Рішення № 126048268, 24.03.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3303/24

Провадження № 2/202/504/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 202/3303/24

за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про поділмайна внатурі

за участю

представника позивача адвоката Бур`янського А.В.

представника відповідача адвоката Клименко Н.Л. (в режимі ВКЗ)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, вимоги за яким, до закінчення підготовчого провадження, змінила, та мотивувала тим, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2022 у справі №202/4845/18 їй відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2 про виділення частки майна співвласника в натурі із спільної часткової власності, визнання права власності на таке майно та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Підставою відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 у справі №202/4845/18 було те, що при виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

У зв`язку з викладеним вона звертається до суду з позовом про поділ майна, а не про виділ частки, як просила у справі №202/4845/18.

Так, сторонам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 належить 69/100 частки, а ОСОБА_2 31/100 частки.

Домоволодіння складається з: житлового будинку літ. А-1, площею 52,8 кв.м., житлової прибудови літ. А1-1, площею 14,7 кв.м., житлової прибудови літ. А2-1, площею 19,34 кв.м., житлової прибудови літ А3-1, площею 20,2 кв.м., житлової прибудови літ. А4-1, площею 30,2 кв.м., прибудови літ. а-1, площею 4,8 кв.м., прибудови літ. а1-1, площею 12,3 кв.м., тамбуру літ.а2-1, площею 2,0 кв.м., ганку літ. а2, площею 0,5 кв.м., ганку літ. а3, площею 1,9 кв., ганку з козирком літ. а4, площею 0,5 кв.м., літньої кухні літ. Б, площею 22,9 кв.м., літньої кухні літ. В, площею 28,8 кв.м., сараю тимчасового літ. Ж, площею 3,5 кв.м., навісу літ. З, площею 5,2 кв.м.

Позивач зазначає, що протягом тривалого часу вона не може досягнути згоди з відповідачем стосовно поділу цього майна в натурі, у зв`язку з чим просить суд, відповідно до варіанту № 1 розподілу домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками 69/100 та 31/100 часток з незначним відхиленням від ідеальних часток з урахуванням існуючого порядку користування, який запропонований експертом:

-визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 60/100 частки в домоволодінні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 735571212101, що складається з: квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у житловому будинку літ. «А-1» (приміщення «1-4») разом із житловою прибудовою літ. «А1-1», прибудовою літ. «а-1», житловою прибудовою літ. «А2-1», тамбуром літ «а2-1», житловою прибудовою літ. «А3-1» загальною площею 74,4 м2 з надвірними будівлями та спорудами (ганок літ. «а2», ганок з козирком літ. «а4», літня кухня літ. «Б», навіс літ. «З», огорожі № 1,7,9,10,11,14 хвіртки №5,12, мостіння, 1/2 водоколонки №4). Загальна вартість нововлаштованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка виділяється ОСОБА_1 на 60/100 частини домоволодіння домоволодінні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 разом з надвірними будівлями та спорудами складає: 906291,87 грн., що на 129643,72 менше від ідеальної 69/100 частки (1035935,59 грн.);

-визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 40/100 частини в домоволодінні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 735571212101, що складається з: квартири АДРЕСА_4 : в житловому будинку літ. «А-1» (приміщення «2-3»), житлова прибудова літ. «А4-1» та прибудова літ. «а1-1», загальною площею 46,1 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами Загальна вартість нововлаштованої квартири в житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , яка виділяється ОСОБА_2 на 40/100 частини житлового будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, складає: 595064,07 грн., що на 129643,72 грн. більше від ідеальної 31/100 частини (465420,34 грн.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , як грошову компенсацію, різницю між вартістю 40/100 частини домоволодіння, що передається ОСОБА_2 у рамках розподілу по варіанту № 1 та вартістю її ідеальної частки 31/100, у сумі - 129643,73 грн., а також судові витрати.

02.04.2024 по справі відкрите загальне позовне провадження та відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов.

22.04.2024 через підсистему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Клименко Н.Л. подала відзив на позов у якому зазначила, що ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає у повному обсязі виходячи з наступного.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 грудня 2022 року по справі №202/4845/18 вже було розглянуто питання за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо виділення в натури частки домоволодіння та виділення в користуванні часини земельної ділянки.

Позовні вимоги по обом позовним заявам є ідентичними, збігається предмет позову та правові підстави позову.

Суд в рішенні, що набрало законної сили по справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, та зазначив, що обсяг майна, з якого складається 69/100 частин домоволодіння, вже визначено та позивач фактично ставить питання про перегляд правовстановлюючого документа на підставі експертного висновку, тому суд не вбачає законних підстав задоволення позовних вимог позивача в частині виділення в натурі 60/100 частки домоволодіння та визнання права власності на ці будівлі і споруди, припинення права спільної часткової власності та стягнення з відповідача компенсації в розмірі 129643 грн. 73 коп.

У зв`язку з тим, що є таке, що набрало законної сили, рішення у справі №202/4845/18 у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, провадження по справі підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, про що і просила суд.

01.07.2024 через підсистему «Електронний суд» представник позивача адвокат Бур`янський А.В. подав заяву про зміну предмету позову.

22.04.2024 через підсистему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Клименко Н.Л. подала відзив на заяву про зміну предмету позову, який мотивувала тим, що позовні вимоги по обом позовним заявам у даній справі та у справі №202/4845/118 та заявою про зміну предмету позову є ідентичними, збігається предмет позову та правові підстави позову. Однак, з`являється нове визначення «нововлаштовані квартири», при цьому, за змістом заяви про зміну предмету позову залишається незрозумілим, яким чином квартири у житловому будинку, якими сторони користуються вже 22 роки, стали «нововлаштованими».

Крім того, формулювання «40/100 частини домоволодіння, що передається ОСОБА_2 у рамках розподілу» не узгоджується з обставинами справи, так як містить посилання виключно на експертний висновок.

Експертний висновок по справі від 02.10.2020 року, проведений по справі №202/4845/18 не може бути взятий до уваги та покладений в основу рішення з огляду на наступне.

Так, 69/100 частин спірного домоволодіння на підставі Договору дарування від 28.03.2003 року належало ОСОБА_3 , правонаступником якого є Позивач по справі, ОСОБА_1 .

За згаданим договором, у п.1 абз.2 вказано перелік приміщень та споруд, які переходять у власність та, відповідно, належали попередньому власнику на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконкомом Індустріальної райради від 04.11.2002 року, виданого на підставі оскаржуваного Рішення Виконкому Індустріальної райради №660 від 20.09.2002 року.

Математично, якщо одному із співвласників у спільній частковій власності належить 69/100 частин у праві власності від цілого домоволодіння, то іншому співвласнику належатиме 31/100 частин.

Тобто, станом на момент набуття первісним ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , обсяг майна, з якого складається 69/100 частин спірного домоволодіння, вже було визначено. Правонаступництво (у тому числі у порядку спадкування) характеризується тим, що до правонаступника переходять права виключно у тому розмірі, в якому належали попередньому правоволодільцю.

Чинним законодавством не передбачено перегляд змісту правовстановлюючого документу на підставі експертного висновку, в якому експерт дійшов іншого, ніж зазначено в правовстановлюючому документі, розрахунку обсягу майна, з якого складається визначена частка.

Крім того, в позовній заяві відсутнє логічне обґрунтування необхідності здійснення перерозподілу співвідношення часток (окрім посилання на експертний висновок, де співвідношення часток фактично переглядається на підставі вартісної оцінки), так як жодних змін у складі спірного домоволодіння у порівнянні з 2002 роком не відбулося.

Також необґрунтованою та не логічною є вимога про стягнення грошової компенсації з Відповідача при умові залишення у незмінному вигляді обсягу та кількості майна, що належить кожному із співвласників.

У зв`язку з тим, що є таке, що набрало законної сили, рішення у справі №202/4845/18 у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, провадження по справі підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, про що і просила суд.

24.07.2024 підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Бур`янський А.В. змінені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Зазначив, що позовні вимоги викладені в позові у справі № 202/4845/18 та позовні вимоги з урахуванням зміни предмету позову у справі № 202/3303/24 не є тотожними та однаковими то відповідно вони не є ідентичними.

Щодо заперечень представника відповідача на вислів «нововлаштовані квартири» зазначив, що в разі задоволення позовних вимог кожному з співвласників нерухомого майна буде виділено окрему квартиру, яка по своїй суті буде нововлаштованою, так як буде проведена нова реєстрація даних квартир і відповідно буде зареєстровано нові об`єкти нерухомого майна.

Висновок експерта повністю відповідає вимогам визначеним чинним законодавством України в тому числі ст. 102 ЦПК України. Даним експертним висновком визначено оптимальні варіанти поділу спірного майна. Належних та допустимих доказів на спростування вищевказаного висновку експерта з боку представника відповідача надано не було. А щодо посилання представника відповідача, що законодавством не передбачено перегляд змісту правовстановлюючого документу на підставі експертного висновку зауважив, що в даному випадку не йде мова про перегляд правовстановлюючого документу, а предметом спору є визнання права власності в порядку поділу спільного майна в натурі і зміна часток в даному випадку буде змінюватися у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі відповідного рішення суду.

Представник відповідача адвокат Клименко Н.Л. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзивах та додатково пояснила, що при здійсненні перебудов житлового будинку, позовні вимоги про перерозподіл часток співвласників у праві спільної частково власності із виділенням в натурі новостворених часток, про що відсутня згода кожного із таких співвласників, не можуть бути задоволені. Не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Також зазначила, що незважаючи на той факт, що за позивачем було зареєстровано право власності на 69/100 часток, до складу цих часток входить в тому числі й самовільно збудоване майно, яке не може бути враховано при здійсненні поділу в натурі спільного майна.

Станом на момент набуття права власності на частку у праві власності на спірне домоволодіння попереднім власником, ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , обсяг майна, з якого складається 69/100 частин спірного домоволодіння, вже було визначено. Таким чином, те, що експерт при складання експертного висновку по справі №202/4845/18 від 02.10.2020 року здійснив іншу оцінку спірного майна, ніж спеціаліст КП ДМБТІ при складанні Акту ідеальних часток від 12.07.2002 року, який було затверджено Рішенням Виконкому Індустріальної райради №660 від 20.09.2002 року, яким було змінено співвідношення часток та на підставі якого було видано Свідоцтво про право власності від 04.11.2002 року, не дає підстав для стягнення компенсації. В свою чергу, зазначене Свідоцтво було покладено в основу Договору дарування від 28.03.2003 року, на підставі якого було видано вже Свідоцтво про право власності у порядку спадкування на ім`я позивача по справі, ОСОБА_1 .

Зазначила, що при зміні співвідношенні часток внаслідок самовільної добудови ОСОБА_4 , частки було визначено виходячи з вартості того майна, що належить кожній із сторін, а при проведенні експертизи експерт пішов зворотнім шляхом та, узявши за основу вирахувану ним вартість усього домоволодіння, визначив вартість часток безпосередньо у житловому будинку, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відхилення від ідеальних часток.

Тобто, якщо перелік приміщень і кімнат в домоволодінні, що знаходиться у користуванні Позивача складав 69/100 від усього домоволодіння (виходячи з Акту ідеальних часток від 12.07.2002р.), то 69/100 часток від усього домоволодіння буде, відповідно, складатись саме з цього переліку приміщень і кімнат, які були зазначені в Акті.

Чинним законодавством не передбачено перегляд змісту правовстановлюючого документу на підставі експертного висновку, в якому експерт дійшов іншого, ніж зазначено в правовстановлюючому документі, розрахунку обсягу та вартості майна, з якого складається визначена частка. Питання про визнання недійсним попереднього правовстановлюючого документу в частині переліку обсягу майна, з якого складається визначена частка, що відчужувалася на підставі Договору дарування від 28.03.2003 року, Позивачем не ставиться, рівно як і не ставиться питання про перегляд Рішення Виконкому Індустріальної райради №660 від 20.09.2002 року, про затвердження Акту ідеальних часток від 12.07.2002 року, яким було змінено співвідношення часток та на підставі якого було видано Свідоцтво про право власності від 04.11.2002 року.

Експерт повинен був надати висновок стосовно необхідності переобладнання інженерних систем загального користування для облаштування часток, що виділяються, окремими мережами газопостачання.

У запропонованих варіантах поділу експерт визначає розмір кв. АДРЕСА_4 , яка виділяється 46,1кв.м. (варіант 1 три житлові кімнати, площа самої великої кімнати 13м.кв.), та 33,1м.кв. (варіант 2 дві житлові кімнати, площа самої великої кімнати 12,2м.кв.).

Тобто, загальний розмір квартири АДРЕСА_4 , що виділяється, не відповідає нормам, зазначеним в ДБН. Розмір загальної кімнати у кв. АДРЕСА_4 також не відповідає ДБН. При цьому, на с.23 Висновку експерт посилається на мінімальний розмір однокімнатної квартири, якою, за своїми технічними характеристиками кв. АДРЕСА_4 не є. Крім того, у запропонованих варіантах експерт не зазначає про наявність у квартирі АДРЕСА_4 кухні, площа якої повинна дорівнювати не менш, ніж 8м.кв., відсутні у запропонованих варіантах ванна кімната та туалет, які, при влаштуванні суміщеного санвузла, повинні мати відокремлену площу не менш 3,8м.кв. На с.27, с.29, с.31 Висновку, експерт зазначає площу житлової кімнати у кв. АДРЕСА_4 розміром 23,4м.кв. Проте, відповідно до плану житлового будинку, кімнати з такою площею у кв. АДРЕСА_4 немає.

Просила у задоволенні позову відмовити.

10.02.2025 через підсистему «Електронний суд» представник позивача адвокат Бур`янський А.В. надав додаткові письмові пояснення по справі та зазначив, що в даному випадку не йде мова про необхідність переобладнання та перепланування так як квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 в спільному домоволодінні вже давно відокремлені одна від одної і мають різні особові рахунки по сплаті комунальних платежів за газ, воду та електроенергію.

Факт наявності відокремлених водо-, газо- та електропостачання зазначений в експертизі на сторінці 5, а саме: «Інженерне обладнання квартири АДРЕСА_4 домоволодіння ( АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ) електропостачання, водопостачання, газопостачання з окремими лічильниками». Особові рахунки ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 : водопостачання о/р НОМЕР_1 (є лічильник), електроенергія о/р НОМЕР_2 (є лічильник), сміття договір 6К1- 914А, газопостачання о/р НОМЕР_3 (є лічильник), газорозподіл о/р НОМЕР_4 .

Квартира АДРЕСА_4 була відокремлена ще до 1968 року про що свідчить прописка ОСОБА_2 в кв. АДРЕСА_6 (на звернення громадянки ОСОБА_2 за отриманням довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб до Електронної картотеки Дніпровської міської Ради було внесено адресу: АДРЕСА_5 на підставі штампу про її реєстрацію, відповідно до паспорта громадянина України, та наданої нею будинкової книги).

Позивач хоче звести на мінімум будь-які відносини з відповідачем шляхом здійснення свого законного права на поділ майна в натурі на відповідних правових підстав та висновку експерта про можливість даного поділу, а Відповідач намагається чинити безпідставні перепони цьому поділу.

Для здійснення запропонованого варіанта поділу переобладнання не потрібні, адже домоволодіння вже має три квартири із самостійними виходами (№1 та АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 ОСОБА_2 ), і саме таке співвідношення має бути враховано під час обрахунку грошової компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо твердження представника відповідача про самовільне будівництво зазначив, що позивачем було отримано у встановленому порядку дозвіл іншого співвласника на будівництво відповідної прибудови. У складі 69/100 частки, яка належить позивачу немає об`єктів самочинного будівництва станом на момент реєстрації даної частки так як позивачкою було повністю дотримано процедури щодо легалізації у встановленому законом позасудовому порядку здійснених прибудов згоду на яких надав гр. ОСОБА_5 і цей факт підтверджується доказами.

Крім того зазначив, що усі твердження представника відповідача також є хибними, та такими, що суперечать доказам по справі.

Просив позов задовольнити.

Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського МНО Аршавою І.О. за реєстровим №7063, є власником 69/100 житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.06.1986, посвідченого державним нотаріусом Садилиною О.Е. за реєстровим №2-2180, та договору дарування від 12.10.2015, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Бондаренко Р.О. за реєстровим №1897, є власником 31/100 житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Згідно даних технічного паспорту від 07.10.2020 належне на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домоволодіння складається з: житлового будинку літ. А-1, площею 52,8 кв.м., житлової прибудови літ. А1-1, площею 14,7 кв.м., житлової прибудови літ. А2-1, площею 19,34 кв.м., житлової прибудови літ А3-1, площею 20,2 кв.м., житлової прибудови літ. А4-1, площею 30,2 кв.м., прибудови літ. а-1, площею 4,8 кв.м., прибудови літ. а1-1, площею 12,3 кв.м., тамбуру літ.а2-1, площею 2,0 кв.м., ганку літ. а2, площею 0,5 кв.м., ганку літ. а3, площею 1,9 кв., ганку з козирком літ. а4, площею 0,5 кв.м., літньої кухні літ. Б, площею 22,9 кв.м., літньої кухні літ. В, площею 28,8 кв.м., сараю тимчасового літ. Ж, площею 3,5 кв.м., навісу літ. З, площею 5,2 кв.м.

Відповідно до акту ідеальних часток від 12.07.2002 року складеного фахівцем комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_6 , 12.07.2002 року по обстеженню домоволодіння АДРЕСА_1 , який складений за згодою власників, частки змінилися у зв`язку з будівництвом житлової прибудови літ.А2-1, згідно з рішенням Індустріального РВК №57.1 від 11.02.1983 року, сіней а-1, тамбура а2-1 гр. ОСОБА_4 . Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 450 кв.м. Гр. ОСОБА_4 належить частина домоволодіння, а у фактичному користуванні 69/100 частин домоволодіння; гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_7 належить частина домоволодіння, а в фактичному користуванні 31/100 частина домоволодіння.

Крім того судом встановлено, що починаючи з 20.09.2002 у складі домоволодіння не має об`єктів самочинного будівництва, оскільки рішенням Виконавчого комітету Індустріальної районної ради від 20.09.2002 №660 було оформлено право власності попереднього власника ОСОБА_4 на самовільне будівництво сіней літ. а-1, тамбуру літ. а2-1 та прибудови А3-1 у житловому будинку АДРЕСА_7 .

ОСОБА_2 оскаржувала вказане рішення, але рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2022 у справі №202/4845/18 їй відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, знесення житлової прибудови та виділення в користування земельної ділянки.

Крім того, вказаним рішенням суду також було відмовлено і ОСОБА_8 у задоволенні позовних вимог про виділення ОСОБА_1 в натурі її 60/100 частку в домоволодінні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 в житловому будинку літ. «А-1» разом із житловою прибудовою літ. «А1-1», прибудовою літ. «а-1», житловою прибудовою літ. «А2-1», тамбуром літ «а2-1», житловою прибудовою літ. «А3-1» загальною площею 74,4 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами згідно з технічними паспортами домоволодіння, які виготовлені ФОП ОСОБА_9 від 30.09.2019 та ФОП ОСОБА_10 від 07.10.2020 та визнанні за нею права власності на будівлі і споруди; припиненні права спільної часткової власності ОСОБА_1 на домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 129643 гривні 73 копійки, як грошову компенсацію при виділі частки домоволодіння.

Отже, судом встановлено, що вимоги ОСОБА_8 у справі №202/4845/18 не є тотожними позовним вимогам в даній справі, оскільки виділення частки з майна та поділ майна в натурі є різними способами захисту прав власника, тому суд робить висновок про можливість розгляду по суті вимог про поділ майна у межах цієї справи та відхиляє заяву представника відповідача про закриття провадження по справі.

Під час розгляду справи №202/4845/18 була проведена судова оціночно-будівельна, будівельно-технічна та земельно технічна експертиза за результатами якої, 02.10.2020 складено висновок №1856/1857/1858/1859-20 та експертом встановлена технічна можливість поділу та запропоновано два варіанти поділу домоволодіння АДРЕСА_1 .

Також експертом зазначено розмір часток співвласників по кожному варіанту поділу та розмір компенсації співвласників, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку.

Сторона позивача просить суд поділити будинок за варіантом №1, який запропонований експертом.

Сторона відповідача жодних пояснень стосовно вибору варіанту поділу будинку в натурі суду не навела, а її позиція зводилася до категоричного заперечення можливості такого поділу взагалі.

Згідно з частинами першою, другою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно зі статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаної статті випливає, що право кожного із співвласників пов`язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, відповідно до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19), від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20).

Верховний Суд України у постанові від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 дійшов висновку, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України), спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

При цьому необхідно враховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається позивачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі № 571/160/19 (провадження 61-5341св23).

Оскільки сторони не досягли у досудовому порядку згоди стосовно поділу спірного домоволодіння, враховуючи згоду позивача на запропонований експертом варіант №1 такого поділу, а також не наведення стороною відповідача будь-яких доводів стосовно вибору варіанту поділу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та поділити спірне домоволодіння, згідно варіанту №1.

При цьому суд відхиляє доводи сторони відповідача з посиланням на постанови Верховного суду від 04.12.2013 у справі №6-130цс13, від 25.03.2020 у справі №307/3957/14-ц, від 14.04.2020 у справі №457/238/18, від 20.07.2022 у справі №923/196/20, оскільки вони є нерелевантними до даних правовідносин, бо позивач заявила позовні вимоги саме про поділ житлового будинку, із виділом відповідних часток в натурі кожному із співвласників будинку, а не про поділ об`єктів самочинного будівництва та перерозподіл часток.

Також суд відхиляє доводи сторони відповідача про те що у разі поділу будинку виникне необхідність переобладнання будинку, оскільки в даному випадку не йде мова про необхідність переобладнання та перепланування оскільки квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 в спільному домоволодінні вже давно відокремлені одна від одної і мають різні особові рахунки по сплаті комунальних платежів за газ, воду та електроенергію.

Факт наявності відокремлених водо-, газо- та електропостачання зазначений в експертизі на сторінці 5, а саме: «Інженерне обладнання квартири АДРЕСА_4 домоволодіння ( АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ) електропостачання, водопостачання, газопостачання з окремими лічильниками». Особові рахунки ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 : водопостачання о/р НОМЕР_1 (є лічильник), електроенергія о/р НОМЕР_2 (є лічильник), сміття договір 6К1- 914А, газопостачання о/р НОМЕР_3 (є лічильник), газорозподіл о/р НОМЕР_4 .

Квартира АДРЕСА_4 була відокремлена до 1968 року про що свідчить реєстрація ОСОБА_2 в кв. АДРЕСА_6 .

Щодо тверджень представника Відповідача, якими було обґрунтовано позицію про помилковість висновків експерта при розрахунку відхилень від ідеальних часток, суд зазначає, що вони не заслуговують на увагу, оскільки на сторінці 12 свого висновку експерт визначав вартість квадратного метру, користуючись порівняльним підходом, який передбачає аналіз цін продаж і пропозицій подібного майна.

Також суд відхиляє інші доводи сторони відповідача про обставини користування спірним будинком сторонами, оскільки вони не впливають на вирішення судом питання про поділ майна в натурі, а навпаки підтверджують існування між сторонами тривалого конфлікту стосовно такого поділу, який підтверджується і категоричними запереченнями відповідача щодо позовних вимог.

Будь-яких доказів, які б підтверджували доводи сторони відповідача щодо неможливості поділу спірного нерухомого майна, відповідно до варіанту 1висновку експертизи №1856/1857/1858/1859-20 від20.10.2020, ОСОБА_2 не надала, за правилами процесуального закону відповідних клопотань не заявляла, а отже, не довела неможливість поділу домоволодіння.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що варіант № 1 розподілу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками максимально наближений до рівності часток та найбільше відповідає інтересам сторін, оскільки спірне нерухоме майно фактично вже поділено та використовується сторонами й не потребує виконання складних робіт з переобладнання.

Так, відповідно до варіанту № 1 розподілу житлового будинкуза адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, у користування ОСОБА_1 виділяється квартира АДРЕСА_2 у житловому будинку літ. А-1 (1-4), площею 28,0 кв.м., житлову прибудову літ. А1-1, площею 11,6 кв.м., прибудову літ.а-1, площею 3,3 кв.м., квартиру АДРЕСА_3 у житловій прибудові літ. А2-1 (3-4), площею 14,9 кв.м., тамбур, літ. а2-1, площею 1,5 кв.м., житлову прибудову літ. А3-1, площею 15,1 кв.м., загальна площа квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 складає 74,4 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами; а у користування ОСОБА_2 виділяється квартира АДРЕСА_4 у житловому будинку літ. А-1 (2-3), площею 13,0 кв.м., житлову прибудову літ. А1-1, площею 23,4 кв.м, прибудову літ. а1-1, площею 9,7 кв.м., загальна площа квартири АДРЕСА_4 складає 46,1 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами.

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині поділу майна в натурі підлягають задоволенню, а право спільної часткової власності припиненню.

У постанові Верховного Суду від26 липня 2023 року у справі № 201/1346/18 (провадження №61-7308св22) зазначено, що «системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ (виділ частки) будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася».

З висновку експерта судом встановлено, що загальна вартість квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 становить 906291,87 грн, що на 129643,72 грн менше загальної частки 69/100.

Вартість квартири АДРЕСА_4 власника 31/100 більше загальної частки 31/100 на 129643,72 грн

При цьому, експертом зазначено, що сума у розмірі 129643,72 грн може бути визначена судом як грошова компенсація на користь співвласника 69/100 частини домоволодіння ( ОСОБА_1 )

Ураховуючи викладене, а також те, що рівнозначне виділення частки домоволодіння неможливе (невідповідність загальної площі будинку площам співвласників згідно з частками і загальним плануванням будинку), наведений експертом варіант передбачає сплату компенсації за відступ від рівності часток, яка дорівнює 129643 грн 73 коп., суд приходить до висновку, що вона підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір в розмірі 10 359 грн 36 коп.

Керуючись ст.ст.10,12,13, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Здійснити поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 735571212101, згідно варіанту№1 висновку експертизи №1856/1857/1858/1859-20 від 20.10.2020, а саме:

виділити ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 у житловому будинку літ. А-1 (приміщення 1-4 житлова), площею 28,0 кв.м., житлову прибудову літ. А1-1 (приміщення 1-2 коридор, 2-3 житлова), площею 11,6 кв.м., прибудову літ.а-1 (приміщення 1-1 тамбур, 1-5 туалет), площею 3,3 кв.м., квартиру АДРЕСА_3 у житловій прибудові літ. А2-1 (приміщення 3-4 житлова), площею 14,9 кв.м., тамбур, літ. а2-1 (приміщення 3-5 тамбур), площею 1,5 кв.м., житлову прибудову літ. А3-1 (приміщення 3-1 кухня, 3-2 санвузол, 3-3 житлова) площею 15,1 кв.м., загальна площа квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 складає 74,4 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами (ганок літ. «а2», ганок з козирком літ. «а4»,літня кухняліт.«Б»,навіс літ.«З»,споруди №1,5,7,9,10,11,12,14,у томучислі загальногокористування водоколонка№4).

виділити ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_4 у житловому будинку літ. А-1 (приміщення 2-3 житлова), площею 13,0 кв.м., житлову прибудову літ. А1-1 (приміщення 2-2 житлова, 2-4 житлова), площею 23,4 кв.м, прибудову літ. а1-1 (приміщення 2-1 веранда), площею 9,7 кв.м., загальна площа квартири АДРЕСА_4 складає 46,1 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами (ганок літ. а3, літню кухню літ. В, сарай тимчасовий літ. Ж, споруди №2, 3, 6, 8, 13, 15, 16, у тому числі загального користування водоколонка №4).

Припинити режим спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 735571212101, та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на виділене майно у відповідних частинах домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) компенсацію за відступ від ідеальної частки під час поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 735571212101, у сумі 129643 грн 73 коп. (сто двадцять дев`ять тисяч шістсот сорок три грн 73 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 10359,36 грн (десять тисяч триста п`ятдесят дев`ять грн 36 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суддя склав 24.03.2025

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО