Рішення № 12605809, 29.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.10                                                                                 Справа № 16/91

За позовом Приватного підприємства “Укрстандарт-2009”, м. Єнакієве Донецької області

до Державного підприємства “Первомайськвугілля”, м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 72960 грн. 13 коп.

                                        Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Чугай В.В., довіреність № 29/11-98 від 29.11.10;

від відповідача: Данілкіна С.В., довіреність № 01/4-10-651 від 21.12.09.

Розпорядженням заступника голови суду Рябцевої О.В. від 25.11.10 дану справу передано на розгляд судді Шеліхіній Р.М.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 48300,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 20527,50 грн., 3% річних у сумі 4132,63 грн., за договором поставки від 22.10.07 від 39/10-01/245.

Відповідач 29.11.2010 у судовому засіданні надав відзив про визнання позову в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

Між Приватним підприємством “Укрстандарт” (позивач у справі), як Постачальником, та Державним підприємством “Первомайськвугілля” (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір поставки № 39/10-01/245 від 22.10.2007 (далі –Договір).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник, в порядку та умовах, визначених у цьому Договорі, зобов’язується поставити продукцію згідно Специфікацій, а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, встановленим цім Договором, прийняти та оплатити дану продукцію згідно Специфікацій.

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування, ціна, кількість, строки та об‘єми поставки товару вказуються у Специфікаціях до договору, що є його невід‘ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, строк та адреса поставки товарів здійснюється по узгодженню з Покупцем у відповідності до Специфікацій, що є невід‘ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що загальна сума Договору складається з сум, які узгоджені сторонами у Специфікаціях до Договору.

Як встановлено у пункті 3.2 Договору, розрахунки за поставлену за цим Договором товару, проводяться у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 30-ти днів з моменту поставки товару Покупцю.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 48300,00 грн.

Відповідачем в порушення умов Договору поставлена продукція оплачена не була. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 48300,00 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 20527,50 грн. за період з грудня 2007 року по серпень 2010 року, 3% річних у сумі 4132,63 грн. за період з 29.11.2007 по 01.01.2010.

Відповідач позов визнав в повному обсязі, доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 48300,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №997 від 29.10.2007 та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії НБГ № 499654 від 22.10.2007 (а.с.26-27).

Факт наявності боргу в сумі 48300,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 20527,50 грн. за період з грудня 2007 року по серпень 2010 року та 3% річних у сумі 4132,63 грн. за період з 29.11.2007 по 01.01.2010.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань у відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач має право визнати позов повністю або частково. Відповідачем позов визнано в повному обсязі.

Суд приймає визнання позову, оскільки таке визнання не суперечить законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 48300,00 грн., 3% річних у сумі 4132,63 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 20527,50 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства “Первомайськвугілля”, м.Первомайськ, Луганської області, вул. Куйбишева, буд. 18-а, ідентифікаційний код 26447721, на користь Приватного підприємства “Укрстандарт-2009”, м. Єнакієве, Донецької області, вул. Марата, буд. 1, ідентифікаційний код 36887080, заборгованість у сумі 48300,00 грн., інфляційні нарахування у сумі 20527,50 грн., 3% річних у сумі 4132,63 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 729,60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.

Рішення підписане 03.12.2010.

Суддя                                                                       Р.М.Шеліхіна