Постанова № 12606541, 30.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2010                                                                                           № 11/1277

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Олейніков Є.М.;

від відповідача – Білоус В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Маяк-Агро"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2010

у справі № 11/1277 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Універсальна лізингова компанія "Ленд-Ліз"

до                                                   Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Маяк-Агро"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 11391,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача боргу по лізингових платежах в сумі 11391 грн. 37 коп. згідно договору фінансового лізингу від 24.02.2009 р. № 012-ОД-С-Ф-008, розірвання вказаного договору та повернення предмету лізингу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.07.2010 року позов задовольнити частково. Зобов’язати сільськогосподарське приватне-орендне підприємство «Маяк-агро» м. Шпола, вул. Нахімова, 63-А, код 32447157 повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» м. Одеса, вул. Катерининська, 25, оф. 15, код 31502612 трактор Беларус-82П (двигун № 409505. трансмісія № 559995) у кількості 1 (однієї) одиниці. Стягнути з сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Маяк-агро» м. Шпола, вул. Нахімова, 63-А, код 32447157 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» м. Одеса, вул. Катерининська, 25, оф. 15, код 31502612 - 198 грн. 95 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову провадження припинити.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 23.07.2010 року Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство «Маяк-Агро» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник наголошує на тому, що договір фінансового лізингу № 012-ОД-С-Ф-008 від 24.02.2009 року не містить положень, які б надавали право позивачу на такий спосіб припинення правовідносин, як розірвання договору фінансового лізингу в односторонньому порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Маяк-Агро» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 11/1277.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського змінено склад колегії суду.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 2009 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 012-ОД-С-Ф-008 (надалі - Договір лізингу).           

Відповідно до положень зазначеного Договору Позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» трактор Беларус-82П (двигун № 409505, трансмісія № 559995), у кількості 1 (однієї) одиниці, загальною вартістю 154 000 (сто п'ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. з ПДВ, (надалі - Майно), та передав їх Відповідачу в платне користування на термін 36 (тридцять шість) місяців, за що Відповідач взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах визначених договором лізингу сплачувати лізингові платежі. Документом, що підтверджує передачу предмету лізингу в строкове, платне користування на умовах фінансового лізингу є акт приймання-передачі об'єкту лізингу до договору фінансового лізингу № 012-ОД-С-Ф-008 від 24 лютого 2009 року підписаний сторонами 04 березня 2009 року.

Відповідно до умов Договору лізингу Відповідач зобов'язується прийняти Об'єкт лізингу, своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Додатком № 4 до договору лізингу було визначено графік оплати відповідачем лізингових платежів.

Відповідно до положень Договору фінансового лізингу лізингодавець має право в односторонньому порядку достроково припинити дію даного Договору та повернути об'єкт лізингу, якщо лізингоодержувач не здійснює сплату лізингових платежів на протязі 14 днів після настання строку їх сплати відповідно до Додатку 4 до цього Договору чи рахунку на сплату додаткових лізингових платежів.

Відповідачем сплата лізингових платежів здійснювалася з систематичними порушеннями строків та порядку сплати таких платежів.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів даної справи, станом на 08 квітня 2010 року заборгованість Відповідача по сплаті лізингових платежів за договором лізингу склала 17 929 (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 24 коп. У зв’язку з чим, Позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Відповідача і рішенням суду від 13 травня 2010 року по справі № 13/754 стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість (станом на дату складання позовної заяви 08.04.2010 року) по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 012-ОД-С-Ф-008 від 24 лютого 2009 року у розмірі 17929 (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 21 коп., та 1421 (одна тисяча чотириста двадцять одна) грн. 24 коп. пені, 193 (сто дев'яносто три) грн. 55 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Вказане рішення набрало законної сили.

З моменту прийняття рішення Господарським судом Черкаської області до моменту подачі позову у даній справі у Відповідача наступив строк сплати двох лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 012-ОД-С-Ф-008 від 24 лютого 2009 року, а саме лізинговий платіж за квітень 2010 року в сумі 5751 грн. 83 коп. та лізинговий платіж за травень 2010 року в сумі 5639 грн. 54 коп. Однак на момент порушення провадження у справі вказані лізингові платежі відповідач не сплатив.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про розірвання договору лізингу та повернення предмету лізингу, що не заперечується відповідачем.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором і лізингу однією стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що за договором фінансового лізингу Лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов i передати и у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" визначено що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму; яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу

Так п. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

П. 3 ст. 651 ЦК України передбачає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 2, 3 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не оплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення плати становить більше 30 днів.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

З огляду на викладене, господарські зобов’язання між сторонами виникли з моменту укладення договору фінансового лізингу від 24 лютого 2009 року № 012-ОД-С-Ф-008. Свої зобов’язання за договором позивач виконав належним чином, передавши відповідачу визначену ним техніку. Однак Відповідач свої зобов’язання за договором в частині своєчасного та повного проведення лізингових платежів належним чином не виконував, що зокрема встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 13 травня 2010 року по справі № 13/754, що набрало законної сили.

Крім того, на час порушення провадження у справі відповідач заборгував позивачу лізингові платежі за квітень 2010 року в сумі 5751 грн. 83 коп. та лізинговий платіж за травень 2010 року в сумі 5639 грн. 54 коп.

Оскільки, за повідомленням представника позивача відповідач погасив заявлений до стягнення борг в ході розгляду справи то відповідно суд першої інстанції правомірно припинив провадження у цій частині позову за відсутністю предмету спору.

З огляду на викладене, укладений сторонами договір лізингу є розірваним з моменту отримання відповідачем письмової вимоги про його розірвання, тобто на час розгляду справи, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору. Оскільки, відповідач в добровільному порядку після розірвання договору лізингу не повернув предмет лізингу позивачу, то позивач вправі вимагати його повернення в судовому порядку.

Враховуючи вимоги п. 3 ст. 651 ЦК України договір фінансового лізингу № 012-ОД-С-Ф-008 від 24 лютого 2009 року є розірваним з моменту отримання відповідачем вимоги про розірвання даного договору, яка надіслана відповідачу що підтверджується квитанцією № 161 від 08.06.2010 року.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2010 року у справі № 11/1277.

          Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2010 року у справі № 11/1277 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 11/1277 повернути до господарського суду Черкаської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

02.12.10 (відправлено)