Рішення № 126064069, 24.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025 року м. Київ № 320/45295/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРГО» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2023 № 755930415.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у м. Києві була проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО», в результаті якої складено акт камеральної перевірки від 07.11.2023 №72157/Ж5/26-15-04-15-03. Актом перевірки встановлено не подання позивачем податкової декларації з орендної плати за землю за 2023 рік. 12 грудня 2023 року на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення від 30.11.2023 №755930415, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 340,00 грн. Вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у позивача не виникає обов`язку з подачі декларації з орендної плати як за 2023 рік так і за попередні роки на підставі договору про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 23.05.2012, а всі права та обов`язки по спірній земельній ділянці перейшли до ТОВ «СЕРГО 1». Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не погодившись з доводами, викладеними у позовній заяві, подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що згідно проведеної звірки з автоматизованою базою даних Держгеокадастру встановлено, що за ТОВ «СЕРГО» (код ЄДРПОУ 21456508) значиться земельна ділянка, кадастровий номер ділянки №8000000000:88:174:0101, адреса земельної ділянки: вул. Олеся Гончара, 42. Згідно інформаційних ресурсів ДПС України ТОВ «СЕРГО» (код ЄДРПОУ 21456508) не подано податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) за 2023 рік.

Отже, ГУ ДПС у м. Києві правомірно винесло податкове повідомлення-рішення від 30.11.2023 №755930415 виконавши обов`язок, визначений статтею 19 Конституції України та законами України, а доводи, на які позивач посилається у своїй позовній заяві не спростовують виявленні порушення контролюючим органом та не можуть прийматися судом. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО», в результаті якої складено акт камеральної перевірки від 07.11.2023 №72157/Ж5/26-15-04-15-03.

Актом перевірки встановлено не подання ТОВ «СЕРГО» податкової декларації з орендної плати за землю за 2023 рік.

Не погоджуючись з актом перевірки позивачем було подано заперечення від 29.11.2023 №971/777юв.

Листом ГУ ДПС у м. Києві від 05.12.2023 №41990/І/26-15-04-15-04-15-08 заперечення позивача залишено без розгляду.

З урахуванням висновків акта камеральної перевірки позивача надійшло податкове повідомлення-рішення від 07.11.2023 №72157/Ж5/26-15-04-15-03, Головним управлінням ДПС у м. Києві 30 листопада 2023 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №755930415, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО» застосовано штрафну санкцію у розмірі 340 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до ДПС України від 15.12.2023 №987/777юв.

Рішенням ДПС України від 14.02.2024 №3709/6/99-00-06-03-02-06 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Уважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2023 № 755930415 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Підпунктом 16.1.3 пунктом 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є: платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Пунктом 270.1 статті 270 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування платою за землю є: об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту (пункт 271.1 статті 271 ПК України).

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Відповідно до договору про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 23.05.2012 відбулася заміна сторони по договору оренди, відповідно до якої новим орендарем земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:88:174:0101, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 42, розміром 0,0487 га стало ТОВ «СЕРГО 1».

Таким чином, починаючи з 23.05.2012 орендарем вказаної ділянки став ТОВ «СЕРГО 1» та відповідно всі обов`язки щодо подачі податкової декларації з орендної плати та сплати орендної плати перейшли до нового орендаря, а отже у позивача відсутній обов`язок щодо подачі податкової декларації з орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 42 за 2023 рік.

Отже, у позивача не виникає обов`язку з подачі декларації з орендної плати як за 2023 рік так і за попередні роки на підставі договору про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 23.05.2012, а всі права та обов`язки по спірній земельній ділянці перейшли до ТОВ «СЕРГО 1».

Таким чином, суд дійшов висновку що відповідачем не було доведено існування підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 30.11.2023 №755930415, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Підсумовуючи вищевикладене, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «СЕРГО» у повному обсязі, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2023 року №755930415.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 3 028 грн згідно платіжної інструкції від 05 березня 2024 року № 48.

Отже, в силу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір в розмірі 3 028,00 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.11.2023 № 755930415.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «CЕРГО» (ЄДРПОУ: 21456508; місцезнаходження: 02058, м. Київ, вул. Миколи Гоголева, 7) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011; місцезнаходження : 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.