Рішення № 12605997, 26.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2010 р. Справа № 25/136-10-4229

За позовом: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 100815,24 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Чуприна Л.С., довіреність № 01/11-999 від 08.09.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_1, згідно паспорту

В судовому засіданні 26.11.2010р. приймали участь представники:

Від позивача: Чуприна Л.С., довіреність № 01/11-999 від 08.09.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_1, згідно паспорту

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” заборгованості по орендній платі в сумі 88623,06 грн., пені в розмірі 9986,28 грн., три процента річних в сумі 2205,90 грн., загалом 100815,24 грн.

Позивач на заявлених позовних вимог наполягає, в процесі розгляду справи по суті надав суду пояснення до позовної заяви від 25.10.2010р. за вх.№ 28597, де навів нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог, пояснив обставини справи, уточнення позовних вимог від 16.11.2010р. за вх.№30565 та пояснення до позовної заяви про збільшення позовних вимог від 24.11.2010 р. вх.№31546, відповідно до яких збільшив суму заявлених позовних вимог та виклав їх у вищенаведеній остаточній редакції.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за договором оренди нежитлового приміщення №10 від 01.07.2006р. та Угоди про викладення в новій редакції Договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2006р. позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення ЦТП 62, загальною площею 147,06 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 57 а, для виробництва швейних виробів, однак, відповідач не виконував свої зобовязання за договором оренди належним чином, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, у звязку з чим у нього станом на 01.08.2010р. утворилася заборгованість з орендних платежів в сумі 69 283,69 грн., що стало підставою для позивача звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Стосовно дії договору оренди позивач відмічає, що даний договір відповідно до умов Додаткової угоди діє з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі орендованого майна до 01.06.2009р., однак, з огляду на те, що відповідач на даний час займає орендоване приміщення, про що свідчить лист ФОП ОСОБА_1 від 06.09.2010р. №003, то відповідно до положень ст. 764 Цивільного кодексу України, договір вважається поновленим на той же строк.

Відповідач заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, подав відзив на позов від 18.10.2010р. за вх.№27792, відзиви на пояснення від 10.11.2010р. за вх.№30056 та від 22.11.2010 р. вх.№31239, згідно яких зазначає, що позивачем невірно розраховано розмір щомісячної орендної плати, оскільки згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1846 від 27.12.2006р. „Про внесення змін до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” орендна ставка для швейної промисловості визначена у розмірі 8%, а позивач розраховує виходячи з 15%. Також, відповідач вказує на неодноразове звернення до позивача з проханням переглянути розмір орендної плати, у звязку з світовою кризою, які залишені КП „Теплопостачання міста Одеси” без задоволення. Крім того, ФОП ОСОБА_1 відмічає, що правовідносини сторін регулюються положеннями Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якого орендна плата мала би нараховуватись за 45% ставкою. Також, відповідач просить суд визнати договір оренди не продовженим, оскільки його багато чисельні письмові звернення до позивача свідчать про незгоду з умовами договору, але він би хотів продовжити договір на інших умовах при новій експертній оцінці, яка була б суттєво нижчою за попередню, у звязку з обезцінюванням ринку нерухомості. Відповідач вважає, що в несплаті ним орендних платежів за такими ставками спричинено економічною ситуацією в країні, яка від нього особисто не залежить.

У судовому засіданні 26.11.2010 р. оголошувалась перерва з 12год.00хв. до 15год.00хв. згідно вимог ст.77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

01.07.206р. між КП «Одестеплокомуненерго»(Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №10, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення ЦТП 62 загальною площею 147,06 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Заболотного, 57 а, вартість якого, згідно з актом оцінки від 30.03.2006р. становить 218905 грн. (у подальшому «майно»або «приміщення») з метою розміщення Орендарем виробництва з пошиву шкільної форми.

Згідно п.п.2.1., 2.3. Договору приміщення вважається наданим у користування Орендарю з часу підписання Сторонами акту прийому-передачі майна за цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання Сторонами акту прийому-передачі (повернення) майна.

Орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення Договору оренди, яка становить 913,01грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України (п.3.1. Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що орендна плата, сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується Орендодавцеві з урахуванням пені у розмірі 0,5% суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Із змісту п.3.5. Договору вбачається, що вказана у п.3.1. Договору орендна плата не враховує ПДВ, експлуатаційні витрати по утриманню обєкта оренди, податок на землю тощо, які вносяться Оредарем за ставками, що діють на час сплати.

Орендар повинен використовувати Орендоване майно у відповідності до його цільового призначення та умов цього Договору, своєчасно та в повному обсязі вносити Орендодавцеві орендну плату та кошти, вказані в п.3.5. Договору. Якщо Орендар використовує приміщення не за його цільовим призначенням, Орендодавець має право розірвати Договір. Орендар повинен відшкодувати Орендодавцю спричиненні цим збитки та сплатити штраф у розмірі 6 розмірів орендної плати, що встановлена п. 3.1. Договору з урахуванням індексу інфляції на час сплати. Орендар самостійно здійснює господарську діяльність в межах, визначених статутним документами, чинним законодавством та цим Договором (п.п. 4.1., 5.1. Договору).

Орендодавець повинен передати Орендарю в оренду майно, вказане в п. 1.1. цього Договору (п.6.1. Договору).

Відповідно до п.9.1. Договору Договір діє з 01.07.2006р. і до 01.06.2007р.

01.11.2006р. між КП «Теплопостачання міста Одеси»(Орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (Орендар) була укладена Угода про викладення Договору оренди нежитлового приміщення в новій редакції, зокрема п. 3.1. яким передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої рішенням Одеської міської ради №4840-ІV від 09.11.2005р. і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (березень 2006р.) 1276,95 грн. (без ПДВ). Орендна плата за перший місяць (листопад 2006р.) оренди за новою редакцією визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за місяці з дат проведення експертної оцінки до дати укладення даної угоди.

Відповідно до п.3.3. Угоди орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця 20 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

Згідно п.3.5. Угоди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8. Угоди передбачено, що зобовязання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової оплати в розмірі орендної плати за один (базовий місяць).

Цей Договір діє з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна до 01.06.2007р. (п.11.1. Угоди).

01.04.2007р. між КП «Теплопостачання міста Одеси»(Орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Додаткову угоду до Угоди від 01.11.2006р. про викладення Договору оренди нежитлового приміщення №10 від 01.07.2006р. в новій редакції, відповідно до п.1 якої з 01 січня 2007р. орендна плата визначається на підставі пункту 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», і становить згідно розрахунку за базовий (січень 2007р.) місяць оренди 2092,08 грн. без ПДВ.

В пункті 1 Додаткової угоди наведено розрахунок орендної плати для ФОП ОСОБА_1 із зазначенням розрахункової величини, одиниці виміру, значення.

Пунктом 4 Додаткової угоди внесено зміни до п.11.1. Угоди від 01.11.2006р. та зазначено, що Договір діє з моменту підписання Акту приймання-передачі орендованого майна до 01.06.2009р.

Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. №101-V «Про реорганізацію комунального підприємства «Одестеплокомуенерго»та комунального підприємства «Одесатеплоенерго»реорганізовано комунальне підприємство «Одестеплокомуненерго»та комунальне підприємство «Одесатеплоенерго»шляхом злиття та створення на їх базі комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», затверджено статут комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси».

Відповідно до п.1.10. Статуту КП «Теплопостачання міста Одеси» підприємство є повним правонаступником прав та обовязків комунального підприємства «Одестеплокомуненерго»(код 31506394) та комунального підприємства «Одесатеплоенерго»(код 31768847).

Так, на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення №10 від 01.07.2006р. КП «Одестеплокомуненерго»передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв у користування нежитлове приміщення, що знаходиться на 2-му та 3-му поверсі будівлі ЦТП-62 загальною площею 147,06 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 57 а.

Листом від 27.05.2009р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до позивача з проханням пролонгувати дію договору на один рік.

Подалі, з огляду на Постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №316, відповідно до якої змінено орендні ставки, зазначені в додатку 2 Методики розрахунку та порядку використання орендної плати державного майна, КП «Теплопостачання міста Одеси»листом від 28.05.2009р. №01/11-656 звернулось до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради за розясненнями щодо можливості застосування ставки в розмірі 45% при здачі в оренду комунальної власності.

Із змісту листа від 03.06.2009р. №01-13/5025 вбачається, що на думку Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради Постанова КМУ від 25.03.2009р. №316 може застосовуватись тільки для оплати орендної плати за користування обєктами державної власності.

З цього вбачається, що відповідач прийняв в оренду приміщення, користується ним з 01.07.2006 р., в двосторонньому порядку встановив з позивачем продовження строку дії договору та розмір орендних платежів, однак, в порушення взятих на себе зобовязань за договором оренди несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, про що свідчать платіжні доручення, наявні в матеріалах справи за період з 16 листопада 2006р. по 28 вересня 2010р., у звязку з чим у нього утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 88623,06 грн.

З приводу існування у відповідача заборгованості КП «Теплопостачання міста Одеси»було надіслано ФОП ОСОБА_1 претензію від 15.09.2009р. №01-11-03/2 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі протягом 7 днів.

Відповідач свою заборгованість перед позивачем визнав та зобовязався її виплатити, про що свідчать наявні в матеріалах справи наявні листи ФОП ОСОБА_1 від 18.09.2009р. №011, від 16.10.2009р. №013, від 06.09.2010р. №003 щодо реструктуризації заборгованості та продовження строку дії договору оренди.

Неналежне виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобовязань за договором стало підставою для позивача звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Проаналізувавши обставини справи та правові позиції сторін, суд, дійшов висновку про правомірність заявлених КП «Теплопостачання міста Одеси»позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендних платежах з врахуванням наступного.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст.760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Із змісту ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України вбачається, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України).

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати (ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем, з орендних платежів в розмірі 88623,06 грн., у звязку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 88623,06 грн. підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Позиція відповідача стосовно неправильного застосування КП «Теплопостачання міста Одеси»ставок орендної плати, оскільки Постановою КМУ від 25.03.2009р. №316 впроваджено тимчасове зниження орендних ставок за оренду нерухомого державного майна, судом до уваги не приймається з врахуванням того, що між сторонами відсутні будь-які письмові погодження щодо зменшення розміру орендної плати. Крім того, в листі Департаменту з питань управління державним майном та орендних відносин Фонду державного майна України від 21.05.2010р. №16-330 зазначено, що застосування органами місцевого самоврядування Постанови КМУ є можливим лише в разі прийняття органами місцевого самоврядування, відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, рішень про застосування орендних ставок, визначених Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786, та про коригування цих ставок відповідно до Постанови КМУ від 25.03.2009р. № 316. В доведення своїх заперечень відповідачем не було надано суду доказів прийняття рішень про застосування орендних ставок відповідно до Постанови КМУ від 25.03.2009р. №316, укладення сторонами додаткової угоди щодо визначення зменшеної орендної плати, чи судові рішення у відношенні спору сторін про внесення змін до договору оренди у відношенні орендної плати, у звязку з чим дана позиція відповідача не заслуговує на увагу суду.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 9986,28 грн., розраховану за період з листопада 2008 р. по липень 2010 р., з врахуванням часткового здійснення відповідачем орендних платежів.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 3. ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем до матеріалів справи, суд вважає його неправильним, оскільки пеню розраховано за період з листопада 2008 р. по липень 2010р., тобто, майже за 2 роки, що суперечить приписам ч.2 ст.258 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, ані позовна заява, ані пояснення та уточнення до неї, подані позивачем, не містять жодного нормативного обґрунтування, яким керувався позивач при нарахуванні пені, тобто дану позовну вимогу позивач не обґрунтував нормами матеріального права, які підлягають застосуванню для її розгляду.

Враховуючи вище проаналізоване, суд, відмовляє в задоволенні заявленої позивачем позовної вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 9986,28 грн. за неналежністю обґрунтування.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три відсотки річних в сумі 2205,90 грн., розрахованих за період з 20 листопада 2008р. по 25 серпня 2010р.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних, наведений позивачем в уточненнях позовних вимог від 16.11.2010р. вх.№30565, відповідає вимогам законодавства, здійснений позивачем правомірно, однак, містить арифметичну неточність в його розрахунку на 20 гривень, у звязку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 2205,90 грн. підлягають судом задоволенню частково в сумі 2185,90 грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, з огляду на проаналізовані матеріали справи та чинне законодавство, суд задовольняє заявлені КП «Теплопостачання міста Одеси»позовні вимоги частково, відповідно до чого з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача 88623,06 грн. заборгованості з орендної плати, 2185,90 грн. три відсотки річних. В решті частині заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 9986,28 грн., 20 грн. 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 908,09 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 212,58 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов позивача частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65123, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) 88623 (вісімдесят вісім тисяч шістсот двадцять три) грн. 06 коп. заборгованості з орендної плати, 2 185 (дві тисячі сто вісімдесят пять) грн. 90 коп. три відсотки річних, 908 (девятсот вісім) грн. 09 коп. державного мита, 212 (двісті дванадцять) грн. 58 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Відмовити позивачу в решті частині заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 29.11.2010 р.