Рішення № 126082092, 24.03.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

справа № 712/15181/24

номер провадження 2/712/1258/25

24.03.2025 м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко О.П.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулося ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» (далі позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.10.2021 між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 був укладений електронний договір комплексного страхування майна №CRP5NBR-219J2JQ. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням та користуванням нерухомим майном квартирою АДРЕСА_1 . 31 жовтня 2022 року із застрахованим майном відбулась страхова подія залиття застрахованої квартири водою. Про дану подію, 31.10.2022 комісією ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» складено акт про залиття, з якого вбачається, що затоплення відбулось з розташованої поверховим вище квартири АДРЕСА_2 . Страхувальник за договором добровільного страхування майна №CRP5NBR-219J2JQ звернувся до ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, залиття водою застрахованої квартири, визнано страховим випадком, у зв`язку з чим, на підставі: кошторису відновлювального ремонту від 18.11.2022; страхового акта №ARX3440339 від 18.11.2022 ПрАТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування у сумі 9145 грн 23 коп. що підтверджується платіжним дорученням №930794 від 21.11.2022.

Ухвалою суду від 14.01.2025 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзив на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надала.

У судове засідання представник позивача не прибув, згідно з наявною у матеріалах справи заявою просить розглядати справу за відсутності сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибула, про причини такої неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та завчасно, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи (за зареєстрованою адресою місця проживання та шляхом розміщення оголошення на вебсайті суду), незалежно від того чи отримала відповідач адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, у силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки у судові засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19.10.2021 між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 був укладений електронний договір комплексного страхування майна №CRP5NBR-219J2JQ. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням та користуванням нерухомим майном квартирою АДРЕСА_1 .

31 жовтня 2022 року стався страховий випадок, а саме спальну кімнату вказаної квартири за адресою: АДРЕСА_3 затоплено з квартири, яка знаходилась поверхом вище, а саме АДРЕСА_2 , що стверджується актом, складеним 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27».

Як зазначено у вказаному акті, складеному 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» станом на 01.11.2022 у квартирі АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_3 ) ніхто не проживає, однак доступ був наданий. При візуальному обстеженні вказаної квартири встановлено, що, у спальній кімнаті квартири виконана заміна опалювального приладу (з чавунного ребристого, передбаченого за проєктом, на плоский, металевий), 01.11.2022 сталося протікання цього опалювального приладу. Як наслідок відбулося залиття спальної кімнати квартири АДРЕСА_4 . З огляду на наведене, причиною залиття є побутовий залив. Згідно з чинним законодавством, відповідальність за технічний стан внутрішньо квартирного санітарно-технічного обладнання покладається на власників квартир.

Матеріали справи не містять відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_5 .

01 листопада 2022 року з заявою про виплату страхового відшкодування, внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник ОСОБА_2 .

Згідно з кошторисом відновлювального ремонту від 18.11.2022 вартість відновлювального ремонту становить 9145 грн 23 коп.

На підставі заяви страховика та наданих документів був складений страховий акт № АRХ3440339 від 18.11.2022 та розрахунок страхового відшкодування від 18.11.2022.

Відповідно до платіжного доручення №930794 від 21.11.2022 платником ПрАТ «СК «АРКС» було перераховано грошові кошти отримувачу АТ «СК «АРКС» з призначенням платежу по відомості № АХА00001214 від 21.11.2022 на суму 87071 грн 33 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Частинами першою та другою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання їм шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, при цьому обов`язок доведення відсутності своєї вини несе відповідач.

Відповідно до усталеної судової практики при розгляді позовів про відшкодування шкоди необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

На підтвердження заподіяння шкоди позивачем надано акт, складений 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27».

Як зазначено у вказаному акті, складеному 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» станом на 01.11.2022 у квартирі АДРЕСА_6 (власник ОСОБА_3 ) ніхто не проживає, однак доступ був наданий. При візуальному обстеженні вказаної квартири встановлено, що, у спальній кімнаті квартири виконана заміна опалювального приладу (з чавунного ребристого, передбаченого за проєктом, на плоский, металевий), 01.11.2022 сталося протікання цього опалювального приладу. Як наслідок відбулося залиття спальної кімнати квартири АДРЕСА_4 . З огляду на наведене, причиною залиття є побутовий залив. Згідно з чинним законодавством, відповідальність за технічний стан внутрішньо квартирного санітарно-технічного обладнання покладається на власників квартир.

Матеріали справи не містять відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_5 .

При цьому суд зауважує, що позовні вимоги у даній справі заявлені до ОСОБА_1 , дата народження та РНОКПП якої у позові не зазначено.

На виконання вимог ст. 187 ЦПК України 13.01.2025 департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради суду надано інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача ОСОБА_1 .

Так, відповідно до відповіді на запит суду (вх.№1406 від 13.01.2025) щодо ОСОБА_1 відсутні відомості за адресою: АДРЕСА_5 , водночас реєстр ТГ м. Черкаси містить відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_7 з 14.03.1997 до дати надання відповіді на запит.

У наданому на підтвердженні наявності у відповідача обов`язку із відшкодування шкоди акті, складеному 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» зазначено, що станом на 01.11.2022 у квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_3 ніхто не проживає.

При вирішенні даної справи, суд зауважує, що доказів на підтвердження наявності у відповідача ОСОБА_1 обов`язку із відшкодування шкоди не надано.

У пункті 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Мін`юсті 25 серпня 2005 року за №927/11207, зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4.

Згідно з вказаними Правилами акт складається комісією за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; та організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника будинку або будинкового комітету і затверджується начальником організації, яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою.

В акті повинно бути відображено: дата його складання; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника квартири, що зазнала шкоди; прізвище, ім`я, по батькові власника квартири, з вини якого сталося залиття; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії.

Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної особи не впливає на його чинність і у такому випадку в акті має бути зазначено, що такі особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року (справа №201/658/16-ц, провадження №61-40389св18).

З наданого позивачем акта, складеного 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» вбачається, що при складанні акта був присутній лише власник квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 .

При складанні вказаного акта, який є основним доказом позивача про завдання шкоди, в порушення вищевказаних законодавчих актів не було запрошено власника квартири, який на думку комісії є винним в залитті квартири.

Підпис власника квартири АДРЕСА_6 в акті складеному 31.10.2022 ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ» Дільниця №27» відсутній.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Однак доказів того, що шкода була завдана саме з вини ОСОБА_1 позивачем суду не названо та не надано.

При вирішенні даної справи, суд також зауважує, що позивачем надано платіжне доручення №30794 від 21.11.2022, зі змісту якого вбачається, що платником ПрАТ «СК «АРКС» було перераховано грошові кошти отримувачу АТ «СК «АРКС» з призначенням платежу по відомості № АХА00001214 від 21.11.2022 на суму 87071 грн 33 коп.

Отже, з даного платіжного доручення не вбачається, яке відношення воно має до предмету спору по даній справі.

Доказів виплати позивачем страховику ОСОБА_2 страхового відшкодування у сумі 9145 грн 23 коп. позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходь до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, тому у задоволенні позову належить відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено згідно з ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача відносяться на його рахунок.

Керуючись ст.4,12,81,89,141,178,223,247,265,268,274,279,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська