Рішення № 126068131, 24.03.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року справа № 580/9701/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув в письмовому порядку за правилами спрощеного провадження адміністративну справу №580/9701/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

01.10.2024 вх.№46176/24 позивач у позовній заяві просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі положень статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17.04.2024 на підставі положень статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

30.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), 13.11.2024 зупинив провадження у справі, 05.02.2025 поновив провадження.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позивач зазначає, що позивач ОСОБА_1 є вдовою померлого чоловіка, що мав статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 2) посвідчення серії НОМЕР_2 . Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою (скаргою) про здійснення переведення на пенсію в разі втрати годувальника, виходячи із розміру пенсії годувальника на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач 03.09.2024 листом №11657-10742/К-02/8-2300/24 відмовив у переведенні на пенсію у разі втрати годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позаяк, документ про встановлення чоловікові позивача причинного зв`язку смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, або встановлення інвалідності, пов`язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС не надали, тому позивач не має права на пенсію по втраті годувальника.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнає, подав до суду 18.11.2024 вх. №53778/24 відзив на позовну заяву, де зазначив, що визначення наявності у позивачки права на призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону №796-XII регламентується приписами статті 54 цього Закону, якою передбачено, що дружинам, які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. Позивачка є дружиною померлого громадянина з числа учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії, проте не надала документи про причинний зв`язок смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, тому просить у задоволенні позову відмовити.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що позивач 29.05.2023 звернулась до органів ПФУ із заявою відповідно до Порядку № 22-1 про переведення на пенсію по втраті годувальника (чоловіка) ліквідатора ЧАЕС, відповідач листом від 07.06.2023 №2300-0212-8/37351 повідомив про прийняте рішення від 05.06.2023 №971250129496 (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області), проте відомостей щодо оскарження індивідуального акта матеріали справи не містять. 17.04.2024 позивач повторно звернулась із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до Порядку № 22-1, 15.08.2024 відповідач здійснив перерахунок пенсії (вид пенсії: пенсія у разі втрати годувальника). 24.06.2024 ОСОБА_1 звернулась із заявою відповідно до Порядку № 22-1 про перерахунок пенсії «по Чорнобильському закону», проте покликання на відповідну статтю та зазначення коректної назви Закону заява не містить, 03.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України листом №2300-0212-8/49094 повідомило про прийняте рішення від 01.07.2024 №971250129496 (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області) про відмову у перерахунку пенсії, відомостей щодо оскарження індивідуального акта матеріали справи не містять. 31.07.2024 позивач звертається до відповідача зі «скаргою», просить розглянути скаргу та перерахувати розмір пенсії по втраті годувальника, виходячи із розміру пенсії годувальника на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без покликання на статтю Закону. 03.09.2024 відповідач листом №11657-10742/К-02/8-2300/24 відмовляє у проведенні перерахунку пенсії відповідно до статті 54 Закону, позаяк документ про встановлення чоловікові причинного зв`язку смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС або встановлення інвалідності, пов`язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС позивач не надала.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволені позову належить відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст.40 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» конкретні умови і порядок пенсійного забезпечення і надання допомоги та інших соціальних послуг визначаються законодавством про пенсійне забезпечення в Україні і актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Згідно із ст.39 особа з інвалідністю має право вибору конкретного виду соціальної допомоги. Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) та Законом України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності унаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ст. 54 Закону України 796-ХІІ пенсія по інвалідності, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника унаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, що визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тисяч карбованців. Частину третю статті 54 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(І)/2024 від 03.04.2024 (частина третя статті 54 утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.

Розміри пенсії відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону №796-ХІІ, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника унаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжений за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які належать загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до абз.1 розділу І Порядку 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжений за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Рішення про перерахунок пенсії переглядається на найбільш вигідних умовах відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 42 Порядоку №22-1.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР під зверненнями громадян розуміють викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Відповідно до ст.12 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження», «Про адміністративну процедуру». Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України «Про адміністративну процедуру», вони розглядаються у порядку, встановленому зазначеним Законом України.

У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення: у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6; у судовому порядку. Рішення за розглядом скарги заявника приймає керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень). За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, утвореною при Пенсійному фонді України або при регіональних органах Пенсійного фонду України. Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер. За результатами розгляду скарги Комісія вносить рекомендації Голові правління Пенсійного фонду України або іншій особі, яка уповноважена приймати рішення.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України). Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/415/18 вважає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX (далі - Закон № 2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073). Особа має право в порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу (ч.1 ст.38 Закону № 2073). Заява подається в усній чи письмовій формі (ч.1 ст.39 Закону № 2073). Заява в письмовій формі може бути подана до адміністративного органу шляхом особистого звернення, надіслана поштовим відправленням або подана в електронній формі, у тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (ч.2 ст.41 Закону № 2073).

Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а). Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

У справі № 580/5382/22 ЄДРСР 110740077 за обставин, коли відповідач листом у відповідь на заяву повідомив у порядку Закону України «Про звернення громадян» про відсутність підстав для перерахунку пенсії, то суд апеляційної інстанції наголосив: утім жодного рішення за результатами розгляду заяви, як таке прямо передбачено правовими нормами, відповідачем прийнято не було.

Позивач не повідомив про чинність індивідуальних актів - рішення від 05.06.2023 №971250129496 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та/або рішення від 01.07.2024 №971250129496 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відсутня довідка МСЕК годувальника) у контексті спірних правовідносин. Відповідач пояснив, що за заявою з 17.04.2024 позивач переведена з пенсії за вікеом на пенсію у разі втрати годувальника згідно з Законом №1058-IV, у тому числі компенсація непрацездатному члену сімї за втрату годувальника унаслідок Чорнобильської катастрофи.

24.06.2024 до заяви 1350 позивачем наданий експертний висновок щодо причинного зв`язку смерті з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що не є довідкою МСЕК.

З 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338. Повноваження, права і обов`язки МСЕК щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024. Документи, рішення, прийняті, видані МСЕК в період їх роботи, є чинними та продовжують бути підставами для продовження надання особам і дітям статусів, прав, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, якщо такі статуси, права, виплати та соціальні гарантії були оформлені (призначені) до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (26.11.2024), якщо інше не буде встановлено за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, проведеної в установленому законодавством порядку, або в судовому порядку, або до проведення оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала би необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).

Оскільки у скарзі від 31.07.2024, що не була адресована органу ПФУ вищого рівня, позивач просив саме відповідача перерахувати розмір пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без покликання на відповідну статтю, що Головним управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянута як «звернення». Суд враховує, що матеріали справи не містять заяву-звернення позивача 31.07.2024 відповідно до порядку Порядку № 22-1 (попередні звернення від 29.05.2023, 17.04.2024, 24.06.2024 подані ОСОБА_1 у встановленому Порядку №22-1 розглянуті, відповідно до яких органами ПФУ прийняті індивідуальні акти - рішення).

Верховний Суд у справі № 640/1873/22 ЄДРСР 112441883 зазначив: п.67 відповідно до додатку 1 до Порядку №22-1 заява про призначення/перерахунок пенсії, крім персональних даних особи, містить наступний розділ «Прошу пенсію: призначити, перерахувати, поновити, перевести з одного виду на інший (непотрібне закреслити)»; п.68 заява про призначення (перерахунок, поновлення виплати раніше призначеної) пенсії не є зверненням у розумінні Закону № 393/96-ВР.

Суд не встановив обґрунтованих доводів, доказів, аргументів за результатом розгляду позовної заяви у контексті скарги від 31.07.2024 та матеріалів справи, не встановив порушеного права позивача і доходить висновку про достатні підстави для відмови у задоволенні позову, зважаючи на відсутність порушеного права та невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, що встановлено під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (подібна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а).

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Враховуючи ст. 139 КАС України підстави для розподілу витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст.2, 90, 139, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не належать розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538].

Рішення суду складене 24.03.2025.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА