Рішення № 12604818, 02.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.10р.Справа № 20/281-10

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 532 814 грн. 40 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: Пересьолкін М.О., довіреність № 48/10 від 03.08.2010р.

від відповідача: Гаврилова О.В., довіреність № 1017 від 01.11.2010р.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 977056,15 грн. основного боргу, 619359,41 грн. пені, 714027,86 грн. інфляційних, 222371 грн. 01 коп. –3% річних, всього : 2532814,40 грн. та судові витрати.

10.11.2010р. відповідач надав відзив на позовну заяву (вх. №22021), в якому

Не заперечує проти наявності основного боргу в сумі 977056,12грн., просить відмовити у стягненні пені, 3% річних, інфляційних втрат , оскільки вважають, що позивач невірно їх нарахував, та нараховані пеня, інфляційні та 3% річних значно перевищують суму основного боргу.

Відповідач надав порівняльну таблицю невірно визначених позивачем сум пені, інфляційних та 3% річних (вх. № 23792).

25.11.2010р. позивач надав клопотання (вх. № 23793) про виправлення описки в позовній заяві в найменуванні відповідача, а саме в позовній заяві зазначено „Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз”, а необхідно було вказати „Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз”.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2010 року між позивачем Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (постачальник) та відповідачем Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз” (покупець) був укладений договір постачання природного газу №06/09-2380-Р, відповідно п.1.1 якого позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач прийняти і оплатити його на умовах даного договору.

На виконання умов договору, позивач протягом грудня 2009р. передав відповідачу природний газ на суму 19139608,69 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно п. 5.1 договору покупець здійснює оплату за поставлений газ протягом 3-х банківських днів з дати підписання актів прийому-передачі.

Відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково у сумі 18162552,27 грн., у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 977056,12грн.

Відповідач доказів погашення боргу у судове засідання не надав, наявність боргу не спростував.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 6.1. договору за порушення строків оплати відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми боргу, пеня становить 619359,41 грн. за період з 05.04.2010р. по 05.10.2010р.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій . При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні , не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати підлягають стягненню у сумі -714027,86 грн. за період січень –серпень 2010р., 3% річних - у сумі 222371,01 грн. за період з 12.01.2010р. по 05.10.2010р.

Згідно п. 6.1. договору за порушення строків оплати відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми боргу, пеня становить 619359,41 грн. за період з 05.04.2010р. по 05.10.2010р.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій . При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні , не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи, ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, ті обставини ,що крім пені , позивач нарахував інфляційні та 3% річних, суд вважає, що розмір пені надмірно великий порівняно із збитками кредитора та вважає за можливе зменшити розмір пені до 25% від суми належної до стягнення та стягнути пеню у сумі 154839,78 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю у сумі 977056,12 грн. основного боргу, 154839,78 грн. пені, 714027,86 грн. інфляційних, 222371,01 грн. 3% річних.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз” (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, б. 2, код ЄДРПОУ 05524660, п/р №26003301205 у ВАТ „Ощадбанк” №3232, МФО 391021) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ „Ощадбанк”, МФО 300465) –977056 (дев’ятсот сімдесят сім тисяч п’ятдесят шість) грн. 12 коп. основного боргу, 154839 (сто п’ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дев’ять) грн. 78 коп. пені, 714027 (сімсот чотирнадцять тисяч двадцять сім) грн. 86 коп. інфляційних, 222371 (двісті двадцять дві тисячі триста сімдесят одну) грн. 01 коп. 3% річних, 25 329 (двадцять п’ять тисяч триста двадцять дев’ять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

30.11.2010р.