Рішення № 126072300, 24.03.2025, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/19/25

Провадження № 2/139/17/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

16.01.2025 ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 13120,00 грн за кредитним договором № 01.05.2024-100001011 від 01.05.2024.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 01.05.2024 укладено кредитний договір (оферти) № 01.05.2024-100001011 (кредитної лінії) (у тексті - кредитний договір), відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 4000,00 грн строком на 112 днів. Представник позивача у позовній заяві вказує, що заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, з якою позичальник ознайомилась під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 01.05.2024; сума кредиту - 4000 грн; строк, на який надається кредит - 112 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 20.08.2024; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту; проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку; комісія, пов`язана з наданням кредиту - 10 % від суми кредиту та дорівнює 400 грн; неустойка - 40 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту - перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-5895. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, в свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 20.08.2024 утворилась заборгованість у розмірі 13120,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000,00 грн, по процентах в розмірі 6720,00 грн, комісія 400,00 грн та неустойка 2000,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою від 23.01.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі (а. с. 25). Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивачеві і представникові позивача копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС) 24.01.2025, що підтверджується відповідною довідкою, складеною відповідальним працівником суду (а. с. 28).

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 23.01.2025, яка надіслана 23.01.2025 відповідачеві за її зареєстрованим місцем проживання, повернулась до суду без вручення 05.02.2025 (а. с. 29, 30).

11.02.2025 судом прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін, про що постановлено відповідну ухвалу (а. с. 31). Судове засідання призначено на 10.03.2025 (зворот а. с. 31).

Позивачеві і представникові позивача копію ухвали про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 12.02.2025, що підтверджується відповідною довідкою, складеною відповідальним працівником суду (а. с. 32).

Копія ухвали про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 11.02.2025, яка надіслана 12.02.2025 відповідачеві за її зареєстрованим місцем проживання, повернулась до суду без вручення 28.02.2025 (а. с. 48, 49).

26.02.2025 засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості (а. с. 33 - 46). Обґрунтовуючи відзив, відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі; зменшити проценти за користування кредитними коштами; у разі неявки в судове засідання - відкласти розгляд справи на іншу дату.

03.03.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника позивача Балюха Є.О. (повноваження на а. с. 58, 59) надійшла відповідь на відзив (а. с. 50 - 57) з додатками від 28.02.2025 (а. с. 60 - 64). Представник позивача заперечив проти аргументів, викладених у відзиві на позов. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

За клопотанням відповідача від 21.02.2025 (а. с. 45) судове засідання, призначене на 10.03.2025, перенесене на 24.03.2025.

Позивачеві і представникові позивача судову повістку про виклик до суду в цивільній справі доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 10.03.2025, що підтверджується відповідною довідкою, складеною відповідальним працівником суду (а. с. 70).

Позивач і представник позивача в судові засідання 10 і 24 березня 2025 року не з`явилися; у пунктах 4, 5 позовних вимог представник позивача просить суд розгляд даної справи проводити за його відсутності та не заперечує проти її заочного розгляду (зворот а. с. 4).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася; про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином шляхом надіслання 10.03.2025 за її зареєстрованим місцем проживання судової повістки про виклик до суду в цивільній справі, яка згідно трекінгу АТ «Укрпошта» № 0610238113450 повертається до суду без вручення з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 71, 72).

10.03.2025 на офіційному веб-порталі «Судова влада України» розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а. с. 69).

Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України), днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За наведених обставин, в силу приписів зазначеної норми ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (стаття 275 ЦПК України).

У зв`язку з наведеним, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).

За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Судом встановлено, що 01.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 01.05.2024-100001011 (кредитної лінії), відповідно до умов якого позичальникові надано кредит у розмірі 4000,00 грн, строком на 112 днів. Відповідачем під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання системи ВankID Національного банку України, під час якої кредитодавцем з документів позичальника, створених на матеріальних носіях та електронних даних, здійснено однозначне встановлення особи відповідача (а. с. 8).

01.05.2025 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «Е673» підписала пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), заявку кредитного договору (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії), інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , у якому вона підтверджує, що інформація, вказана у даному інформаційному повідомленні, є достовірною, не місить неточностей та/або неправдивої інформації (а. с. 11 - 16).

Надіслання ОСОБА_1 . SMS-повідомлення з текстом «Код підтвердження: «Е673 для Договору» та його доставлення на номер її телефону, зазначений у матеріалах справи, підтверджується довідкою ТОВ «Старт-мобайл» (а. с. 64).

Візуальна форма послідовності дій учасників електронної комерції (кредитора та позичальника) щодо укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі «Log File» по кредитному договору № 01.05.2024-100001011 від 01.05.2024 відображає всі етапи, дату і час вчинення дій сторонами договору (зворот а. с. 64).

При цьому, з метою отримання кредитних коштів, відповідач у заявці кредитного договору (кредитної лінії) вказала реквізити належного їй електронного платіжного засобу 4149-49ХХ-ХХХХ-5895, свої анкетні та паспортні дані (а. с. 14).

Квитанцією про виплату від 01.05.2024 з ID платежу № 2456526412 підтверджується, що відповідачеві перераховані кредитні кошти за кредитним договором № 01.05.2024-100001011 на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000,00 грн (а. с. 10).

Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» виконало взяті на себе відповідно до умов договору зобов`язання в повному обсязі.

Картка субконто договори, контрагенти за період 01.05.2024 - 27.02.2025 містить запис про платіжний ордер 008376094 від 01.05.2024 щодо списання коштів в розмірі 4000,00 грн на електронний платіжний засіб ОСОБА_1 (а. с. 60).

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 01.05.2024-100001011 від 01.05.2024, заборгованість ОСОБА_1 складає 13120,00 грн, з них: 4000,00 грн - основний борг, 6720,00 грн - проценти, 400,00 грн - комісія, 2000,00 грн - неустойка (а. с. 9).

У відзиві на позов відповідач зазначає про відсутність доказів на підтвердження факту переходу права вимоги до фактора за договором факторингу (а. с. 34). Судом встановлено, що договір факторингу не укладався, а позивач є стороною кредитного договору, укладеного 01.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 .

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із договору позики, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі у тексті - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Отже, судом встановлено факт не виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору.

Щодо стягнення заборгованості за комісією в розмірі 400,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Тобто Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а тому заборгованості за комісією в розмірі 400,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

Обґрунтовуючи право на стягнення неустойки в розмірі 2000,00 грн представник позивача посилається на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

Суд відхиляє такі доводи представника позивача, виходячи з наступного.

У період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), що передбачено пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до теперішнього часу.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, провадження № 14-188 цс 20 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, провадження № 12-85гс20 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі № 477/874/19, провадження № 14-24цс21 (пункт 69).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене та те, що неустойка за кредитним договором нарахована під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

У зв`язку з цим позовні вимоги в частині стягнення неустойки в розмірі 2000,00 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 12, 76 - 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст. ст. 13, 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено факт не виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості, процентів та комісії, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Отже, позов необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 11120,00 грн, що становить 84,7 % від ціни позову.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00001369 від 15.01.2025 (а. с. 21). У зв`язку з частковим задоволенням позову, витрати, понесені позивачем на оплату судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2051,80 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 15, 16, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833 заборгованість за кредитним договором № 01.05.2024-100001011 від 01 травня 2024 року у розмірі 11120 (одинадцять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833 судовий збір у розмірі 2051 (дві тисячі п`ятдесят одна) гривню 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Тарас ЛІЩИНА