Ухвала суду № 126045153, 10.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7977/23

Провадження № 6/761/370/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку судового рішення по цивільній справі №761/7977/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2024р. заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, в якій просив суд змінити спосіб і порядок виконання постанови Київського апеляційного суду від 30 липня 2024р., шляхом обрання належного способу виконання судового рішення на «стягнути з бюджету м. Києва на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування: матеріальної шкоди - 1555,40 грн та моральної шкоди - 3000,0 грн» та визначити боржником за виконавчим листом, виданим судом по вказаній справі 28 серпня 2024р. - Бюджет міста Києва.

Подана заява мотивована тим, що на виконання постанови Київського апеляційного суду від 30 липня 2024р., яка набрала законної сили, видано виконавчий лист, який було подано стягувачем на виконання до заявника (ГУ ДКСУ).

Однак, на переконання заявника, визначений у вищевказаному судовому рішенні порядок виконання цього рішення не можливо виконати з наступних правових підстав.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має організаційно-правову форму «орган місцевого самоврядування».

З урахуванням загальних принципів відшкодування шкоди завданої рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, законодавством регламентовано механізм відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відтак і їх структурними підрозділами та посадовими особами під час здійснення своїх повноважень, а саме: шляхом безспірного списання відповідним територіальним органом Державної казначейської служби України коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

Таким чином, відшкодування позивачу матеріальної і моральної шкоди, яка була завдана протиправними діями відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), на думку заявника, підлягають за рахунок бюджету міста Києва, а не за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, у разі встановлення судом способу та порядку виконання судового рішення, шляхом стягнення з бюджету міста Києва на користь позивача матеріальної та моральної шкоди, заявник матиме змогу забезпечити належне виконання судового рішення.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2025р. вказану заяву призначено судом до розгляду.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялися належним чином у встанолвленмоу законодавством порядку; представник стягувача (позивача) та представник заінтересованої особи (відповідача) просили здійснювати розгляд заяви у їх відсутність.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеної заяви, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, виходячи із наступних підстав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2023р. позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування: матеріальної шкоди - 1555,40 коп.; моральної шкоди - 3000,0 грн., відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011р., з подальшими змінами.

В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 липня 2024р., яка набрала законної сили, було вирішено змінити резолютивну частину рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2023р., виклавши абзац другій у такій редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування: матеріальної шкоди - 1555,40 грн; моральної шкоди - 3000,0 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

На підставі вказаного судового рішення (постанови суду апеляційної інстанції), яке набрало законної сили, 28 серпня 2024р. Шевченківським районним судом м. Києва видано стягувачу відповідний виконавчий лист.

Стаття 129 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом.

Задоволення відповідної заяви є можливим лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021р. у справі №693/426/17 (провадження №61-6283св19).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 04 травня 2020р. у справі №2-1927/11 (провадження №61-48245св18) викладено правовий висновок, згідно якого «спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. Отже, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду не передбачає зміну рішення суду по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення суду. Тобто, слід розрізняти способи захисту цивільного права, передбачені статтею 16 ЦК України, та способи і порядок виконання рішення суду, що суди й здійснили».

Суд наголошує, що заміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

У своїй заяві заявник просив суд змінити спосіб виконання постанови Київського апеляційного суду від 30 липня 2024р., шляхом обрання належного способу виконання на «стягнути з бюджету м. Києва на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування: матеріальної шкоди - 1555,40 грн та моральної шкоди - 3000,0 грн» та визначити боржником за виконавчим листом, виданим судом по вказаній справі 28 серпня 2024р. - Бюджет міста Києва.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконливого висновку, що правові підстави для зміни способу та порядку виконання судових рішень у цій справі відсутні, адже запропонований заявником спосіб виконання судового рішення за своєю правовою природою є фактичною зміною змісту резолютивної частини вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, що не є зміною способу виконання рішення у розумінні ст. 435 ЦПК України.

У зв`язку із викладеним, у задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 258, 260, 435 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку судового рішення по цивільній справі №761/7977/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: