Постанова № 126049143, 24.03.2025, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2837/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року м. Косів

Суддя Косівськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті КіцулаЮ.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Богданця Ю.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Косівського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

04.12.2024 року близько 20:00 в с. Уторопи, по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 21051 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнинини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк. сп`яніння, нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні заперечив повністю та ствердив, що взагалі не вживає алкоголь, за станом йому не можна вживати алкоголь. Чому при розмові з працівниками поліції стверджував, що пив пиво, ОСОБА_1 пояснити не міг. Стверджує що раніше ніколи в такі ситуації не попадав, а тому просто розгубився.

Адвокат Богданець Ю.М. в судовому засіданні вважав, що провадження щодо ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Адвокат просив врахувати, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_2 його права та обов`язки. Крім того, у копії постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та у протоколі за ч.1 ст. 130 КУпАП в графі «установлені обставини» зазначена різна дата, яка одна одній суперечить.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, та оцінивши в сукупності всі докази, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 188690 від 04.12.2024 року, відповідно до якого: «04.12.2024 року близько 20:00 в с. Уторопи, по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 21051 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнинини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк. сп`яніння, нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів». Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП. Протокол підписаний ОСОБА_1 . Будь яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено (а.с 1);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що направлення від 04.12.2024 року оформилось до закладу охорони здоров`я «Косівська ЦРЛ», огляд не проводився, водій відмовився (а.с. 2);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, мова, що не відповідає дійсності. Огляд не проводився, водій відмовився (а.с.3);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3604878 за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 (а.с.4);

- письмовимрапортом поліцейськогоКосівського СРППКосівського РВПГУНП Н.Гаврилюка (а.с.6),відповідно доякого 04.12.2024року с.Уторопипо вул.Центральній булозупинено т/змарки ВАЗ21051д.н.з НОМЕР_1 під керуваннямводія ОСОБА_1 ,жит.с.Уторопивул.Підгора,буд 6,Косівського району,Івано-Франківськоїобласті запорушення ПДР,а самегр. ОСОБА_1 керував транспортнимзасобом вякого булатехнічна несправність,не горілаліва фарав режиміближнього світлав темнупору доби,чим порушивп.31.4.3.в ПДР України, відповідно було складено постанову про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. Під час спілкування з вище вказаним водієм в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка. що невідповідає обстановці та порушення мови. Після чого даному водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством поряку на що останній відмовився. Після чого гр. ОСОБА_1 було запропоновано пройти даний огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, а саме у Косівській ЦРЛ, на що останній також відмовився. В подальшому відповідно до чинного законодавства на водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч.1. ст.130 КУпАП.

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції (а.с. 7). Так, на відеозаписі, зафіксовано момент зупинки автомобіля марки ВАЗ 21051 д.н.з НОМЕР_1 . Працівниками поліції озвучено причину зупинки несправність зовнішніх світлових приладів. Під час спілкування з водієм, офіцером поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, проїхати для освідчення у Косівську ЦРЛ, чи відмовитися від такого огляду, на що водій відповів: «не треба нічого», «випив пиво». Після цього водію ще тричі було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він відмовився. Офіцером поліції було озвучено, що на ОСОБА_1 буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Після складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом протоколу, який він підписав.

В матеріалах справи наявна копія посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.5).

Стосовно доводів адвоката Богданця Ю.М. про те, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз`яснено його прав відповідно до Конституції України та КУпАП, суд зазначає наступне. Згідно абз. 4 п. 2 Р. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395 (далі Інструкція № 1395), під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Суд зауважує, що під час безпосереднього розгляду справи про адміністративне правопорушення у судовому засіданні судом було роз`яснено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, його права, та з`ясовано зрозумілість їх змісту. Крім того, при розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 забезпечив свій захист уповноваженим захисником.

Правом надання зауважень щодо протоколу ОСОБА_1 скористався під час судового розгляду.

Водночас, суд звертає, увагу, що ОСОБА_1 зазнаючи про те, що права поліцейським йому роз`яснені не були, не вказав, яке саме з порушених прав на стадії адміністративного розслідування призвело до невідворотних наслідків, що виявились під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто таких, що безповоротно не можуть бути реалізовані під час розгляду справи по суті, незважаючи на роз`яснення таких прав у судовому засіданні.

З огляду на наведене, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не були роз`яснені його права, є підставою для визнання протоколу недопустимим доказом бути не можуть, оскільки можливість реалізації таких прав на стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення надана ОСОБА_1 у повному обсязі.

Підсумовуючи наведене, суд відхиляє доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про недопустимість протоколу в якості доказу з підстави відсутності доказів роз`яснення особі прав.

Так, відповідно до пункту 2статті 6 Європейської конвенції з прав людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. На відмінувід Конституції України, Конвенція поширює сферу захисту осіб, які вчинили не лише злочини, а й інші кримінальні правопорушення.

За змістом Конвенції поняття "кримінальне правопорушення" є значно ширшим за поняття "злочин". Воно охоплює і злочини, як найбільш серйозні правопорушення (mostseriousoffences (crimes), і менш небезпечні правопорушення (lesseroffences (delits), і дрібні правопорушення (pettyoffences (contraventions) (див. п. 53 рішення у справі Ozturk v. Germany).

Адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис повною мірою відповідають деліктам, які не можуть бути віднесені до кримінальних правопорушень в розумінніЄвропейської конвенції з прав людини.

Діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів національне законодавство України відносить до джерела підвищеної небезпеки.

Так, згідно з частиною 1статті 1187 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IVджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Ця небезпека полягає у самій суті використання транспортного засобу. Людина не може до кінця контролювати механізми під час їх експлуатації.

Це пов`язано з рядом об`єктивних факторів, які потрібно відрізняти від внутрішнього ставлення людини до безпеки чи до ризику, оскільки ці категорії є оціночними, а у цьому випадку мова йде саме про об`єктивно обумовлену можливість настання негативних наслідків від здійснення цього виду діяльності.

Тому навіть лише факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов`язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб.

Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб вимагає віднесення їх до спеціальних суб`єктів адміністративного правопорушення.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Що стосується зауважень адвоката про те, що в постанові за ч.1 ст. 121 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП в графі опис установлених обставин зазначені різні години, то такі зауваження давоката є неспроможними з огляду на наявність відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, та автомобіля патрульної поліції, якими підтверджено факт подій що мали місце в проміжку з 19:00 до 20:00 год за участю ОСОБА_1 .

Отже, суд доходить переконання, що об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи не убачається, тому вказані докази суд визнає належними та допустимими.

За таких обставин, перевіривши всі наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому адмінправопорушенні доведена поза всяким розумним сумнівом.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 605, 60 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п. п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.

Керуючись ст. ст. 40-1, 283-284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 34 000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. (шістсот п`ять гривень) 60 коп. (шістдесят копійок) на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Ю. С. Кіцула