Рішення № 126074065, 25.03.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/24205/24

Провадження № 2/638/2514/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Тимченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим помер його батько ОСОБА_2 . Оскільки смерть батька відбулася на тимчасово окупованій території, тому лише 05 грудня 2024 року позивач отримав на руки рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2024 року по справі № 953/9487/24, яке вступило в законну силу, про встановлення факту смерті свого батька.

Після його смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої увійшли банківські вклади на його ім`я. Позивач зазначає, що є єдиним спадкоємцем померлого, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Після звернення до нотаріуса, позивачу було повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Позивач зазначає, що у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що останні роки батько проживав окремо від нього та помер на окупованій території у м. Євпаторія. Після отримання рішення суду про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, позивач звернувся до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, де отримав свідоцтво про смерть батька українського зразку. Вважає, що зазначені вище обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини.

З метою захисту спадкових прав звернувся до суду з цим позовом та просив суд визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 26 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено відповідачам строк на подачу відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву не звертався, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою судувід 17 березня 2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, про що повідомлено учасників справи.

В судове засідання сторони не з`явилися, були належним чином повідомлені про судове засідання.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач Харківська міська рада про судове засідання повідомлена належним чином, представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 від 24.07.1964, актовий запис про народження № 200.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Євпаторія АР Крим, про що 06 грудня 2024 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 159, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 , виданим 06.12.2024 року, з відміткою «Актовий запис поновлено».

10.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Постановою державного нотаріуса Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії» від 10.12.2024 № 775/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав в АДРЕСА_1 , з тих підстав, що спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, пропустив встановлений ст. 1270 ЦК України строк для звернення до нотаріуса із заявою прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У справі, що розглядається, встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 . Інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , відсутні.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Євпаторія АР Крим. Державна реєстрація смерті проведена ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку зі збройною агресією РФ проти в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року, дію якого продовжено і на цей час.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», уся територія Автономної республіки Крим окупована з 20 лютого 2014 року.

Відповідно до п. 20 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

Таким чином смерть ОСОБА_2 настала на тимчасово окупованій території в період тимчасової окупації АР Крим у грудні 2022 року, а державна реєстрація смерті ОСОБА_2 здійснена 06.12.2024 року, тобто пізніше ніж через один місяць після його смерті, отже шестимісячний строк для прийняття спадщини слід відраховувати з 06.12.2024 року.

Таким чином, враховуючи п. 20 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, строк для прийняття спадщини слід рахувати з 06.12.2024.

Із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса 10.12.2024 року.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У постанові від 01 березня 2023 року у справі № 522/21238/19 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця унеможливила вчасне звернення спадкоємця до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

За таких обставин, враховуючи фактичні обставини справи, п. 20 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а також правову позицію Верховного Суду, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , оскільки відсутність у позивача з об`єктивних причин свідоцтва про смерть останнього були безумовними перешкодами для подачі заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Відповідна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставин справи, виходячи з принципу пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2 .

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та визначення ОСОБА_1 додаткового строку в 1 місяць від дня набрання рішення законної сили для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 2, 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 353-354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю один місяць від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, адреса: м-н. Конституції, 7, м. Харків, 61003.

Суддя А.М. Тимченко