Ухвала суду № 126054461, 24.03.2025, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2089/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року сел Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Середа Валерії Юріївни про скасування засобів забезпечення позову в рамках цивільної справи № 509/2089/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про стягнення боргу за договором позики

ВСТАНОВИВ:

До суду із заявою про скасування засобів забезпечення позову в рамках цивільної справи № 509/2089/20 звернувся представник відповідача та просить скасувати арешт, накладений за Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 серпня 2020 року по справі № 509/2089/20 на земельну ділянку, кадастровий номер 5123782500:02:002:0196, площею 0,4392 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 353792351237. (реєстраційний номер обтяжень: 43670707; скасувати арешт, накладений за ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 серпня 2020 року по справі № 509/2089/20, на земельну ділянку , кадастровий номер 5123782500:01:002:0681, площею 2,8958 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 720808451237 (реєстраційний номер обтяжень: 43696321 та скасувати арешт, накладений за ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 серпня 2020 року по справі № 509/2089/20, на земельну ділянку, кадастровий номер 5123782500:01:002:0682, площею 2,9328 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер: НОМЕР_1 . В обґрунтування поданої заяви зазначає наступне. 10.03.2021 року Овідіопольським районним судом ухвалено заочне рішення, яким позов було задоволено, та 04.08.2024 року ухвалою суду воно було скасоване. 22.08.2022 рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області у справі №509/2089/20 позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики задоволено. 31.08.2023 Овідіопольським районним судом Одеської області проголошено судове рішення у справі №509/2089/20, яким позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики задоволено. 05.03.2024 Одеським апеляційним судом проголошено постанову у справі №509/2089/20, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31.08.2023 залишено в силі. 28.08.2024 постановою ВерховногоСуду у складі колегії суддів Третьої палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Середи В.Ю. задоволено, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31.08.2023 та постанову Одеського апеляційного суду від 05.03.2024 скасовано, а справу №509/2089/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Отже з дати накладення арешту нерухомого майна у вигляді забезпечення позову до теперішнього часу минуло фактично чотири роки. У межах даного провадження ухвалою суду першої інстанції було накладено арешт на нерухоме майно відповідача як захід забезпечення позову. Однак застосування такого заходу є безпідставним, оскільки позивачем не доведено наявності реальних ризиків невиконання або ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Представник зазначає, що за весь час з початку розгляду справи відповідач демонстрував сумлінну поведінку та не вчиняв жодних дій, спрямованих на відчуження майна чи інше перешкоджання виконанню можливого рішення суду, чим фактично підтвердив свою добросовісність.

У даній справі застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача ґрунтувалося на припущенні про необхідність гарантування виконання можливого судового рішення про стягнення боргу. Однак жодних об`єктивних підстав для сумнівів у добросовісності відповідача не існувало та не існує дотепер, що підтверджується його безумовним виконанням усіх ухвалених судових рішень протягом усього розгляду справи. Відповідач не вчиняв жодних дій, які б могли свідчити про намір ухилитися від виконання майбутнього рішення суду, а тому навіть у стороннього спостерігача не могли б виникнути сумніви в недобросовісній поведінці відповідача.

Враховуючи вказане, застосований захід забезпечення позову надмірний та невиправданий. Після скасування рішень Овідіопольського районного суду та Одеського апеляційного суду Верховним Судом, справа фактично повернулася до початкового етапу розгляду. Це означає, що на данин момент не існує жодного остаточного судового рішення, яке підлягає виконанню. Таким чином, арешт майна втратив свою обґрунтованість, а нього подальше збереження є необґрунтованим обмеженням прав відповідача.

Із урахуванням предмету позову, а також того, що відчуження спірного майна у разі задоволення позову може істотно ускладнити і унеможливити виконання рішення суду, застосовані судом заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельні ділянки,кадастрові номери:5123782500:02:002:0196, 5123782500:01:002:0681 та 5123782500:01:002:0682, враховуючи співмірність заходу забезпечення позову, баланс інтересів сторін, є такими що вичерпали своє завдання у зв`язку із спливом тривалого періоду часу.

Представник вважає, що заходи забезпечення позову виконали свою функцію щодо попередження можливого ухилення від виконання рішення суду, і подальше їх застосування є недоцільним. Забезпечення позову накладене ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області суддею ОСОБА_7 21.08.2020 виконало і вичерпало свою процесуальну задачу, а чотири роки обтяження прав відповідача є непомірним, тому просила скасувати арешти.

Суд вважає можливим розглядати заяву про скасування заходів забезпечення позову без виклику учасників справи, що не суперечить положеннямст. 158 ЦПК України, та приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову передбачені ст. 150 ЦПК України.

Згідно до ч.1, 4, 5ст. 158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Суд встановив, що в травні 2020 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за договором позики в сумі 56 000,00 дол. США, відсотки за користування позикою за період з січня 2020 року до вересня 2021 року в розмірі 17 640,00 дол. США,3 % річних у розмірі 2 560,22 дол. США.

31 серпня 2023 року рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області позов ОСОБА_5 задоволено.

05 березня 2024 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 серпня 2023 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.08.2024 року рішенняОвідіопольського районного суду Одеської області від 31 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2024 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, станом на дату розгляду заяви справа призначена до судового розгляду.

Крім того, дійсно ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 серпня 2020 року по справі № 509/2089/20 на земельну ділянку, кадастровий номер 5123782500:02:002:0196, площею 0,4392 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , на земельну ділянку, кадастровий номер 5123782500:01:002:0681, площею 2,8958 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , на земельну ділянку, кадастровий номер 5123782500:01:002:0682, площею 2,9328 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 було накладено арешт.

Також ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.05.2024 року застосовані ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 серпня 2020 року по справі № 509/2089/20 заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 323,5 кв. м, житловою площею 124 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (реєстраційний номер обтяжень: 25158199) скасовані.

Решта обтяжень залишені в силі.

Дійсно, відповідно до п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»- заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до положень частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано скасування заходів забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13 статті 158 ЦПК України.

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Разом з тим, встановлено, що на час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову цивільна справа по суті не розглянута, посилання представника відповідача на тривалість розгляду справи в суді чотири роки, не є самостійною та обґрунтованою підставою для їх скасування.

З урахуванням предмету позову, а також того, що відчуження спірного майна у разі задоволення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, застосовані судом заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельні ділянки, кадастрові номери: 5123782500:02:002:0196, 5123782500:01:002:0681 та 5123782500:01:002:0682, враховуючи співмірність та адекватність заходу забезпечення позову, баланс інтересів сторін, накладення судом арешту на вказані земельні ділянки було співмірним та обґрунтованим задля забезпечення виконання рішення суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що обставини, що слугували для прийняття ухвали про забезпечення позову не відпали та скасування заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду в майбутньому.

Керуючись ст.158,353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Середа Валерії Юріївни про скасування засобів забезпечення позову в рамках цивільної справи №509/2089/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору ОСОБА_4 ,про стягненняборгу задоговором позики- відмовити

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Є. М. Панасенко