законної сили 12 жовтня 2021 року, було встановлено вину ОСОБА_3 у скоєнні ДТП 20 серпня 2021 року (а.с.9).

Докази про те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1 , а також особи, яка керувала вказаним транспортним засобом в момент ДТП була застрахована - в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Тойота, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 (а.с.13) була застрахована згідно полісу №204203168 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПАТ «НАСК» ОРАНТА» зі строком дії з 27 травня 2021 року по 26 травня 2022 року (а.с.14).

Згідно Висновку № 8646 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку від 07 вересня 2021 року (а.с.15-44) розмір збитків, заподіяних автомобілю Тойота, номерний знак НОМЕР_2 в результаті ДТП становить 295 547 гривень 05 копійок, а ринкова вартість автомобіля 161029 гривень 62 копійки.

25 жовтня 2021 року МТСБУ відповідно до вимог п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило оплату по справі № 78582 на суму 109128 гривень 30 копійок (а.с.50), а згідно листа повідомила ОСОБА_2 про прийняте рішення (а.с.49).

Згідно зі ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу у визначений ч.2ст.16 ЦК Україниспосіб, зокрема, шляхом відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди.

Згідно зіст.22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що до зазначених правовідносин слід застосувати положенняст.1166,1187,1194,1195 ЦК України та норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.14).

Згідно зст.1166 ЦК Українимайнова шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зст.1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК Українипотерпілий має право в першу чергу отримати відшкодування завданої йому шкоди за рахунок страхової виплати, і тільки у разі недостатності такої виплати для повного відшкодування шкоди - різницю отримати від особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Оскільки винною особою в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди постановою суду визнано саме відповідача, який керував транспортним засобом не застрахувавши свою цивільно-правову відповідальність відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то вказане свідчить про те, що позивачі мають право на отримання від такого відповідача різниці у виплаті страхового відшкодування, яке вони отримали від МТСБУ.

Тому у зв`язку з виплатою МТСБУ позивачам 109128 гривень 30 копійок (а.с.50), а також з урахуванням завданої шкоди на суму 161029 гривень 62 копійки, різниця у розмірі 24840 гривень 75 копійок підлягає стягненню з відповідача.

Також суд вважає, що з відповідача слід стягнути і витрати, які позивач понесла у зв`язку з евакуацією автомобіля в розмірі 6000 гривень, що підтверджується товарними чеками від 20 та 21 серпня 2021 року (а.с.46,47), а також 3 500 гривень витрат на проведення оцінки вартості матеріального збитку, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 8646 від 31 серпня 2021 року ПП ОСОБА_4 (а.с. 48).

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд посилається на наступне.

Відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має керуватися засадами розумності, виваженості, та справедливості.

Позивачами доведено завдання їм моральної шкоди, яку суд вважає було завдано самим фактом ДТП, в результаті якого автомобіль, власником якого є позивач, отримав механічні пошкодження, а позивачі відчули моральні страждання у зв`язку з тим, що перебували в салоні автомобіля під час ДТП. При визначені розміру моральної шкоди суд враховує ступінь фізичних і моральних страждань позивачів, їх тривалість і тяжкість, а також конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

Так, позивачі внаслідок ДТП тілесні ушкодження не отримали, проте змінився їх уклад життя, у зв`язку з тим, що їм довелося здійснювати дії по відновленню пошкодженого майна, вони тривалий час були позбавлені можливості ним користуватися. Також судом враховується те, що позивач ОСОБА_1 крім того, що перебувала під час ДТП в салоні автомобілі, є його власником, а тому додатково понесла моральні страждання, пов`язані з відновленням автомобіля.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що позивачам було задано моральну шкоду, а розмір її відшкодування суд вважає необхідним визначити в розмірі 6000 гривень, яка завдана позивачу, яка також є і власником автомобіля, а тому моральна шкода їй завдана в більшому розмірі, ніж ОСОБА_2 .

Також ОСОБА_2 , як водію автомобіля, який був учасником ДТП завдана моральна шкода, яку суд оцінює в 5000 гривень та яка підлягає стягненню з особи, яка є винною в ДТП, що на думку суду є достатнім та справедливим.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини даної справи, дослідивши надані сторонами докази на їх підтвердження з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що ДТП, в якому було заподіяно матеріальну шкоду позивачу ОСОБА_1 та моральну шкоду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , сталося з вини відповідача ОСОБА_5 , у зв`язку з чим відповідно до ст.23,22,1166,1179,1187 ЦК Українина нього повинен бути покладений обов`язок відшкодувати спричинену позивачам такими протиправними діями матеріальну та моральну шкоду.

Тому, оцінюючи всі докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є законними і підлягають частковому задоволенню в частині розміру моральної шкоди, яку суд вважає необхідним стягнути на користь ОСОБА_1 . В іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином,у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 КПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП суду невідомий) накористь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 24840 (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок) гривень 74 копійок, витрати на евакуацію транспортного засобу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, моральну шкоду в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, а всього 39980 (тридцять дев`ять тисяч дев`яносто вісімдесят) гривень 75копійок, відмовивши в задоволенні іншої частини позову.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП -суду невідомий) накористь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП -суду невідомий) накористь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП -суду невідомий) накористь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 25 березня 2025 року.

Суддя Н. О. Щербина