Рішення № 126064065, 24.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025 року Справа № 320/5716/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження з дотриманням правил загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та не чинними окремих положень постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття абзаци 4, 5, 8, 9 пункту 1 «Зміни до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.11.2023 № 2243 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕК», наступного змісту:

Абзац 4 пункту 1: «контролером або кінцевим бенефіціарним власником контрольного пакету акцій яких є фізичні або юридичні особи, щодо яких застосовано економічні та обмежувальні заходи (санкції);»

Абзац 5 пункту 1: «для яких регуляторна норма доходу на регуляторну базу активів, яка створена на дату переходу до стимулюючого регулювання, у 2024 році становить 0 відносних одиниць;

Абзац 8 пункту 1: «контролером або кінцевим бенефіціарним власником контрольного пакету акцій яких є фізичні або юридичні особи, щодо яких застосовано економічні та обмежувальні заходи (санкції);

Абзац 9 пункту 1: «для яких регуляторна норма доходу на регуляторну базу активів, яка створена після переходу на стимулююче регулювання, у 2024 році становить 0 відносних одиниць».

Позиції сторін

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова НКРЕКП від 29.11.2023 № 2243 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕК» є протиправною, оскільки фактично позбавляє джерел належного фінансування господарської діяльності позивача, має виключно дискримінаційний характер відносно групи юридичних осіб та є такою, що суперечить міжнародним зобов?язанням України в сфері енергетики та ряду Законів України.

Позивач також вказує, що наведені обставини відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час обґрунтування необхідності прийняття спірної постанови не доведено, ані в обґрунтуванні, ані в аналізі впливу, ані під час відкритих обговорень, а тому вказана спірна НКРЕКП № 2243 від 29. 11.2023 прийнята: без відповідних правових підстав та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; не пропорційно, а саме без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без дотримання принципу рівності перед законом, та є дискримінаційною; не відповідає вимогам актам вищої юридичної сили тощо.

Позивач зауважує, що стосовно нього не застосовано жодних санкцій, у зв`язку і з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами наявність порушення його прав внаслідок прийняття оскаржуваної постанови НКРЕКП від 29.11.2023 № 2243 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕК».

Відповідач наголошує, що при прийнятті оскаржуваних положень постанови № 2243 НКРЕКП, діяла в межах своєї компетенції та повноважень, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; необхідного пропорційно, з дотриманням балансу, зокрема, між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому просить суд залишити позовні вимоги без задоволення.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 08.02.2024 відповідно до ст. 169 КАС України вказана позовна заява була залишена без руху з підстав невідповідності останньої вимогам ч. 4 ст. 161 КАС України, визначено позивачу порядок та строк усунення недоліків.

16.02.2024 через систему "Електронний суд" на виконання вимог ухвали суду від 08.02.2024 позивачем надіслано належним чином засвідчені копії додатків до позову.

Вимоги ухвали суду від 08.02.2024 позивачем виконано, недоліки позовної заяви повністю усунуто.

29.05.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі визначено розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 26.06.2024 року о 10:00 год.

26.06.2024 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 12.08.2024 о 13:15 год. про що сторони повідомлені належним чином.

16.07.2024 представник відповідача за допомогою підсистеми "Електронний суд" надіслав до суду відзив на позовну заяву.

01.08.2024 представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив.

01.08.2024 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

В підготовче судове засідання 12.08.2024 прибув представник позивача Анісімов В.В. Представник відповідача подав клопотання про відкладення слухання справи.

Враховуючи думку учасника процесу, суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Наступне підготовче судове засідання визначено на 07.10.2024 о 13:15 год. про що сторони повідомлені належним чином.

В підготовче судове засідання 07.10.2024 прибули представник позивача Анісімов В.В., представник відповідача Анісімов Д.Д.

За відсутності заперечень сторін, суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 30 жовтня 2024 року об 11:30 год.

30.10.2024 в судове засідання прибули представник позивача Анісімов В.В., представник відповідача Анісімов Д.Д.

За наслідками судового розгляду, судом на місці оголошено перерву у зв`язку з необхідністю подання сторонами додаткових документів.

Наступне судове засідання призначено на 14.11.2024 о 13:00 год. про що сторони повідомлені належним чином.

11.11.2024 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

13.11.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

14.11.2024 судове засідання знято з розгляду у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Наступне судове засідання призначено на 18.12.2024 о 09:30 год. про що сторони повідомлені належним чином.

18.12.2024 в судове засідання прибули представник позивача Анісімов В.В., представник відповідача Анісімов Д.Д.

Представник позивача Анісімов В.В. позов підтримав, просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача Анісімов Д.Д. проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні вимог.

За відсутності заперечень сторін, судом ухвалено на місці здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Встановлені обставини судом

24.02.2022 у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 (із змінами внесеними Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 та від 18.05.2022 № 341/2022) введено воєнний стан в Україні.

Пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО), введеного в дію Указом Президента від 12.05.2023 № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Так, РНБО застосовано на 10 років до фізичних та юридичних осіб згідно з додатками 1 та 2 до вказаного рішення, зокрема, до компанії «ВС Енерджі Інтернешнл НВ» (VS Energy International NV), а також до фізичних осіб, що є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ УКРАЇНА», персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Одним із видів обмежувальних заходів є анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Серед ліцензіатів НКРЕКП є оператори систем розподілу, одним з контролерів або кінцевих бенефіціарних власників яких є фізичні або юридичні особи, які зазначені у додатку 1 до рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента від 12.05.2023 № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року», зокрема Акціонерного товариства «Житомиробленерго», ПрАТ «Кіровоградобленерго», Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» та Акціонерного товариства «Херсонобленерго»

Наразі, у Вищому антикорупційному суді на розгляді перебуває справа №991/5746/23 за позовом Міністерства юстиції України до фізичних осіб про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції» та стягнення активів у дохід держави; третьою особою, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів є ПрАТ «Кіровоградобленерго».

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за результатами відкритого обговорення узгоджено Додаток до Постанови № 1009, яким викладено редакцію Додатку 30 до Постанови № 1175, який доповнено переліком ліцензіатів НКРЕКП (прифронтових ОСР): АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ», ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ» та ДП «РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ».

Перелік прифронтових ОСР визначено за аналогією з переліком ліцензіатів, для яких при встановленні тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у 2023 році, до яких застосовано окремий підхід до визначення деяких складових структури тарифів.

З метою досягнення балансу інтересів споживачів, держави та учасників ринку, відповідачем вирішено застосувати норми доходів на РБА (регуляторна база активів) «стару» та РБА «нову» для таких компаній, контролером або кінцевим бенефіціарним власником контрольного пакету акцій яких є фізичні або юридичні особи, щодо яких застосовано економічні та обмежувальні заходи (санкції) на нульовому рівні.

29.11.2023 НКРЕКП прийнято постанову № 2243 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП», актуалізовано положення постанов НКРЕ від 23.07.2013 № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання» та НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії».

Змінами передбачено врахування у 2024 році регуляторних норм доходів на РБА (регуляторна база активів) «стару» та РБА «нову», зокрема для ліцензіатів, до власників яких застосовано санкції, на рівні 0 відносних одиниць, зокрема для ПрАТ «Кіровоградобленерго».

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем деяких положень постанови від 29.11.2023 № 2243 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕК», позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Застосовано судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб?єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.

Статтею 3 Закону про НКРЕКП встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб?єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є, серед іншого, забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом. забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; інші завдання, передбачені законом.

Відповідно до статті 17 Закону про НКРЕКП для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов?язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Крім того, відповідно до частини другої статті 17 Закону про НКРЕКП, Регулятор має право, зокрема, приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Таким чином, судом встановлено, що Законом про НКРЕКП Регулятору надані повноваження здійснювати державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та приймати обов?язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції за принципами, зокрема своєчасності прийняття рішень.

Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на теперішній час.

Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, ї територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі РНБО), введеного в дію Указом Президента від 12.05.2023 №279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

РНБО застосовано на 10 років до фізичних та юридичних осіб згідно з додатками 1 та 2 до вказаного рішення, зокрема, до компанії «ВС Енерджі Інтернешнл НВ» (VS Energy International NV), а також до фізичних осіб, що є засновниками ТОВ «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ УКРАЇНА» ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Одним із видів обмежувальних заходів є анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про санкції», з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

У відповідності до Указу Президента № 279/2023 від 12.05.2023 року до ряду суб?єктів застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Так, персональні санкції застосовано до ВС Енерджі Інтернешнл HB (VS Energy International NV). Відомості згідно з даними Торгової палати Королівства Нідерланди: реєстраційний номер - 34167415. Місцезнаходження юридичної особи: Королівство Нідерланди, м. Амстердам (Keizersgracht 62, 1015CS Amsterdam, Netherlands), ДАМБІНСА ВІЛІСА, Адреса: ЛАТВІЯ, LV 1010, МІСТО РИГА, ВУЛИЦЯ БАЗНІАС , БУДИНОК 7, КВАРТИРА 16, Громадянство: Латвія, ВІГАНТС ВАЛТС, Адреса: ЛАТВІЯ, LV 2011, МІСТО ЮРМАЛА, ВУЛИЦЯ ДАРБА, БУДИНОК 4, Громадянство: Латвія, ОСОБА_6 , Адреса: НІМЕЧЧИНА, 10709, МІСТО БЕРЛІН, ВУЛИЦЯ ЙОХАНН-ГЕОРГ, БУДИНОК 21, ОСОБА_7 , Адреса: НІМЕЧЧИНА, 14195, МІСТО БЕРЛІН, ВУЛИЦЯ ФІНКЕН, БУДИНОК 13, Громадянство: Німеччина, АЛЬТЕРГС АРТУРС, Адреса: ЛАТВІЯ, LV 2150, МІСТО СІГУЛДА, ВУЛИЦЯ ОСКАРА КАЛАКА, БУДИНОК 13-17, Громадянство: Латвія.

Серед ліцензіатів НКРЕКП є оператори систем розподілу, одним з контролерів або кінцевих бенефіціарних власників яких є фізичні або юридичні особи, які зазначені у додатку 1 до рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента від 12.05.2023 №279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року», зокрема Акціонерного товариства «Житомиробленерго», ПрАТ «Кіровоградобленерго», Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» та Акціонерного товариства «Херсонобленерго».

Частиною четвертою статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» визначено, що рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.

Згідно зі статтею 3 Закону про НКРЕКП, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Враховуючи те, що рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента від 12.05.2023 № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року» є чинним, а також враховуючи відсутність позиції Кабінету Міністрів України та РНБО із зазначених у листах НКРЕКП питань, відповідачем розглянуто питання щодо доцільності застосування норм доходів на РБА «стару» та РБА «нову» для отримання такими компаніями прибутку при встановленні (формуванні) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у 2024 році.

Судом встановлено, що на засіданні НКРЕКП, яке відбулось у формі відкритого слухання 19.10.2023 схвалено проєкт рішення, що має ознаки регуляторного акта, - постанови НКРЕКП «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП» (далі - Проєкт рішення), яким актуалізовано положення постанов НКРЕ від 23.07.2013 № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання» (далі - Постанова № 1009) та НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії» (далі - Постанова № 1175).

Схваленим Проєктом рішення зокрема було передбачено:

1) врахування у 2024 році регуляторної норми доходу на РБА «стару», для прифронтових ОСР, а також для ліцензіатів, контролером або кінцевим бенефіціарним власником контрольного пакету акцій яких є фізичні або юридичні особи щодо яких застосовано економічні та обмежувальні заходи (санкції)) (далі - ліцензіати, до власників яких застосовано санкції), на рівні 0 відносних одиниць;

2) врахування у 2024 році регуляторної норми доходу на РБА «нову», для прифронтових ОСР та ліцензіатів, до власників яких застосовано санкції, на рівні 0 відносних одиниць;

3) фіксування у 2024 році для прифронтових ОСР амортизації на «стару» та «нову» бази активів на рівні, врахованому в тарифах 2023 року;

4) фіксування на 2024 рік для прифронтових ОСР прогнозованого обсягу електричної енергії, що розподіляється на 1 та 2 класах напруги, прогнозованого обсягу корисного відпуску електричної енергії на 1 класі напруги та прогнозованого обсягу електричної енергії, що надходить від генеруючих компаній безпосередньо на 2 клас напруги, на рівні, врахованому в тарифах 2023 року.

Проєкт схваленого рішення 19.10.2023 НКРЕКП розміщено на вебсайті Регулятора для отримання до 30.10.2023 (включно) зауважень та пропозицій.

До НКРЕКП надійшли зауваження та пропозиції до Проєкту рішення від AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», AT «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», AT «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО», ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», ПрАТ «Кіровоградобленерго», ПрАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО», АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», AT «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО», AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», ГС «РОЗУМНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ УКРАЇНИ» ТА USAID ПРОЄКТ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ.

За результатами опрацювань наданих зауважень та пропозицій підготовлено зведену таблицю зауважень «Узагальнені зауваження та пропозиції до проєкту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, - проєкту постанови НКРЕКП «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП» із попередньою позицією щодо їх прийняття або відхилення, яку було розмішено на вебсайті НКРЕКП.

Відповідно до вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866, 13.11.2023 у форматі відеоконференції відбулося відкрите обговорення Проєкту рішення, за результатами якого складено Протокол відкритого обговорення разом з таблицею узгоджених позицій з остаточною позицією Регулятора, який 21.11.2023 оприлюднено на вебсайті HKPEKП y мережі Інтернет: https://www.nerc.gov.ua/news/oprilyudnyuvutsva-rezultati-vidkritogoobgovorennva-proyektu-zmini-do-deyakih-postanov-nkre-ta-nkrekp-provstanovlennyaparametriv-regulyuvannya-shcho-mayut-dovgostrokovii-strok-divi.

За результатами відкритого обговорення НКРЕКП узгоджено Додаток до Постанови № 1009, яким викладено редакцію Додатку 30 до Постанови № 1175, який доповнено переліком ліцензіатів НКРЕКП (прифронтових ОСР): АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ», ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ» та ДП «РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ».

29.11.2023 НКРЕКП на засіданні, що відбулось у формі відкритого слухання, прийнято постанову № 2243 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП», актуалізовано положення постанов НКРЕ від 23.07.2013 № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання» та НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175 «Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії».

Змінами передбачено врахування у 2024 році регуляторних норм доходів на РБА (регуляторна база активів) «стару» та РБА «нову», зокрема для ліцензіатів, до власників яких застосовано санкції, на рівні 0 відносних одиниць, зокрема для ПрАТ «Кіровоградобленерго».

Суд зазначає, що факт наявності рішення РНБО від 12.05.2023, яке введено в дію Указом Президента від 12.05.2023 № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» є підставою для його обов?язкового виконання органами виконавчої влади, в межах компетенції, зокрема НКРЕКП.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що оскаржувані положення постанови від 09.12.2023 № 2243 прийняті НКРЕКП на підставі Закону України №1540-VIII, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про обґрунтованість та правомірність дій відповідача.

Суд не бере до уваги доводи позивача стосовно перебування НКРЕКП під незаконним впливом під час прийняття спірних положень постанови від 09.12.2023 № 2243, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема також витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення рішення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.