Ухвала суду № 126046522, 24.03.2025, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/674/25

Провадження № 1-кс/352/205/25

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

24 березня 2025 р. м. Івано-Франківськ

Cлідча суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1

з участю прокурора ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшої слідчої СВ ВП №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше неодноразово судимого, громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,

у с т а н о в и л а :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025091250000083 від 21.03.2025 відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Підозрюваний отримав копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується його розпискою.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України. Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності та громадської безпеки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період незнятої та непогашеної у встановленому законом порядку судимості повторно вчинив умисний злочин. Так, 21.03.2025 о 11 год 07 хв ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку в частині надання інформації про загрозу безпеці громадян, свідомо знаючи про те, що його повідомлення є неправдивим, зі свого мобільного телефона марки «Tenco» моделі «BB2» IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 анонімно здійснив дзвінок на лінію екстреного виклику «101» Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області та повідомив працівникам ГУ ДСНС в області завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху через замінування ринку «П`ятачок», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 8. Внаслідок своїх неправомірних дій ОСОБА_3 дезорганізував функціонування ринку «П`ятачок», викликавши необхідність огляду ринку на предмет наявності вибухонебезпечних предметів у присутності невизначеної кількості людей, які перебували у громадському місці, чим порушив безпеку суспільства, безпідставно задіяв сили і засоби спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення. 21.03.2025 о 15 год 30 хв ОСОБА_3 фактично затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, про що 21.03.2025 слідчим у кримінальному провадженні складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. 21 березня 2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України. Причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням на лінію «102» від 21.03.2025; протоколом огляду місця події від 21.03.2025; актом перевірки на наявність вибухових матеріалів від 21.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.03.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 21.03.2025; визнаними та приєднаними до матеріалів кримінального провадження речовими доказами. Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено безальтернативне максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на свідків та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки в ході проведення досудового розслідування встановлено, що підозрюваний, будучи раніше неодноразово судимим, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і просила його задоволити.

Підозрюваний та захисник у судовому засіданні заперечували щодо застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати до нього цілодобовий домашній арешт. Підозрюваний підтвердив, що визнає себе винним у вчиненні інкримінованого злочину.

Заслухавши учасників судового провадження, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З урахуванням наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину, вагомості наявних доказів, тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 ; достатності підстав вважати, що існує передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, з огляду на те, що підозрюваний має непогашену судимість за вчинення аналогічного злочину за ч. 1 ст. 259 КК України, на цей ризик вказував прокурор; з огляду на недостатність застосування в цьому випадку більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику, слідча суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання.

При цьому слідча суддя враховує, що підозрюваний раніше неодноразово судимий, не має міцних соціальних звязків, не працює, джерело його доходу невідоме, має негативну репутацію.

До підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти вказаним ризикам.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід обчислювати з часу його фактичного затримання, тобто з 15:30 год 21.03.2025.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідча суддя вважає за необхідне визначити йому заставу в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн), що становить 151400 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (12)» на строк 60 днів, тобто до 19 травня 2025 року включно.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислювати з 15 год 30 хв 21 березня 2025 року.

Розмір застави визначити у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355259002000002265 ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 26289647, банк отримувача (МФО) 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_9