Рішення № 12606232, 16.11.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р.Справа № 11/59-1252 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго», вул. І. Франка,16, м. Тернопіль

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ательє "Ромашка", м. Тернопіль, вул. Грушевського,23.

За участю представників сторін:

Позивача: Яковенчук Б.І. –юрисконсульт, довіреність №1656/1 від 27.07.2010р.

Відповідача: Ізай Р.О. - представник.

Суть справи: Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго», вул. І. Франка,16, м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ательє "Ромашка", м. Тернопіль вул. Грушевського,23 про стягнення 66712,11 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач подав господарському суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до угоди про доповнення і зміну договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.01.2001 року №30 від 17.07.2003 року було внесено зміни до договору а також додаток №1 до договору викладено в новій редакції, згідно якого було встановлено вартість теплової енергії, що постачається відповідачу. Відповідач в свою чергу, оскільки більше ніяких додаткових угод не укладалось, проводив оплату наданих послуг згідно тарифів визначених у додатку №1 до Договору, а тому вважає, що заборгованості перед позивачем немає та просить суд в позові відмовити.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

03 січня 2001 року між товариством з обмеженою відповідальністю ательє "Ромашка", м. Тернопіль вул. Грушевського,23 (надалі Споживач) та Комунальним підприємством теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго»(надалі Енергопостачальна організація) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №30 (надалі Договір), згідно якого Енергопостачальна організація взяла на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами за три дні до початку розрахункового періоду, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця (п.1, п. 6.3 Договору).

Згідно п. 10.1 та п. 10.4 Договору даний договір діє до 31.12.2002 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як свідчать матеріали справи, жодна із сторін письмово не зверталась до іншої сторони про розірвання договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №30 від 03.01.2001 р., а тому слід вважати, що Договір пролонговано до 31.12.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання за договором № 30 від 03.01.2001 р. щодо оплати послуг з теплопостачання виконував неналежним чином та за період з 01.11.2009р. по 30.04.2010р. заборгував позивачу 66712 грн. 11 коп., що підтверджується актом про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період від 16.12.2009р., довідкою про розрахунки за теплоенергію, розрахунком суми заборгованості, виставленими для оплати відповідачу рахунками № 30 від 30.11.2009р., № 30 від 31.12.2009р., № 30 від 31.01.2010р., № 30 від 28.02.2010р., № 30 від 31.03.2010р., № 30 від 30.04.2010р., іншими матеріалами справи.

В силу ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 договору № 30 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.01.2001р. енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 4.2.3. договору № 30 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.01.2001р. енергопостачальна організація зобов’язана повідомляти споживача в засобах масової інформації про зміну тарифів.

18 лютого 2009р. в газеті "Тернопіль вечірній" було опубліковано Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 194 від 17.02.2009р. Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 06.01.2009р. № 1 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води бюджетним та іншим організаціям", яким встановлено тарифи на виробництво, транспортування та постачання гарячої води бюджетним організаціям та іншим споживачам.

Відповідно до п.4 Загальних вказівок до тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення та на виробництво, транспортування та постачання гарячої води (додаток 4 до рішення виконавчого комітету від 17 лютого 2009 року № 194) для нарахування бюджетним організаціям та іншим споживачам плати за виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення встановлено двоставковий тариф, який складається з плати за приєднане теплове навантаження і плати за спожиту теплову енергію. Плата за приєднане теплове навантаження нараховується як при відсутності, так і при наявності тепло лічильника щомісяця від 01 жовтня по 30 квітня включно (незалежно від дати підключення (відключення) споживача до (від) системи опалення) за тарифом, встановленим в грн.. за 100 Ккал/год приєднаного теплового навантаження. Плата за спожиту теплову енергію нараховується: при наявності тепло лічильника – щомісяця за показами тепло лічильника та тарифом за спожиту теплову енергію, встановленим в грн.. за 1 Гкал теплової енергії; при відсутності тепло лічильника –щомісяця за розрахункову кількість спожитої теплової енергії та тарифом за спожиту теплову енергію, встановленим в грн.. за 1 Гкал теплової енергії.

Двоставковий тариф - це тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, який складається з річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об'єкта теплоспоживання), яка компенсує умовно-постійну частину тарифу, та вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, яка компенсує умовно-змінну частину тарифу.

У відповідності до ст.632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено статтею 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Отже, як встановлено в судовому засіданні та доведено матеріалами справи, енергопостачальна організація відповідно до умов укладеного між сторонами договору, належним чином повідомила споживача про зміну тарифів в засобах масової інформації.

Відповідно до п.3.1.2. та п. 3.2.2. договору споживач має право на отримання інформації щодо якості теплової енергії, тарифів, умов та режимів споживання та зобов’язаний проводити оплату за спожиту теплоенергію згідно з умовами цього договору.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, при розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ательє "Ромашка" допустив порушення зобов’язань в частині оплати теплової енергії, поставленої у спірному періоді, у визначений договором строк, допустивши заборгованість в сумі 66712 грн. 11 коп., доказів погашення якої суду не надав.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, стосовно визначення сторонами в Угоді про доповнення і зміну договору про постачання теплової енергії в гарячій воді вартості теплової енергії, що постачається ТОВ "Ромашка" в сумі 7246,18 грн. та відсутність жодних інших угод між сторонами, якими б змінювались тарифи на постачання теплової енергії, спростовуються наступним:

-          В додатку № 1 до договору № 30 про постачання теплової енергії від 16.07.2003р. зазначена вартість теплової енергії, що постачається споживачу, за рік, відповідно до тарифів, чинних на момент укладення договору;

-          Згідно п. 4.2.3. договору № 30 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.01.2001р. енергопостачальна організація зобов’язана повідомляти споживача в засобах масової інформації про зміну тарифів, що і було зроблено позивачем, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи;

-          Відповідно до ст.ст.5, 6 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, дослідивши усі матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго", м. Тернопіль щодо стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію в гарячій воді в сумі 66 712,11 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромашка", вул. Грушевського,23, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03056780 на користь Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. Івана Франка,16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14034534 –66712 грн. 11 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання; 667 грн. 11 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –19.11.2010р.) через місцевий господарський суд.

Суддя