Рішення № 126062471, 14.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 рокуСправа №160/34423/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110130/2024/000326/1 від 17.10.2024 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000326/1 від 17.10.2024 року. Вказав, що надані позивачем митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними. Не наведено жодного доводу, з якого декларант не міг застосувати визначення митної вартості за ціною договору та безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості придбаного позивачем оминувши інші другорядні (попередні) методи, які один за одним повинні застосовуватися при визначенні ціни ввезеного товару на митну територію України, які передують резервному. Отже, позивач вважає, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані підстави щодо неможливості визначення митної вартості товарів заявлених декларантом. Тому, позивач не погоджується із рішенням від 17.10.2024 та вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог законодавства України, оскільки при аналізі поданих до митного оформлення документів, були виявлені розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вважає, що декларантом не підтверджено у встановленому МКУ порядку заявлений рівень митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" (28000, Україна, Кіровоградська обл., місто Олександрія, Звенигородське шосе, будинок, 1) зареєстроване 26.03.2013, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вчинено запис №14451020000001710 про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 38524231.

Основний вид діяльності 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Інші види діяльності: Оптова торгівля текстильними товарами, Оптова торгівля хімічними продуктами, Вантажний автомобільний транспорт, Виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення, Виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у., Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Надання в оренду вантажних автомобілів, Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., Підготування та прядіння текстильних волокон, Ткацьке виробництво, Оздоблення текстильних виробів.

07.08.2020 року між ТОВ "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" (покупець) та ZHEJIANG ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION, Китай (продавець) укладено контракт №АZ2020, згідно предмета якого продавець продає, а покупець купує тканини, в подальшому товари згідно асортиментом і за цінам, визначеними в наступних проформа-інвойсах або інвойсах до цього контракту.

Згідно додаткової угоди №2до контракту №АZ2020 від 07.08.2020, у зв`язку з зміною назви компанії продавця, сторони дійшли згоди читати назву компанії продавця у наступній редакції: WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION.

Відповідно до умов пункту 4.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.08.2020 № AZ2020, поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених в Проформа-інвойсах і/або Інвойсі (відповідно до «Інкотермс 2010»).

Інвойсом від 06.12.2023 №MD202301206 визначені умови поставки FOB SHANGHAI.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем подана митна декларація від 17.10.2024 №24UA110130023748U5, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено товар за описом:

«Двошаровий текстильний матеріал, не опуклий, не пишний. Верхній шар - тканина жакардового (складного) переплетення, з ниток різних кольорів, не ворсова, виготовлена з синтетичних текстурованих поліпропіленових ниток (58-71+-1)%. та синтетичних (поліефірних) не текстурованих ниток (29-42+-1)%. Нижній шар - вибілений нетканий матеріал з хаотично розташованих волокон з поліпропілену. Шари з`єднані суцільним склеюванням. Масова частка шару нетканого матеріалу від загальної маси текстильного матеріалу становить (11-15+-1)%, шару тканини - (85- 89+-1)%. Поверхнева щільність (110-205+-1)г/м2: арт. BFY296-5 DARK BEIGE 70%PE30%PP - 5004,8 м.п., арт. BFY505-5(Venzel Beige) 70%PE 30%PP - 5630,7 м.п., арт.BFY507-5 (Flowers Beige) 70%PE 30%PP - 5004,2 м.п., арт. MX202-16 45% COT 55%PES- 2937,1 м.п..» (далі Товар №1).

«Двошаровий текстильний матеріал, не опуклий, не пишний. Верхній шар - тканина жакардового (складного) переплетення, вибілена, не ворсова, виготовлена з синтетичних текстурованих поліпропіленових ниток (58-71+-1)%. та синтетичних (поліефірних) не текстурованих ниток (29-42+-1)%. Нижній шар - вибілений нетканий матеріал з хаотично розташованих волокон з поліпропілену. Шари з`єднані суцільним склеюванням. Масова частка шару нетканого матеріалу від загальної маси текстильного матеріалу становить (11-15+-1)%, шару тканини - (85-89+-1)%. Поверхнева щільність (110-205+-1)г/м2: арт. BFY061-4-B WHITE 70%PE 30%PP -7079,8 м.п., арт. BFY294-4 WHITE 70%PE 30%PP - 5040,1 м.п., арт. BFY296-4 WHITE70%PE 30%PP - 3013,3 м.п., арт. BFY505-4(Venzel White) 70%PE 30%PP - 7436,2 м.п., арт. BFY507-4(Flowers White) 70%PE 30%PP - 1951 м.п., арт. MA2998 WHITE 45% COT 55%PES - 4159,6 м.п.» (далі Товар №2).

«Текстильний матеріал виготовлений з двох шарів поперечнов`язаного трикотажного полотна, являє собою поперечнов`язане трикотажне полотно, без ворсу, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою в процесі в`язання, між шарами наявні прокладні нитки, які можуть бути вкладені в процесі в`язання, виготовлене з синтетичних поліефірних ниток на 100%, вибілені, без просочення та покриття, які б сприймались неозброєним оком: арт. LTD2777 100%PE DTY - 2216 м.п. ширина між пругами 220см, поверхнева щільність 272+/-2г/м.кв.» (далі Товар №3).

«Текстильний матеріал виготовлений з двох шарів поперечнов`язаного трикотажного полотна, являє собою поперечнов`язане трикотажне полотно, без ворсу, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою в процесі в`язання, між шарами наявні прокладні нитки, які можуть бути вкладені в процесі в`язання, виготовлене з синтетичних поліефірних ниток на 100%, з ниток різних кольорів, без просочення та покриття, які б сприймались неозброєним оком: арт. LT3507-H105-H3# GREY 100%PE DTY - 2593,7 м.п., арт. LTD2095-4 ALOE VERA 100%PE DTY - 3203,7 м.п., арт. LTD2778 100%PE DTY - 1569,6 м.п. ширина між пругами 220см, поверхнева щільність 272+/-2г/ м.кв.» (далі Товар №4).

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом (за ціною договору) відповідно до ст. 58 МКУ.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення Позивачем разом з МД від 17.10.2024 №24UA110130023748U5 надано наступні документи: Сертифікат якості б/н від 06.12.2023; Пакувальний лист б/н від 06.12.2023; Рахунок-фактура (інвойс) №MD202301206 від 06.12.2023; Коносамент №HS123120606 від 11.12.2023; Автотранспортна накладна № 21167 від 05.02.2024; Сертифікат про походження товару №24C3301A1294/00013 від 11.01.2024; Платіжний документ Swift б/н від 18.01.2024; б/н від 31.01.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №РФ-19488 від 05.02.2024; Довідка про транспортні витрати №0502/24 від 05.02.2024; Заявка на транспортування №2304/01 від 04.12.2023; Комерційна пропозиція б/н від 06.12.2023; Зовнішньоекономічний договір № AZ2020 від 07.08.2020; Додаткові угоди №1 від 21.09.2020; №2 від 20.07.2021; №3 від 08.12.2021; №4 від 10.01.2023; Договір про перевезення №0109 від 08.12.2016; № 3011/23/01 від 30.11.2023; Висновок лабораторії № 14200 03700-0945 від 20.12.2021; Копія митних декларацій країни відправлення № 223120230004364731 від 06.12.2023.

Митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000326/1 від 17.10.2024 року та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000731.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування та полягають у наступному:

1. ТОВ "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до митного контролю та оформлення заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр..44) від 07.08.2020 №AZ2020 з WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION, рахунком-інвойсом від 06.12.2023 №MD202301206.

Відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є «WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION» (Китай). У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів.

2. Відповідно до п.3.2. зовнішньоекономічного контракту умови оплати вказуються в інвойсах на кожну окрему поставку товару і є невід`ємною частиною даного контракту. За рахунком-інвойсом від 06.12.2023 № MD202301206 не вказані умови оплати товару.

Відповідно до наданих товаросупровідних документів, а саме рахунку-інвойсу від 06.12.2023 № MD202301206 вартість поставки товару складає 64237,08 дол.США. У підтвердження оплати партії товару декларантом наданий банківський платіжний документ від 18.01.2024 б/н на суму 25 000,00 дол.США та від 31.01.2024 на сумму 15 000,00 дол.США тобто на загальну суму 40 000,00 дол.США. При перевірці деталей платежу виявлено, що у банківських документах у гр.70наявне посилання тільки на номер контракту, посилання на інвойс відсутнє.

Оскільки відповідно до умов зовнішньоекономічного договору, а саме п.2.3. загальна вартість контракту становить 490 000, 00 дол.США, та вона повинна дорівнюватися сумі всіх оплачених рахунків за період його дії (п.2.4.), а відповідно п.1.1. додаткової угоди №4 від 10.01.2023 сторони погодились збільшити суму контракту на 500 000,00 дол.США, відповідно до цих змін загальна сума контракту становить 990 000,00 дол.США.

Банківські платіжні документи б/н від 18.01.2024; б/н від 31.01.2024 оформлено без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.

3. Відповідно до відомостей документів, наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB SHANGHAI, Китай.

Згідно відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані її складові на суму 129226,51 грн.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір транспортного експедирування від 30.11.2023 № 3011/23/01, укладений Позивачем з ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» (експедитор), рахунок від 05.02.2024 № РФ-19488, Довідка про транспортні витрати № 0502/24 від 05.02.2024; заявка на міжнародне експедирування вантажів від 04.12.2023 №2304/01, також договір про організацію перевозок автомобільним транспортом від 08.12.2016 №0109 між ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» (замовник перевезення) та ТОВ «ТРАНС-МИССИЯ» (виконавець).

Відповідно Заявці від експедитора ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» у пункті «умови розрахунку», оговорюється, що розрахунок здійснюється у гривнях по курсу НБУ на день виставлення рахунку; сплата у повному розмірі за фрахт та портові витрати, а також локальних послуг відбувається за 2 дні до прибуття контейнера в порт вивантаження; сплата у повному розмірі за автоперевезення відбувається на момент прибуття авто на вивантаження за адресою м. Дніпро, пл.Десантників, 2Ф. З урахуванням наданого коносаменту № HS123120606 від 11.12.2024 вантаж прибув у контейнері MSKU9427004 на судні MaerskHangzhou/V.348W у порт призначення Константа, Румунія та перевантажений на автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що підтверджується наданою до митного оформлення CMR №21167 від 05.02.2024.

Відповідно наданій Заявці визначена вартість надання послуг ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ». В такі послуги включено: 1900 дол.США морський фрахт Шанхай, Китай Константа, Румунія; 390 дол.США локальні витрати, ПРР Шанхай, Китай Константа, Румунія; 1200 дол.США річковий фрахт Константа, Румунія Рені, Україна (але з зазначенням того, що вартість перевезення фідером сервісом буде перевірятися згідно тарифів MAERSK на річковий фрахт фідером Константа-Рені); 1740 дол.США Автоперевезення Рені Дніпро. Відповідно до наданої Заявки ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» надаються наступні послуги: морський фрахт, локальні витрати та ПРР в порту Шанхай до порту Константа, Румунія; річковий фрахт Константа Рені; автоперевезення по території України і становить загальну суму 3490,00 дол.США (що відповідає сумі з урахуванням курсу НБУ дол.США (37,5698) на день виставлення рахунку 131 118,60 грн. У наданій Заявці відсутня інформація про вартість та/або про те, як буде розраховуватися вартість локальних витрат та ПРР у порту Константа, Румунія, демередж, форми контролю, що призначаються митницею, вартість повернення порожнього контейнера, оформлення Т1, вартість страхування вантажу, вартість наданих послуг з експедиції за межами території України.

Згідно наданого рахунку від 05.02.2024 № РФ-19488 та довідці про транспортні витрати №0502/24 від 05.02.2024 до розрахунку митної вартості включені витрати на міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України, Шанхай-Константа у сумі 69490,53 грн.; додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України у сумі 14652,22 грн.; міжнародне річкове перевезення вантажу за межами державного кордону України, Константа-Рені у сумі 45 083,76 грн.; транспортно-експедиторське обслуговування на території України у мусі 1 553,09 грн. Загальна сума витрат на відстані Шанхай Дніпро становить 131 090,22 грн., за надані послуги за межами території України 129 226,51 грн.

Перераховані послуги у Заявці, що надаються за межами території України (що повинні бути враховані при розрахунку митної вартості) узгоджені у сумі 3490,00 дол.США, що відповідає сумі з урахуванням курсу НБУ дол.США (37,5698) на день виставлення рахунку 131 118,60 грн.

Тобто, різниця не донарахованої суми за послуги за доставлення вантажу складає 1892,09 грн.

Враховуючи виявлені невідповідності, неможливо здійснити перевірку числового значення транспортної складової митної вартості товару. Документальне підтвердження всіх транспортних витрат не надано. Згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 01.07.2009, правова позиція Міністерства доходів і зборів України щодо необхідності включення до митної вартості товарів витрат на оплату транспортно-експедиційних послуг відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України.

З урахуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України, товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією: 24UA110130023812U4 від 18.10.2024 зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та вважає його таким, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно з частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 Митного кодексу передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 6 статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин другої, третьої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу, контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зобов`язаний здійснювати митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів (від першого до шостого). У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.

Отже, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до митного контролю та оформлення за ЕМД від 17.10.2024 №24UA110130023748U5 було заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 07.08.2020 №AZ2020 з WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION (далі-Контракт).

Пунктом 1.1 сторони погодили, що Продавець продає, а Покупець купує тканини, в подальшому «товари», згідно з асортиментом і за цінами, визначеними в наступних Проформах-інвойсах або Інвойсах до цього Контракту.

Відповідно до пункту 2.2 Товар, що поставляється, має бути поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в Проформа-інвойсах або Інвойсах і Додатках до цього Контракту.

Відповідно до Комерційного інвойсу від 06.12.2023 року №MD202301206, було погоджено поставку товару на суму 64237,08 доларів США на умовах FOB SHANGHAI, що і було відображено у митній декларації.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 21.09.2020 року, до Контракту було внесено зміни щодо умов оплати: «Умовами оплати вважати відстрочку платежу в сто двадцять (120) днів від дати видачі Інвойсу.

Отже, на момент митного оформлення, а саме, 17.10.2024 року - строк оплати за товар вже настав.

На виконання умов Контракту Покупцем відповідно до свіфта від 18.01.2024 №ZJCBCN2NXXX було оплачено 25000 доларів США. В свіфті від 31.01.2024 №ZJCBCN2NXXX було оплачено 15000 доларів США. В призначенні платежу наявнепосилання на контракт.

За правилами 15 Положення № 216 від 28.07.2008, затвердженого постановою Правління Національного банку України, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлено обов`язку здійснювати посилання в платіжному документі на комерційний інвойс. Тому, сама по собі відсутність у вказаному платіжному документі посилання на комерційний інвойс, за умови наявності вказівки на контракт згідно з комерційним інвойсом, який оплачується та має посилання на Контракт, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Як зазначив у позові позивач, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем 244237,08 доларів США своєчасно оплачено покупцем не було.

Суд звертає увагу, що відсутність платіжних документів про оплату поставлених товарів має наслідком відстрочку платежу, яка передбачена умовами Контракту і не може свідчити про заниження декларантом митної вартості товару. З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення товарів був поданий комерційний інвойс, який, в свою чергу, є розрахунково-платіжним документом, в якому покупцю виставляються сума до сплати, та міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору, відтак, ця обставина не може слугувати підставою для здійснення коригування митної вартості товару.

Така правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 815/1780/17.

Відповідно до п.п.7-10 ст.257 МК України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, в тому числі але не виключно, торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті. Перелік товарів, що не підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Щодо не зазначення у рахунку-інвойсі від 06.12.2023 №MD202301206 та товаросупровідних документах відомостей щодо виробника товарів, то суд зауважує, що відповідно до вимог ст.257 МКУ, така інформація не є необхідною та не перешкоджає числовому визначенню митної вартості товару.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з відомостями декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 129226,51 грн.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення було надано: договір транспортного експедирування від 30.11.2023 №3011/23/01, рахунок від 05.02.2024 №РФ-19488, довідка про транспортні витрати №0502/24 від 05.02.2024, заявка на міжнародне експедирування вантажів від 04.12.2023 №2304/01, договір про організацію перевозок автомобільним транспортом від 08.12.2016 №0109, коносамент від 11.12.2023 №НS123120606, ЦМР від 05.02.2024 №21167.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», до документів, що підтверджують митну вартість можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Так, 30.11.2023 року між ТОВ «Клевер Тім» тa позивачем було укладено договір транспортного експедирування від 30.11.2023 № 3011/23/01.

Відповідно до п. 1.2 Договору конкретний перелік послуг, що надається експедитором, вид та найменування вантажів, а також інша необхідна інформація, що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування, обумовлюється і вказується у відповідній Заявці або дорученні (довіреності), листуванні наданими Клієнтом під кожне конкретне перевезення.

Відповідно до заявки на міжнародне експедирування вантажів від 04.12.2023 року №2304/01 було погоджено перевезення 1 контейнеру: 1900 USD - Морський фрахт Shanghai, China/Шанхай, Китай - Constanta , Romania /Констанца, Румунія; 390USD - Локальні витрати, nPPShanghai, China/Шанхай, Китай - Constanta, Romania /Констанца, Румунія; 1200 USD - Річковий фрахт Constanta, Romania - Reni, Ukraine *Вартість перевезення фідером сервісом буде перевірятись згідно тарифів MAERSK на річковий фрахт фідером Constanta - Reni; 1740USD - Автоперевезення Рені - Дніпро * Вартість на авто та перевантаження вантажу з контейнера у фуру буде перераховуватись і узгоджуватись до суднозаходу.

Отже, у заявці передбачено зірочками, які суми в заявці є орієнтовними та будуть переглядатися згідно тарифів перевізника. Таким чином у заявці зазначена, орієнтовна вартість перевезення товару.

Відповідно до п.3.1 Договору винагорода за послуги Експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта і пов`язані з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом на підставі виставленного Експедитором рахунку на умовах передбачених розділом 3 Договору. Умови цього пункту не вимагають додаткового підтвердження сум винагороди та узгоджених витрат Експедитора документами перевізників чи інших третіх осіб.

Згідно п.3.4 Договору та умов заявки на міжнародне експедирування вантажів від 04.12.2023 року №2304/01 оплата здійснюється по курсу НБУ на день виставлення рахунку з урахуванням остаточної вартості здійсненого міжнародного перевезення.

Отже, остаточна вартість транспортних витрат зазначається саме у рахунку. Тому відсутність у заявці відомостей як розраховується вартість локальних витрат та ПРР у порту Константа, Румунія, форми контролю, що призначаються митницею, вартість повернення порожнього контейнера, оформлення Т1 жодним чином не перешкоджає числовому визначенню митної вартості товару та не може бути підставою її коригування.

Транспортно-експедиційне обслуговування було погоджено сторонами тільки по території України, що жодним чином не протирічить діючому законодавству України та не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

Відповідно до рахунку від 05.02.2024 № РФ-19488 Міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України Shanghai-Constanta склало 69490,53 грн.; додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України склало 14652,22 грн.; Міжнародне річкове перевезення вантажу за межами державного кордону України Constanta- Reni склало 45083,76 грн. Отже, транспортні витрати до кордону України склали 129226,51 грн., що і було заявлено до митного оформлення.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, зазначено, що оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вищезазначена вартість перевезення також передбачена Довідкою про транспортні витрати №0502/24 від 05.02.2024, згідно якої, міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України Shanghai-Constanta, складає 69490,53грн; додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України, складає 14 652,22грн; Міжнародне річкове перевезення вантажу за межами державного кордону України Constanta- Reni, складає 45083,76 грн. Страхування вантажу не проводилось.

Суд зазначає, що під час судового розгляду відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності достатні документи, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Суд зауважує, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Так, у Верховним Судом у постанові 28.02.2024р. у справі 815/6793/17 зауважено, що оскільки декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей, касаційна скарга митниці не підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанції є правомірними.

У постановах від 03.04.2024р. у справі 600/4278/22-а, від 15.02.2024р. у справі № 640/29559/20, від 13.03.2019р. у справі №820/8016/15, від 26.11.2019р. у справі №821/107/16 та від 23.10.2021р. у справі №815/4821/16, Верховний Суд виснує, що повноваження митного органу на витребування документів Верховний Суд від декларанта для підтвердження заявленої митної вартості є правомірними виключно у тому випадку, якщо запит стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Послідовною є судова практика Верховного суду і щодо вимог до оформлення рішень митниці. У постановах від 21.02.2024р. у справі 815/5772/17, від 28.02.2024р. у справі 815/5827/17 Верховний Суд, з посиланням на пункти 2, 5 частини 2 статті 55 МК України, зауважив, що письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, інформацію яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також містити обґрунтування скоригованого числового значення митної вартості товарів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості митниця має зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтовувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити, які саме документи можуть усунути сумніви.

Отже, у ході судового розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та встановлених обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовної заяви, судовий збір, сплачений позивачем відповідно до платіжного інструкції №10106 від 18.12.2024 року у сумі 5780,07 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 03.12.2024 року між позивачем та адвокатським бюро «Майя Сергєєва та Партнери» був укладений договір про надання правничої допомоги №93, за умовами якого адвокатське бюро зобов`язалось надати послуги з оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110130/2024/000326/1 від 17.10.2024 року.

У матеріалах справи міститься додаткова угода № 1 до Договору про надання правничої допомоги №93 від 03.12.2024, у якій сторони погодили вартість адвокатських послуг у розмірі 7000 грн.

У матеріалах справи міститься ордер бюро «Майя Сергєєва та Партнери» на представлення інтересів позивача у суді; ордер видано адвокату Сергєєва Майа Шаукатівна та довіреність, яка видана позивачем адвокату Сергєєва Майа Шаукатівна.

Також позивачем надано копію свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2834 від 21.08.2014 року, яке видано Сергєєва Майа Шаукатівна.

У матеріалах справи міститься також копія платіжної інструкції №182 від 03.12.2024 року на оплату послуг на суму 7000 грн.

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, ту обставину, що дана справа не є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, а також, приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру правничої допомоги, суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 2500 грн.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" (28000, Україна, Кіровоградська обл., місто Олександрія, Звенигородське шосе, будинок, 1) до Дніпровської митниції (код ЄДРПОУ 43971371, 49038, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Ольги Княгині, будинок, 22) про визнання протиправним та скасування рішення,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110130/2024/000326/1 від 17.10.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, 49038, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Ольги Княгині, будинок, 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (28000, Україна, Кіровоградська обл., місто Олександрія, Звенигородське шосе, будинок, 1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5780,07 грн. (п`ять тисяч сімсот вісімдесят гривень 07 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова