Ухвала суду № 126066444, 24.03.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/569/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши у письмовому порядку клопотання третьої особи про розгляд цієї справи з повідомленням (викликом) учасників справи у справі № 440/569/25,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису та рішення, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 007 від 18.12.2024 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін,

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення № 017 від 18.12.2024.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/569/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , за його заявою.

Також зазначеною ухвалою суду від 17.02.2025 суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд цієї справи з повідомленням (викликом) учасників справи відмовив.

11.03.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи, в яких ОСОБА_1 заявляє повторне клопотання та просить суд розглянути справу у судовому засіданні з викликом сторін та третьої особи.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

У силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.

Натомість спір виник у справі незначної складності, для якої визначений розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно до частин 5, 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд. Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справіv. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

У даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням норм, визначених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" цього Кодексу .

У своєму клопотанні ОСОБА_1 не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень учасників щодо суті спору.

Крім того, ухвалою суду від 19.03.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_1 про витребування доказів від позивача.

Суд зазначає, що бажання учасників справи викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи з повідомленням (викликом) учасників справи.

Аналогічний висновок зазначений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 05 квітня 2022 року у справі №520/13981/21 та від 03 грудня 2020 року у справі № 440/2722/20

За викладених обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Відносно тверджень у заяві, що дана справи має значний суспільний інтерес, суд зазначає, що такі доводи є суб`єктивною думкою особи, оскільки припис відповідача стосується перерахунку вартості послуг теплопостачання споживачу ОСОБА_1 і його індивідуального звернення від 20.11.2024 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 05 квітня 2021 року у справі №420/8512/20 зазначив, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Відповідно до акту перевірки у періоді з 01.12.2021 по 30.11.2024 не встановлені факти неналежного надання позивачем послуги з постачання теплової енергії споживачеві ОСОБА_1 .

Встановлені позаплановою перевіркою у акті порушення стосуються виключно питання формування, встановлення та застосування державних регульованих цін стосовно споживача ОСОБА_1 за період з грудня 2021 року по листопад 2024 року.

Сторонами у справі (позивачем та відповідачем) не заявлені клопотання про розгляд цієї справи з повідомленням (викликом) учасників справи, чи повідомлення про сумніви у достовірності доказів поданими сторонами, які необхідно перевірити суду в судовому засіданні.

Таким чином у задоволенні заяви учасника справи - третьої особи ОСОБА_1 щодо розгляду цієї справи з повідомленням (викликом) учасників справи, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 257, 260, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні повторного клопотання третьої особи ОСОБА_1 про розгляд цієї справи з повідомленням (викликом) учасників справи, заявленого у поясненнях третьої особи, - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Головуючий суддя В.І. Бевза