Рішення № 126062533, 03.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 рокуСправа №160/33952/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу № 160/33952/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Україна, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок, 3; ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.12.2024 року №045650020903 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_1 ) до страхового стажу період роботи згідно трудової книжки Серії НОМЕР_2 від 25.11.1983, з 01.09.1990 по 29.02.1992 - на посаді маляра-штукатура, Дніпропетровського технічно-комерційного представництва СП «СЕПТ»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), від 29.11.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №045650020903 від 04.12.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Підставою такої відмови зазначено незарахування відповідачем періодів роботи позивача з трудової книжки, оскільки запис завірено печаткою не придатною до сприйняття змісту.

30.12.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3017/25).

В обґрунтування відзиву відповідачем-1 зазначено, що згідно прийнятого рішення страховий стаж позивача на момент звернення за наданими документами та даними персоніфікованого обліку до страхового стужу не зараховано періоди з 01.09.1990 по 29.02.1992, у зв`язку з тим, що запис завірено печаткою не придатною до сприйняття змісту.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, в порядку ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийняло рішення №045650020903 про відмову у призначенні пенсії. Згідно оскарженого рішення вік заявника 60 років, страховий стаж 28 років 05 місяців 05 днів. За наданими документами та даними персоніфікованого обліку до страхового стужу згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 не зараховано періоди з 01.09.1990 по 29.02.1992 оскільки запис завірено печаткою не придатною до сприйняття змісту.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як встановлено судом в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 містяться наступні записи (далі мовою оригіналу):

- 01.09.1990 принят в ремонтно-строительное подразделение на должность маляра;

- 01.09.1990 уволен по переводу в Днепропетровское технико-коммерческое представительство СП «Септ», ст. 36 п. 5 КЗОТ УССР;

- 01.09.1990 принят в ремонтно-строительное подразделение маляром-штукатуром;

- 29.02.1992 уволен по ст. 36 КЗОТ п. 5 УССР (по переводу в МП «Рубикон»).

Таким чином судом з трудової книжки позивача НОМЕР_2 підтверджено наступні періоди роботи позивача: з 01.09.1990 по 29.02.1992.

При цьому, суд вказує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів, що підтверджують такий стаж роботи.

Суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому його безпідставно не взято до уваги відповідачами при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Таким чином відповідачеи протиправно не врахувано означений період до страхового стажу позивача.

Таким чином суд доходить висновку про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно не зараховано означені періоди роботи до страхового стажу позивача, отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №045650020903 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу, що позовні вимоги позивача щодо зобов`язання зарахування стажу та повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії, адресовані Головному управлінню Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, при цьому, як встановлено судом, питання щодо призначення пенсії, рішення про не зарахування відповідного страхового стажу та відмову у призначенні пенсії приймалося безпосередньо Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

З огляду на зазначене підлягають задоволенню похідна вимога про зобов`язання відповідача-1, як органу який розглядав питання призначення пенсії та прийняв оскаржене рішення зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.09.1990 по 29.02.1992 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Україна, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок, 3; ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.12.2024 року №045650020903 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_1 ) до страхового стажу період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 25.11.1983, з 01.09.1990 по 29.02.1992 - на посаді маляра-штукатура, Дніпропетровського технічно-комерційного представництва СП «СЕПТ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), від 29.11.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Україна, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок, 3; ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 03.03.2025.

Суддя О.В. Царікова