Ухвала суду № 126085696, 25.03.2025, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

25 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/264/25

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., у порядку наказного провадження розглянув матеріали заяви від 19.03.2025

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика",

бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133;

до фізичної особи - підприємця Купяк Марії Валеріївни ,

АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_2 ;

про видачу судового наказу на стягнення 52116,44 грн

УСТАНОВИВ:

20.03.2025, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - ТОВ "Бізнес Позика") про видачу судового наказу на стягнення з фізичної особи - підприємця Купяк Марії Валеріївни 52116,44 грн, з них: 12000,00 грн простроченої заборгованості по тілу кредиту; 38316,44 грн простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом та 1800,00 грн простроченої комісії за надання кредиту. Мотивуючи заявлені вимоги заявник посилається на порушення боржником зобов`язань за договором про надання кредиту № 474975-КС-001 від 12.09.2023.

Розглянувши подану ТОВ "Бізнес Позика" заяву (з доданими документами), суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в видачі судового наказу, з урахуванням наступного.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні визначені Господарським процесуальним кодексом (далі - ГПК України).

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовані положеннями розділу ІІ ГПК України.

Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу, за частиною 1 якої судовий наказ може бути виданий тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2025 - 302800 грн).

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження в господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язкові вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені в статті 150 ГПК України, відповідно до пунктів 4 та 5 частини 2 якої в заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені вимоги заявника та обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує вимоги.

За п. 4 частини 3 статті 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Доказами в справі, відповідно до частин 1, 2 статті 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при зверненні до господарського суду із заявою про видачу судового наказу, заявником мають бути подані до суду належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази на підтвердження правомірності заявлених ним вимог та обставин, на яких такі вимоги ґрунтуються.

Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути виданий тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що ТОВ "Бізнес Позика" пред`являє вимоги до ФОП Купяк Марії Валеріївни про стягнення 52116,44 грн заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи вимоги заявник зазначає, що 12.09.2023, між ним та ФОП Купяк Марією Валеріївною укладений договір № 474975-КС-001 про надання кредиту, в електронній формі, в порядку передбаченому статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", шляхом обміну сторонами електронними повідомленнями (направлення фінансовою установою оферти та її акцепт позичальником), шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора НОМЕР_3, на номер телефону НОМЕР_1 , вказаного позичальником в анкеті в особистому кабінеті.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в формі документів, на які накладений кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Законом може бути передбачений інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

За висновком суду, заявник не додав до матеріалів заяви допустимих доказів, зокрема електронних та/або їх паперових копій, які б підтверджували укладення сторонами кредитного договору шляхом обміну електронними повідомленнями, відправки фінансовою установою одноразового ідентифікатора (коду), підтвердження позичальником номеру свого телефону та введення ним одноразового ідентифікатора (коду), що свідчили б про акцепт позичальником оферти фінансової установи.

Пояснення заявника щодо способу та порядку підписання договору не є тотожним фізичному (технічному) підписанню цього правочину в електронній формі, оскільки не ґрунтується на жодних доказах, доданих до заяви про видачу судового наказу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявник не довів належними та допустимими доказами, що стороною договору № 474975-КС-001 про надання кредиту від 12.09.2023 та одночасно отримувачем грошових коштів є саме ФОП Купяк Марія Валеріївна , а відтак і наявність та безспірність грошової заборгованості саме в цієї особи.

Суд звертає увагу на відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що кошти в сумі 12000,00 грн перераховані фінансовою установою саме на картку та рахунок, що належить ФОП Купяк М.В .

За приписами частини 2 статті 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову в видачі судового наказу.

Як установлено судом, заява ТОВ "Бізнес Позика" про видачу судового наказу не відповідає вимогам, установленим до її змісту, оскільки в порушення вимог п. 5 частини 2 та п. 4 частини 3 статті 150 ГПК України заявник не подав повного переліку доказів, на яких ґрунтуються його вимоги; не надав документів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє в видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 153 ГПК України, відмова в видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8 та 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до частини 2 статті 151 ГПК України в разі відмови в видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника в порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 12, 147, 148, 150 - 154, 233 - 235 ГПК України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (ЄДРПОУ 41084239) у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи - підприємця Купяк Марії Валеріївни (РНОКПП НОМЕР_2 ) 52116,44 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 ГПК України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко