Ухвала суду № 126068234, 24.03.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 березня 2025 року Справа № 9901/610/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

24.12.2019 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду позовною заявою до Головного управління ДФС у м.Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) (далі відповідач) про визнання нечинною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-206691-17.

Обґрунтовуючи зазначила, що відповідач безпідставно не врахував період здійснення нею підприємницької діяльності під час антитерористичних дій у м.Сєвєродонецьк Луганської області, що законом звільняло її від виконання податкових обов`язків. Крім того, вважає, що спірне рішення безпідставно враховує подвійне нарахування єдино задекларованого нею основного зобов`язання.

Ухвалою від 18.12.2019 Верховний Суд передав справу на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва, який ухвалою від 12.02.2020 прийняв її до розгляду, відкрив провадження, вирішивши розглянути її у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

13.05.2020 від відповідача на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи зазначив, що станом на 16.03.2020 в інтегрованій картці платника позивачки за період перебування на обліку у відповідача відбулися автоматичні нарахування єдиного внеску у розмірі мінімального страхового внеску, з них: як ФОП на загальній системі оподаткування: за 2017 рік в сумі 8448,00грн, за І-ІV квартал 2018 року 9828,72грн;- як ФОП на спрощеній системі оподаткування за І- ІV квартал 2019 року 11016,72грн. Станом на 14.03.2017 від Головного управління ДПС у Луганській області до ДПІ у Голосіївському районі передана недоїмка в сумі 12291,99грн, яка відображена в ІКП 71040000 позивачки. За період перебування на обліку позивачка сплатила єдиний внесок в сумі 39574,44грн. Тому в ІКП відбулося нарахування єдиного внеску в сумі 10458,99грн.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Тому Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 05.01.2023 № 03-19/36365/23 «Про скерування за належністю справи» на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу №9901/610/19 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд супровідним листом від 07.01.2025 вих. 01-19/93/25 на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав 244 судові справи Черкаському окружному адміністративному суду.

Справа №9901/610/19 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 17.01.2025 вх.№ 2386/25. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2025 передана для розгляду судді Бабич А.М.

Ухвалою від 22.01.2025 суд прийняв адміністративну справу до провадження, продовжив її розгляд та замінив відповідача у справі на його правонаступника, а саме Головне управління ДПС у м.Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 33/19; код ЄДРПОУ ВП44116011) (далі відповідач). Вказану ухвалу відповідач отримав 22.01.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

06.02.2025 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в кому просив закрити провадження у справі через відсутність предмету спору (далі Клопотання). Обґрунтовуючи зазначив, що станом на 30.05.2019 згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» в інтегрованій картці платника позивачки з єдиного соціального внеску обліковувалася заборгованість у сумі 10458,99грн. Тому засобами інформаційно-комунікаційної системи відповідача в автоматичному режимі сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу, яку направив позивачці. Позивачка самостійно сплатила заборгованість з єдиного соціального внеску, у зв`язку з чим вимога 09.10.2021 відкликана контролюючим органом, що підтверджується ІКП за період 2019-2025). Тому вважає, що предмет спору відсутній.

Розглянувши Клопотання відповідача, дослідивши письмові докази, суд установив підстави для закриття провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до даних ЄДРПОУ позивачка з 2014 до 13.03.2017 перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, а з 14.03.2017 на податковому обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів відповідач сформовав позивачці податкову вимогу від 15.05.2019 №Ф-206691-17 про сплату боргу (недоїмки) на суму 10458,99грн (далі спірне рішення).

З огляду на вказане позивачка звернулася позовом до суду.

Після прийняття судом позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі позивачка сплатила заборгованість з єдиного соціального внеску у сумі 10458,99грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника, в якій зазначено про зарахування та сплату коштів у рахунок погашення податкового боргу платіжними дорученнями.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п.291.2. ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3. ст.291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.291.4. ст.291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Згідно з п.293.1. ст.293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом 1 п.57.1 ст.57 розділу II ПК України встановлено обов`язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з п.56.11. ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, самостійно визначені відповідачем податкові зобов`язанні не підлягають оскарженню та є податковим боргом відповідача.

Платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України). Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Згідно з п.87.9.ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, якщо у платника податків обліковувався податковий борг відповідач зобов`язаний зарахувати кошти, які він сплатив, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Згідно з даними зворотнього боку облікової картки на дату розгляду Клопотання відповідач зарахував 10458,99грн з єдиного соціального внеску на підставі відповідних платіжних доручень, внаслідок чого відбулося погашення податкового боргу позивачки згідно з черговістю його виникнення. Як наслідок, за вказаними підставами позовних вимог недоїмка погашена повною сплатою. Водночас відповідно до абз.2 п. 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790) вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі.

Отже, оскаржувана вимога вважається відкликаною контролюючим органом і не порушує прав позивачки. Оскільки позивачка не оскаржує рішення, зобов`язання з яких ввійшли у вимогу, предмет спору внаслідок вказаних обставин відсутній, повне відновлення законних прав та інтересів позивачки можливе без визнання протиправною вказаної вимоги.

Згідно з п.8 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Вказані підстави відповідачем доведені.

Пунктом 5 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону №3676-VI уразі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тому сплачений позивачкою судовий збір за звернення до адміністративного суду з позовною заявою відповідно до квитанції від 28.01.2020 №41022 на суму 768,40грн підлягає поверненню позивачці з державного бюджету у розмірі 50 відсотків судового збору.

Керуючись ст.ст. 2-20,72-78, 132-140,181-185, 236-246, 257-263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання вх. від 06.02.2015 Головного управління ДПС у м.Києві.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним і скасування рішення.

2. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений згідно з квитанцією від 28.01.2020 №41022 за звернення до адміністративного суду з позовною заявою судовий збір у сумі 384,20грн (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

3. Роз`яснити про неможливість повторного звернення одного й того ж позивача з тим самим предметом і з тих самих підстав до адміністративного суду.

4. Копію ухвали направити учасникам справи.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів.

СуддяАнжеліка БАБИЧ

Ухвала у повному обсязі складена, підписана та проголошена 24.03.2025.