Рішення № 126039423, 24.03.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2025 Справа №607/5861/22 Провадження №2/607/1777/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивачів адвоката Сампари Н.М., представників відповідачів: адвоката Ващука Я.С. та адвоката Тарнавського В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 28.08.2023 у справі №607/5861/22 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» та захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Тарнавського В.Б. задоволено частково. Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2023 року скасовано і направлено на новий розгляд в суд першої інстанції в порядку цивільного судочинства в частині вирішення цивільних позовів.

07.09.2023 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області повернуто кримінальне провадження (справу) відносно ОСОБА_2 ухвалою (вироком) колегії суддів (судді) судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Тернопільського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року.

Позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.04.2023 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено йому покарання за цією статтею у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Внаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_2 , пов`язаних із спричиненням ДТП, позивачу ОСОБА_1 завдана шкода його здоров`ю, а саме згідно медичної довідки, ОСОБА_1 був доставлений в приймальне відділення КНП «ТУЛ» ТОР ШМД з діагнозом: струс головного мозку, забій шийного відділу хребта, ЗЧМТ.

Також, внаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_2 , пов`язаних із спричиненням ДТП, завдана шкода його автомобілю та відповідно до Висновку експерта № СЕ-19/120-21/380- АВ: вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 37 960 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів - 35982,54 грн., вартість складових, що підлягають заміні при ремонту - 587319,87 грн.

Відповідно вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу деталей КТЗ становить 661262,41 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням експлуатаційного зносу деталей, що підлягають заміні станом на 31.12.2020 року може становити 308870,49 грн.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з умов: Якщо, незважаючи на принцип внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлюваного ремонту КТЗ = 661 262.41 грн. не менша за його ринкову вартість = 278 223.10 грн. - умова дотримана; Якщо сума вартості відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості = 308 870. 49 грн. не менше за ринкову вартість КТЗ = 278 223.10 грн. - умова не дотримується; Якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника - умова не дотримана.

В інших випадках вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ та величини ВТВ. У відповідності до досліджень ринкова вартість досліджуваного ДТЗ, вартість його відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу КТЗ і втрата товарної вартості ВТВ, складають 278 223.10 грн.

Як вбачається з Висновку експерта № СЕ-19/120-21/380- АВ, сума матеріального збитку, завдана власнику транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 . пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 31.12.2020 року, може складати 278 223.10 грн.

Як вбачається з Акту виконаних робіт № 234 від 31.12.2020 року, вартість за перевезення автомобіля Фольсваген гольф 6 НОМЕР_2 після ДТП, становить 1200 грн.

Таким чином, йому завдано матеріальну шкоду у розмірі - 279423,10 грн.

Станом на 31.12.2020 цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована в Приватному акціонерному товаристві «HACK «Оранта» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 8812313, а поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 8812313 - чинний.

Вказаний факт визнавався ПАТ «HACK ОРАНТА» про розгляді справи та не оспорюється.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. ст. 9, 22 - 31. 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП майну третьої особи.

Також, йому завдано моральну шкоду, яку він оцінюю у сумі - 306 500 грн., яка полягає в переживаннях які він пережив під час ДТП, оскільки свідомості він не втрачав, міцно тримаючись за кермо і пам`ятаю увесь жах, бачив побите скло, та своїх дітей які сильно кричали. Його переживання подвоюються тим, що в автомобілі перебували його діти і окрім того, що він переймався за своє життя, він також переймався за життя своїх дітей та життя своєї матері. Він переживав страждання у зв`язку з ушкодженням власного здоров`я, через фізичний біль та перебування в стані стресу, психологічно виснаження та фізичних мук.

З підстав вищенаведеного просить суд позов задовольнити та стягнути із ПАТ «HACK ОРАНТА» в його користь 130000 гривень страхового відшкодування, матеріальних витрат, які завдані вчиненням кримінального правопорушення та 6500 грн. моральної шкоди. Стягнути із ОСОБА_2 на його користь матеріальні витрати (матеріальну шкоду) в розмірі 149423,10 грн, яка завдана кримінальним правопорушенням.

Позивач ОСОБА_3 свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.04.2023 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено йому покарання за цією статтею у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Станом на 31.12.2020 року цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована в Приватному акціонерному товаристві «HACK «Оранта» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 8812313, а поліс цивільно-правової відповідальності власник наземних транспортних засобів № АР 8812313 - чинний.

Вважає, що вона має всі підстави для відновлення свого порушеного права одержання грошової компенсації за спричинену її шкоду. Оскільки відповідальність водія за спричинену шкоду третім особам є застрахована, позивач вирішив відновити своє порушене право шляхом одержання грошової компенсації за спричинену шкоду у вигляді страхового відшкодування саме від Приватного акціонерного товариства «HACK «Оранта».

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. ст. 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП майну третьої особи.

Згідно вимог п. 23.1 ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я: шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Таким чином, внаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_2 , щодо спричинення ДТП завдана шкода її здоров`ю, а саме згідно даних медичної документації у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження: субкапітальний перелом шийки правої стегнової кістки та правої вертлюгової впадини зі зміщенням. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті контакту з тупим предметом, цілком імовірно, що при ударі об облаштування салону автомобіля під час ДТП в час вказаний в постанові та медичній документації. За ступнем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеню за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для загоєння переломів необхідний час понад 21 добу.

Як вбачається із рахунку на оплату № 0100000025 від 11.01.2021 року, покупець - ОСОБА_3 , товар - набір металоконструкцій для остеосинтезу тазу, ціна - 7 770.00 грн. Також, ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 31.12.2020 з діагнозом закритий субкапітальний перелом шийки правої стегнової кістки, перелом вертлюгової впадини із зміщенням, забій правого стегна. 1 л.д. *1602.78=1602.78. обстеження - 254.39, лікування - 164.38, загальна сума - 2021.55 грн.

Таким чином, їй завдано матеріальну шкоду у розмірі - 9721.55 грн., яка проявляється у витратах на медичну техніку та медикаменти.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правова відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком (у випадках передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодженням здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Шкода заподіяна здоров`ю ОСОБА_3 становить - 9721.55 грн.; 5 % від цієї становить - 487 гривень, тому вважає що дану суму слід стягнути з ПАТ «НАСК ОРАНТА».

Стосовно моральної шкоди викликаної ушкодження здоров`я позивач вказала, що вона полягала в безсонні, оскільки майже рік вона взагалі не могла добре спати, її рідні почали помічати, що після дорожньо-транспортної пригоди вона стала дратівливою і в той же час перебувала в стані депресії, чого до ДТП не було.

Окрім того, після ДТП змінився її звичний режим та її звички, оскільки вона живе в сільській місцевості то була змушена позбутися домашнього господарства (худоба, птиця) від якого вона отримувала додатковий дохід, тобто фактично позбулася додаткових заробітків, а також не змогла допомагати своїм дітям і внукам, які проживають окремо від неї в місті, продуктами харчування.

Восени 2021 року вона не змогла займатися городництвом, оскільки під час ходьби та інших фізичних навантажень відчувала значний біль у стегні, нозі.

Після того, як її виписали з лікарні вона продовжувала жити у свого сина, оскільки не могла вільно пересуватися і майже весь час лежала на ліжку, а її рідні піклувалися про неї, тобто фактично не тільки її життєвий ритм було порушено, а й її рідних. Окрім проходження лікування вона декілька разів протягом минулого року зверталася до лікаря у місті Камені -Каширському щодо поганого самопочуття після ДТП.

Моральну шкоду вона обґрунтовує моральними переживаннями у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також порушенні нормальних стосунків з оточуючими людьми.

Тому, просить позов задовольнити та стягнути із ПАТ «НАСК ОРАНТА» на її користь 9721,55 гривень страхового відшкодування витрат понесених у зв`язку із лікуванням, які завданні вчиненням кримінального правопорушення, а також 487 гривень страхового відшкодування моральної шкоди.

04.12.2025 Судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий представником ОСОБА_2 адвокатом Тарнавським В.Б., який мотивований тим, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засіб».

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Перевіркою матеріалів провадження в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону при вирішенні цивільних позовів про відшкодування матеріальної шкоди.

Так, відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновків, що містяться у п. 1.7 Висновку експерта №СЕ-19/120-21/380/АВ від 12,01.2021 року (т. 2 а.с.61-108), сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу і втрати товарної вартості дорівнює 308 870,49 грн., а ринкова вартість автомобіля Volkswagen Golf, який належить ОСОБА_4 , становить 278 223,10 грн. і в цьому випадку відновлення автомобіля є економічно недоцільним.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, і відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, то право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро. (Згідно правової позиції Верховного Суду зазначеної у постанові від ЗО січня 2019 року по справі №753/21303/16-ц (провадження №61-31609св 18).

У свою чергу слід відзначити про те, що оскарженим вироком уданій справі суд вирішив стягнути з цивільних відповідачів відшкодування шкоди у розмірі, який відповідає вартості транспортних засобів, і одночасно повернути законним володільцям (позивачам) автомобілі «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 і «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_3 .

При цьому, в матеріалах провадження відсутні будь-які відомості про оцінку та/або експертні висновки щодо визначення вартості залишків пошкоджених автомобілів після ДТП. В ході судового розгляду сторони не заявляли клопотань про визначення такої вартості і суд першої інстанції відповідних експертиз не призначав.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 просить стягнути завдану майнову шкоду у розмірі повної вартості знищеного автомобіля без урахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу, слід прийти до висновку, про необґрунтованість позовних вимог у тому вигляді у якому їх заявлено.

Також, саме на позивача, як на сторону у справі, покладено обов`язок доказування розміру завданих йому збитків, а отже позивач ОСОБА_1 несе тягар доведення завданих йому збитків.

Як вбачається із матеріалів справи, представник цивільних позивачів у кримінальному провадженні ОСОБА_5 просила стягнути з цивільних відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі по 10 000,00 з кожного.

При ознайомленні з позовними заявами у новій редакції слід зауважити, що Позивачі змінили позовні вимоги у спосіб, не передбачений цивільним процесуальним законодавством та просять стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 20000 грн.

Зважаючи на наведене вище, Заявник вважає за доцільне звернути увагу суду на наступне.

Як вбачається із ухваленого вироку, суд першої інстанції присудив до стягнення із відповідача загалом 50 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 надавала послуги цивільним позивачам ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 в інтересах його дітей.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Як зазначалось вище, відповідно до позовних вимог, в частині стягнення витрат на правову допомогу, всіма позивачами, які є сторонами при новому розгляді справи в порядку цивільного судочинства та які заявляли клопотання про відшкодування таких витрат, позовна вимога сформована наступним чином: «Стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 20 000, а саме з ПАТ «НАСК «Оранта» у розмірі 10 000 грн, з ОСОБА_2 у розмірі 10 000 грн.»

Представник відповідача акцентує увагу на тому, що ухвалюючи вирок у даній справі, який залишений без змін судом апеляційної інстанції у відповідній частині, суд стягнув із ОСОБА_2 на користь Позивачів витрати на правову допомогу у розмірі по 10000 грн. кожному, що свідчить про наявність підстав для відмови у стягнення із відповідача на користь Позивачів витрат на правничу допомогу.

З підстав наведеного, вважає що в задоволенні позову відмовити.

23.01.2024 Судом зареєстрована відповідь на відзив подана представником позивачів, яка мотивована тим, що згідно з пунктом 30.1 статті 30 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з Висновку експерта № СЕ-19/120-21/380- АВ від 12.01.2021 року, ринкова вартість «Volkswagen Golf», реєстраційний номер АС4036CK становить 278 223.10 грн., вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу і втрати товарної вартості становить 308 870.49 грн.

Як вбачається з Акту виконаних робіт № 234 від 31.12.2020 року, замовник: ОСОБА_1 , найменування робіт: перевезення автомобіля Фольсваген гольф 6 НОМЕР_2 після ДТП, ціна: 1200 грн. (копія акту виконаних робіт та квитанції до прибуткового касового ордеру міститься в матеріалах справи).

Таким чином, завдано матеріальну шкоду у розмірі 279 423.1 грн.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 15 своєї Постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року № 4 зазначив наступне: «Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.»

ОСОБА_1 не заперечує щодо визнання транспортного засобу фізично знищеним та щодо переходу залишків транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_4 до страхової компанії, після відшкодування вартості транспортного засобу до ДТП та витрат з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди у сумі 279 423.1 грн.

Представник у відзиві на позовну заяву зазначає «на переконання заявника існує необхідність у проведенні судової автотехнічної експертизи, стосовно залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу».

Проведення вказаної експертизи є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 не заперечує щодо переходу залишків транспортного засобу до страхової компанії, після виплати йому грошових коштів.

Вважає, що не заслуговують на увагу твердження представника відповідача про зміну предмету позову, оскільки така не здійснювалася. Мало місце подання позовів в новій редакції на виконання Ухвали Тернопільського апеляційного суду від 28.08.2023 року у справі № 607/5861/22 в частині направлення позовів на новий розгляд.

Розмір заявлених судових витрат, а саме витрат на правову допомогу є обґрунтованим, співмірним із обсягом наданих послуг, справедливими, докази на підтвердження наданих послуг будуть надані у встановленому законодавством порядку не пізніше п`яти днів з моменту винесення рішення суду.

01.02.2024Судом зареєстрованізаперечення навідповідь навідзив,подані представником ОСОБА_2 адвокатомТарнавським В.Б.,в якихостатній зазначає,що відповіднодо ст.30Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів»,транспортний засібвважається фізичнознищеним,якщо йогоремонт єтехнічно неможливимчи економічнонеобґрунтованим.Ремонт вважаєтьсяекономічно необґрунтованим,якщо передбаченізгідно іззвітом (актом)чи висновкомпро оцінку,виконаним оцінювачемабо експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновків, що містяться у п. 1.7 Висновку експерта №СЕ-19/120-21/380/АВ від 12.01.2021 року (т. 2 а.с.61-108), сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу і втрати товарної вартості дорівнює 308 870,49 грн., а ринкова вартість автомобіля Volkswagen Golf, який належить ОСОБА_4 , становить 278 223,10 грн. і в цьому випадку відновлення автомобіля є економічно недоцільним.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, і відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, то право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро. (Згідно правової позиції Верховного Суду зазначеної у постанові від ЗО січня 2019 року по справі №753/21303/16-ц (провадження №61-31609св 18).

У свою чергу слід відзначити про те, що оскарженим вироком у даній справі суд вирішив стягнути з цивільних відповідачів відшкодування шкоди у розмірі, який відповідає вартості транспортних засобів, і одночасно повернути законним володільцям (позивачам) автомобілі «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 і «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_3 .

При цьому, в матеріалах провадження відсутні будь-які відомості про оцінку та/або експертні висновки щодо визначення вартості залишків пошкоджених автомобілів після ДТП. В ході судового розгляду сторони не заявляли клопотань про визначення такої вартості і суд першої інстанції відповідних експертиз не призначав.

З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року (справа №125/1216/20 провадження №14-25цс23) і усталеної практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (викладеної у вищенаведених судових рішеннях, а також у постанові ККС ВС від 17 серпня 2023 року у справі №715/723/21) таке рішення суду першої інстанції, прийняте без врахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу і з одночасним залишенням автомобіля у власності позивачів, є необґрунтованим та суперечить положенням Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зважаючи на те, що Позивач просить стягнути з відповідача завдану майнову шкоду у розмірі повної вартості знищеного автомобіля без урахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу, слід прийти до висновку, про необґрунтованість позовних вимог позивача до відповідача у тому вигляді у якому їх заявлено.

Також, на переконання представника відповідача ОСОБА_2 , саме на Позивача як на сторону у справі покладено обов`язок доказування розміру завданих йому збитків, а отже Позивач несе тягар доведення завданих йому збитків.

Щодо витрат на правову допомогу зазначає, що ухвалюючи вирок у даній справі, який залишений без змін судом апеляційної інстанції у відповідній частині, суд стягнув із ОСОБА_2 на користь Позивачів витрати на правову допомогу у розмірі по 10000 грн. кожному, що свідчить про наявність підстав для відмови у стягненні із відповідача ОСОБА_2 на користь Позивачів витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 07.11.2023 відкрито провадження у цивільній справі №607/5861/22. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 07.06.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.

Представник позивачів в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивачів. Вказала, що позовні вимоги підтримує та просять суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Тарнавський В.Б., щодо задоволення позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА», в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд встановив, що 31 грудня 2020 року о 15 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_2 , керував технічно справним автомобілем марки «DАСІА LOGAN» р.н. НОМЕР_5 , червоного кольору, 2006 року випуску, і рухався з двома пасажирами без вантажу автомобільною дорогою М-19 сполученням «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече» від м.Збараж в напрямку м. Тернопіль.

Під час руху, водій ОСОБА_2 , не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі - ПДР України) та не переконався, що будь-яка зміна напрямку руху його транспортного засобу буде безпечною та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися, чим порушив п. 10.1 та п. 10.3 ПДР України.

Так, на ділянці вказаної автомобільної дороги, в частині 316 км + 260 м, що в межах с. Шляхтинці Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , рухаючись в правій крайній смузі руху в напрямку м. Тернопіль, в порушення вимог п.п. 1.10 (в частині визначення поняття «дати дорогу») та п.п. 10.1, 10.3 ПДР України у разі перестроювання не надав дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися та здійснив виїзд на крайню ліву смугу руху в напрямку м. Тернопіль для здійснення обгону автомобіля, що рухався попереду в попутному із ним напрямку, де допустив зіткнення із легковим автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у салоні автомобіля один та рухався із більшою швидкістю в попутному напрямку по крайній лівій смузі руху в напрямку м. Тернопіль та мав перевагу у русі.

Внаслідок зіткнення автомобіля марки «DАСІА LOGAN» р.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 із легковим автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 , останній змінив напрямок руху та виїхав на зустрічну смугу для руху в напрямку м. Кременець, на якій в цей момент рухався легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF» р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , в салоні якого перебувало двоє дорослих пасажирів та двоє малолітніх дітей та відбулось зіткнення. Окрім того, автомобіль марки «DАСІА LOGAN» р.н. НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок зіткнення із автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT» р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 , змінив напрямок руху та виїхав на зустрічну смугу для руху в напрямку м.Кременець, де також зіткнувся із автомобілем марки «VOLKSWAGEN GOLF» р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Внаслідок викладеного і в порушення вимог ч.1 п. 1.5, п.п. 10.1, 10.3 ПДР України водій ОСОБА_2 , який не повинен створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, створив такі умови, що стали причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT» р.н. НОМЕР_6 ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: травми правого кульшового суглоба у вигляді вивиху стегнової кістки, закритого перелому 5-ї п`ясткової кістки лівої кисті, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, які належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень; пасажиру автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритого субкапітального перелому шийки правої стегнової кістки та правої вертлюгової впадини зі зміщенням, які належить до середньої тяжкості тілесних ушкоджень; пасажиру автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: вивиху правої стегнової кістки, закритого перелому дистального метаепіфізу (нижнього кінця) правої променевої кістки, закритий крайовий, перелом основи першої п`ясткової кістки правої кисті з підвивихом її назад, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, які належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Зазначені вище порушення ПДР України водієм ОСОБА_2 перебувають в прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянню середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

01.01.2021 відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021210180000001.

10.04.2023 Тернопільський міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено вирок у справі № 607/5861/22 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов`язано ОСОБА_2 , відповідно до ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнуто з ПАТ «НАСК Оранта» в користь ОСОБА_8 на відшкодування витрат, понесених у зв`язку з лікуванням в розмірі 117614,20 грн, на відшкодування моральної шкоди в розмірі 5880,71 грн, на відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди в розмірі 300000 грн., на відшкодування упущеної вигоди в розмірі 12828,31 грн, на відшкодування правової допомоги в розмірі 10000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_9 на відшкодування моральної шкоди 300000 грн. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_10 на відшкодування моральної шкоди 300000 грн. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_9 , ОСОБА_10 витрат на правову допомогу в розмірі 20000 грн.

Стягнуто з ПАТ «НАСК Оранта» в користь ОСОБА_3 майнової шкоди у зв`язку з лікуванням в розмірі 9721,55 грн, на відшкодування моральної шкоди в розмірі 487 грн, витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 300000 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Стягнуто з ПАТ «НАСК Оранта» в користь ОСОБА_10 на відшкодування матеріальних витрат в розмірі 130000 грн, моральної шкоди в розмірі 6500 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_10 , матеріальну шкоду в розмірі 149423,10 грн, моральну шкоду в розмірі 300000 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Стягнуто з ПАТ «НАСК Оранта» в користь ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 130000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 178538,49 грн та на відшкодування моральної шкоди в розмірі 110000 грн.

Вказаний вирок суду був предметом апеляційного оскарження, за результатами розгляду якого 28.08.2023 Тернопільським апеляційним судом постановлено ухвалу у справі №607/5861/22, якою апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» та захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Тарнавського В.Б. задоволено частково. Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2023 року скасовано і направлено на новий розгляд в суд першої інстанції в порядку цивільного судочинства в частині вирішення цивільних позовів.

Так, в судовому порядку встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 станом на 31.12.2020 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «HACK «Оранта» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 8812313.

Як вбачається з полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 8812313, страхова компанія назва: ПАТ «HACK ОРАНТА», статус страховика: страховик є діючим членом МТСБУ, страхова сума: 130 000 грн., транспортний засіб: державний номер НОМЕР_5 , VIN - код - НОМЕР_7 , тип В1: легковий автомобіль до 1600 кубічних сантиметрів; марка та модель: Dacia Logan.

Як вбачається з Висновку експерта № 3, у ОСОБА_1 при судово-медичній експертизі виявлено садно правої скроневої ділянки волосистої частини голови, садна чола, поверхнева рана, крововилив під нігтьову пластину 2-го пальця цієї ж кисті, садна ділянки обох колінних суглобів та лівої гомілки.

Згідно комп`ютерної томографії, діагностичного центру «МРТ +» від 08 січня №0118 при обстежені ОСОБА_1 переломи кісток черепа, оболонкові гематоми, забої, дислокація, набряк речовини мозку на момент дослідження не визначаються. Свіжих вогнищ змін, об`ємних утворень не виявлено. Серединні структури головного мозку не зміщені. Крововиливів не визначається. Шлуночки головного мозку не розширені, симетричні. Лікворні простоти не розширені. Диференціювання білої та сірої речовини збережена. Конвекситальні борозни диференційовані. Мостомозочкові кути не містять додаткових утворень. Мигдалини мозочка розташовані над потиличним отвором. Стовбурні структури не змінені. Турецьке сідло не розширене. Додаткові пазухи: зменшення в об`ємі та затемнення правого верхньощелепового синуса (синдром мовчазного синуса). Скроневі кістки без особливостей, внутрішні слухові проходи не розширені, слухові кісточки збережені, патологічного вмісту не визначається. Кістково-деструктивна патологія не визначається.

Висновок: струс мозку є клінічним діагнозом, по КТ не діагностується. Демієлінізуючі захворювання, зміни оболонок мозку, арахноменінгоенцефаліти діагностуються методом МРТ.

Як вбачається з Висновку експерта № СЕ-19/120-21/380- АВ, з метою визначення номенклатури та обсягу робіт на відновлювальний ремонт досліджувався пошкоджений автомобіль «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно вказаного Висновку експерта, вбачається наступне: вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 37 960 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів - 35982,54 грн., вартість складових, що підлягають заміні при ремонту - 587319, 87 грн.

Відповідно вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу деталей КТЗ становить 661262, 41 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням експлуатаційного зносу деталей, що підлягають заміні станом на 31.12.2020 може становити 308870, 49 грн.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов:

Якщо, незважаючи на принцип внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлюваного ремонту КТЗ = 661262, 41 грн. не менша за його ринкову вартість = 278223, 10 грн. - умова дотримана;

Якщо сума вартості відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості = 308870, 49 грн. не менше за ринкову вартість КТЗ = 278223, 10 грн. - умова не дотримується;

Якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника - умова не дотримана.

В інших випадках вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ та величини ВТВ. У відповідності до досліджень ринкова вартість досліджуваного ДТЗ, вартість його відновлювального ремонту, вартість його відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу КТЗ і втрата товарної вартості ВТВ, складають 278223,10 грн.

Висновок: Сума матеріального збитку, завдана власнику транспортного засобу «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 31.12.2020 року, може складати 278 223.10 грн.

Як вбачається з Акту виконаних робіт № 234 від 31.12.2020 року, замовник: ОСОБА_1 , найменування робіт: перевезення автомобіля Фольсваген гольф 6 НОМЕР_2 після ДТП, ціна: 1200 грн.

Крім того, згідно висновку експерта № 21, підсумки: Згідно даних медичної документації у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження: субкапітальний перелом шийки правої стегнової кістки та правої вертлюгової впадини зі зміщенням. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті контакту з тупим предметом, цілком імовірно, що при ударі об облаштування салону автомобіля під час ДТП в час вказаний в постанові та медичній документації. За ступнем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеню за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для загоєння переломів необхідний час понад 21 добу.

Як вбачається з виписки № 42 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , яка направлена у стаціонар 01.01.2021 року з діагнозом - закритий перелом-вивих правого стегна. Виписана із стаціонару - 20.01.2021 року із такими лікувальними рекомендаціями - хода з милицями без навантаження оперованої кінцівки до 80 днів, ренген контроль через 45 - 90 днів. Остеохард до по 1 т. 2 р/д 2 місяці; амбулаторне лікування в сімейного лікаря поліклініки; ксексан 0.2 п/ш н р\д 14 днів.

Також, згідно довідки № 41 від 15.01.2021 року, ОСОБА_3 , знаходилася на стаціонарному лікуванні в Луцькій міській клінічній лікарні від 01.01.2021 року з діагнозом закритий перелом - вивих правого стегна.

Як вбачається із заключення від 04.01.2021 року, візуалізується задній звих головки правої стегнової кістки з утворенням краєвого відламка. Перелом заднього краю кульшової западини з істотним зміщенням відламка. Виражені дегенеративно - дистрофічні зміни на рівні поперекового відділу хребта з проявами часткового анкілозу. На рівні тазової порожнини, заочеревинно, скупчення геморагічного компоненту.

Як вбачається із рахунку на оплату № 0100000025 від 11.01.2021, Власюк було придбано товар - набір металоконструкцій для остеосинтезу тазу, вартістю - 7 770.00 грн.

Як вбачається з відповіді на запит № 888 від 09.08.2021 адміністрації КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 31.12.2020 з діагнозом: закритий субкапітальний перелом шийки правої стегнової кістки, перелом правої вертлюгової впадини із зміщенням? Забій в/3 правого стегна. Використані лікарські засоби за кошти хворого: кетонал 2.0 1амп, невідкладні витрати лікарні: ліжко-дні (серпень) 1л.д х 1602,78=1602,78; обстеження 254,39; лікування - 164,38. Загальна сума: 2021,55 грн.

Таким чином, Судом встановлено, що ОСОБА_3 понесла витрати на суму 9721,55 гривень (витрати на медичну техніку та медикаменти).

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана норма матеріального права кореспондується із приписами частини другої статті 1187 ЦК України, де передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно частини першої статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Крім того, згідно частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В даному випадку, оскільки вина відповідача ОСОБА_2 , як володільця автомобіля «DАСІА LOGAN» р.н. НОМЕР_5 , у завданні шкоди автомобілю позивача, була встановлена вироком суду у справі про кримінальне правопорушення, але його відповідальність була застрахована у встановленому порядку, шкода у даному випадку відшкодовується відповідним страховиком, в межах ліміту відповідальності, а якщо цієї виплати виявиться недостатньо винуватцем ДТП.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди Суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання визначення розміру майнової шкоди, яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта», суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95 цс 20).

Відповідно доп.2ст.22.1.Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниковіназемних транспортнихзасобів» (у редакції, чинній станом на дату вчинення ДТП) у разі настання страхового випадку страховик, у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 204/5314/18 (провадження № 61-17280св20), від 02.12.2021 у справі № 753/17190/18 (провадження № 61-4879 св 21).

Системний аналіз п. 32.7 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.22, абз.3 п.3 ч.1 ст. 988, ст.ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (п.п. 56, 57, 69, 72, 73 Постанови Великої Палати Верхового Суду по справі № 755/18006/15-ц).

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПАТ «НАСК Оранта», згідно полісу №АР8812313. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася в період дії договору і є страховим випадком, внаслідок якого настає цивільно-правова відповідальність. За полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР8812313, останній укладений на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до вказаного Полісу, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю/здоров`ю 260000 грн; за шкоду, заподіяну майну 130000 грн.

Висновком, проведеної судової автотоварознавчої експертизи №СЕ-19/120-20/380-АВ від 12.02.2021, встановлено, що сума матеріального збитку, завдана власнику автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 31.12.2020, може складати 278223,10 грн.

Таким чином, оскільки шкода завдана ОСОБА_1 , як власнику автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31.12.2020 не відшкодована, тому у страховика (в даному випадку ПАТ «НАСК Оранта») виник обов`язок з виплати страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності, а саме в розмірі 130000 гривень.

Вирішуючи питання стягнення з Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Крім того, відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Згідно п.23.1. ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

З врахуванням перелічених факторів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі 6500 гривень є недоведеним.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31.12.2020 з вини ОСОБА_2 . Позивачем у позовній заяві не обґрунтовано заявлений до стягнення розмір моральної шкоди, а саме з яких критеріїв та підстав виходив останній при визначенні вказаної у позові суми в розмірі 6500 гривень відповідно до вимог статті ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Доводи позивача щодо спричинення йому відповідачем моральної шкоди зводяться лише до формальної мотивації, щодо визначення поняття моральної шкоди.

З цих підстав, Суд приходить до обґрунтованого висновку, що в цій частині позовних вимог, слід відмовити, за їх недоведеністю.

Вирішуючи питання визначення розміру майнової шкоди, яка підлягає стягненню із ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV (далі Закон №1961-IV) передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Застосовуючи дану норму матеріального права до цієї справи суд зазначає, що згідно ухвали Тернопільського апеляційного суду від 28.08.2023 та матеріалів кримінального провадження, а саме висновку експерта № CE - 19/120-21/380-AВ від 12.01.2021, вартість матеріального збитку завданого в результаті пошкодження автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_4 складає 278223,10 грн., а вартість його відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу деталей КТ складає 308870,49 грн., що перевищує ринкову вартість автомобіля, і в цьому випадку відновлення автомобіля є економічно недоцільним.

Отже, відновлювальний ремонт автомобіля значно перевищує його ринкову вартість, а отже є економічно недоцільним, а сам автомобіль вважається фізичним знищеним.

У загальному порядку, з врахуванням приписів ст. 30 Закону №1961-IV, шкода позивачу має відшкодовуватися у вигляді різниці між вартістю його автомобіль до ДТП та після ДТП.

Однак, у даному випадку у матеріалах справи відсутні об`єктивні дані про вартість залишків автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_4 після ДТП.

Відповідач та його представник не скористалися наданими їм правами, та не заявляли клопотання про призначення судової експертизи, зокрема для встановлення вартості залишків, а лише обмежилися повним запереченням позову.

З приводу доводів представника відповідача, щодо необхідності призначення експертизи з ініціативи суду з приводу визначення вартості залишків автомобіля, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно ст. ст. 76, 80, 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 752/23412/18 від 19.05.2021 року, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Верховний Суд зауважує, що реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

В свою чергу, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.7 ст.81 ЦПК України).

За змістом ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Тому, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, у випадку, якщо представник відповідача вважав за необхідне для розгляду даної справи призначення експертизи, він повинен був заявити про це відповідне клопотання, подати ряд питань на які експерту необхідно надати відповідь, та оплатити вартість проведеної експертизи., а не покладати даний обов`язок на Суд.

Таким чином, беручи до уваги все вище наведене, оскільки шкода повинна бути відшкодована позивачу у повному обсязі, за відсутності даних про вартість залишків автомобіля, але наявності згоди позивача на передачу цих залишків відповідачу, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути різницю між вартістю автомобіля до ДТП - 278223,10 грн. та 1200 грн. витрат пов`язаних із перевезенням автомобіля, загалом на суму 279423,10 грн. та між страховим відшкодуванням, яке підлягає стягненню із ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в розмірі 130000,00 грн., що становить 149423,10 грн.

Одночасно, позивача слід зобов`язати передати відповідачу залишки автомобіля, оскільки постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Вказаний висновок викладений в постанові КС в складі Верховного Суду від 07 листопада 2018 року по справі № 462/6105/16-ц.

Разом з тим, як виснувала Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 (провадження № 14-2523), - порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.

Таке рішення, на думку суду, одночасно дозволить виконати приписи ст.1194 ЦК України стосовно повного відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, а також упередить його незаконне збагачення за рахунок залишків автомобіля, які мають певну вартість.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, Суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання стягнення з Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» майнової шкоди, суд виходить з наступного.

Стаття 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» містить виключний перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Разом з тим, головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілими несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинуваті володільці об`єктів, які є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду. Актуальними позиціями Верховного Суду України викладено у наступних Постановах. Постанова Верховного Суду України у справі №554/858/19 від 01 липня 2020 року: Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною».

Як було встановлено при розгляді справи згідно даних медичної документації у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження: субкапітальний перелом шийки правої стегнової кістки та правої вертлюгової впадини зі зміщенням. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті контакту з тупим предметом, цілком імовірно, що при ударі об облаштування салону автомобіля під час ДТП в час вказаний в постанові та медичній документації. За ступнем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеню за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для загоєння переломів необхідний час понад 21 добу.

Відповідно до ст. 24.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

За період лікування, ОСОБА_3 витратила 9721,55 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 0100000025 від 11.01.2021 року, покупець - ОСОБА_3 , було придбано товар - набір металоконструкцій для остеосинтезу тазу, ціна - 7 770.00 грн. Також, ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 31.12.2020 з діагнозом закритий субкапітальний перелом шийки правої стегнової кістки, перелом вертлюгової впадини із зміщенням, забій правого стегна. Використані лікарські засоби за кошти хворого: кетонал 2.0 1амп, невідкладні витрати лікарні: ліжко-дні (серпень) 1л.д х 1602,78=1602,78; обстеження 254,39; лікування - 164,38. Загальна сума: 2021,55 грн

Таким чином, їй завдано матеріальну шкоду у розмірі - 9721.55 грн., яка проявляється у витратах на медичну техніку та медикаменти.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про стягнення з Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Крім того, відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Згідно п.23.1. ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого, що складає 9721,55 грн., а тому розмір страхового відшкодування моральної шкоди завданої позивачу внаслідок ушкодження здоров`я за страховим випадком від 31.12.2020 складає 487грн. (9721,55грн. * 5% =487).

З врахуванням перелічених факторів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі 487 гривень є обґрунтованим. Суд враховує обставини по справі, та вважає, що в результаті ДТП позивачу були спричинені моральні страждання, стресова ситуація внаслідок ДТП, що суттєво погіршує якість її життя та безумовно змінило її нормальний життєвий ритм. Тому суд приходить до висновку, що за вказаних обставин, відшкодування моральної шкоди в сумі 487 грн. є достатнім та обґрунтованим, а отже вказані вимоги також підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Розподіляючи судові витрати суд керується наступним.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Отож, беручи до уваги те, що позов ОСОБА_1 , який звільнений від сплати судового збору, задоволено частково, то з відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» на користь держави підлягає до стягнення судовий збір в сумі 1300 грн. (1 відсоток ціни позову, але не менше 992,40 грн., згідно ставок судового забору станом на 2022 рік), а з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає до стягнення судовий збір в сумі 1494, 23 гривень.

Також, оскільки позивач ОСОБА_3 звільнена від сплати судового збору, із відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» в користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-78, 81, 133, 141, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» в користь ОСОБА_1 130000 (Сто тридцять тисяч) гривень страхового відшкодування.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 149423 (Сто сорок дев`ять тисяч чотириста двадцять три) гривень 10 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Зобов`язати ОСОБА_1 передати залишки транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 .

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» в дохід держави 1300 гривень судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1494,23 гривень судового збору.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» в користь ОСОБА_3 9721 (Дев`ять тисяч сімсот двадцять одну) гривень 55 копійок страхового відшкодування витрат понесених, у зв`язку із лікуванням, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» в користь ОСОБА_3 487 (Чотириста вісімдесят сім) гривень страхового відшкодування моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» в дохід держави 992,40 гривень судового збору.

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Позивач: ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «НАСК «Оранта», адреса місця знаходження: вул.Здолбунівська, 7, м.Київ, код ЄДРПОУ 00034186.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич