Рішення № 126072371, 20.03.2025, Франківський районний суд м. Львова

441/1761/21

2-др/465/16/25

Додаткове

РІШЕННЯ

Іменем України

20.03.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про розподіл правових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення у справі №441/1761/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог приватний нотаріус Городоцького районного нотаріального округу Муха М.Т., ОСОБА_3 , П`ята Львівська державна нотаріальна контора про визнання факту постійного проживання, про визнання факту родинних відносин та про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

03.03.2025 року на адресу суду від відповідачки надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, а саме про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22000,00 гривень.

Від представника відповідачки надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності сторони у справі. Заяву підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, їх не явка не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог приватний нотаріус Городоцького районного нотаріального округу Муха М.Т., ОСОБА_3 , П`ята Львівська державна нотаріальна контора про визнання факту постійного проживання, про визнання факту родинних відносин та про визнання права власності задоволено частково.

Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В решті вимог відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи відповідачу надавалась професійна правнича допомога.

Так, в матеріалах справи міститься: довіреність від27.11.2020року науповноваження СоколоваО.В.бути представником ОСОБА_1 ;довіреність від 15.11.2023 року на уповноваження ОСОБА_6 бути представником ОСОБА_1 ; додаток до договору про надання юридичних (адвокатських) послуг в цивільній справі №441/1761/21 від 21.02.2025; акт приймання надання послуг від 21.02.2025; квитанція від 22.02.2025, в призначені платежу вказано: оплата за адвокатські послуги по справі 441/1761/21.

Таким чином, відповідачем визначено судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 22000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і пояснення, не ухвалено рішення.

Згідност. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістомст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 15 ЦПК України).

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положеньст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судомна підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно дост. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно частини першоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українипередбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-шостоїстатті 137 ЦК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, суд в даному випадку при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Приймаючи до уваги те, що судом при ухваленні рішення по справі не було вирішено питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе ухвалити додаткове рішення та стягнути із позивача на користь відповідача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Оскільки суд частково задовольнив позов, а саме лише одну позовну вимогу позивача з п`яти, а в задоволенні решти позовних вимогах було відмовлено, то суд приходить до висновку щодо стягнення з позивачки на користь відповідачки судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 17600,00 грн.

Керуючись ст.133,137,141,270,354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про розподіл правових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення у справі №441/1761/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог приватний нотаріус Городоцького районного нотаріального округу Муха М.Т., ОСОБА_3 , П`ята Львівська державна нотаріальна контора про визнання факту постійного проживання, про визнання факту родинних відносин та про визнання права власності - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17600,00 грн (сімнадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок).

Додаткове рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мартьянова С.М.