Рішення № 126037991, 10.02.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/9062/24

№ 2/183/1315/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання - Болкарьової А.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

02 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері: ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці після набрання рішення законної сили.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді частини квартири АДРЕСА_1 . Вона вчасно у шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадщин після смерті матері. Окрім позивача у померлої не було інших родичів і тому позивач вирішила звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Через те, що спадкодавець померла під час дії в країні воєнного стану з 24 лютого 2022 року, а також внаслідок того, що позивач виїхала з місця проживання в м. Сєвєродонецьку в іншу область - вона не змогла своєчасно подати нотаріусу документи, необхідні для відкриття спадщини. Після звернення до нотаріуса позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому як вона пропустила шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. У зв`язку з чим позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.

Відзиву на позов не надходило.

Ухвалою суду від 06 вересня 2024 року у цивільній справі відкрито провадження та призначено справу в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

12 листопада 2024 року ухвалою суду витребувано від Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 21 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового засідання.

Позивач та/або його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує. Просить їх задовольнити на підставі поданих доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків, а саме.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 27 травня 2022 року Овруцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зроблений відповідний актовий запис № 314, що вбачається з копії свідоцтва про смерть.

Позивач у справі - ОСОБА_1 , згідно її свідоцтва про народження, є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Згідно копії заповіту від 03 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим С.О. за реєстраційним № 8055, ОСОБА_2 заповіла належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_1 своїй доньці ОСОБА_1

Постановою завідувача Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Фрусевич І.В. від 12 березня 2024 року позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що нею пропущений встановлений ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини.

З копії спадкової справи № 166/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що 12 березня 2024 року позивач звернулась до Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Фрусевич І.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також в матеріалах спадкової справи є заповіт, згідно якого, ОСОБА_2 заповіла частину квартири, яка їй належить на праві власності за адресою: АДРЕСА_2 своїй доньці ОСОБА_1 . Окрім позивача з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ніхто не звертався.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) зробив правовий висновок, згідно з яким при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Пленум Верховного Суду України в п.24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 №487/2375/18, від 17.02.2020 №357/732/19, від 27.02.2020 у справі №419/3788/17, від 21.05.2020 у справі №404/251/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Наведений перелік не є вичерпним та дозволяє застосування до спірних правовідносин аксіоми цивільного судочинства: Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem , яка означає У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

Позивач у своєму позові посилається на те, що вона постійно проживає в іншій області, була змушена переїхати з місця реєстрації. Спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період коли в країні після 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан, що зумовило неможливість своєчасного звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її матері, а тому нею пропущений строк, визначений ст. 1270 ЦК України з поважних причин.

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячний строк на прийняття спадщини завершився 14 листопада 2022 року, тоді як позивач з заявою про прийняття спадщини звернулась 12 березня 2023 року. Позивачем строк на прийняття спадщини було пропущено із поважних причин, якими є проживання спадкоємця на території іншої області, введення на території України 24 лютого 2022 року - воєнного стану, що разом зумовило неможливість своєчасно подати заяву про прийняття спадщини. А тому причини несвоєчасного звернення з заявою про прийняття спадщини дійсно були поважними і не залежали від її волі.

Аналіз вищенаведеного переконує суд в тому, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 76-80, 81, 82, 141, 142, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дня набрання законної сили рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 , адреса електронної пошти: відсутня).

Відповідач: Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (ЄДРПОУ 44083662, адреса місця реєстрації: бул.Дружби Народів, будинок 32, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400; електронна пошта: vca@sed-rada.gov.ua).

Повний текст рішення складений і підписаний 10 лютого 2025 року.

Суддя І.Г.Дубовенко