Рішення № 12605581, 25.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/39525.11.10 За позовом          Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-

інвестиційний банк»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «ЕЛФ»

(відповідач 1);

Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації

та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»(відповідач 2);

Про                    визнання права власності та зобов’язання вчинити дії;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Хоменко О.А., представник, довіреність №09-32/127 від 20.04.2010 р.;

Від відповідача 1:           не з'явились;

Від відповідача 2:          не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Елф»(відповідач-1) та до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна»(відповідач-2) про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна та про зобов'язання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно»зареєструвати право власності.

Позивач просить визнати за ним права власності на належний йому об’єкт нерухомого майна - складську базу загальною площею 5231,10 кв.м., що складається з виробничого корпусу площею 3 543,0 кв.м., господарсько-побутового корпусу площею 279,5 кв.м.; адміністративного корпусу площею 126,9 кв.м.; складу площею 274,7 кв.м.; складу площею 503,5 кв.м.; складу площею 503,5 кв.м., та розташований за адресою м. Київ, м/р Бортничі, вул. Автотранспортна, 6, який позивач як банківська установа набув у 1996 році внаслідок звернення стягнення на заставлене майно через невиконання позичальником умов кредитного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору застави нерухомого майна від 25.01.1995 р., укладеного між позивачем та відповідачем-1, позивач як банківська установа набув право власності на об’єкт нерухомого майна, який був предметом застави з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-1. Оскільки відповідач-1 не повернув кредитні кошти, позивач скористався правом звернення стягнення на заставлене майно. Відповідно до договору застави та окремого договору між позивачем та відповідачем-1 про врегулювання зобов’язань та погашення заборгованості відповідач-1 передав позивачу на підставі акту приймання-передачі визначені в договорі та в акті приймання передачі об’єкти нерухомого майна - виробничий корпус, адміністративний корпус, ангари –три одиниці, їдальня, овочесховище, огорожа території, огорожа металева, обладнання освітлення території, асфальтове покриття території, що знаходяться за адресою м. Київ, м/р Бортничі, вул. Автотранспортна, 6. На підставі рішення Київської міської Ради від 26.12.2002 р. № 206/366 та договору оренди земельної ділянки від 30.12.2003 р. позивачу надана в оренду земельна ділянка із земель комунальної власності м. Києва площею 2,05 га для експлуатації та обслуговування складської бази по вул. Автотранспортній, 6 (м/р Бортничі) у Дарницькому р-ні м. Києва. Після передачі об’єкту та документів від МП «Елф»до позивача у 1996 році правовстановлюючі документи на об’єкт нерухомого майна за давністю були втрачені, в тому числі договори підряду на капітальне будівництво, акти приймання будівель в експлуатацію та інші документи про право власності, а тому позивач на підставі ст. ст. 16, 317, 376, 932 ЦК України просить визнати за ним право власності на об’єкт нерухомого майна, оскільки власник земельної ділянки погодився із розміщенням та утриманням цього об’єкту шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, вимоги інших осіб щодо володіння позивачем вказаними об’єктами відсутні. Крім того, позивач зазначає, що набуття ним права власності у будь-якому разі відбулося внаслідок добросовісного, відкритого та безперервного володіння нерухомим майном протягом більше ніж десяти років, а тому позивач набуває право власності на це майно внаслідок набувальної давності згідно ст. 344 ЦК України. Позивач також просить зобов’язати КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати право власності позивача на об’єкт нерухомого майна, оскільки цей обов’язок відноситься до компетенції відповідача-2.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач 1 відзив на позов не надав, представники відповідача-1 у судове засідання не з’явились, а тому господарський суд, керуючись статтею 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними в ній матеріалами.

Відповідач-2 у поданому відзиві на позов позовні вимоги заперечує, у їх задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що позивач раніше не звертався з належним чином оформленим правовстановлюючим документом. У відповідача 2 не було можливості зареєструвати право власності на зазначений у позовній заяві об’єкт нерухомого майна за відсутності правовстановлюючого документу, передбаченого Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», яким зокрема є рішення суду згідно зі ст. 19 цього Закону України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем та відповідачем 1 укладений договір про заставу від 25.01.1995 р., відповідно до якого забезпечуються вимоги позивача як заставодержателя, що випливають з декількох кредитних договорів між позивачем та позичальниками: МП «Елф», ТОВ «Фонд кон’юнктури та перспективного розвитку», ГА «Політех», ВАТ «Консорціум економічних інновацій», ВАТ «Фінагропром», ВАТ «Елф». Предметом застави є майно: виробничий корпус, адміністративний корпус, ангари –три одиниці, їдальня,овочесховище, огорожа території, огорожа металева, обладнання освітлення території, асфальтове покриття. Згідно п.п. 3.1.-3.2. договору майно є власністю заставодавця та він має право його відчужувати. Згідно з п. 10 договору застави, заставлене майно за вибором заставодержателя реалізується через аукціон або шляхом передачі права власності на майно заставодержателю. Якщо заставодержатель прийме рішення про реалізацію майна шляхом прийняття його у свою власність, заставодавець зобов’язаний передати це майно в натурі за актом прийому передачі, а також передати правовстановлюючі документи на майно (п. 12 договору).

05.04.1996 р. між ТОВ «МП «Елф»з одного боку та з іншого боку з ВАТ «Елф», ТОВ «Фонд кон’юнктури та перспективного розвитку», ВАТ «Консорціум економічних інновацій», господарська асоціація «Політех», ВАТ «Фінагропром», МП «Асек»укладено угоду про погашення фінансово-кредитних зобов’язань. Згідно цієї угоди її сторони з врахуванням відносин взаємозасновництва та тісних фінансових і господарських відносин домовились здійснити погашення заборгованості всіх сторін за кредитними договорами з Промінвестбанком України за рахунок майна МП «Елф», яке розташоване за адресою м. Київ (Бортничі), вул. Автотранспортна, 6.

Між Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та МП «Елф»було укладено договір від 05.04.1996 р. № 1/127 про врегулювання фінансово-кредитних зобов’язань та претензій, погашення заборгованості перед банком як самого позичальника (МП «Елф»), так і інших позичальників банку, а саме: ВАТ «Елф», ТОВ «Фонд кон’юнктури та перспективного розвитку», ВАТ «Консорціум економічних інновацій», господарська асоціація «Політех», ВАТ «Фінагропром», МП «Асек»(п. 1.1. договору). В договорі сторони констатують, що не існує інших шляхів погашення заборгованості позичальників перед банком, крім погашення заборгованості за рахунок майна підприємства (МП «Елф»), яке знаходиться на промисловому майданчику в м. Києві, с.м.т. Бортничі по вул. Автотранспортній, 6, яке є власністю МП «Елф»(п. 1.2. договору).

На підставі договору від 05.04.1996 р. підприємство передає банку наступне майно: виробничий корпус, адміністративний корпус, ангари –три одиниці, їдальня,овочесховище, огорожа території, огорожа металева, обладнання освітлення території, асфальтове покриття території (п. 2.1. договору). Згідно п. 2.3. договору, підприємство передає банку документи, які підтверджують право власності на вищевказане майно, а саме: проектну документацію, договори підряду на капітальне будівництво, довідку про те, що майно, перераховане в п. 2.1. договору, є власністю МП «Елф», акт оцінки майна, опис майна. Згідно п. 3.1. договору, майно, перелічене в п. 2.1. договору, передається банку по акту приймання-передачі, який є невід’ємною частиною договору. Згідно п. 3.2. договору, після підписання акту приймання-передачі майна, переліченого в п. 2.1. договору, банк в якості нового власника в повному обсязі приймає на себе обов’язки по утриманню майна і території, на якій знаходиться майно. Після підписання акту прийому-передачі майна банк вправі розпоряджатись переданим майном на свій розсуд як власник (п. 3.4. договору).

16.04.1996 р. між МП «Елф»та Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком підписано акт приймання-передачі майна (додаток до договору №1/127 від 05.04.96 р.). Згідно акту приймання-передачі, підприємство передає, а банк приймає у власність майно, що знаходиться за адресою м. Київ, с.м.т. Бортничі, вул. Автотранспортна, 6: а) виробничий корпус, б) адміністративний корпус, в) ангари –три одиниці, г) їдальня, д) овочесховище, е) огорожа території, ж) огорожа металева, з) обладнання освітлення території, и) асфальтове покриття території.

Згідно з п. 15 рішення Київської міської ради від 26.12.2002 р. № 206/366 затверджено проект відведення земельної ділянки Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство) для експлуатації та обслуговування складської бази на вул. Автотранспортна, 6 (м/р Бортничі) у Дарницькому районі м. Києва. На підставі рішення Київради від 26.12.2002 р. №206/366 між Київською міською радою та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) укладено договір оренди земельної ділянки від 09.07.2003 р., згідно якого Київська міська рада передає, а Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) приймає у довгострокову оренду на 25 (двадцять п’ять) років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Автотранспортна, 6 (м/р Бортничі) у Дарницькому районі м. Києва, розміром 2,0469 га для експлуатації та обслуговування складської бази. Договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстровано в реєстрі за №725, договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 30.12.2003 р. за № 63-6-00095 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Позивачем надано довідку про сплату орендної плати по земельній ділянці від 24.11.2010 р. № 04-7/13-1563 (залучено до справи), згідно якої позивач є платником орендної плати по земельній ділянці розміром 2,0469 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автотранспортна, 6 згідно договору оренди № 63-6-000095 від 30.12.2003 р., кадастровий номер 8000000000:90:234:0010; витрати по сплаті орендної плати по даній земельній ділянці становили за останній 2010 рік 231751,50 грн.

Позивачем надано статут Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(нова редакція), державну реєстрацію змін проведено 15.10.2009 р., згідно якого Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промисловий банк»є правонаступником прав та зобов’язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку. Таким чином, позивач є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) за вказаними договорами, правами і обов’язками. Позивачем надано технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення) за адресою м. Київ, вул. Автотранспортна, 6 (Бортничі), виготовлений станом на 14.01.2010 р. Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, інвентаризаційна справа № 30271. Згідно схематичного плану техпаспорту, по вул. Автотранспортна, 6 розташовані літ. Д –виробничий корпус площею 3543,0 кв.м., літ. Е –господарсько-побутовий корпус з підвалом площею 279,5 кв.м., літ. Ж –адміністративний корпус площею 126,9 кв.м., літ. З –склад площею 274,7 кв.м., літ. К –склад площею 503,5 кв.м., літ. Л –склад площею 503,5 кв.м.

До матеріалів справи залучений висновок від 22.09.2010 р. про результати будівельно-технічно-інженерного дослідження об’єктів нерухомого майна, виконаний ТОВ «Енергія Груп», що має ліцензію на виконання проектних, будівельних, монтажних робіт серії АВ № 445573. Згідно вказаного висновку, на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:90:234:0010 площею 2,0469 га за адресою: м. Київ (м/р Бортничі), вул. Автотранспортна, 6, розташований об’єкт нерухомого майна – складська база, до складу якої входять будівлі нежитлового призначення: виробничий корпус (літ. Д) площею 3543 кв.м.; господарсько-побутовий корпус з підвалом (літ. Е) площею 279,5 кв.м.; адміністративний корпус (літ. Ж) площею 126,9 кв.м.; склад (літ. З) площею 274,7 кв.м.; склад (літера К) площею 503,5 кв.м.; склад (літера Л) площею 503,5 кв.м. Загальна площа всіх будівель складської бази становить 5231,1 кв.м. Об’єкт завершено будівництвом, відповідає вимогам державних будівельних норм та правил, стан будівель, інженерного обладнання оцінюється як задовільний; будівлі в аварійному стані не перебувають, визнані придатними до експлуатації, експлуатуються за своїм функціональним призначенням. Будівлі складської бази пов'язані через фундамент з земельною ділянкою, їх переміщення є неможливим без розбирання, що призведе до їх знецінення та зміни призначення майна, а тому складська база в складі вказаних будівель є нерухомим майном.

Позивачем надано витяг з Державного реєстру іпотек від 25.11.2010 р. та витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 25.11.2010 р., згідно яких по об’єкту за адресою м. Київ, вул. Автотранспорта, 6 відсутні будь-які обтяження та обмеження.

Оцінюючи подані докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи та доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку, правонаступником якого є позивач, на підставі договору застави від 25.01.1995 р., договору від 05.04.1996 р. № 1/127 та акту приймання-передачі від 16.04.1996 р. було передано як предмет застави об’єкти нерухомого майна, вказані в акті прийому-передачі. Таким чином, право власності позивача на об'єкти нерухомого майна підтверджується зазначеними обставинами, а також доданими до позову документами.

Відповідно до ст. 128 ЦК Української РСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. За таких обставин, згідно ст. 128 ЦК Української РСР у позивача виникло право власності на об’єкт нерухомого майна на підставі договору застави від 25.01.1995 р., договору від 05.04.1996 р. № 1/127 та акту прийому-передачі від 16.04.1996 р.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності та судовий захист цивільного права. Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно ст. 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються, зокрема шляхом визнання наявності прав.

          Відповідно до ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          На підставі рішення Київської міської ради від 26.12.2002 р. № 206/366 та договору оренди земельної ділянки від 30.12.2003 р. позивачу надана в оренду земельна ділянка площею 2,0469 га з цільовим призначенням - експлуатація та обслуговування складської бази по вул. Автотранспортній, 6 (м/р Бортничі) у Дарницькому р-ні м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не здійснював самочинного будівництва, а набув право власності на об’єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ (м/р Бортничі), вул. Автотранспортна, 6 внаслідок звернення стягнення на них як предмет застави у 1996 році. Оскільки Київська міська Рада надала позивачу земельну ділянку у встановленому порядку під наявне нерухоме майно з цільовим призначенням - експлуатації та обслуговування складської бази, тому суд приходить до висновку, що на вимогу позивача може бути визнане право власності позивача на цей об’єкт нерухомого майна на підставі ст. 376 ЦК України.

Позивач зазначає в позовній заяві, що за давністю часу ним втрачені правовстановлюючі документи на об’єкт нерухомого майна після передачі цього об’єкту та документів від МП «Елф»у 1996 році, в тому числі проектна документація, договори підряду на капітальне будівництво, акт приймання закінченого будівництвом об’єкту в експлуатацію, довідка про право власності та інші документи, хоча про передачу цих документів вказано в наявних договорах з МП «Елф». Обставини щодо втрати позивачем документів підтверджуються довідкою про втрату документів від 29.09.2010 р. №20/3301. За таких обставин, визнання права власності позивача на об’єкт нерухомого майна відповідає умовам ст. 392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов'язковою. Обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно. Згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, передбачається державна реєстрація права власності на підставі рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації.

Згідно п. 2 Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві від 20.06.2002 р. № 74/74, державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві здійснює комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(Бюро). Відповідно до п. 8 Положення, державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в м. Києві є обов'язковою для суб'єктів цих прав - фізичних та юридичних осіб з одного боку, та Бюро з іншого боку.

Оскільки на відповідача-2 законодавством покладено проведення державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходиться на території м. Києва, тому існує обов’язок відповідача-2 здійснити державну реєстрацію права власності на належний позивачу об’єкт нерухомого майна.

          Згідно ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону. Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені, а тому суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За клопотанням позивача судові витрати покладаються на останнього.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

          2.          Визнати за Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пр. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) право власності на об’єкт нерухомого майна —Складська база загальною площею 5231,10 кв.м., що розташований за адресою м. Київ (м/р Бортничі), вул. Автотранспортна, 6, до складу якого входять: Виробничий корпус площею 3543,0 кв.м. (літер «Д»); Господарсько-побутовий корпус з підвалом площею 279,5 кв.м. (літер «Е»); Адміністративний корпус площею 126,9 кв.м. (літер «Ж»); Склад площею 274,7 кв.м. (літер «З»); Склад площею 503,5 кв.м. (літер «К»); Склад площею 503,5 кв.м. (літер «Л»).

          3.          Зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»(01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в; код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати за Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) право власності на об’єкт нерухомого майна —Складська база загальною площею 5231,10 кв.м., що розташований за адресою м. Київ (м/р Бортничі), вул. Автотранспортна, 6, до складу якого входять: Виробничий корпус площею 3543,0 кв.м. (літер «Д»); Господарсько-побутовий корпус з підвалом площею 279,5 кв.м. (літер «Е»); Адміністративний корпус площею 126,9 кв.м. (літер «Ж»); Склад площею 274,7 кв.м. (літер «З»); Склад площею 503,5 кв.м. (літер «К»); Склад площею 503,5 кв.м. (літер «Л»). Видати наказ.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 30.11.2010 р.