Постанова № 12608574, 23.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13016/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,

при секретарі Ковризі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2010 у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

22.10.2009 TOB «ФАН ГЕЙМ»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №001217/2305 від 24.10.2008.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2010 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.09.2008 співробітниками податкової служби була проведена перевірка залу гральних автоматів, який належить TOB «ФАН ГЕЙМ», щодо дотримання відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки був складений акт від 27.09.2008 №1244/26/59/23/24929930 та прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №001217/2305 від 24.10.2008 в розмірі 3360 грн.

В акті перевірки від 27.09.2008 зазначено, що позивачем порушено п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме: на момент перевірки в приміщенні гральних закладів всього знаходилось 7 гральних автоматів, з них 4 знаходяться в робочому стані, підключені до електромережі, не зареєстровані в органах державної податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи. Крім того, встановлено непроведения розрахункових операцій через РРО, КОРО, PK, відповідний розрахунковий документ на суми 20 та 380 грн. не надано.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 10.09.2008 № 581 встановлена обов'язкова фіскалізація гральних автоматів спеціалізованою комп'ютерно - касовою системою «Фіскал». Але позивач не дотримався вимог зазначеного наказу ДПА України, який є загальнообов'язковим до виконання.

Як відповідач, так і суд першої інстанції вважає, що ігрові автомати - це автомат з продажу товарів (послуг в нашому випадку), а тому і відноситься до РРО, а згідно з Законом

України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позивач повинен був здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що позивач самостійно мав можливість звернутись до виробників та постачальників РРО з метою виготовлення моделі реєстраторів розрахункових операцій (гральних автоматів) у відповідності до норм Закону і внести подання на внесення моделі до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вважав, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції згідно до п.п. 1, 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», якими передбачено за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

-у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

-20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням - встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині 1360 грн. згідно до п. 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», враховуючи наступне.

Пунктом 1 частини 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»встановлено, що до 31.12.2006 всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

У зв'язку з цим з 01.01.2007 у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько- технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови КМ України від 07.02.2001 № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом ДПА України від 01.07.2008 № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10.09.2008 № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією. За таких обставин наявність вини суб'єктів господарювання у порушенні ними порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключалася.

Разом із тим, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал»суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему. Крім того, з цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об'єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Водночас, податковим органам слід звертати увагу на те, що несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин. При цьому, податковими органами повинні бути надані докази на підтвердження не вжиття суб'єктами господарювання заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Таким чином, податковим органам необхідно досліджувати технічну сумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із гральними автоматами, які були введені в експлуатацію суб'єктом господарювання до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, слід ураховувати те, що незабезпечення комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»окремих функцій РРО (зокрема, відсутність власних фіскальних номерів, механізму друкування звітів тощо) не може бути підставою для висновків про наявність порушення суб'єктом господарювання порядку використання РРО, оскільки суб'єкти господарювання не мають об'єктивної можливості впливати на функціонування цієї системи.

Отже, накладення штрафних санкцій можливо лише в тому разі, якщо гральні автомати, введені в експлуатацію до моменту включення комп'ютерно-касової системи «Фіскал»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, мають технічну можливість сумісності з цією системою.

Більш того, безпідставність висновків відповідача про те, що кожний із вищезазначених гральних автоматів не переведений у фіскальний режим вбачається з того, що згідно акту перевірки відповідачем було перевірено порядок надання послуг лише двома автоматами на загальну суму 400 грн. (а.с.12).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач не встановивши вищезазначених фактів (не переведення у фіскальний режим всіх автоматів та їх сумісність з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»), та не надавши суду жодних належних доказів в підтвердження протиправності дій позивача, не довів правомірності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині 1360 грн. згідно до п. 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її в цій частині та ухвалити в цій частині нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині 2000 грн. згідно до п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», з огляду на наступне.

Позивачем дійсно було допущено порушення, передбачене пунктом 1 статті 17 вказаного Закону, оскільки перевіркою було встановлено відсутність в залі гральних автоматів за адресою перевірки РРО, який внесений в Державний реєстр РРО, переведений в фіскальний режим роботи, зареєстрований, опломбований із сферою застосування гральний бізнес згідно п. 107 Державного реєстру.

Апелянтом не заперечується факт непроведения всіх розрахункових операцій через РРО, КОРО, РК, ненадання відповідного розрахункового документу на суму 400 грн., встановлений у акті перевірки (а. с. 12).

Отже, оскільки позивачем не було виконано обов'язок по проведенню розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на суму 400 грн., то штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2000 грн. (400 х 5) до нього застосовано правомірно рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 001217/2305 від 24.10.2008 згідно до п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу в цій частині без задоволення, а постанову суду в частині задоволення даних позовних вимог - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив зазначені обставини справи та ухвалив в цій частині судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2010 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2010 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 001217/2305 від 24.10.2008 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ФАН ГЕЙМ»штрафних (фінансових) санкцій на суму 1360 грн. та ухвалити в цій частині нову постанову, якою дані позовні вимоги задовольнити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2010 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 29.11.2010