Ухвала суду № 126063096, 14.03.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

14 березня 2025 року Справа №640/3298/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглядаючи в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2019,

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ УКРСИББАНК фізичної особи - платника податків за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, яка оформлена Актом від 15.03.2019 № 579/26-15-42-02/ НОМЕР_1 ,

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.05.2019 № 0035134202, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошових зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 405514 грн 00 коп, в тому числі, за основним платежем - в розмірі 324411 грн 60 коп та за штрафними санкціями - в розмірі 81102 грн 90 коп,

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.05.2019 № 0035154202, яким позивачу застосовано штрафні санкції за платежем Податок на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн 00 коп,

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.05.2019 № 0035164202, яким позивачу застосовано штрафні санкції за платежем Податок на доходи фізичних осіб в сумі 170 грн 00 коп,

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.05.2019 № 0035144202 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір в розмірі 33792 грн 88 коп, в тому числі, за основним платежем - в розмірі 27034 грн 30 коп та за штрафними санкціями - в розмірі 6758 грн 58 коп.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року прийнято адміністративну справу № 640/3298/22 до свого провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2019 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали суду позивач послалась на те, що клопотання про поновлення строку звернення до суду разом з позовною заявою від 24.01.2021 було направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва.

В порядку усунення недоліків позовної заяви до суду надане клопотання аналогічного змісту.

Матеріали справи містять заяву відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Суд встановив, що із вказаним позовом позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва 24 січня 2021 року. Підставою позову позивач зазначає проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ УКРСИББАНК фізичної особи - платника податків за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, яка оформлена Актом від 15.03.2019 № 579/26-15-42-02/ НОМЕР_1 .

Дії щодо проведення вказаної перевірки та складення акту від 15.03.2019 позивач просить визнати протиправними, а також скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.05.2019 прийняті відповідачем за наслідками зазначеної перевірки.

Обґрунтовуючи дотримання позивачем строку звернення до суду, позивач зазначає, що нею було пропущено процесуальний строк для визнання протиправним та скасування рішень у зв`язку з тим, що вона не отримувала рекомендованих повідомлень від відповідача, а саме: не отримувала та належним чином не ознайомлена з наказом про проведення позапланової невиїзної перевірки від 19.02.2019 року № 2178, Актом від 15.03.2019 № 579/26-15-42-02/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, податкових повідомлень-рішень від 14.05.2019.

Позивач вказує, що про існування вищевказаних документів та наявність податкових зобов`язань вона дізналася 06.12.2021 року під час ознайомлення в Окружному адміністративному суді м. Києва з матеріалами адміністративного позову №640/25150/21, поданого ГУ ДПС у м. Києві про стягнення податкового боргу.

За відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА місце проживання та реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

У відомостях з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України зазначено адресу: АДРЕСА_2 , і позивач вважає, що відповідач повинен був надсилати документи саме на цю адресу, яку вважає податковою.

Проте, з матеріалів адміністративної справи №640/25150/21 випливає, що переписка відповідача з позивачем здійснювалась за адресою, що не є податковою, а саме рекомендовані листи надсилалися за адресою, АДРЕСА_3 , хоча позовна заява надіслана за податковою адресою, а саме, АДРЕСА_2 , але не була отримана Позивачем.

Також у своєму клопотанні позивач зауважила, що 19.04.2019 року на адресу АДРЕСА_3 , відповідачем був направлений рекомендований лист, тоді як 14.04.2019 вона була вже знята з місця реєстрації за цією адресою. Позивач поновила місце реєстрації за вказаною адресою 15.05.2019, тому вважає, що відповідач направляв поштове повідомлення за неналежною адресою.

З наведених підстав позивач просила поновити строк звернення до суду з цим позовом, оскільки вважає, що він пропущений з поважних причин.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, заяву відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, дослідивши інші матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Отже, звернувшись до суду 24 січня 2021 року з вимогами про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка була проведена 15 березня 2019 року, позивач значно пропустила встановлений законом шестимісячний строк, що нею не заперечується.

Стосовно можливості дізнатися про стан розрахунків з бюджетом суд зауважує, що відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, далі ПК України) податкове зобов`язання визначено, як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Отже, здійснюючи операції, які можуть бути об`єктом оподаткування, платник зобов`язаний за власною ініціативою вчиняти активні дії щодо сплати передбачених законом податків і жодним чином не позбавлений можливості дізнатись у відповідного податкового органу суму таких податкових зобов`язань.

При цьому суд звертає увагу, що визнання поважними причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом не пов`язано з встановленням стверджуваних у позові порушень з боку суб`єкта владних повноважень, оскільки такі обставини підлягають встановленню при розгляді справи по суті позовних вимог.

Натомість, поважність причин пропуску строку звернення до суду визначається фактичними обставинами обізнаності позивача про факти, покладені в якості підстав заявленого позову.

З цього приводу суд вказує, що клопотання про поновлення строку обґрунтовується виключно направленням позивачу з боку відповідача певних повідомлень на адресу, яку позивач вважає помилковою. Водночас, позивачем не доведено, що вона не мала можливості отримати такі повідомлення.

Вирішуючи питання поновлення строку звернення з позовом, суд встановив, що копії наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 19.02.2019 року № 2178, акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.03.2019 № 579/26-15-42-02/ НОМЕР_1 та податкові повідомлення-рішення від 14.05.2019 надсилались податковим органом за місцем фактичної реєстрації позивача за адресою АДРЕСА_3 .

Вказані дії відповідають приписам пункту 42.2. статті 42 ПК України, згідно з якими документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідач зазначив, що копія наказу про проведення перевірки ГУ ДПС № 2178 з письмовим повідомленням від 19.02.2019 направлені рекомендованим листом за адресою фактичної реєстрації позивача.

Перерва в реєстрації за вказаною адресою з 14.04.2019 до 15.05.2019 не свідчить про неможливість отримання вказаної кореспонденції, оскільки позивач у клопотанні про поновлення строку підтвердила, що саме за зазначеною адресою здійснювалось листування між сторонами.

Крім того, відповідач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення направлені ним рекомендованим листом лише 15.05.2019, тобто в день, коли реєстрація позивача була поновлена, а податкова вимога направлена рекомендованим листом від 31.06.2019.

Вказані обставини позивачем не спростовані, незважаючи на неотримання зазначеної кореспонденції.

Посилання позивача на іншу адресу, яку вважає податковою, суд відхиляє, оскільки до обов`язків платника податків відноситься повідомлення податкового органу про зміну реєстраційних даних, а сама відповідач підтвердила, що не отримала копію позовної заяви про стягнення податкового боргу у справі №640/25150/21, яка направлялась за адресою АДРЕСА_2 .

В цілому, у клопотанні про поновленні строку позивач не вказує місце свого фактичного перебування у зазначені періоди, не наводить об`єктивних доказів неможливості отримання кореспонденції від податкового органу, через що її ухилення від отримання податкової кореспонденції та пасивна поведінка протягом тривалого часу не можуть визнаватись поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Суд також зауважує, що відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити дії.

За статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Крім того, встановлення строків звернення до суду слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, що зокрема слід розуміти як спрямованість на створення ситуації упевненості для суб`єкта владних повноважень, як відповідача по справі, стосовно розуміння відсутності у позивача бажання звертатись з відповідним позовом, у тому числі, захищати свої майнові права.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та пункті 54 рішення Круз проти Польщі від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; CASE OF KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Слід зазначити, що інститут строку давності, необхідно використовувати з урахуванням конкретних обставин справи, так щоб він не перешкоджав наявним у позивача засобам захисту своїх прав. Обмеження права на звернення до суду повинно бути пропорційним меті правової визначеності, у іншому випадку це буде порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини в частині права на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини в по справі Олександр Волков проти України (заява № 21722/11).

Верховний Суд у справі № 240/12017/19 вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. За висновком Верховного Суду чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.01.2020 року у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 року у справі № 360/1870/19, від 27 січня 2021 року у справі № 160/4284/19.

Тому суд констатує, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

За вказаних обставин, враховуючи тривалість пропуску строку звернення з цим адміністративним позовом у зазначеній частині та відсутність доказів неможливості чи утруднення звернення позивача до суду, відсутні підстави для визнання причин пропуску строку поважними.

Водночас, суд враховує, що згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальними нормами пункту 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Оскільки статтею 102 ПК України передбачений строк давності 1095 днів, в частині оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень строк звернення до суду не є пропущеним.

Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Положеннями пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2019 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ УКРСИББАНК фізичної особи - платника податків за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, яка оформлена Актом від 15.03.2019 № 579/26-15-42-02/ НОМЕР_1 - залишити без розгляду.

Продовжити розгляд справи в решті позовних вимог про визнання протиправним та скасування:

податкового повідомлення - рішення від 14.05.2019 № 0035134202 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 405514 грн 00 коп, в тому числі, за основним платежем - в розмірі 324411 грн 60 коп та за штрафними санкціями - в розмірі 81102 грн 90 коп,

податкового повідомлення - рішення від 14.05.2019 № 0035154202 за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 510 грн 00 коп,

податкового повідомлення - рішення від 14.05.2019 № 0035164202 за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 170 грн 00 коп,

податкового повідомлення - рішення від 14.05.2019 № 0035144202 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 33792 грн 88 коп, в тому числі, за основним платежем - в розмірі 27034 грн 30 коп та за штрафними санкціями - в розмірі 6758 грн 58 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/) відповідно до наявних умов електропостачання та функціонування програмного забезпечення через обставини збройної агресії проти України.

Суддя Г.А. Чекменьов