Вирок № 126043895, 24.03.2025, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/495/24

ВИРОК

Іменем України

24 березня 2025 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області матеріали об`єднаних обвинувальних актів у кримінальних провадженнях № 12024175610000055 від 05 квітня 2024 року, № 12024175610000072 від 02 травня 2024 року, № 12024175610000087 від 01 червня 2024 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Першотравневе Богодухівського району Харківської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, незаміжні, не особи з інвалідністю І чи ІІ групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше судимої вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року, який набрав законної сили 11 квітня 2024 року, за ст.ст. 125 ч. 1, 128 КК України до остаточного покарання у вигляді 240 годин громадських робіт,

яка обвинувачується у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 389 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 05 квітня 2024 року, близько 13 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем фактичного проживання, що по АДРЕСА_2 , під час сварки з потерпілим ОСОБА_6 , з яким перебуває у фактичних сімейних стосунках, умисно вкусила його за ніс, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді садна, що розташоване на кінчику носа.

31 травня 2024 року, близько 08 години ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем фактичного проживання, що по АДРЕСА_2 , під час сварки з ОСОБА_6 , яка виникла на ґрунті побутових питань, повторно умисно нанесла останньому удари по тілу й лівій руці совковою лопатою та вудкою, в результаті чого спричинила потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді садна, що розташоване на тильній поверхні лівого передпліччя в нижній третині.

Окрім цього, ОСОБА_4 вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року, який набрав законної сили 11 квітня 2024 року, визнана винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 125 ч. 1, 128 КК України, та засуджена до остаточного покарання у виді 240 годин громадських робіт.

12 квітня 2024 року вирок суду відносно ОСОБА_4 надійшов на виконання до Миргородського районного сектору № 3 філії Державної установи « Центр пробації » в Полтавській області.

17 квітня 2024 року ОСОБА_4 ознайомлена з умовами та порядком відбування покарання і попереджена про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування призначеного судом покарання.

Розпорядженням Шишацької селищної ради Полтавської області № 47 від 17 квітня 2024 року ОСОБА_4 з 18 по 30 квітня 2024 року прийнято на безоплатну роботу, у вільний від основного місця роботи, час для відбування призначеного судом покарання.

18 квітня 2024 року ОСОБА_4 ознайомлена з переліком об`єктів та видами робіт, на яких вона відбуватиме покарання, з нею проведено заняття з техніки безпеки при виконанні робіт, а також ознайомлена з графіком виходу на громадські роботи з 18 по 30 квітня 2024 року.

23 і 29 квітня 2024 року провідним інспектором Миргородського районного сектору № 3 філії Державної установи « Центр пробації » в Полтавській області були здійснені перевірки за місцем відбування ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області та виявлено, що остання на визначеному, графіком виходу на громадські роботи, об`єкті у визначений час 18-19 квітня 2024 року, 22 26 квітня 2024 року була відсутня без поважних причин, про що складені відповідні акти від 23 квітня 2024 року і 29 квітня 2024 року, а також 23 і 29 квітня 2024 року ОСОБА_4 було оголошено письмові попередження про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи повідомлена про графік відбування покарання у виді громадських робіт у період часу з 18 по 30 квітня 2024 року умисно, більше двох разів протягом місяця не вийшла на громадські роботи без поважних причин, чим ухилилася від відбування призначеного судом покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 , будучи допитаною у судовому засіданні вину у вчинених правопорушень визнала повністю, від дачі пояснень відмовилася ( т. 1, а.с. 97 ).

При цьому, ОСОБА_4 просила призначити їй остаточне покарання у виді громадських робіт та не обмежувати її волі.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 з огляду на повне визнання вини ОСОБА_4 у вчиненому, її щире каяття, критичне відношення до вчиненого, просила призначити їй остаточне покарання у виді пробаційного нагляду.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що разом з ОСОБА_4 у складі однієї сім`ї проживав у будинку, що йому належить та розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 є особою, яка зловживає спиртними напоями, в результаті чого має поведінкові розлади.

Ініціатором сваром зазвичай є ОСОБА_4 , у результаті яких постійно застосовує до нього фізичне насилля. Зокрема, 05 квітня 2024 року, близько 13 години сварка виникла на ґрунті безпідставних ревнощів, внаслідок якої вкусила його за ніс. 31 травня 2024 року, близько 08 години, ініціювавши сварку на ґрунті побутових питань, нанесла йому удари совковою лопатою та вудкою по тілу і лівій руці, якою він захищався.

З огляду на таку поведінку ОСОБА_4 неодноразово припиняв стосунки та просив її залишити будинок, однак вона не реагувала та постійно поверталася. При цьому, акцентував увагу суду на тому, що фізичне насильство відносно обвинуваченої не застосовував.

Покарання у виді громадський робіт ОСОБА_4 не відбула через легковажне ставлення та надмірне вживання спиртних напоїв.

Будь яких претензій до ОСОБА_4 не має та не наполягає на призначені їй суворої міри покарання.

Подальший розгляд справи потерпілий ОСОБА_6 просив проводити у його відсутність через незадовільний стан здоров`я, про що 18 вересня 2024 року подав суду письмову заяву ( т. 1, а.с. 125 ).

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що проживає по сусідству з потерпілим ОСОБА_6 , який являється колишнім чоловіком її доньки. Обвинувачену ОСОБА_4 знає близько року, вона проживає разом з ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 внаслідок вживання алкоголю проявляє агресію, ініціює сварки з ОСОБА_6 , які здебільшого виникають на ґрунті безпідставних ревнощів, у тому числі й до неї, інколи її поведінка не відповідає обстановці.

Так, у квітні 2024 року була очевидцем як обвинувачена через ревнощі вкусила потерпілого за ніс. У травні 2024 року обвинувачена нанесла ОСОБА_6 удари совковою лопатою та вудкою по тілу і лівій руці, якою він захищався.

ОСОБА_8 систематично застосовує фізичне насильство відносно потерпілого.

При цьому, свідок заперечила факт нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень обвинуваченій.

Допитані у судому засіданні співробітники СПД № 1 ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 суду пояснили, що у квітні та травні 2024 року зі служби « 102 » надішли повідомлення від потерпілого ОСОБА_6 про сімейну сварку.

Прибувши на місце події за місцем постійного проживання потерпілого ОСОБА_6 , на тілі якого були видимі тілесні ушкодження, було встановлено, що обвинувачена вкусила останнього за носа, а у іншому випадку, - нанесла удари вудкою та совковою лопатою по тілу.

Від потерпілого ОСОБА_6 систематично на службу « 102 » надходять виклики щодо сімейних сварок з співмешканкою ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що являється провідним інспектором Миргородського районного сектору № 3 філії Державної установи « Центр пробації » в Полтавській області.

12 квітня 2024 року на виконання надійшов вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року відносно ОСОБА_4 , яка засуджена до покарання у виді громадських робіт.

17 квітня 2024 року ОСОБА_4 була ознайомлена з умовами та порядком відбування покарання, а також попереджена про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. Наступного дня обвинувачену було направлено до Шишацької селищної ради Полтавської області для відбування призначеного судом покарання.

23 та 29 квітня 2024 року ним були здійснені перевірки за місцем відбування покарання ОСОБА_4 на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області та виявлено, що остання на визначеному, графіком виходу на громадські роботи, об`єкті у визначений час була відсутньою без поважних причин, про що складено відповідні акти та було оголошено письмові попередження про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що являться заступником голови Шишацької селищної ради Полтавської області, до повноважень якого входить підготовка документів, в тому числі розроблення графіків відбування особами покарання у виді громадських робіт. Безпосередній нагляд за такими особами здійснює голова відповідного старостинського округу, на території якого особа відбуває покарання. ОСОБА_4 відбувала покарання на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області.

ОСОБА_13 ( староста Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області ) суду пояснила, що ОСОБА_4 у квітні 2024 року згідно з встановленим графіком мала відбувати покарання у виді громадських робіт, однак жодного разу не з`явилася, про причини неявки не повідомляла. З ОСОБА_4 , яка вкрай негативно характеризується за місцем фактичного проживання, неодноразово проводилися профілактичні бесіди, на які вона не реагувала. З розмови з ОСОБА_6 , їй відомо, що ОСОБА_4 , яка зловживає спиртними напоями, ініціює сварки, в результаті яких застосовує до нього фізичне насильство, відмовляється покидати, належне йому, домогосподарство.

Діловод Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області ОСОБА_14 суду пояснила, що ОСОБА_4 з 18 квітня 2024 року згідно розробленого графіку мала відбувати покарання у виді громадських робіт, однак жодного разу не з`явилася, на телефоні дзвінки не реагувала, профілактичні бесіди залишала поза увагою.

За місцем проживання ОСОБА_4 , яка зловживає спиртними напоями та ніде не працює, характеризується негативно.

Окрім показань потерпілого та свідків, вина ОСОБА_15 у вчиненому підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024175610000055 від 05 квітня 2024 року за попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до яких 05 квітня 2024 року, близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем спільного проживання з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, нанесла останньому тілесні ушкодження ( т. 1, а.с. 126 );

- даними електронного рапорту, зареєстрованому в ЄО за № 1434 від 05 квітня 2024 року, згідно яких 05 квітня 2024 року, о 01 год. 32 хв. зі службу « 102 » надійшло повідомлення про те, що 05 квітня 2024 року, о 01 год.31 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 00 год. 20 хв. нанесла співмешканцю ОСОБА_6 тілесні ушкодження, якому надана перша медична допомога ( т. 1, а.с. 127 );

- письмовою заявою ОСОБА_6 , яка 05 квітня 2024 року зареєстрована в журналі єдиного обліку за № 1434, про притягнення співмешканку ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за спричинення йому тілесних ушкоджень ( т. 1, а.с. 128 );

- висновком експерта № 199 від 09 квітня 2024 року, відповідно до якого при судово - медичній експертизі у ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна, що розташовані на кінчику носа та утворилися від дії твердих, тупих предметів, по давності утворення можуть відповідати даті та обставинам, указаним в описовій частині постанови і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Із описової частини зазначеного висновку слідує, що 05 квітня 2024 року співмешканка ОСОБА_4 укусила ОСОБА_6 за ніс, за медичною допомогою не звертався ( т. 1, а.с. 130 );

- даними протоколу слідчого експерименту від 17 квітня 2024 року за участю потерпілого ОСОБА_6 , який проведений за участю двох понятих та з застосуванням технічних засобів фіксації, де потерпілий у приміщенні СПД № 1 ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області відтворив події 05 квітня 2024 року та на статисту показав, як ОСОБА_4 із - за ревнощів до ОСОБА_7 схопила його руками за шию та укусила за носа ( т. 1, а.с. 135 139 );

- додатковим висновком експерта № 232 від 19 квітня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_6 у своїх показах під час слідчого експерименту 17 квітня 2024 року вказав: « схопила за шию і вкусила зубами за ніс ». Враховуючи, кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, вони могли утворитися за вище вказаних обставин ( т.1, а.с. 140 );

- даними протоколу слідчого експерименту від 17 квітня 2024 року за участю свідка ОСОБА_7 з фототаблицями до нього, який проведений за участю двох понятих, спеціаліста у приміщені СПД № 1 ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, де свідок відтворила події нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , що мало місце 05 квітня 2024 року за місцем їх спільного проживання у с. Воскобійники Миргородського району Полтавської області ( т. 1, а.с. 141 - 145 );

- додатковим висновком експерта № 233 від 19 квітня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_7 у своїх показах під час слідчого експерименту 17 квітня 2024 року вказала: « вхопила за шию … вкусила зубами за носа ». Враховуючи кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , вони могли утворитися за вказаних обставин ( т.1, а.с. 147 );

- відтвореним у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, модель К 9А, по факту спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень 05 квітня 2025 року, згідно якого ОСОБА_4 , маючи видимі ознаки алкогольного сп`яніння, надавала вільні, без будь якого стороннього примусу пояснення щодо того за яких обставин вкусила ОСОБА_6 за носа. При цьому, вказувала, що конфлікт з потерпілим виник із - за ревнощів до сусідки ОСОБА_7 ( т. 1, а.с. 149 150 );

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024175610000087 від 01 червня 2024 року з попередньою правовою кваліфікацією - ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до якого 31 травня 2024 року, близько 08 години, ОСОБА_4 , перебуваючи на території домогосподарства ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_2 , під час сварки нанесла останньому удари по тілу, чим спричинила тілесні ушкодження ( т. 1, а.с. 163 );

- заявою ОСОБА_6 від 31 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за нанесення йому лопаю декількох ударів по спині та вудкою по лівій руці, що мало місце близько 08 години 31 травня 2024 року за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Воскобійники, вул. Освітянська, 41 ( т. 1, а.с. 164 );

- висновком експерта № 311 від 03 червня 2024 року, відповідно до якого при судово - медичній експертизі у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна, що розташоване на тильній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, яке могло утворитися також і від однієї точки прикладення сили тупого твердого предмету, якими також могли бути удар кулаком, ногою у взутті, держаком лопати, металевою частиною лопати, пластиковою вудкою, по давності утворення можуть відповідати даті та обставинам, вказаним в описовій частині постанови та підекспертним, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи характер та локалізацію, виявленого у ОСОБА_6 тілесного ушкодження, воно не могло утворитися при його падінні на тверду поверхню ( підлогу ).

Як пояснив підекспертний ОСОБА_6 , 31 травня 2024 року, близько 18 години ОСОБА_4 нанесла тілесні ушкодження. Нанесла три удари лопатою по руках і два удари по спині. За медичною допомогою не звертався ( т.1, а.с. 166 ).

- даними протоколу слідчого експерименту від 06 червня 2024 року з фототаблицями до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 , двох понятих та спеціаліста з застосуванням технічних засобів фіксації, відповідно до якого потерпілий за його згодою, як власника нерухомого майна, на місці вчинення злочину ( Полтавська область, Миргородський район, с. Воскобійники, вул. Освітянська, 41 ) відтворив за яких підстав та обставин обвинувачена ОСОБА_4 нанесла йому удари совковою лопатою по тілу та пластиковою вудкою по лівій руці, якою він захищався від протиправних дій обвинуваченої ( т. 1, а.с. 168 175, 190 );

- додатковим висновком експерта № 320 від 10 червня 2024 року, згідно якого у своїх показах потерпілий ОСОБА_6 під час слідчого експерименту від 06 червня 2024 року вказав: « нанесла два удари вудкою по спині…лопатою три рази, наносила удар по голові, два удари по лівій руці ». Враховуючи характер та локалізацію, виявлених у ОСОБА_6 тілесного ушкодження, воно могло утворитися при вищевказаних обставинах ( т. 1, а.с. 177 );

- даними протоколу слідчого експерименту від 06 червня 2024 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_7 , двох понятих, спеціаліста та з застосуванням засобів фіксації, остання на місці вчинення злочину ( АДРЕСА_2 ) за згодою власника нерухомого майна ОСОБА_16 відтворила механізм та кількість спричинених ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 ударів совковою лопатою по тілу та пластиковою вудкою по лівій руці ( т. 1, а.с. 178 189, 190 );

- додатковим висновком експерта № 321 від 10 червня 2024 року, згідно якого у своїх показах свідок ОСОБА_7 під час слідчого експерименту 06 червня 2024 року вказала: « почала бити по спині, по голові лопатою металевою частино, почала бити по голові та по ребрах, по спині ». Враховуючи характер та локалізацію, виявлених у ОСОБА_6 тілесного ушкодження, воно не могли утворитися при вищевказаних обставинах ( т. 1, а.с. 192 ).

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024175610000072 від 02 травня 2024 року з попередньою кваліфікацією - ч. 2 ст. 389 КК України, відповідно до якого 01 травня 2024 року у черговій частині ВП № 3 Миргородського РВП зареєстровані матеріали Миргородського районного сектору № 3 філії Державної установи « Центр пробації » в Полтавській області про те, що 11 березня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_3 , засуджена за ст.ст. 125 ч. 1, 128 КК України, до покарання у виді 240 годин громадських робіт, до виконання яких без поважних причин не приступила ( т. 1, а.с. 207 );

- листом начальника Миргородського районного сектору № 3 філії Державної установи « Центр пробації » в Полтавській області ОСОБА_17 від 01 травня 2024 року, який адресований начальнику СПД № 1 ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, про направлення подання на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджену 11 березня 2024 року вироком Шишацького районного суду Полтавської області за ст.ст. 125 ч. 1, 128 КК України, до покарання у виді 240 годин громадських робіт, для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт ( т. 1, а.с. 208 210 );

- вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року, який набрав законної сили 11 квітня 2024 року ( справа № 551/177/24 ), відповідно до якого ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 125 ч. 1, 128 КК України, та засуджено до остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у виді 240 годин громадських робіт.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, ОСОБА_4 27 квітня 2023 року, близько 15 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у приміщені житлового будинку АДРЕСА_2 , з силою штовхнула ОСОБА_18 , який стояв в кімнаті поруч з диваном, у результаті чого останній впав на малолітнього ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який сидів в кімнаті на підлозі біля дивану, спричинивши дитині тілесні ушкодження у вигляді перелому діафіза великогомілкової кістки лівої гомілки, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Окрім цього, 13 січня 2024 року, близько 17 год. 30 хв., перебуваючи в домогосподарстві співмешканця ОСОБА_20 , що по АДРЕСА_2 , під час сварки з останнім, умисно нанесла один удар по лівій нозі, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження ( т.1, а.с. 61 62, 205 - 206 );

- даними Миргородського районного сектору № 3 філії Державної установи « Центр пробації » в Полтавській області від 22 квітня 2024 року, відповідно до яких ОСОБА_4 з 12 квітня 2024 року перебуває на обліку в центрі пробації. Кількість невідбутого покарання у виді громадських робіт за вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року, який набрав законної сили 11 квітня 2024 року, складає 240 годин ( т.1, а.с. 64 );

- матеріалами особової справи № 02/гр/2024, відповідно до яких ОСОБА_4 , засуджена вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року за ст.ст. 125 ч. 1, ст. 128 КК України до остаточного покарання у виді 240 годин громадський робіт, узята на облік Миргородським районним сектором № 3 філії Державної установи « Центр пробації » в Полтавській області 12 квітня 2024 року.

З огляду на наведене, суд, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних під час досудового розслідування доказів, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, кваліфікує дії ОСОБА_4 за:

- епізодом № 1 від 05 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень;

- епізодом № 2 від 31 травня 2024 року за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

- епізодом № 3 від 18 квітня 2024 року за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт;

За правилами ст.65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При обранні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчинених нею діянь, які відповідно до ч. 2 ст.12 КК України класифікуються як кримінальні проступки.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій, суд визнає повне визнання вини у вчиненому.

При цьому, суд не вбачає в поведінці обвинуваченої такої обставини, яка пом`якшує покарання і на яку у своїй промові в судових дебатах посилалася захисник останньої, як щире каяття, так як незважаючи на повне визнання вини у вчиненому, ОСОБА_4 під час судового слідства не продемонструвала жаль про вчинене, негативну оцінку вчинених правопорушень, бажання виправити ситуацію, що склалася, готовності понести заслужене покарання.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинувачені, суд визнає:

- за першим епізодом, - вчинення кримінального правопорушення повторно особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, відносно особи, з якою перебуває у сімейних та близьких стосунках;

- за другим епізодом, - рецидив кримінальних правопорушень, вчинення правопорушення повторно відносно особи, з якою перебуває у сімейних та близьких стосунках

- за третім епізодом, - рецидив кримінальних правопорушень.

З огляду на повне визнання вини, в тому числі й вчинення кримінального правопорушення 05 квітня 2024 року у стані алкогольного сп`яніння, про що також вказували у своїх поясненнях потерпілий ОСОБА_6 , свідок ОСОБА_7 та допитані у судовому засіданні співробітники поліції, суд не знаходить обґрунтованих підстав для виключення даної обставини з числа обставин, які обтяжують відповідальність, про що просила захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 у судових дебатах.

Відповідно до висновку судово - психіатричного експерта № 100 від 11 лютого 2025 року, ОСОБА_4 на даний час будь яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності і іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє ознаки вродженого недоумства у вигляді легкої розумової відсталості, ускладненої психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності і виявляла ознаки вказаного психічного розладу в період часу, що відноситься до інкримінованих їй протиправних діянь.

Наявний у ОСОБА_4 ступінь розумової відсталості ускладнений синдромом залежності внаслідок вживання алкоголю є таким, що не позбавляв іі здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованих протиправних діянь і не позбавляє здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час.

ОСОБА_4 на даний час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує ( т.2, а.с. 3-7 ).

Призначаючи покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, які вчиненні при сукупності обставин, які обтяжують покарання, її відношення до скоєного; дані про особу обвинуваченої, яка раніше судима, в тому числі й за спричинення умисних легких тілесних ушкоджень, її негативну поведінку під час судового слідства, в результаті чого до неї застосовувались примусовий привід, що свідчить про бажання уникнути відповідальності за вчинене, негативну характеристику за місцем проживання ( т.1, а.с. 200, 212 ) та місце колишньої роботи ( т. 1, а.с. 211 ), на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває ( а.с. 201 ), позицію потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання, вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт, а за ч. 2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі, що буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки її перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

При прийняті рішення щодо призначення обвинуваченій покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі суд приймає до уваги те, що ОСОБА_4 не являється особою з інвалідністю І чи ІІ групи та не має на утриманні дітей, віком до чотирнадцяти років.

Як убачається з висновку судово - психіатричного експерта № 100 від 11 лютого 2025 року, з молодого віку ОСОБА_4 почала зловживати алкогольними напоями, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за крадіжку, у зв`язку з чим відносно свого сина, якого народила від позашлюбного зв`язку, позбавлена батьківських прав ( т.2, а.с. 7 ).

За сукупністю вчинених ОСОБА_4 злочинів, суд вважає за необхідне призначити їй покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

За правилами ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Зважаючи на те, що після постановлення вироку Шишацьким районним судом Полтавської області від 11 березня 2024 року, який набрав законної сили 11 квітня 2024 року, ОСОБА_4 вчинила нові злочини, остаточне покарання останній має бути визначено на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком з урахуванням того, що одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт ( п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України ).

Питання речових доказів ( т. 1, а.с. 193 ) суд вирішує у відповідності з ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити їй покарання за:

- ч. 1 ст. 125 КК України у виді 200 годин громадських робіт,

- ч. 2 ст. 389 КК України у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 років обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання покарання за вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року, який набрав законної сили 11 квітня 2024 року, визначити ОСОБА_4 з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України остаточне покарання у виді 2 років 30 днів обмеження волі.

Речовий доказ у вигляді металевої совкової лопати з дерев`яним держаком та рибацької вудки, темно зеленого кольору, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - залишити у власності останнього.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: