Рішення № 126068126, 24.03.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року справа № 580/13000/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2024 вх. №60933/24 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 призначеної із 02.10.2021 по 31.08.2023 пенсії у сумі 46158,19 (сорок шість тисяч п`ятдесят вісім грн. 19 коп);

- стягнути та виплатити ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області заборгованість з пенсійних виплат за період з 02.10.2021 по 31.08.2023 пенсії у загальній сумі 46158,19 (сорок шість тисяч п`ятдесят вісім грн. 19 коп).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.05.2023 №7109-5002776377 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа та згідно заяви від 28.07.2023 взято на пенсійний облік до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Зазначає, що при призначенні пенсії виникла заборгованість за період з 02.10.2021 по 31.08.2023 у загальній сумі 46158,19 грн, про що зазначається у листі відповідача від 06.09.2024 №11786-10965/П-03/-2300/24. Відповідач у листі від 06.09.2024 повідомив, що виплата пенсії за період із 02.10.2021 по 31.08.2023 буде здійснюватися відповідно до Порядку КМУ від 10.11.2021 №1165. Позивач вважаючи, що вказана заборгованість належить стягненню звернувся до суду.

Ухвалою суду від 01.01.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що позивач з 28.07.2023 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області, як внутрішньо переміщена особа. Позивачу на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 200/349/22, Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області з 02.10.2021 призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). З 02.10.2021 по 31.08.2023 ОСОБА_2 нараховано та не виплачено пенсію у загальній сумі 46158,19 грн. Також зазначає, що виплату нарахованих коштів, згідно із Порядком № 1165, ОСОБА_1 частково виплачено, а саме: 16.10.2024 - 2361,00 грн; 06.11.2024 - 2361,00 грн; 04.12.2024 - 2361,00 грн. Станом на січень 2025 року залишок невиплачених коштів на виконання рішення суду складає 39 075,19 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Суд встановив, що Позивачу на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 200/349/22, Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області з 02.10.2021 призначено пенсію за віком, відповідно до Закону № 1058-IV. З 02.10.2021 по 31.08.2023 ОСОБА_2 нараховано та не виплачено пенсію у загальній сумі 46158,19 грн.

Згідно із заявою від 28.07.2023 позивача взято на пенсійний облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області як внутрішньо переміщену особу.

Виплату пенсії розпочато з вересня 2023 року після надходження інформації з ЄІБДВПО для призначення, відновлення та продовження виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання.

Щодо випати доплати пенсії за період 5 02.10.2021 до 31.08.2023 у загальній сумі 46158,19 грн відповідач повідомив.

Сума невиплаченої пенсії за період з 02.10.2021 до 31.08.2023 становить 46158,19 грн., які виплачені не були. Таку бездіяльність відповідача ОСОБА_1 вважає протиправною, адже на момент звернення до суду з цією позовною заявою належні до виплати суми пенсії за минулий час позивачу не виплачені. Жодного рішення про відмову у поновленні або відмову виплати пенсії за минулий час, або про припинення виплат пенсії позивач не отримувала.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 28.12.1999 р. Тельманівським РВ УМВС України в Донецькій області. Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

З 02.10.2021 ОСОБА_1 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач є внутрішньо переміщеною особою з Донецької області, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 7109-5002776377 від 23.05.2023р.

Згідно даних указаної вище довідки заявник фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3

08.08.2024 позивач звернувся із заявою до відповідача щодо виплати доплати пенсії за період із 02.10.2021 по 31.08.2023.

Відповідач у листі від 06.09.204 повідомив позивача, що виплата коштів буде здійснюватися відповідно до Порядку виплати пенсії, не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україні території, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 №1165.

Пенсійні виплати за минулий період,у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.

Згідно інформації щодо виплачених нарахованих позивачу коштів згідно Порядку №1165, залишок невиплачених коштів на виконання рішення суду складає 39075,19 грн.

Вважаючи, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, яка виразилась у невиплаті позивачу коштів з 02.10.2021 по 31.08.2023, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 1058-IV, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов`язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов`язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

Пунктом 9 частини 1 статті 16 Закону № 1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм можна прийти висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Відповідно до статті 47 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Стаття 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регулює правовідносини, що виникають під час виплати пенсії за минулий час: нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрат.

Виключно цим Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування (ст.5 Закону № 1058-IV).

Підстави припинення та поновлення виплати пенсії врегульовано ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить, що виплата пенсії припиняється лише на підставі відповідного рішення територіальних органів Пенсійного фонду або суду.

При цьому, перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду України, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії лише у випадках, прямо передбачених законом.

З матеріалів справи слідує, що згідно даних електронної пенсійної справи в Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивачу нараховано пенсію за період з 02.10.2021 по 31.08.2023, проте не виплачено.

Виплату пенсії відповідачем розпочато з вересня 2023 року після надходження інформації з ЄІБДВПО для призначення,відновлення та продовження випляти пенсії ВПО особам за місцем їх фактичного проживання, а також нараховано борг за період з 02.10.2021 по 31.08.2023 у сумі 46158,19 грн.

Суд зазначає, що позивачу виплачено частину боргу у відповідності до зазначеного Порядку №1165 у сумі 7083 грн, а саме у жовтні 2024 року виплачено 2361 грн, у листопаді 2024 року 2361 грн, у грудні 2024 року 2361 грн за окремою бюджетною програмою відповідно до Порядку.

Залишок невиплачених пенсійних коштів становить 39075,19 грн, який обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області. Виплата зазначеного залишку боргу проводиться відповідно до Порядку №1165.

Суд враховує те, що право на отримання пенсії за минулий період закріплено у статті 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, частиною другою якої встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Між тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165, затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території.

Абзацом другим пункту 1 вказаного Порядку передбачено, пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.

Пунктом 4 згаданого Порядку передбачено, що пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.

Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.

У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев`ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що Порядок №1165 визначає додаткові умови виплати внутрішньо переміщеним особам пенсій за минулий період, що не передбачені Конституцією України та Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Крім цього, пунктом 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 передбачено, що орган, що здійснює соціальні виплати, призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у рішенні від 03.05.2018 за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (провадження №П/9901/20/18), Постанова №365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов`язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов`язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

Пунктом 9 частини першої статті 16 Закону №1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм можна прийти до висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом №1058-IV.

При цьому, відповідач у спірному випадку посилається на те, що пенсійні виплати за минулий період проводяться отримувачами за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету на відповідний рік.

Суд також зазначає, що сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не є спірним між сторонами.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо не виплати усієї суми заборгованості за період з 02.10.2021 по 31.08.2023 є протиправною.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Право на ефективний захист також гарантовано ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується відповідачем, що наявна сума заборгованості з виплати пенсії позивачу становить 39075,19 грн. Дана сума не виплачена відповідачем у строки, визначені статтями 46 та 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Оскільки на день розгляду справи належними доказами підтверджено наявність заборгованість з виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 02.10.2021 по 31.08.2023 у сумі 39075,19 грн, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зазначеної заборгованості.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з частковим задоволення позову судові витрати підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, позовні вимоги задоволено частково, отже на відповідача покладаються судові витрати у сумі 605,60 грн (розрахунок: 1211,20/2).

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 02.10.2021 по 31.08.2023.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 02.10.2021 по 31.08.2023 у сумі 39075 грн (тридцять дев`ять тисяч сімдесят п`ять) 19 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення суду складене 24.03.2025.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО