Рішення № 126064046, 24.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025 року справа №320/29830/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмьєр Енерджі» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Люмьєр Енерджі» (далі позивач та/або ТОВ «Люмьєр Енерджі», Товариство) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган) та, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 09.06.2023, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 № 283860413.

Мотивуючі позовні вимоги, позивач стверджує про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення та наголошує, що за порушення терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідачем невірно визначено розмір штрафу, а саме 10% замість 2%.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

29.09.2023 у Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому представник контролюючого органу стверджує про прийняття оскаржуваного рішення в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень. ГУ ДПС у м. Києві наголошує, що Товариством порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, які відображені в акті камеральної перевірки, за відсутності доказів неможливості виконання ним податкових обов`язків, що і стало підставою для застосування штрафу.

17.12.2023 у Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник позивача наполягає на порушенні порядку прийняття оскаржуваного рішення, чим позбавлено Товариство будь-якої можливості надати зауваження до акта перевірки та прийняття участі у розгляді матеріалів. Крім цього, у відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача також наводить аналогічні доводи в частині нормативно-правового регулювання спірних правовідносин та фактичних обставин справи, що і у позовній заяві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмьєр Енерджі» від 09.06.2023 про уточнення позовних вимог шляхом зміни предмету позову у справі №320/29830/23.

Згідно із частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Люмьєр Енерджі», за результатами якої складено акт від 22.11.2022 № 40601/Ж5/26-15-04-13-03/43872743 (далі акт перевірки) (т. 1, а.с. 21).

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідальність за що, передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із актом перевірки, позивачем подано контролюючому органу заперечення вих. № 0912-22/01 від 09.12.2022 (далі заперечення на акт перевірки) (т. 1, а.с. 24-27).

Листом від 15.12.2022 № 19998/І/26-15-04-13-08 заперечення на акт перевірки залишено без розгляду, оскільки останні подані до ГУ ДПС у м. Києві з порушенням термінів, встановлених Податковим кодексом України (т. 1, а.с. 37-38).

Аналогічну позицію контролюючим органом висловлено і в листі від 16.12.2022 № 20120/І/26-15-04-13-08 (т. 1, а.с. 41-42).

Надалі ГУ ДПС у м. Києві на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2022 № 377050413, яким до позивача застосовано штраф в сумі 318 119,18 грн (т. 1, а.с. 17).

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ТОВ «Люмьєр Енерджі» подано скаргу до ДПС України, за результатами розгляду якої рішенням від 01.03.2023 № 5086/6/99-00-06-03-01-06 скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 377050413 у сумі 203 251,63 грн, а в іншій частині залишено таке рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З урахуванням рішення ДПС України від 01.03.2023 № 5086/6/99-00-06-03-01-06, на підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві, винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 № 283860413, яким до позивача застосовано штраф у сумі 114 867, 55 грн (далі оскаржуване та/або спірне рішення).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люмьєр Енерджі» категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України регламентовано, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

За правилами визначеними в пункті 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 ПК України).

Разом з цим положеннями пункту 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу (абз. 1 пп. 86.7.1 п. 86.1 ст. 86 ПК України).

У той же час, підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України визначено, що у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків, в розрізі положень підпункту 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

При цьому податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту (абз. 1 пп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПК України).

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що акт перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Так, судом встановлено, що акт перевірки від 22.11.2022 № 40601/Ж5/26-15-04-13-03/43872743 отримано платником податків (позивачем) 29.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 86) та не заперечується сторонами.

З урахуванням положень пункту 86.7 статті 86 ПК України перебіг десятиденного строку реалізації товариством свого права на подання заперечень на акт перевірки розпочинається з наступного дня, за днем отримання акта перевірки, тобто з 30.11.2022

Суд звертає увагу, що, враховуючи норми пункту 86.7 статті 86 ПК України, яким передбачено, що строк на подання заперечень обчислюється саме робочими днями, останнім днем десятиденного строку на подання заперечень згідно пункту 86.7 статті 86 ПК України було 13.12.2022.

Заперечення на акт перевірки надіслані на адресу контролюючого органу засобами поштового зв`язку 09.12.2022, що підтверджується копією квитанції «Укрпошта» та описом вкладення у цінний лист (т. 1, а.с. 29-30).

Отже, заперечення на акт перевірки подано (надіслано засобами поштового зв?язку) Товариством у межах строків, встановлених пунктом 86.7 статті 86 ПК України.

Тобто позивачем реалізовано своє право на подання заперечень на акт перевірки в межах строків, встановлених ПК України для їх подання.

Суд наголошує, що для вірного застосування положень пункту 86.7 статті 86 ПК України контролюючий орган має враховувати не дату надходження (реєстрації) заперечень на акт перевірки, а дату направлення платником податків відповідних заперечень.

З урахуванням наведеного, відповідач помилково дійшов висновку про порушення Товариством строків подання заперечень на акт перевірки, зазначивши дату їх реєстрації у контролюючому органу 15.12.2022, що, своєю чергою, мало наслідком порушення процедури прийняття податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами проведеної камеральної перевірки.

При цьому такі обставини не були враховані і в рішенні ДПС України від 01.03.2023 № 5086/6/99-00-06-03-01-06, незважаючи на посилання позивача стосовно таких обставин у скарзі від 12.05.2023 вих. № 1205-23/01.

Суд наголошує, що ПК України визначає, що прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень має здійснюватися із дотриманням ним певної процедури та умов прийняття останніх.

Разом з цим, судом в ході розгляду справи встановлено порушення контролюючим органом порядку прийняття податкового повідомлення-рішення шляхом безпідставного залишення без розгляду заперечень позивача на акт перевірки.

Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві, прийнявши первинне податкове повідомлення-рішення без розгляду поданих в строк заперечень на акт перевірки, фактично нівельовано право позивача на подання таких заперечень та врахування його позиції при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 377050413, яким до позивача застосовано штраф в сумі 318 119,18 грн прийнято відповідачем з порушенням закону, а тому лише з цих підстав є протиправним.

За таких обставин, спірне рішення, яке було надалі прийнято відповідачем, з урахуванням рішення ДПС України від 01.03.2023 № 5086/6/99-00-06-03-01-06, не може бути визнано судом правомірним, адже первинно Товариство безпідставно було позбавлено права на розгляд його заперечень на акт перевірки та врахування позиції останнього.

Аналогічну правову позицію щодо застосування пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України висловлено в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 09.04.2019 у справі №826/19830/16, від 17.02.2020 у справі №808/7101/15, від 28.09.2020 у справі №520/2305/19, від 14.01.2021 у справі №808/9011/15.

Разом з цим, суд додатково зазначає, що надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У справі, що розглядається, слід враховувати, що прийняття рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття правомірного рішення. Невиконання вимог вищенаведених норм призводить до визнання такого спірного рішення незаконним та відсутності правових наслідків такого.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.10.2020 року у справі №814/4155/15, від 24.02.2022 у справі 560/8920/20.

Приймаючи до уваги наведено у своїй сукупності, суд вважає, що оскаржуване рішення є незаконним із відсутністю правових наслідків такого рішення.

При цьому, суд не досліджує наявність/відсутність порушення як такого, оскільки ГУ ДПС у м. Києві порушено процедуру прийняття податкового повідомлення-рішення, що, в свою чергу, є самостійною підставою для його скасування.

Крім цього, суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Щокін проти України» констатував наступне: закон має бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». У разі ж коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для особи підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За таких умов, зважаючи на принцип «якості закону» у поєднанні з пріоритетністю позиції платника податку у відносинах з контролюючими органами (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України) в аспекті наведених вище висновків ЄСПЛ, тлумачення контролюючим органом пункту 86.7 статті 86 ПК України у запропонований ними спосіб має несприятливий та обмежувальний наслідок для платника податків.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 № 283860413, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмьєр Енерджі» (04060, м. Київ, вул. Ризька, б. 73-Г, оф. 7, ідентифікаційний код 43872743) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.