Рішення № 12606439, 02.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

02.12.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

02 грудня 2010 року Справа № 12/97

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова", вул. Димитрова, 5, корп. 10-а, м. Київ, 03150

Юридичну особу представляє:                    Комунальний енергогенеруючий підрозділ "Чернігівська теплоелектроцентраль" ТОВ фірми "ТехНова", вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Ктесій", юридична адреса: вул. Щорса, 32/3, м. Чернігів, 14017

поштова адреса: пр. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 (ресторан "Океанія")

Предмет спору: про стягнення заборгованості 69345,53 грн.

                                        Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Міщенко В.В. довіреність № 119 від 02.11.2010 р. представник

від відповідача: Заболотний О.М. довіреність № 24/11-10 від 24.11.2010 р. представник, був присутній в судовому засіданні 30.11.2010 року.

Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 30.11.2010 року по 02.12.2010 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 61317 грн. 13 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді, 5755 грн. 88 коп. пені, 1138 грн. 32 коп. інфляційних нарахувань та три відсотки річних в розмірі 1134 грн. 20 коп., згідно Договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 193 від 01.12.2006р. та додаткових угод до нього від 01.03.2007 року, 17.10.2007 року.

Представниками сторін подані клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

В судовому засіданні 30.11.2010 року представник позивача надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.11.2010 року виклав усні пояснення по справі, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не були направлені відповідачу на юридичну адресу: вул. Щорса, 32/3, м. Чернігів, 14017 рахунки на оплату спожитої теплової енергії , а тому не настав строк виконання зобов»язання.

          Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але повноважного представника в судове засідання 02.12.2010 року не направив. Заяв та клопотань від відповідача на час розгляду справи до суду не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2010 року підтримав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Не з’явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

          01.12.2006 року між сторонами було укладено договір №193 на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до розділу 1 зазначеного договору позивач (постачальник) взяв на себе зобов’язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для об’єктів, вказаних у додатку № 1 до договору: підвальне приміщення ресторанного комплексу по проспекту Миру, 20, в м. Чернігові площею 1050,4 кв.метрів, а споживач зобов’язується сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, передбачених цим договором.

          В Додатковій угоді від 01.03.2007 року про зміну та доповнення Договору № 193 від 01.12.2006 року на відпуск теплової енергії в гарячій воді, сторони доповнили договір № 193 додатком № 2 від 01.03.2007 року: підвальне приміщення ресторанного комплексу та прибудова по проспекту Миру, 20, в м. Чернігові.

Додатковою угодою від 17.10.2007 року про зміну та доповнення Договору № 193 від 01.12.2006 року на відпуск теплової енергії в гарячій воді, було змінено опалювальну площу з 1126,9 м.кв. на 879,6 м.кв.

Відповідно до п. 6.1. Договору № 193 розрахунки за теплову енергію здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок постачальника по тарифах, які затверджені рішенням облдержадміністрації, міської ради, і які можуть змінюватися згідно з законами Верховної ради і постановами Кабінету Міністрів України.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 203 від 21.08.2006 року встановлено тариф на послуги теплопостачання в розмірі 190,68 грн. для бюджетних установ та 196,75 грн. за 1 Гкал, для інших споживачів. В додатку до рішення виконкому від 21.08.2006 року № 203 визначено норми споживання тепла на опалення та підігрів води.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 156 від 15.06.2009 року встановлено тариф на послуги теплопостачання в розмірі 443,02 грн. для бюджетних установ та 492,24 грн. за 1 Гкал, для інших споживачів. В додатку до рішення виконкому 156 від 15.06.2009 року визначено норми споживання тепла на опалення та підігрів води.

У відповідності до п.5.1 договору облік спожитої теплової енергії та гарячої води здійснюється на підставі приладів обліку.

За період з 01.11.2009 року по 30.04.2010 року позивач поставив відповідачу теплову енергію по Договору № 193 від 01.12.2006 року на загальну суму 61317 грн. 13 коп., що підтверджується копіями рахунків-фактур на оплату: № 0193 від 30.11.2009 року на суму 8602,10 грн., 31.12.2009 року на суму 9020 грн. 84 коп., 31.01.2009 року на суму 17201 грн. 54 коп., 28.02.2010 року на суму 12858 грн. 14 коп., 31.03.2010 року на суму 9617 грн. 93 коп., 30.04.2010 року на суму 4016 грн. 58 коп., а також помісячними актами зняття показань приладів, виконуючих облік тепла на опалення, копії яких додані до матеріалів справи.

          Відповідач заперечень щодо обсягу спожитої теплової енергії заперечень суду не надав.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          У відповідності до п.3.2.22 договору відповідач взяв на себе зобов»язання щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію згідно тарифами п.6.1 цього договору на розрахунковий рахунок після отримання рахунку на оплату.

          Відповідно до п.п. 6.5., 6.6. Договору № 193, споживач зобов’язаний був здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води згідно з діючим законодавством, згідно з рахунками постачальника щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Позивачем надані до матеріалів справи за грудень 2009р., січень, лютий , березень, квітень, травень 2010року списки згрупованих поштових відправлень та фіскальні чеки відповідно від 05.12.2009р., від 08.01.2010року,05.02.2010року, 05.03.2010року, 08.04.2010року, 08.05.2010року, які підтверджують факт направлення позивачем відповідачу на оплату рахунків по Договору № 193 від 01.12.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив умови Договору № 193 від 01.12.2006 року, за спожиту теплову енергію в повній сумі не розрахувався, заборгованість становить 61317 грн. 13 коп.

Заперечення відповідача судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки як вбачається із наданих позивачем доказів, відповідач своїм листом № 35 від 19.07.2007р. просив позивача всю кореспонденцію направляти на адресу м. Чернігів, проспект Миру,20 ресторан «Океанія».

Як вбачається із згрупованих поштових відправлень та фіскальних чеків від 05.12.2009р., від 08.01.2010року, 05.02.2010року, 05.03.2010року, 08.04.2010року, 08.05.2010року рахунки позивачем направлялись відповідачу на адресу, зазначену ним у листі № 35 від 19.07.2007року, а саме м. Чернігів, проспект Миру,20 ресторан «Океанія».

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5755 грн. 88 коп. за період з 16.12.2009 року по 06.10.2010 року, відповідно до п.п. 6.9., 7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ,яка діяла в період прострочки..

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 6.9. Договору передбачено, що у випадку несплати споживачем рахунку до 15 числа наступного місяця, нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.2.3. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сторони передбачили відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати спожитої теплової енергії, а тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня за прострочку виконання зобов’язання в сумі 5755 грн. 88 коп. за період з 16.12.2009 року по 06.10.2010 року.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача три відсотки річних в розмірі 1134 грн. 20 коп. за період з 16.12.2009р. по 06.10.2010р. за несвоєчасні розрахунки та 1138 грн. 32 коп. інфляційних втрат за період з 16.12.2009 року по 31.03.2010 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2.3. Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію стягується борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати спожитої теплової енергії, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних в сумі 1134,20 грн. за період з 16.12.2009 по 06.10.2010р. та 1138 грн. 32 коп. інфляційних втрат за період з 16.12.2009р. по 31.03.2010р. є також обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав і за спожиту теплову енергію своєчасно в повній не розрахувався, належним чином позовні вимоги не оспорив, суд, з урахуванням вищезазначеного, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 61317 грн. 13 коп. боргу, 5755 грн. 88 коп. пені, трьох відсотків річних в сумі 1134,20 грн. та 1138 грн. 32 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 693,46 грн. та витрати в сумі 236 грн. за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст.ст. 509, 525, 530,546, 549, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ктесій", юридична адреса: вул. Щорса, 32/3, м. Чернігів, 14017, поштова адреса: пр. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 (ресторан "Океанія") (р/р 260028379 в ЧОД Райффайзен банк „Аваль”, МФО 353348, код 34259328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ТехНова», 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 10-а (р/р № 26000001000729 у ПАТ „Банк „Демарк” м. Чернігів, МФО 353575, код ЄДРПОУ 21680602) 61317 грн. 13 коп. боргу, 5755 грн. 88 коп. пені, 1134,20 грн. трьох процентів річних, 1138 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 693 грн. 46 коп. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СУДДЯ                     Л.М. Лавриненко