Рішення № 12605478, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/21615.11.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Прометей»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тренд»

про скасування договору купівлі-продажу № 09-06 від 29.09.2006 р.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Синюченко С.І.

від відповідача 1: Ткачин Т.А.

від відповідача 2: не з’явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про скасування договору купівлі-продажу майна № 09-06 від 29.09.2006 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд-2000», що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стачинською Г.М. в частині відчуження обладнання: комірок КСО (№ 16 заводський номер 68541 та № 23 заводський номер 68558). Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у відповідача 2 речових прав на вищезазначене майно станом на момент укладання договору № 09-06 від 29.09.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 р. було порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.08.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник відповідача 1 подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що експлуатаційна документація, на яку посилається позивач, як на доказ, що підтверджує його право власності на комірки КСО (№ 16 заводський номер 68541 та № 23 заводський номер 68558) не є правовстановлюючими документами, а також не містить посилання на вказані приміщення, а тому є неналежними доказами на підтвердження викладених позивачем обставин. Крім того, відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»правомірно набуло права власності на вищевказані комірки, а відтак –позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Прометей»є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 р. в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України було витребувано від державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації належним чином засвідчену копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, в якому містяться відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд-2000»( ідент. код 31515702), копії установчих документів (статут, установчий договір, положення тощо) з усіма змінами, які відбулися з моменту державної реєстрації юридичної особи та станом на жовтень 2010 року та доручено одержання вищезазначених відомостей повноважному представнику Відкритого акціонерного товариства «Прометей».

У судовому засіданні 25.10.2010 р. представник позивача на виконання вимог суду надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, з якої вбачається, що найменування відповідача змінилось з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд-2000»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тренд»та знаходиться за адресою: 01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 12.

Розгляд справи неодноразово переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача 2, неналежне виконання учасниками провадження у справі вимог суду та необхідність витребування додаткових доказів у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача 2 на виклик суду не з’явився, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання повноважного представника відповідача 2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі та витребуваних судом документів.

У судовому засіданні 15.11.2010 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд-2000»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразія-фінанс»було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 09-06, за умовами якого відповідач 2 зобов’язується продати та передати у власність відповідача 1, а відповідач 1 зобов’язується купити у відповідача 2, оплатити та прийняти у власність будівлю відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.

Будівля продається з усіма зовнішніми та внутрішніми інженерними комунікаціями, а також з усім обладнанням, що знаходиться у будівлі.

П. 1.4 договору передбачає, що відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 11429075 від 03 серпня 2006 року, виданого Бориспільським міським бюро технічної інвентаризації загальна площа будівлі складає 9055, 10 кв.м.

Згідно п. 4.2 договору передача будівлі відповідачем 2 відповідачу 1 оформлюється актом прийому-передачі будівлі, форма якого зазначена у додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 6.1 договору право власності на будівлю переходить від відповідача 2 до відповідача 1 в момент підписання акту прийому-передачі, але не раніше зарахуваня залишкової ціни на рахунок відповідача 2.

На виконання вимог договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд-2000»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»20.09.2006 року було підписано акт прийому-передачі будівлі (додаток 1 до договору), згідно якого відповідач 2 передав, а відповідач 1 прийняв будівлю, що знаходиться за адресою: Україна, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченко, будинок № 100, корпус 2-А, та позначена на плані, складеному Бориспільським міським бюро технічної інвентаризації під позначкою «А-2», загальною площею 9055, 1 кв.м., разом з усіма зовнішніми та внутрішніми інженерними комунікаціями, а також з усім обладнанням, що знаходиться в будівлі.

06.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд-2000»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»було укладено додатковий договір, згідно з яким сторони договору домовилися пункт 1.1 договору купівлі-продажу нерухомого майна № 09-06 від 29.09.2006 р. викласти у наступній редакції: «За цим договором відповідач 2 зобов’язується продати та передати у власність відповідача 1, а відповідач 1 зобов’язується купити у відповідача 2, оплатити та прийняти у власність будівлю відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Будівля продається з усіма зовнішніми та внутрішніми інженерними комунікаціями, а також з усім обладнанням, що знаходиться в будівлі. До складу комунікації входять також мережі енергозабезпечення з двох кабельних ліній 10 кВ кожна, дві комірки КСО-272 (№ 68541 та № 68558) від ТП 761 корпуса 2 А до РП-9 відкритого акціонерного товариства «Прометей», зовнішня мережа господарчо-побутової та зливної каналізації, що приєднуються до будівлі згідно з схемою внутрішньо площадкової мережі».

На виконання вищезазначеної додаткової угоди між відповідачем 1 та відповідачем 2 06.10.2010 р. було підписано акт прийому-передачі (додаток № 1 до додаткового договору), згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітрейд-2000»передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразія-Фінанс»прийняло будівлю з усіма зовнішніми та внутрішніми інженерними комунікаціями (до складу комунікації входять також мережі енергозабезпечення з двох кабельних ліній 10 кВ кожна, дві комірки КСО-272 (№ 68541 та № 68558) від ТП 761 корпуса 2 А до РП-9 відкритого акціонерного товариства «Прометей», зовнішня мережа господарчо-побутової та зливної каналізації, що приєднуються до будівлі згідно з схемою внутрішньо площадкової мережі), а також з усім обладнанням, що знаходиться в будівлі, яка знаходиться за адресою: Україна, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Шевченко, будинок № 100, корпус 2 –А, та позначена на плані, складеному Бориспільським міським бюро технічної інвентаризації під позначкою «А - 2», загальною площею 9055, 1 кв.м., разом з усіма зовнішніми та внутрішніми інженерними комунікаціями (до складу комунікацій входять також мережі енергозабезпечення з двох кабельних ліній 10 кВ кожна, дві комірки КСО-272 (№ 68541 та № 68558) від ТП 761 корпуса 2 А до РП –9 відкритого акціонерного товариства «Прометей», зовнішня мережа господарчо-побутової та зливної каналізації, що приєднуються до будівлі згідно з схемою внутрішньо площадкової мережі), а також з усім обладнанням, що знаходиться в будівлі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач 2, в порушення ст. 658 ЦК України, без належної правової підстави розпорядився майном позивача чим порушив його права власності на вказане майно. За таких умов позивач вважає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна № 09-06 від 20.09.2006 р. підлягає скасуванню. Зокрема, позивач зазначає, що наступне обладнання: комірки КСО-272 (№ 16 заводський номер 68541 та № 23 заводський номер 68558) на момент його відчуження належало позивачу та було включено до цілісної системи електрозабезпечення виробничих приміщень позивача за адресою: місто Бориспіль, вул. Шевченко, 100, що була введена в експлуатацію у 1985 році. Даний факт підтверджується експлуатаційною документацією на майно та схемою (копії у матеріалах справи).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Вищезазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

          Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

          Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

          1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за згодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

          2) справи про банкрутство;

          3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

          4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

          5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

          6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

          Таким чином, процесуальним законодавством не передбачено повноважень господарського суду щодо скасування договору.

          Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до ст. 1 ГПК України, ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Положення названих статей не передбачають такий спосіб захисту порушеного права чи інтересу як скасування договору. Тому вимога про скасування договору не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі.

Виходячи з цього, оскільки до компетенції суду не віднесені повноваження щодо скасування договору і суд, як орган державної влади, зобов’язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем в процесі провадження у справі не подавалося заяв про зміну предмету позову та клопотань в порядку ст. 83 ГПК України, а отже, позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що пред’явлені позовні вимоги не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому в позові слід відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Повне рішення складено 02.12.2010 р .