Ухвала суду № 126055464, 21.03.2025, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/1434/25

провадження № 2-а/0285/59/25

У Х В А Л А

21 березня 2025 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Михайловської А.В.,

учасники у справі:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

дослідивши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

17.03.2025 позивач подав до суду позовну заяву, якій просив поновити йому строки звернення до суду з даним позовом та скасувати постанову № 681 від 02.10.2024, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 210 1 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, визнавши її протиправною.

Дослідивши позовні матеріали встановлено наступне.

Щодо строків звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Так, із змісту позовної заяви вбачається, що постанова, яка є предметом розгляду у даній справі, винесена відповідачем у присутності позивача 02.10.2024.

Відтак, строк на подачу адміністративного позову, відповідно до вимог ч. 2 ст. 286 КАС України, сплив 12.10.2024.

При цьому, даний адміністративний позов про скасування постанови подано до суду 17.03.2025, тобто з пропуском звернення до суду з адміністративним позовом.

Згідно змісту позовної заяви позивач обґрунтовує клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом тим, що рішенням у справі № 285/5178/24 від 15.01.2025 йому відмовлено у задоволенні позовних вимог пред`явлених до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку із зверненням до неналежного відповідача, в якому зазначено, що він має право повторно звернутися до суду з даним позовом до належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У свою ж чергу, Верховний Суд у своїй постанові від 23.12.2020 у справі № 360/4485/19 звернув увагу на те, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними і належними доказами.

Разом з тим, наведені позивачем причини пропуску звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані поважними, у розумінні висновку зробленого Верховним судом у вище зазначеній справі.

Зокрема, позивач був достеменно обізнаний щодо суб`єкта якими винесена постанова про адміністративне правопорушення, яку він оскаржує, а саме: посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак, у позивача не було перешкод скористатися своїм правом звернення до суду з даним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строки, передбачені ч. 2 ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За результатами розгляду клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що підстави пропуску строку звернення до суду, на якій посилається позивач у змісті позовної заяви, є не поважними, а тому позов, відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, підлягає залишенню без рух.

Щодо відповідності позову вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.

Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, оскільки позивачем не додано до неї документу, що підтверджує сплату судового збору, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі Закон), норми якого є спеціальними, і він є пріоритетним відносно інших законів.

Оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон, то саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону. Відповідно до положень ст.3, 5 Закону серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду своєю постановою від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження №11-1287апп18 встановлює, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Правова позиція Великої Палати Верховного суду є обовязковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 247 КАС України.

Так, розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» становить 605,60 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який має бути сплачено позивачем на р/рUA588999980313141206000006795код ЄДРПОУ37976485МФО 899998код класифікаціїдоходів бюджету22030101Отримувач:ГУК уЖитомирській області/ТГ м.Новоград-Волинська/22030101Банк отримувача КазначействоУкраїни (ЕАП) за подання даної позовної заяви, становить 605,60 грн.

На думку суду, визначення позивачу розміру судового збору не є перешкодою йому в доступі до правосуддя, оскільки останній в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами чинного законодавства, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду. Окрім того, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Сплата судового збору згідно закону здійснюється через банківські установи чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява, відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 169 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для можливості усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 126, 169, 286, 293 - 297 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасуванняпостанови проадміністративне правопорушення залишити без руху.

Надати позивачу строк терміном на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Якщо позивач відповідно до цієї ухвали виконає вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Роз`яснити, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору та докази поважності пропуску звернення до суду з даним позовом мають бути подані безпосередньо до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя А.В.Михайловська