Рішення № 126046406, 24.03.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/865/24

Провадження №: 2/343/96/25

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2025 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Керніцького І. І.,

секретаря Оленюк Т. В.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні вприміщенніДолинськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті впорядку загальногопозовного провадженняцивільнус праву№343/865/24запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третяособа,яканезаявляє самостійнихвимог- Долинська міська рада, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки,

за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Комарницького Е.Г.,

відповідача ОСОБА_2 та його представника - адвокатки Кобилинець Т.В.,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій сторін:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є рідною бабусею свого онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 є його батьком.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано, а малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір`ю.

ОСОБА_5 є її дочкою.

Після того, як між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано шлюб, то її колишній чоловік абсолютно перестав спілкуватися і з її дочкою і з її онуком, певний час відповідач ніяк фінансово не допомагав дочці утримувати їхнього спільного сина. Через це її дочка було змушена звертатися до суду, щоб стягнути з колишнього чоловіка аліменти, однак кожен раз він просив її завершити процес і запевняв, що буде добровільно сплачувати гроші для утримання сина.

Однак ОСОБА_2 своїх обіцянок не стримував і не допомагав її дочці фінансово, а також зовсім забував за свою власну дитину, не цікавився ні життям свого сина ні його станом. ОСОБА_2 знайшов собі іншу жінку, про яку згадував у відзиві на позовну заяву її дочки про стягнення аліментів у справі № 343/86/20, стверджував, що вони перебувають у цивільному шлюбі і він допомагає їй у вихованні її трьох дітей, а також долучав довідку про склад сім`ї № 2890 від 13.02.2020 року, виховуючи трьох інших дітей.

Врешті-решт, не отримуючи жодної підтримки від колишнього чоловіка, її донька звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів втретє і вже остаточно.

Після винесення судом рішення відповідач аліменти сплачував із затримками і практично не зв`язувався з її донькою та їх сином. Проте у вересні 2022 року онуку - ОСОБА_3 діагностували дитячий аутизм з вираженою гіперактивною поведінкою.

ОСОБА_2 на той період часу рідко контактував з власним сином і не проявляв до нього ні любові, ні батьківського піклування, зовсім не приймав участі у його вихованні, не забезпечував необхідного харчування чи лікування для дитини.

Вони проживали разом втрьох, позивачка, її донька та її онук.

Тоді ОСОБА_3 опікувалися лише вона та її донька, від відповідача не було жодної допомоги чи уваги до дитини, він продовжував злісно не виконувати свій батьківський обов`язок і повністю переклав його на плечі її доньки. Зокрема донька забезпечувала всі належні умови для свого сина, доглядала за ним, виховувала, піклувалася про його здоров`я, також, зважаючи на стан його здоров`я забезпечувала йому належне оздоровлення та реабілітацію.

На жаль, донька померла.

І так, як батько протягом довгого часу не з`являвся у житті свого сина, не виявляв бажання з ним спілкуватися, доглядати чи виховувати його, а також весь час ухилявся від свого прямого обов`язку сплачувати хоча б аліменти на утримання свого сина, то відповідальність за виховання і утримання ОСОБА_3 взяла на себе позивачка. Вона весь час доглядає за онуком, піклується про нього та забезпечує його усім необхідним. Спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає і на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває. Як бабуся ОСОБА_3 , має можливість і бажання дбати про нього, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням, бути його опікуном.

Таким чином, відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення дитині належних умов життя та виховання, не займається вихованням дитини, не цікавиться її життям, здоров`ям, не підтримує морально та матеріально, не піклується про фізичний та духовний розвиток ОСОБА_3 . Відтак, вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав буде відповідати інтересам дитини.

Позивачка весь час доглядає за своїм онуком, піклується про нього та забезпечує його усім необхідним. Спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає і на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває. Вона, як бабуся ОСОБА_3 , має можливість і бажання дбати про нього, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням, бути його опікуном.

З огляду на вище наведене, ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання його сина ОСОБА_3 , а тому його необхідно позбавити батьківських прав та призначити її, ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 .

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Комарницький Е.Г. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокатка Кобилинець Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Просили відмовити у задоволенні позову.

Адвокатка Кобилинець Т.В. зазначила, що ОСОБА_2 завжди цікавиться та піклується своїм сином ОСОБА_3 . Дбає за дитину матеріально. Певний період ОСОБА_2 не бачив сина, оскільки перебував у Збройних Силах України. Наданий час він звільнений у запас, цікавиться життям свого сина.

Представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б. у судове засідання не прибула.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 08.05.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.

Ухвалою суду від 19.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

12 вересня 2024 року представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б. через канцелярію суду подала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його дитини ОСОБА_3 .

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 батьки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Рішенням Долинськогорайонного судуІвано Франківської областівід 28.07.2016,справа №343/1393/16-ц(а.с.6),шлюб міжвідповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано. Мальолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір`ю ОСОБА_4 . Прізвище ОСОБА_4 після розірвання шлюбу змінено на дошлюбне " ОСОБА_6 ".

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дочкапозивачки ОСОБА_7 ,що стверджуєтьсякопією свідоцтвапро смертьсерії НОМЕР_2 (а.с.79),копією свідоцтвапро народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 (а.с.7), копією свідоцтва про розірвання шлюбу позивачки серії НОМЕР_4 (а.с.8), копією свідоцтва про одруження позивачки серії НОМЕР_5 (а.с.9).

На підтвердження наявності підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, позивачкою надано:

- рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24.11.2022 справа №343/1887/22, на підставі якого змінено розміраліментів,що стягувалися з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання їх неповнолітньогосина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,згідно рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30.06.2021 року в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн. на стягнення їх в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які стягувати з часу набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 73-75);

- витяг з реєстру територіальної громади та довідка № 1236 про реєстрацію місця проживання особи (а.с.39,40), згідно із якими, позивачка та дитина ОСОБА_3 проживають за однією адресою;

- акт обстеження від 17.03.2024, складений депутатом міської ради Гараздом М.С. (а.с.43), відповідно до якого, під час обстеження було встановлено, що дочка позивачки померла. Онуком опікується бабця позивачка. Відповідач після смерті дружини не займається вихованням сина, не допомагає матеріально.

Позивачка надала індивідуальну програму реабілітації інваліда (вікова категорія від 0-18 років) від 08.09.22 (а.с.28-31), консультативний висновок спеціаліста від 01.09.22 (а.с.34), медичні висновки №№ 80,110 про дитину інваліда віком до 18 років від 08.09.2022, 12.10.2023 (а.с.32,33), де зазначено, що ОСОБА_3 встановлений діагноз: дитячий аутизм з вираженою гіперактивною поведінкою.

Відповідач подав довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресесію Російської Федерації проти України № 1745А від 05.12.2023, згідно якої солдат ОСОБА_2 дійсно в період з 19.05.2022 по 16.07.2022, з 08.08.2022 по 23.08.2022, з 24.08.2022 по 09.10.2022, з 04.11.2022 по 05.02.2023, з 14.02.2023 по 04.05.2023, з 28.05.2023 по 09.06.2023, з 17.06.2023 по 04.10.2023, з 23.10.2023 по 05.12.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській областях, якого 05.12.2023 звільнено наказом від 02.12.2023 № 338-РС у запас за підпунктом г (через такі сімейні обставини або інші поважні причини зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю до 18 років) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (витяг з наказу від 05.12.2023 № 349).

Згідно із висновком органу опіки та піклування Долинської міської ради (а.с. 118-119), орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 .

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суду пояснили, що позивачка ОСОБА_1 самостійно займається вихованням онука. Відповідач не приймає участі у вихованні сина. Як була жива мама дитини, відповідач теж з ними не проживав.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) своїх батьківських обов`язків щодо дитини.

ІV. Оцінка суду:

проаналізувавши доводи сторін, заслухавши покази свідків, дослідивши письмові докази в їх сукупності, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить такого висновку.

Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч. 1-4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Як передбачено ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

При вирішенні даної категорії спорів, необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Позбавлення батьківських прав несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та цей захід слід застосовувати лише як крайню міру впливу і захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Так, судом встановлено, що сторона позивача обґрунтовуючи необхідність позбавлення відповідача батьківських прав, посилається на ту обставину, що останній ухиляється від своїх батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_3 .

Суд звертає увагу сторони позивача, що у відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, суд наголошує, що у даній категорії справ, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено саме на позивачку.

В той же час, сторона позивача на підтвердження ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків послалась фактично лише на рішення про стягнення аліментів з відповідача та акт обстеження.

Не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків по утриманню дитини факт стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання.

Акт обстеження не може бути доказом умисного ухилення відповідача від виконання обов`язків, оскільки такий складений депутатом міської ради за участю сусідів, які в повній мірі не можуть володіти інформацією про відносини між батьком та його дитиною.

Таким чином, жодних беззаперечних доказів тривалого, систематичного невиконання батьківських обов`язків відповідачем ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_3 стороною позивача не надано, а судом не встановлено.

Стосовно висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як визначено ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Тобто, висновок органу опіки та піклування носить рекомендаційний характер та за наявності для того достатніх підстав, суд може не взяти його до уваги.

Так, досліджуючи наданий органом опіки та піклування висновок, судом встановлено, що такий ґрунтується виключно на матеріалах пред`явленого позову та пояснень на комісії самої позивачки. Відповідач 06.08.2024 був присутній на комісії, де повідомив, що змінить своє ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, представники служби у справах дітей не здійснювали виїзд за місцем проживання дитини.

А тому, з огляду на те, що даний висновок жодним чином не обґрунтований, ґрунтується лише на поясненнях самого позивачки та наданих нею документах, суд до уваги його не бере.

Не можутьвзятись судомдо уваги,як належнідокази,і показисвідків,оскільки такіне свідчатьсаме проумисне ухиленнявідповідача відвиконання своїхбатьківських обов`язків.Факт того,що відповідачасвідки небачили замісцем проживаннядитини неє належнимдоказом уданій справі.

Слід зазначити, що відповідач з 19.05.2022 по 05.12.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою.

З огляду на досліджені в судовому засіданні докази, суд констатує, що не в повній мірі приділяє увагу сину, однак суду не надано доказів того, що батько не має шансу на виправлення своєї поведінки щодо участі у вихованні дитини, а тому суд вважає в даному випадку неправильним розривати зв`язок з батьком і вважає за необхідне надати можливість виправитися батьку в майбутньому.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить переконання, що обставини, на які посилається позивачка у своєму позові, наразі не можуть бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. Обставини справи свідчать лише про відсутність належного зв`язку між членами сім`ї, що може бути результатом відсутності належного спілкування, різних світоглядів, та існування взаємних образ один на одного всередині сім`ї.

На підставі вищевикладеного, ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959, ст. 51 Конституції України, ст. 4, 13, 80, 81, 141 ЦПК України, ст. 1, 3-5, 7, 19, 141, 150, 155, 157, 164-167, 171 СК України, ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, судКеруючись ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенняпозовнихвимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третяособа,яканезаявляє самостійнихвимог- Долинська міська рада, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки, - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на орган опіки та піклування Службу у справах дітей Долинської міської ради обов`язок контролю стосовно виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Долинська міська рада, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: м.Долина, просп. Незалежності, 5 Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 44050637.

Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький