Рішення № 126046569, 24.03.2025, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________

Справа № 385/1727/24

2/385/704/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання - Стародуба В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Гайвороні Кіровоградської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 04.03.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 474155-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 04.03.2024 направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 474155-КС-004 про надання кредиту.

04.03.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 474155-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 04.03.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 474155-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 20000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 2,0000000% процентів за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котра позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

Відповідно до пункту 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховується на залишок заборгованості по Кредиту, НАЯВНУ НА ПОЧАТОК КАЛЕНДАРНОГО ДНЯ, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 14.11.2024 утворилась заборгованість за Договором № 474155-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 86 854,50 грн, що складається з:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20000,00 грн;

- суми прострочених платежів по процентах - 63854,50 грн;

- суми прострочених платежів за комісією - 3000,00 грн.

Виходячи із всього вищенаведеного, позивач вважає, що його позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 474155-КС-004 про надання кредиту від 04.03.2024, у загальному розмірі 86 854,50 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відповідь на відзив у якій підтримав заявлені позовні вимоги та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся по зареєстрованому місцю проживання, надіслав до суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні прозову та зменшити проценти за користування кредитними коштами.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

04.03.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 474155-КС-004 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписаний одноразовим ідентифікатором UA-2192, що вбачається з копії даного договору та додатків до нього (а.с. 22-54).

Відповідно до умов даного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та договором про надання кредиту. Строк кредиту 24 тижні. Стандартна процента ставка фіксована та становить в день 2,00000000%. Комісія за надання кредиту складає 3000,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту 20000,00 грн. Термін дії договору до 19.08.2024. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 51960,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 9127,54 процентів. Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Згідно копії анкети клієнта виданою ТОВ «БІЗПОЗИКА» така містить анкетні дані позичальника ОСОБА_1 та номер банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_2 (а.с. 55).

З копії довідок від 15.11.2024 виданих ТОВ «Платежі онлайн» вбачається, що даним Товариством було надано ТОВ «БІЗПОЗИКА» послуги з переказу грошових коштів, а саме: ТОВ «БІЗПОЗИКА» перерахувало на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , кошти одним платежем 20000,00 грн., призначення платежу: Перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , згідно кредитного договору № 474155-КС-004 від 04.03.2024 Без ПДВ; дата проведення платежу 04.03.2024 (а.с. 56).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості за кредитним договором № 474155-КС-004 від 04.03.2024 (а.с. 12), заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем станом на 14.11.2024 становить 86854,5 грн., з яких:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20000,00 грн.;

- суми прострочених платежів по процентах - 63854,5 грн.;

- суми прострочених платежів за комісією - 3000,00 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 1050, ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком чи фінансовою установою, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк чи фінансова установа має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку, фінансової установи) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», було підписано договір № 474155-КС-004 від 04.03.2024 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписаний одноразовим ідентифікатором UA-2192. З копії даного договору вбачається, що сума кредиту наданого відповідачу становить 20000,00 грн., строк кредитування 24 тижні. Процента ставка фіксована та становить в день 2,00000000 %. Комісія за надання кредиту складає 3000,00 грн. Таким чином сторони погодили розмір кредиту, строк його повернення та вартість плати за користування кредитом.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на виконання своїх зобов`язань за договором перерахувало на картковий рахунок відповідача кредитні кошти. Відповідач же зі свого боку взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка ним не повернута.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведена обставина порушення відповідачем передбаченого договором обов`язку погашення заборгованості, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення коштів.

В той же час судом враховується, що відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , знаходиться на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 з 02.05.2024 року по теперішній час, що підтверджується копією довідки форми 5 командира військової частини НОМЕР_4 від 22.12.2024 року №8901кп/вих., копією посвідченні серії НОМЕР_5 від 05.11.2024 року, та копією військового квитка (а.с. 145-146). Саме з цього моменту на відповідача поширюється дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів. При цьому, з відповідача підлягає стягненню заборгованості за тілом кредиту, процентам які були нараховані від дати укладення Кредитного договору до дати набуття відповідачем статусу військовослужбовця та комісія за надання кредиту.

Отже з відповідача підлягає стягненню заборгованість по відсотках в сумі 19854,5 грн. за період з 04.03.2024 до 01.05.2024 включно. В іншій частині відсотки за користування кредитом стягненню не підлягають.

Стосовно стягнення комісії судом встановлено, що вказана комісія є комісією за надання кредиту, а не за обслуговування кредиту, а тому заборгованість за комісією в сумі 3000 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в сумі 20000,00 грн, заборгованість по відсотках в сумі 19854,50 грн., та заборгованість за комісією в сумі 3000 грн.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково.

Розподіл між сторонами судових витрат.

За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при подачі позовної заяви до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., а тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає пропорційному стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги задоволено частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 554, 611, 612, 625, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263, 265, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 474155-КС-004 від 04.03.2024 про надання кредиту в розмірі 42854,5 грн., з яких: 20000,00 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; 19854,50 грн. сума прострочених платежів по процентах; 3000,00 грн. сума прострочених платежів за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1195 грн. 21 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ігор ПАНАСЮК

Дата документа 24.03.2025