Постанова № 12608591, 23.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-6022/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Смілянець Е.С. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Умнової О.В., Кузьменка В.В.,

при секретарі Ковризі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Вегас»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 у справі за позовом Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області до МПП «Вегас»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

10.12.2009 позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення до Державного бюджету України з відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7000 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, податковими органами було проведено перевірку за дотриманням відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме залу гральних автоматів, який знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Комунарів, 25.

В результаті перевірки було виявлено порушення вимог п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та складено акт № 0324/05/62/23/30199999 від 30.05.2009.

Відповідно до матеріалів справи перевіркою встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій, а саме: КОРО № 232700052912 зареєстрована 11.02.2008, а Z-звіти почали підклеюватись з 06.02.2008, зокрема Z-звіт № 1704 за 06.02.08 на суму 200 грн., Z-звіт № 1705 за 07.02.08 на суму 150 грн., Z-звіт № 1706 за 08.02.08 на суму 200 грн., Z-звіт № 1707 за 09.02.08 на суму 200 грн., Z-звіт № 1708 за 10.02.08 на суму 650 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте рішення № 0002222302 від 30.06.2009 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 № 436/95, на суму 7000 грн.

Доводи апелянта аналогічні тим, що були у суді першої інстанції та полягають у тому, що органи державної податкової служби не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про стягнення зазначених штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними, однак не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Безпідставність доводів апелянта вбачається із вимог п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яким встановлено, що Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

В свою чергу, п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

При цьому, згідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянтом не заперечується наявність виявлених податковою перевіркою порушень вимог п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в КОРО за період з 06.02.2008 по 10.02.2008 на загальну суму 1400 грн.

При цьому, дійшовши висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до ч 1. ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Санкція застосована за порушення п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»відноситься до адміністративно-господарських санкцій.

В свою чергу, згідно ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що вказане правопорушення було вчинене відповідачем у період з 06.02.2008 по 10.02.2008, а спірне рішення винесено лише 30.06.2009.

Отже, позивачем був пропущений річний строк застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлений ст. 250 ГК України, що не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Вегас»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 29.11.2010.