Рішення № 126045566, 21.03.2025, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6285/24

Провадження № 2/210/284/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 березня 2025 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скотар Р.Є., за участі секретаря Новосилецького В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду 29 жовтня 2024 року з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 04.05.2016 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №L01.187.74766.

Відповідно до умов Договору, Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 34136,00 гривень строком до 04.05.2024.

ПАТ «Ідея Банк» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало. Однак відповідач, в свою чергу свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Станом на 19.12.2023 заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена і становить: 16683,98 грн заборгованість за основним боргом; 18371,83 грн заборгованість за відсотками; 28007,93 грн заборгованість за комісією. Всього 63063,74 грн.

Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.11.2024 року позовну заяву залишено без руху (а.с.69).

Ухвалою суду від 15.11.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.139).

В судове засідання представник ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не з`явився, в позові просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань не надходило.

До початку судового засідання, 27.01.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гузєва І.Г. до суду надійшла заява про часткове визнання позову та застосування строків позовної давності.

03 березня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гузєва І.Г. до суду надійшла заява про відмову в задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не надано доказів понесення фактичних витрат на правову допомогу у даній справі, розмір правничої допомоги не відповідає складності справи, витраченим на неї часом, з наявних у справі документів не можливо встановити, який час витрачено на складання типової позовної заяви.

Відповідно дост. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:1) керує ходом судового процесу;2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силуст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування неможе ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що 04.05.2016 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №L01.187.74766.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору, Банк надає позичальнику кредит строком на 96 місяців, на поточні потреби в сумі 34136,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами і комісіями згідно умов договору кредиту та додатками до цього договору.

Згідно із п. 1.3 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 22,0000% річних від неповернутої суми кредиту.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що за обслуговування кредитної заборгованості Банком, Позичальник сплачує фіксовану щомісячну плату в розмірі 1,9200% від початкової суми кредиту.

Відповідно до п. 1.5 Договору, за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та розміри, згідно Графіку щомісячного платежу.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що позичальник повертає кредит з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 96 щомісячних внесках до 4 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячного платежу.

Пунктом 6 Договору визначено Графік щомісячних платежів за кредитним договором (а.с.6-9).

Крім Кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 04.06.2016 року підписано Заяву на приєднання до договору добровільного страхування життя №НПБ130801 від 23.05.2014 року; Згоду фізичної особи-суб`єкта кредитної історії; Заяву та Довідку-Повідомлення, відповідно до якої ОСОБА_1 підтверджує, що ПАТ «Ідея Банк» надав йому в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту (а.с.9-13).

Згідно Ордеру-Розпорядження №1 про видачу кредиту, відповідачем ОСОБА_1 отримано на рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 34136,00 гривень відповідно до кредитного договору №L01.187.74766 (а.с.14).

До позову додано виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 03.06.2016 по 16.02.2022 (а.с.15-27).

Згідно Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №L01.187.74766 від 04.05.2016, станом на 19.12.2023 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 63063,74 грн, з яких: заборгованість за основним боргом у розмірі 16683,98 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 18371,83 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями у розмірі 28007,93 грн (а.с.28).

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «Оптіма Факторинг» (Фактор) укладений договір факторингу № 19/12-2023, на підставі якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Оптіма Факторинг», а ТОВ «Оптіма Факторинг» набуло за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №L01.187.74766 від 04.05.2016, що підтверджується копією договору факторингу, копією реєстру боржників, копіями платіжних інструкцій про сплату ТОВ «Оптіма Факторинг» на користь АТ «Ідея Банк» суми фінансування згідно з договором факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023 (а.с.32-42).

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (Фактор) укладений договір факторингу № 22/12-2023, на підставі якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» набуло за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №L01.187.74766 від 04.05.2016, що підтверджується копією договору факторингу, копією реєстру боржників, копією платіжної інструкції про сплату ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ТОВ «Оптіма Факторинг» суми фінансування згідно з договором факторингу № 22/12-2023 (а.с.43-50).

Зобов`язання виникають з підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно достатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно достатті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1статті 1055 ЦК Українивизначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першоюстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, частинами 1, 2статті 207 ЦК Українивизначено, щоправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Статтею 1082 ЦК Українивизначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Сторона відповідача не заперечувала факт отримання відповідачем від ПАТ «Ідея Банк» кредитних коштів у розмірі 34136,00 грн, розрахунок заборгованості не спростувала, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявність заборгованості та її розміру суду, контррозрахунку заборгованості не надала.

Суду не надано доказів того, що відповідач, який належним чином не виконував свої зобов`язання по поверненню кредиту, мав перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, сплаті відсотків у визначені у договорі строки, порушивши умови кредитного договору.

Щодо клопотання сторони відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.

ЄСПЛ зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу».

Частина четверта статті 267 ЦК України визначає, що поза межами позовної давності вимоги задовольнятися не можуть, і сплив цього строку є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

У даній справі Позивач звернувся до суду з позовом 29.10.2024 року, тобто після спливу позовної давності щодо щомісячних платежів за червень 2016 року включно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуваннямпостанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

ЗазначенийЗакон України від 30.03.2020 №540-IXнабрав чинності 02.04.2020.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, та наразі не скасовано.

За приписами пункту 19Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначеністаттями 257-259,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на викладене, на час дії встановленого карантину та воєнного стану, строк позовної давності, встановленийст.257 ЦК України, не спливає та на момент звернення позивача з позовом, в разі існування підстав для застосування позовної давності, даний строк має бути застосований лише до 02.04.2017, оскількиЗакон №540-IХ від 30.03.2020набув чинності 02.04.2020.

Правова позиція щодо застосуваннястатті 257 ЦК Українита пункту 12розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українивикладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовна заява ТОВ «ФК «Профіт Капітал» підлягає частковому задоволенню, як і заява сторони відповідача в частині застосування строків позовної давності в межах заявлених позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Отже, позивачем не пропущено позовну давність щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за період з 02.04.2017 року по 19.12.2023 року (в межах заявлених вимог), яка становить 48925,64 грн., у зв`язку з чим, в цій частині вимоги щодо стягнення цієї заборгованості з відповідача у судовому порядку підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн позивач надав копії таких документів: договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Профт Капітал» та АО «Правовий Курс»; додаткової угоди № 1/1 від 01.07.2024 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, де сторони дійшли згоди про розмір фіксованої винагороди у розмірі 7000,00 грн за проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовлення проекту позовної заяви для направлення до суду, згідно реєстру боржників (1 позовної заяви); Акту № 1 прийому передачі Реєстру боржників від 01.07.2024 за договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, де у п. 22 зазначений боржник ОСОБА_1 ; Акту № 1 прийому передачі наданої правової допомоги, зокрема, з підготовки та подання позовної заяви до ОСОБА_1 до суду вартістю 7000,00 грн; наказу № 02-К від 28.06.2024 про прийняття на роботу до АО «Правовий Курс» адвоката Ушакевич М.П.; платіжної інструкції від 05.09.2024 №918 про сплату ТОВ «ФК «Профіт Капітал» на користь АО «Правовий курс» 182000,00 грн (а.с.51-59).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог діючого законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона відповідача заперечувала проти задоволення правничої допомоги, оскільки позивачем не надано доказів понесення фактичних витрат на правову допомогу у даній справі, розмір правничої допомоги не відповідає складності справи, витраченим на неї часом, з наявних у справі документів не можливо встановити, який час витрачено на складання типової позовної заяви.

Верховний Суд у постанові № 905/1795/18 від 07.11.2019 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Враховуючи те, що відповідач заперечує проти стягнення з нього на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача до позовної не додано Акту (опису) виконаних робіт адвоката, детального розрахунку із зазначенням витраченого часу за договором про надання правничої допомоги, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат на правничу допомогу, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, з принципу справедливості та розумності, враховуючи ціну позову в 63063,74 грн, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки справа є типовою та нескладною, містить не великий обсяг доказів, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а отже наявні підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу до розміру 3000,00 грн.

При зверненні позивача до суду, ним заявлено позовні вимоги майнового характеру та сплачено судовий збір з урахуванням приписів пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у розмірі 3028,00 грн. (100 %).

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог у розмірі 48925,64грн. що становить77,58%від сумипозову (63063,74грн.),із ОСОБА_1 підлягають стягненнюна користьпозивача документальнопідтверджені судовівитрати урозмірі задоволеної частини, що становить 2349,12 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-81, 82, 89, 128, 131, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082) заборгованість за Кредитним договором №L01.187.74766 від 04.05.2016 станом на 19.12.2023 в загальному розмірі 48 925,64 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять гривень шістдесят чотири копійки), з яких:

- заборгованість за основним боргом у розмірі 15230,09 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті тридцять гривень дев`ять копійок);

- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 12241,72 грн. (дванадцять тисяч двісті сорок одна гривня сімдесят дві копійки);

- заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями у розмірі 21453,83 грн. (двадцять одна тисяча чотириста п`ятдесят три гривні вісімдесят три копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082) судовий збір у розмірі 2 349,12 грн. (дві тисячі триста сорок дев`ять гривень дванадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 24 березня 2025 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова 8, рахунок IBAN № НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» код банку 322001);

- відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Р. Є. Скотар