Рішення № 126064044, 24.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025 року справа №640/17379/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Укрпошта» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВІД» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

Суть спору: у вересні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Укрпошта» (далі - позивач) із позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок відповідача, оприлюднений на інтернет-сайті https://prozorro.gov.ua/tender3 ідентифікатором закупівлі UА-2019-06-12-000194-b, яким встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозицій (пропозиції).

На обґрунтування позовних вимог АТ «Укрпошта» зазначило, що висновок відповідача про наявність порушень з боку останнього є необґрунтованим, оскільки у висновку не зазначено, в чому суть порушення законодавства та не деталізовано суть та обставини допущеного порушення. Висновок органу державного фінансового контролю не містить чітких вимог та/або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, а ТОВ «Вівід» у складі своєї тендерної пропозиції надало лист - відгук, що відповідав вимогам, встановленим тендерною документацією.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2019 (суддя Кузьменко В.А.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24.12.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній вказав про відповідність рішення про початок моніторингу вимогам пункту 2 частини другої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», а також про наявність обґрунтованих законних підстав для прийняття рішення про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Вівід» умовам тендерної документації та, як наслідок, оприлюднення спірного висновку за результатами процедури закупівлі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2020 (суддя Кузьменко В.А.) клопотання представників Акціонерного товариства «Укрпошта» та Державної аудиторської служби України про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено та призначено адміністративну справу №640/17379/19 до розгляду.

У відповіді на відзив позивач повторно наголосив на протиправності та незаконності оскаржуваного висновку з підстав того, що він виходить за межі питань, що підлягали аналізу при проведенні моніторингу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 (суддя Кузьменко В.А.) залучено до участі в адміністративній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВІД» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 (суддя Кузьменко В.А.) у задоволенні адміністративного позову Акціонерному товариству «Укрпошта» відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.05.2022 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 прийнято адміністративну справу № 640/17379/20 до провадження судді Арсірія Р.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання.

14.07.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 19.07.2022 (суддя Арсірій Р.О.) подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

28.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 28.12.2022 №03-19/7153/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/17379/19.

28.06.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Відповідно до частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною чотирнадцятою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 справу №640/17379/19 прийнято до провадження судді Кушнової А.О.; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та зобов`язано учасників справи надати письмові пояснення та докази з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.05.2022.

24.08.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшли пояснення від 22.08.2023 за вих. №122-11-105.

19.11.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли пояснення від 06.09.2023 за вих. №002500-17/10125-2023.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 12 серпня 2019 року №236 «Про початок моніторингу закупівлі» згідно з частиною другою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», пунктом 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, 13 серпня 2019 року розпочато моніторинг закупівель, зокрема щодо процедури закупівлі, оприлюдненої на сайті уповноваженого органу 12 червня 2019 року за №UA-2019-06-12-000194-b.

Згідно висновку про результати моніторингу закупівлі від 30 серпня 2019 року №375 підставою здійснення моніторингу слугувала інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Під час моніторингу контролюючим органом проаналізовано, поряд з іншим тендерну пропозицію ТОВ «Вівід» та встановлено, що вона не відповідає умовам підпункту 2 пункту 1 Додатку 1 тендерної документації, оскільки наданий лист - відгук не містить інформацію про період (рік) виконання аналогічного договору. Однак, на думку контролюючого органу, на порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник, у даному випадку АТ «Укрпошта», не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Вівід» як таку, що не відповідає умовам тендерної документації та уклав договір від 19 серпня 2019 року №190819-03/050ПР.

З огляду на вказане, Державною аудиторською службою України винесено висновок, оприлюднений на інтернет-сайті https://prozorro.gov.ua/tender з ідентифікатором закупівлі UА-2019-06-12-000194-b, яким установлено порушення позивачем вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі». Зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.05.2022 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 скасовано.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у своїй постанові від 26.05.2022 вказав, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову є передчасними, оскільки судами не встановлено усіх фактичних обставин справи й не досліджено відповідні докази, які мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 28, 29, 30 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII:

- тендер (торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі);

- тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав;

- тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Статтею 3 Закону № 922-VIII передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 922-VIII електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій.

Згідно статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.

У силу вимог статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Системний аналіз вищевикладених приписів надає підстави вважати, що спеціальним законодавством у галузі публічних закупівель регламентовано чітку та послідовну процедуру проведення торгів. Дана процедура, зокрема, передбачає необхідність визначення замовником переліку тендерної документації, що повинна бути подана учасниками торгів, та перевірку тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації.

При цьому, підстави для відхилення замовником пропозиції конкурсних торгів встановлені статтею 30 Закону № 922-VIII.

Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Слід відзначити, що у силу вимог статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з приписами статті 5 вказаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Так, у відповідності до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі по тексту - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За приписами підпункту 3 пункту 3 Положення №43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

При цьому, за правилами абзацу 5 підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Частиною четвертою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Приписи частини шостої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

При цьому, за правилами частини сьомої цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Як свідчать матеріали справи, 30 серпня 2019 року Державною аудиторською службою України винесено висновок №375, оприлюднений на інтернет-сайті https://prozorro.gov.ua/tender3 з ідентифікатором закупівлі UА-2019-06-12-000194-b, яким встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозицій (пропозиції), а саме пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Встановлюючи факт відповідності поданого ТОВ «Вівід» у складі тендерної пропозиції листа - відгуку, вимогам тендерної документації замовника - АТ «Укрпошта», суд звертає увагу на таке.

Як встановлено судом з матеріалів справи, згідно підпункту 2 пункту 1 Додатку 1 до тендерної документації для підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору» замовник установив вимогу надати «позитивний лист - відгук (у довільній формі) від клієнта, який входить до Топ 150 згідно даних Factum Group Ukraine, щодо виконання зобов`язань за договором, що був виконаний протягом 2018 року, предметом закупівлі якого були послуги з розміщення рекламних матеріалів на інтернет - ресурсах (перелік компаній наведено у додатку 10 до тендерної документації).».

На виконання зазначеної вимоги тендерної документації, ТОВ «Вівід» у складі тендерної пропозиції надано лист відгук від клієнта, який входить до ТОП 150 згідно даних Factum Group Ukraine - ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» від імені директора Андронікова О.О., у якому зазначено наступне: «Компанія ТОВ «Вівід» (MixDigital by Admixer) є нашим партнером в галузі діджитал просування. Компанією ТОВ «Вівід» (MixDigital by Admixer) були надані послуги з розміщення рекламних матеріалів на інтернет - ресурсах, в рамках реалізації завдань з просування ТМ Moneyveo в мережі Інтернет. Агентство зарекомендувало себе як надійний та відповідальний партнер. Компанія та її співробітники є професіоналами у своїй галузі. Тому ми маємо намір і надалі працювати з ТОВ «Вівід» (MixDigital by Admixer) та рекомендувати її як надійного партнера».

Також, суд бере до уваги, наданий позивачем лист директора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» Андронікова О.О. від 19 липня 2019 року № 16528 «Про підтвердження видачі і надсилання рекомендаційного листа». У зазначеному листі повідомлено таке: «ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» підтверджує факт партнерства з ТОВ «Вівід» в 2018 році на підставі Договору про надання послуг в галузі діджитал просування, а саме планування та проведення рекламних кампаній в мережі Інтернет.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» підтверджує факт видачі і надсилання ТОВ «Вівід» рекомендаційного листа. Змістом рекомендаційного листа було підтвердження ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» партнерства з ТОВ «Вівід» шляхом надання ТОВ «Вівід» послуг з розміщення рекламних матеріалів на інтернет-ресурсах.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» рекомендує компанію ТОВ «Вівід» як надійного партнера.».

Тож, вказаний лист повністю підтверджує факт партнерства ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з ТОВ «Вівід» у 2018 році на підставі Договору про надання послуг в галузі діджитал просування та видачу рекомендаційного листа стосовно ТОВ «Вівід».

Окрім того, суд враховує, що оскільки в тендерній документації відсутня окрема вимога щодо оформлення листа-відгуку та обов`язковості зазначення в ньому періоду виконання договору, предметом закупівлі якого були послуги з розміщення рекламних матеріалів на інтернет ресурсах, а навпаки передбачена довільна форма, ТОВ «Вівід» дотримано у повному обсязі умови підпункту 2 пункту 1 Додатку 1 до тендерної документації.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ «Вівід» не порушив умови тендерної документації, у зв`язку з чим відсутні підстави для відхилення його тендерної пропозиції.

Щодо необґрунтованості та невмотивованості оскаржуваного висновку, суд враховує наступне.

Дослідивши оскаржуваний висновок від 30 серпня 2019 року №375 судом з`ясовано, що Державна аудиторська служба України за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції установила порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» та з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

У постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18; від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19; від 10 грудня 2020 року у справі №160/6501/19; від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19; від 26 листопада 2020 року у справі №160/11367/19, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Системний аналіз приписів ст. 7-1 Закону № 922-VIII, розд. ІІІ Порядку № 86, а також установлених обставин справи, дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Верховний Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Тож, суд погоджується з доводами позивача, що викладена у спірному висновку вимога про усунення порушень є неконкретизованою, а тому така вимога не може вважатися правомірною.

Також, з викладеної вище правової позиції Верховного Суду убачається, що під час прийняття Держаудитслужбою висновку про результати моніторингу закупівлі не достатньо лише вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі.

Аналізуючи зміст спірного висновку, суд констатує, що відповідач у своєму висновку обмежився лише вказівкою, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції установлено порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 922-VIII.

При цьому жодних фактичних обставин, на підставі яких відповідач дійшов таких висновків в спірному висновку не наведено, а лише вказано, що замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Вівід», як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Суд зазначає, що судове рішення про направлення справи на новий розгляд не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для нового розгляду по суті.

Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що у випадках передачі справи на новий розгляд чи продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Аналогічний підхід щодо розподілу судових витрат застосовано Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 17.10.2018 у справі №800/234/17, а також Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 28.02.2019 у справі №826/14412/17, від 16.07.2019 у справі №821/449/18.

Під час звернення до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №11477 від 06.09.2019. Також, позивачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 2881,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №20516 від 18.12.2020, а за подання касаційної скарги у розмірі 3842,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10775 від 19.05.2021, разом 8644,50 грн.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то сума сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України, оприлюднений на інтернет-сайті https://prozorro.gov.ua/tender3 ідентифікатором закупівлі UА-2019-06-12-000194-b, яким встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозицій (пропозиції).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, код ЄДРПОУ: 40165856) на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненко, буд. 13, код ЄДРПОУ: 41722930) сплачений ним судовий збір у розмірі 8644,50 грн. (вісім тисяч шістсот сорок чотири грн. 50 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.