YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Господарський суд Донецької області

Рішення № 12604858, 22.11.2010, Господарський суд Донецької області

Дата ухвалення

22.11.2010

Номер справи

19/97

Номер документу

12604858

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.10 р. Справа № 19/97

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Родовід банк”, м. Київ в особі відділення „Донецький регіональний департамент”, м. Донецьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбус”, м.Київ

до відповідача 2: Приватного акціонерного товариства „Бетон Нова”, м.Дебальцеве, Донецької області

про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором № 2007-321 від 11.07.2007р. в розмірі 5405613,01 грн., з яких: 4577838,93 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 759948,92 грн. - прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 67825,16 грн. –неустойка (пеня) за порушення термінів сплати відсотків за кредитним договором; звернення стягнення на майно, яке належить на праві власності відповідачу-2 та передане в іпотеку (заставу) банку, згідно з договором іпотеки № 2007-321/1 від 11.07.2007р., який був посвідчений приватним нотаріусом Дебальцівського міського нотаріального округу Донецької області Бережним Д.О. 11.07.2007р. та зареєстрований в реєстрі за № 2233, шляхом продажу предмету іпотеки (застави).

Представники сторін:

Від позивача: Кулініч В.В.

Від відповідача 1: не з’явився.

Від відповідача 2: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Родовід банк” м.Київ, в особі відділення „Донецький регіональний департамент” м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбус”, м.Київ, відповідач 1, та Закритого акціонерного товариства „Бетон Нова”, м.Дебальцеве Донецької області, відповідач 2, про стягнення з відповідача 1 заборгованості за кредитним договором № 2007-321 від 11.07.2007р. в розмірі 5405613,01 грн., з яких: 4577838,93 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 759864,87 грн. - прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 67825,16 грн. – неустойка (пеня) за порушення термінів сплати відсотків за кредитним договором; звернення стягнення на майно, яке належить на праві власності відповідачу 2 та передане в іпотеку (заставу) банку, згідно з договором іпотеки № 2007-321/1 від 11.07.2007р.

В обґрунтування позову, позивач посилається на кредитний договір № 2007-321 від 11.07.2007р. з додатковими угодами до нього та договір іпотеки № 2007-321/1 від 11.07.2007р. з договором № 1 від 28.01.2009р. про зміни та доповнення до вказаного договору іпотеки.

Ухвалою від 01.06.2010р. господарським судом Донецької області порушено провадження по справі № 19/97.

Розгляд справи зупинявся та поновлювався на підставі ст. 79 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.09.2010р. справу № 19/97 було передано для розгляду судді Курило Г.Є.

11.11.2010р. від відповідача 1 надійшло клопотання про призначення економічної експертизи. Суд розглянув клопотання та відмовив у його задоволенні, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Розглянувши та надавши правову оцінку зазначеній заяві, суд дійшов до висновку про її необґрунтованість, незаконність та недоведеність, оскільки судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а такої потреби під час розгляду даної справи судом не вбачається.

Позивач надав заяву про виправлення описки від 08.11.2010р., в якій просив вважати вірним розмір простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 759948,92грн. Суд продовжує розгляд справи з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідач 1 та відповідач 2 відзиву та пояснень по суті спору не надали.

Ухвалою суду від 11.11.2010р. назва відповідача змінена на Приватне акціонерне товариство „Бетон Нова”, м.Дебальцеве.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений до 30.11.2010р., на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:

Між Відкритим акціонерним товариством „Родовід банк” (правонаступником якого є позивач) в особі Донбаської філії (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбус”, м.Київ (позичальник, відповідач 1) був укладений кредитний договір № 2007-321 від 11.07.2007р. (договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит з конвертацією в іноземну валюту (євро, долари США) в межах загальної суми 10 000 000,00 грн., на основі додаткових угод про видачу (надання) кредиту (траншу) до цього договору на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів (п.п.1.1., 2.1. договору).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 23.07.2007р. банк надає позичальнику кредит в сумі 549 053,21 грн., строк повернення кредиту – 09.07.2010р. (п.п. 1,2 додаткової угоди).

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 31.07.2007р. банк надає позичальнику кредит в сумі 108000,00 грн., строк повернення кредиту – 09.07.2010р. (п.п. 1,2 додаткової угоди).

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 08.08.2007р. банк надає позичальнику кредит в сумі 3 700 000,00 грн., строк повернення кредиту – 09.07.2010р. (п.п. 1,2 додаткової угоди).

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 05.10.2007р. банк надає позичальнику кредит в сумі 640 000,00 грн., строк повернення кредиту – 09.07.2010р. (п.п. 1,2 додаткової угоди).

За своєю правовою природою вказаний договір № 2007-321 від 11.07.2007 р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Додатковою угодою від 28.01.2009р. сторони внесли зміни до п. 1.1. кредитного договору та зазначили, що банком надається позичальнику кредит в сумі 4 997 053,21 грн.

Заборгованість за кредитом, наданим за цим договором має бути погашена в строки, вказані в додаткових угодах, але не пізніше 09.07.2010р. (п. 1.2. в редакції додаткової угоди від 28.01.2009р.)

Датою видачі кожного окремого кредиту вважається день зарахування грошових коштів на позичковий рахунок, відкритий банком для обліку заборгованості позичальника за кредитом, наданим згідно з цим договором та відповідною додатковою угодою (п. 2.4. договору).

Факт видачі кредиту підтверджується меморіальними ордерами № 6_82 від 23.07.2007р., № 6_62 від 31.07.2007р., № 6_253 від 08.08.2007р., № 6_89 від 05.10.2007р.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Порядок нарахування та сплати відсотків встановлений пунктом 2.7. кредитного договору.

В п.3 додаткових угод № 1 від 23.07.2007, № 2 від 31.07.2007р., № 3 від 08.08.2007р. та №4 від 05.10.2007р. встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 20% річних.

В п.5.1 укладеного між позивачем та відповідачем 1 кредитного договору вказано, що цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором та припиняється належним виконанням його умов.

Банк має право достроково стягувати, частково або в повному обсязі, надані кредити та проценти за період фактичного користування цими кредитами у разі порушення позичальником умов цього договору (п. 3.1.4 договору).

Крім того, згідно з п. 3.1.5. кредитного договору № 2007-321 від 11.07.2007р. у разі порушення позичальником умов цього договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитів і сплати процентів за фактичний час користування кредитами або розірвання цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором.

Банк на адресу відповідачів направив вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату нарахованих процентів № 151.3-11-002650/2245 від 17.03.2010р., у зв’язку з наявністю простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 679 679,97 грн., та вимагав протягом семиденного терміну достроково виконати зобов’язання за кредитним договором. Вимога була отримана представником відповідача 1 20.03.2010р., представником відповідача 2 – 23.03.2010р.

Тобто, позивач набув права на стягнення всієї заборгованості за кредитом.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Протягом розгляду справи, відповідач 1 частково здійснював сплату заборгованості за відсотками, що заявлена позивачем до стягнення в розмірі 350 941,56 грн., що підтверджується банківськими виписками, в зв’язку з чим, суд в цій частині припиняє провадження по справі, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки, відповідачем 1 до прийняття судового рішення не надано доказів погашення іншої частини заборгованості за кредитним договором № 2007-321 від 11.07.2007р., в суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

Суду надані банківські виписки, що підтверджують факт заборгованості позичальника перед банком за кредитом та відсотками.

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбус”, м.Київ заборгованості за кредитним договором №2007-321 від 11.07.2007р., а саме: 4577838,93 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 409007,36 грн.- прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.

Крім того, пунктом 3.4.8. кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними, позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню від суми простроченого платежу, за кожний день такої прострочки, в розмірі подвійної облікової ставки Національно банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, за умови її нарахування банком.

Позивач нарахував неустойку (пеню) у розмірі 67 825,16 грн. за період з 09.01.2009р. по 27.05.2010р. за прострочення повернення відсотків з врахуванням вимог статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що пеня нарахована правомірно та підлягає стягненню.

В якості забезпечення виконання боржником (відповідача1) зобов’язань за кредитним договором № 2007-321 від 11.07.2007р., між банком (іпотекодержатель, позивач) та відповідачем 2 (іпотекодавець) укладений договір іпотеки № 2007-321/1 від 11.07.2007р.

Відповідно до п.1.2. договору іпотеки, у якості забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором, іпотекодавець надає іпотекодержателю у заставу нерухоме майно – цілісний майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів (разом з обладнанням), що належить відповідачу 2, та розташований за адресою: Донецька область, місто Дебальцеве, вулиця Радянська, будинок 42. До складу предмету іпотеки належать об’єкти нерухомості:

1. Літ. Я-1будівля цеху залізо-бетонних виробів загальною площею 7652,60 кв.м.;

2. Літ. К-1 будівля майстерні загальною площею 37,8 кв.м.;

3. Літ. З-1 будівля диспетчерської загальною площею 34,8 кв.м.;

4. Літ. Х-5 будівля растворного вузла загальною площею 754,2 кв.м.;

5. Літ. Н-1 будівля центрального складу загальною площею 650,1 кв.м.;

6. Літ. Ш-1 будівля арматурного цеху загальною площею 5531,00 кв.м.;

7. Літ. С-1 будівля РММ , Літ. С”-1 будівля ангару, Літ. С будівля складу загальною площею 2195,2 кв.м.;

8. Літ. Р-1 будівля енергоцеху загальною площею 808,2 кв.м.;

9. Літ. Л-1 будівля гаражного боксу, що включає Літ. Л-1,Л”,Л” будівля гаражного боксу з оглядовими ямами загальною площею 138,4 кв.м.;

10. Літ. Ц-1 будівля цеху ЦО, що включає Літ. Ц-1 будівля цеху ЦО, Літ. Ц2-1 підстанція, Літ. Ц3-1 компресорна, Літ. Ц4-1 компресорна, Літ. Ц5-1 компресорна, Літ. Ц6-1 трансформаторна підстанція, Літ. Ц7-1 трансформаторна підстанція загальною площею 6611,5 кв.м.;

11. Літ. М-1 будівля мойки загальною площею 109,8 кв.м.;

12. Літ. Д-1 будівля медпункту, що включає Літ. Д-1,Д,Д”будівля медпункту з тамбуром та ганком загальною площею 168,2 кв.м.;

13. Літ. 1Б-1, 1В-1 будівля вагової загальною площею 32,2 кв.м.;

14. Літ. И-1 будівля автогаражу, що включає Літ. И-1, И”-1, И, И” загальною площею 2086,1 кв.м.;

15. Літ. Ч-1 будівля армокаркасів загальною площею 850,9 кв.м.;

та обладнання, перелік якого зазначено в додатку №1 до договору іпотеки №2007-321/1 від 11.07.2007р.

Нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі:

- Постанови іменем України № 2-1731-06 від 04.12.2006р. Дебальцевського міського суду Донецької області;

- Ухвали № 2-1731-2006 від 28.03.2007р. Дебальцевського міського суду Донецької області;

- Витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно та витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданих Єнакіївським міжміським бюро технічної інвентаризації.

В матеріалах справи № 19/97 міститься відповідна технічна документація на вказане вище нерухоме майно.

Рухоме майно належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі:

- Акту прийому-передачі майна в статутний фонд Закритого акціонерного товариства „Бетон Нова”, м.Дебальцеве Донецької області від 26.06.2003р.

Сторони цього договору оцінюють загальну вартість предмета іпотеки у 30 951 175,00 грн. (п.1.3. договору іпотеки).

Відповідно до ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

В розділі 5 іпотечного договору визначений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Так, відповідно до п.5.1. договору іпотеки № 2007-321/1 від 11.07.2007р. за рахунок предмету іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, відсотків, неустойки, комісії та суми збитків, які виникли та відшкодовуються у зв’язку із прострочкою виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, необхідними витратами на реалізацію предмета іпотеки, витратами на страхування предмета іпотеки (якщо такі витрати були здійснені іпотекодержателем у випадку, коли іпотекодавець не застрахував предмет іпотеки протягом 30 днів з моменту набуття чинності цим договором) та інші втрати обумовлені виконанням цього договору. Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов’язань позичальника за кредитним договорам воно не будуть виконано належним чином, а також у інших випадках, передбачених кредитним договором та цим договором (п. 5.2. договору іпотеки).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється іпотекодержателем шляхом позасудового врегулювання, згідно з яким іпотекодержатель набуває право від свого імені продавати предмет іпотеки у порядку, визначеному законом України „Про іпотеку”. При цьому іпотекодавець, підписавши цей договір, надає нічим не обумовлену згоду на те, що ціна продажу предмета іпотеки визначається іпотекодержателем самостійно. Положення цього пункту є застереженням про задоволення вимоги іпотекодержателя і мають силу договору про задоволення вимоги (п. 5.3. договору іпотеки). Крім того, відповідно до п.5.4. договору іпотеки № 2007-321/1 від 11.07.2007р., у випадку коли виконання п. 5.3. цього договору унеможливлюється діями або бездіяльністю іпотекодавця, іпотекодержатель має право здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки іншим способом, передбаченим чинним законодавством України, в т.ч. звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду.

Як встановлено судом, даний договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Дебальцівського міського нотаріального округу Донецької області Бережним Д.О. – 11.07.2007р. за № 2233.

Обтяження майна зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 13.07.2007р., 28.01.2009р. (звернення стягнення зареєстроване 19.10.2010р.), Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 11.07.2007р. та Державному реєстрі іпотек 11.07.2007р., 28.01.2009р.

За своєю правовою природою договір № 2007-321/1 від 11.07.2007р. є договором іпотеки, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про іпотеку”.

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про іпотеку” та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

На час розгляду справи в суді інших іпотекодержателів за вказаними об’єктами не встановлено.

Позивач направив відповідачу 2 вимогу № 151.3-11-002731/2524 від 01.04.2010р., в якій зазначив, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором, будуть здійснені заходи щодо початку процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 11 Закону України „Про іпотеку” відповідач є майновим поручителем, який несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно із ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписом ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону (ст. 41 Закону України "Про іпотеку").

Як встановлено судом, відповідач 1 прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором № 2007-321 від 11.07.2007р. належним чином не виконував, повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом в установлені строки та в повному обсязі не здійснював.

За таких обставин, враховуючи факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрбус”, м.Київ своїх зобов’язань за кредитним договором № 2007-321 від 11.07.2007р., позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №2007-321/1 від 11.07.2007р. є таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача 1, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з його вини виник спір.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 22, 33, 34, 47, 49, 69, 77, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі в частини стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 350941,56 грн.-припинити.

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Родовід банк”, м.Київ в особі відділення „Донецький регіональний департамент”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбус”, м.Київ та до Приватного акціонерного товариства „Бетон Нова”, м.Дебальцеве Донецької області, частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбус” (04119, м.Київ, вул. Якіра, буд. 13Б, ЄДРПОУ34926028, п/р 26008002001306.980 в АТ „Родовід банк”, МФО 321712) на користь Публічного акціонерного товариства „Родовід банк” (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ЄДРПОУ 14349442, кор. рахунок №32008171201 в ГУ НБУ по Києву і Київській області, МФО 321712) в особі відділення „Донецький регіональний департамент” (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 17Б, відомостей про рахунки не має) кредитну заборгованість в сумі 4577 838,93 грн., відсоткову заборгованість в сумі 409007,36грн., неустойку (пеню) за порушення термінів сплати відсотків в сумі 67 825,16 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 2007-321/1 від 11.07.2007р., а саме цілісний майновий комплекс по виробництву залізобетонних виробів (разом з обладнанням), що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству „Бетон Нова”, м.Дебальцеве Донецької області та розташований за адресою Донецька область, місто Дебальцеве, вулиця Радянська, будинок 42. До складу предмету іпотеки належать об’єкти:

1. Літ. Я-1будівля цеху залізо-бетонних виробів загальною площею 7652,60 кв.м.;

2. Літ. К-1 бдівля майстерні загальною площею 37,8 кв.м.;