Рішення № 126056236, 24.03.2025, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/583/25

381/331/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24березня 2025року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

Головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куценко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 00-10166899 від 07.11.2023 року у розмірі 26950,00 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.01.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10166899 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Первісного Кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомилась з актуальною редакцією правил надання грошових коштів у позику, після цього добровільно без примусу чи тиску відповідач заявила про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказала свої особисті персональні ідентифікаційні дані.

Електронний одноразовий підпис 26503 відправлено 07.11.2023 на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено нею 07.11.2023, уклавши вказаний договір

Згідно з відомостями інформаційної довідки №204/09 від 09.09.2024, виданої ТОВ «Платежі онлайн», товариство як технологічний оператор платіжних послуг повідомило, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» проведено успішні транзакції «видача» на картковий рахунок № НОМЕР_2 у розмірі 7000,00 грн.

Проте, відповідач не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання та не повернув суму кредиту.

22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали Договір факторингу № 22-01/2024, за яким ТОВ «Макс Кредит» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-10166899 від 07.11.2023.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20825,00 грн.

16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-10166899 від 07.11.2023, згідно з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024, від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26950,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 26950,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту ? 7350,00 грн; заборгованість за процентами ? 19600,00 грн.

Оскільки відповідач не погасила заборгованість, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Водночас, відповідач ухвалу судді від 05 лютого 2024 року про відкриття провадження у справі не отримала, оскільки надіслана судом на її адресу кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою уповноваженого працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду не подав.

Представник позивача у судове засідання не звився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розглядати справу за відсутності представника позивача за правилами спрощеного позовного провадження, не заперечував проти ухвалення судом заочного судового рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, водночас надіслана судом на її адресу кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою уповноваженого працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою»; причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подала.

Процедура здійснення судових викликів та повідомлень врегульована главою 7 ЦПК України.

За змістом п. 2 ч. 7ст. 128 ЦПК Україниу разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 3 ч. 8ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є:день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважаєтьсяналежним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листарекомендованою кореспонденцієюна дійснуадресу єдостатнім длятого,щоб вважатиповідомлення належним,оскільки отриманнязазначеного листаадресатом перебуваєпоза межамиконтролю відправника,а,у даномувипадку,суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно дост. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Зважаючи на те, що суд вжив усі необхідні передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, у встановлений судом строк відповідач не подав до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмовий відзив на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до правил частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши обставини справа, суд встановив таке.

07.01.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10166899 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до п.1.1 договору кредитодавець надав позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язалася одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2-1.3 договору, сума кредитного ліміту складає 7000 грн, тип кредиту ? кредитна лінія, строк дії кредитної лінії 120 днів. Позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю 06.03.2024 року або достроково.

Згідно з п. 1.4.1. договору, знижена процентна ставка складає 2,50% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в п.1.3 цього Договору, після 30 дня користування кредитом тобто з 1 по 30 день включно.

Відповідно до п. 1.4.2. договору, стандартна процентна ставка складає 2,50% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в п.1.3 цього Договору, після 30 дня користування кредитом, починаючи з 32 дня користування кредитом.

Згідно з п.1.5 договору, за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00% від суми кредиту, що становить 350,00 грн.

Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору № 00-10166899 від 07.11.2023 встановлено графік платежів, а саме: дата видачі кредиту 07.11.2023, сума кредиту 7000,00 грн, строк кредиту 120 днів, дата повернення 06.03.2024, проценти за користування кредитом 21000,00 грн, загальна вартість кредиту 28350,00 грн.

На підтвердження виконання ТОВ «Качай гроші» своїх зобов`язань за кредитним договором № 00-10166899 від 07.11.2023 року позивач надав інформаційну довідку №204/09 від 09.09.2024, видану ТОВ «Платежі онлайн», за якою товариство як технологічний оператор платіжних послуг повідомило, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» проведено успішні транзакції «видача».Реєстр транзакцій поданоу у Додатку 1 на трьохсот сорока шести аркушах.

До цієї довідки додано аркуш, на якому під порядковим номером 3414 міститься інформація про транзакцію номер 39938-75344-32313,здійснену 07.11.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_2 у розмірі 7000,00 грн, банк емітент ПриватБанк.

22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали Договір факторингу № 22-01/2024, за яким ТОВ «Макс Кредит» відступило права грошової вимоги за кредитними договорами згідно реєстру боржників.

Відповідно до копії витягу Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20825,00 грн.

16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, згідно з яким позивач набув право грошової вимоги за кредитними договорами згідно Реєстру Боржників.

На підтвердження права вимоги до відповідача позивач надав Реєстр боржників до договору відступлення прав вимоги.

За твердженням позивача відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 26950,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7350,00 грн; 19600,00 грн заборгованість за процентами.

На підтвердження розміру заборгованості позивач надав складений ТОВ «Макс Кредит» детальний розрахунок заборгованості, за яким ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору № 00-10166899 від 22.01.2024 року у розмірі 20825,00 грн, з яких 7350,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 13475,00 грн заборгованості за нарахованими процентами.

Також надав створений ТОВ «ФК «ЕЙС» документ під назвою «Виписка з особового рахунку» з аналогічними сумами заборгованості.

Відповідно до наданої АТ КБ «Приватбанк» на запит суду відповіді та виписки по рахунку № НОМЕР_3 за період з 07.11.2023 по 12.11.2023, на вказаний рахунок 07.11.2023 зараховано суму 7000,00 грн (зарахування переказу на картку).

Нормативно-правове обґрунтування.

Згіднозі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно зіст. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно достатті 639 ЦК України,договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України,позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1ст. 1048 ЦК України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно дост. 1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансоваустанова (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Устатті 3 цього Закону «Про електронну комерцію»встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно доч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положеннястатті 12 Закону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України,кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згіднозі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зіст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК України,обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається на осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що спірні правовідносини стосуються наявності у позивача до відповідача у справі права вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. За твердженням позивача таке право вимоги ним набуте на підставі договору факторингу, укладеного з первісним кредитором.

На підтвердження наявності права вимоги до відповідача позивач додав до позовної заяви Договір факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, за яким ТОВ «Качай Гроші» відступило ТОВ «Макс Кредит» право грошової вимоги до боржників, згідно з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

На підтвердження переходу до вказаного товариства права вимоги до відповідача надано копію засвідченого витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, за яким від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20825,00 грн.

Також на підтвердження наявності права вимоги до відповідача позивач додав до позовної заяви Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024, за яким ТОВ «Макс Кредит» передало позивачу право грошової вимоги до боржників, згідно з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

На підтвердження переходу до позивача права вимоги до відповідача надано документ під назвою «Реєстр боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024».

Також позивач надав Акт приймання-передачі Реєстру Боржників до договорів про відступлення прав вимоги, платіжні інструкції, згідно з якими здійснено плату за відступлення прав вимоги.

Однак, ці докази не містять інформації про кредитний договір, за яким передається право вимоги, не містять даних про особу-боржника, суми заборгованості та інших необхідних відомостей для такого виду договорів.

Договір факторингу є рамковим, у тексті договору не визначено які саме права вимоги передаються/відступаються на користь нового кредитора.

Крім цього, суд бере до уваги, що наданий позивачем документ з назвою «Реєстр боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024» фактичноне є ні реєстром, ні витягом з реєстру боржників, оскількиє окремими аркушами паперу, на яких позивач надрукував певну інформацію, яка, на його думку, відповідає інформації,наявній в реєстрі боржників, що є додатком до договору факторингу та до яких долучив аркуш з реквізитами сторін договору. Вказаний документ не є належним чином оформленою та засвідченою копією оригінального реєстру чи витягом з нього.

Іншими словами зазначений документ є лише твердженням позивача, які підлягають доведенню на загальних підставах.

Водночас за умовами укладеного між ТОВ «Макс Кредит» та позивачем договорупро відступлення права вимоги передбачено, що клієнт зобов`язаний відступити фактору права вимоги зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги.

Однак такого реєстру прав вимоги позивач суду не надав.

Відповідно до вимог частин 3 та 4статті 12 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

З огляду на це суд висновує, що додані позивачем до позовної заяви документи не є належними та допустимими доказами в справі на підтвердження факту передачі права вимоги позивачу як новому кредитору за Кредитним договором, укладеним з відповідачем первісним кредитором.

Вказані обставини свідчать про те, що позивач не довів факт відступлення йому первісним кредитором права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, про стягнення заборгованості за яким позивач подав цей позов.

Крім цього, суд бере до уваги, що, звертаючись до суду з цим позовом позивач надав суду виключно докази на підтвердження зарахування на картковий рахунок відповідача суми кредиту.

Також позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування інформації у банка-емітента стосовно належності відповідачу банківської картки, на яку зараховану суму наданого кредиту, інформацію про її зарахування та виписки по рахунку в період з 07.11.2023 по 12.11.2023.

АТ КБ «Приватбанк» на вимогу суду надав вказану інформацію.

Оцінюючи надані суду банком докази на предмет їх належності та достатності, суд зазначає, що вони містять інформацію виключно про зарахування відповідачу суми кредиту та користування нею, здійснення нею поповнень рахунку. Проте відомостей про повне чи часткове погашення кредиту протягом строку дії договору чи після цього, а також про правильність нарахування процентів за користування кредитом не містять.

Отже, без банківської виписки за весь період кредитування та детального розрахунку суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування процентів за кредитним договором та факт наявності у відповідача боргу за невиконаним зобов`язанням по кредитному договору.

Окрім того, суд зазначає, що підтвердженням вказаних відомостей не можуть бути створені одноосібно позивачем документи під назвою «Виписка з особового рахунка за кредитним договором» (а.с.79) та «Детальний розрахунок заборгованості» (а.с. 82), оскільки на підтвердження правильності інформації у першому документі позивач не надав первинні бухгалтерські документи, а другий документ свідчить про здійснення донарахування процентів відповідачу після укладення договору факторингу та відступлення права вимоги.

Зазмістом ст. 89 ЦПК України,виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства ? суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду.

Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

З огляду на це суд висновує, що додані позивачем до позовної заяви документи не є належними та допустимими доказами в справі на підтвердження факту наявності у відповідача боргу за кредитним договором.

Вказані обставини свідчать про те, що позивач не довів вказану обставину та як наслідок позивач не довів обгрунтованість позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цього позову.

Вирішуючи цю справу, суд враховує практику суду апеляційної інстанції щодо оцінки вказаних доказів (постанови Київського апеляційного суду від 19.02.2025 у справі № 381/5656/23 та від 20.01.2025 у справі № 373/1291/24). Хоча рішення апеляційного суду не є обов`язковими для суду першої інстанції, суд бере до уваги, що забезпечення єдності судової практики та однакове застосування закону є завданням всіх судів.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи результатвирішення цієїсправи розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складене 24.03.2025.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Сніжана АНАПРІЮК