Рішення № 126055309, 31.01.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/5178/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (даліТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 15.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 735126946 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав позичальнику кредит на суму 14500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого завершився 28.11.2019 року.

28.11.2019 року, 31.12.2020 року та 31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткові угоди №19, №26 та №27, якими продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2020 року, до 31.12.2021 року та до 31.12.2022 року. При цьому, в додатковій угоді №26 договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, із залишенням дати укладення як 28.11.2018 року та №28/1118-01.

Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №173 від 15.02.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 42102,95 грн.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (даліТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено договір факторингу №05/0820-01, строк якого завершується 04.08.2021 року.

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод - №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 року.

Предметом договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 45559,75 грн.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав свого обов`язку за кредитним договором у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 45559 грн 75 коп, яка складається з наступного: 14499,90 грн -заборгованість по кредиту, 31059 грн 85 коп -заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 25.09.2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін (а.с.92).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В прохальній частині вимог позовної заяви просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.7). Подав відповідь на відзив, у якому просив позов задовольнити у повному обсязі, зазначивши, що позивачем належними доказами підтверджено укладення спірного кредитного договору, а також те, що позивач є належним кредитором та отримав дійсне право вимоги за кредитним договором № 735126946 від 15.11.2021 року (а.с.108-114). У поданих додаткових поясненнях представник позивача зазначає про право вимоги до відповідача (а.с.125-130).

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем не долучено доказів оплати по договорам факторингу, у зв`язку з цим не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал» (а.с.99-103). Також у запереченні на відповідь на відзив вказав, що у ТОВ «Юніт Капітал» відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 735126946 від 15.11.2021 року (а.с.119-122).

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 735126946 (далі кредитний договір), за умовами п.п. 1.1, 1.2, 1.3 якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 14500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3, 1.4 або 1.5 цього договору. Кредит надається (договір укладається) строком на 25 днів від дати отримання кредиту позичальником. На період строку, визначеного п.1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,98 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом (а.с.16-20).

Згідно п.1.9.3 кредитного договору у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,98 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).

Згідно п.2.2.2.1 кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути товариству кредит, нараховані проценти згідно п.1.9 цього договору не пізніше строку, вказаного в п.1.8 цього договору.

Відповідно до п.5.1 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (даліПравила). Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті товариства - www.moneyveo.ua.

Відповідно до п.5.4 кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил таЗакону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до п.5.14 кредитного договору, цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та перетвореним електронним засобом у візуальну форму.

Вказаний кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8EF92. Зокрема, 15.11.2021 19:27:05 год. Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору, одразу після вчинених дій, 15.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 13750,00 грн. на номер банківської картки 4149-51XX-XXXX-3891 позичальника, вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 15.11.2021 року.

Вказане підтверджено довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.28), заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 15.11.2021 року (а.с. 27), та платіжним дорученням від 15.11.2021 року (а.с. 36).

Цивільний кодекс Україниу статтях3,6,203,626,627визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1ст.626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1ст.628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положеньст.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентуєтьсяЗаконом України «Про електронну комерцію».

Уст.3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.5ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.6 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення кредитного договору № 735126946 від 15.11.2021 року узгоджується з вимогами ст.ст.6,627 ЦК Українита ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

З наведеного суд доходить висновку про доведеність укладення кредитного договору № 735126946 від 15.11.2021 року на умовах, викладених у ньому.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі 14500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.11.2021 року та 20.11.2021 року про перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на рахунок відповідача №4149-51XX-XXXX-3891 коштів в сумі 14500,00 грн. згідно договору № 735126946 від 15.11.2021 року (а.с.36 та 36 звор. стор.).

За змістом виписки з особового рахунку за кредитним договором № 735126946 від 15.11.2021 року станом на 04.09.2024 року (включно) сума заборгованості склала 45559,75 грн., з яких: 14499,90 грн. - прострочене тіло; 31059,85 грн. - прострочені відсотки (а.с.76).

На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позивачем також надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 735126946 від 15.11.2021 року, згідно з яким заборгованість станом на 30.05.2023 року становить 45559,75 грн., з яких: 14499 грн. 90 коп.заборгованість за тілом кредиту, 31059,85 грн.заборгованість за процентами (а.с.75).

28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п.1.3 договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно п.8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а.с.39-42).

28.11.2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в іншій редакції, а саме, що строк дії цього договору закінчується 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а.с.45).

31.12.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. Згідно п.2.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.1.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року), під правом вимоги розуміються права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (а.с.46-49).

Пунктом 1.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме - реєстрах прав вимог.

31.12.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року включно (а.с.51).

Відповідно до реєстру прав вимоги 173 від 15.02.2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 735126946 від 15.11.2021 року на суму 45559,75 грн., з яких: 14499 грн 90 коп -заборгованість за тілом кредиту, 31059,85 грн -заборгованість за процентами (а.с.54-55).

05.08.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу №05/0820-01, за умовами п.2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п.1.3 договору під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відповідно до п. 8.2 договору строк дії цього договору закінчується 04.08.2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а.с.56-58).

У подальшому 03.08.2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, відповідно до п.1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року включно (а.с. 61).

30.12.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, відповідно до п.1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 30.12.2024 року включно (а.с.62).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 735126946 від 15.11.2021 року на суму 45559,75 грн., з яких: 14499 грн. 90 коп.заборгованість за тілом кредиту, 31059,85 грн.заборгованість за процентами (а.с.63-64).

На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Таліон Плюс» позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 735126946 від 15.11.2021 року, згідно з яким заборгованість станом на 04.09.2024 року становить суму 45559,75 грн., з яких: 14499 грн 90 коп -заборгованість за тілом кредиту, 31059,85 грн -заборгованість за процентами (а.с.76).

За приписами п.1 ч 1ст.512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1статті 1077 ЦК Українивизначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1ст.1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідност.1081 ЦК Україниклієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ «Юніт Капітал» вказувало, що заборгованість за кредитним договором № 735126946 від 15.11.2021 року складає 45559,75 грн, з яких: 14499 грн 90 коп -заборгованість за тілом кредиту, 31059,85 грн -заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку позивач просив стягнути як правонаступник первісного кредитора у спірних правовідносинах.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №914/868/17, від 18.10.2018 року у справі №910/11965/16.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив правовий висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

З досліджених доказів судом встановлено, що кредитний договір № 735126946 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений 15.11.2021 року, тобто через два роки одинадцять місяців після укладення 28.11.2018 року договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».

Право вимоги до ОСОБА_1 вказано лише у реєстрі прав вимоги №173 від 15.02.2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, яке не існувало на момент укладення вказаного договору факторингу від 28.11.2018 року.

Права майбутньої вимоги на момент укладення договору має бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року не існувало та сторони не могли передбачити, що 15.11.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір з відповідачем.

Таким чином, позивач не надав доказів переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 735126946, оскільки кредитний договір був укладений 15.11.2021 року, а договір факторингу, за умовами якого попередньому фактору ТОВ «Таліон Плюс» передано право вимоги за кредитним договором, був укладений 28.11.2018 року, тобто задовго до укладення кредитного договору.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу.

При цьому розділом 3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п.3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.

Відповідно до вимог ч.1, п.2 ч.2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.76-81,141,259,263-265,280-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства зобмеженою відповідальністю"ЮнітКапітал"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 23.03.2025 року.

Суддя О. М. Дубовік