Ухвала суду № 12603766, 25.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-10835/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Шполатехагро»(далі –ЗАТ «Шполатехагро»)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2010

у справі №2-а-262/08/2370

за позовом ЗАТ «Шполатехагро»

до державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області (далі –ДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –Писли І.К., Закусіло О.М.,

відповідача –Рябокінь З.Р.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2008 №0000152301/0 з мотивів його прийняття з порушенням чинного законодавства України.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2009 позов задоволено частково; оскаржуваний акт індивідуальної дії визнано нечинним в частині визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток стосовно укладення договору купівлі-продажу від 08.11.2006 №219; в решті позову відмовлено. У прийнятті цього рішення місцевий суд виходив з правомірності включення позивачем до валових витрат заборгованості позивача перед постачальником –товариством з обмеженою відповідальністю «Нохра»(далі –ТОВ «Нохра») –за поставлені товари.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2010 назване рішення скасовано; в позові відмовлено з тих підстав, що з огляду на припинення юридичної особи ТОВ «Нохра»у зв’язку з його банкрутством та виключення цього товариства з Єдиного державного реєстру зобов’язання позивача перед вказаним постачальником припинилися, а тому з моменту ліквідації ТОВ«Нохра»спірна кредиторська заборгованість набула статусу доходу з інших джерел у розумінні підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підлягала включенню до валового доходу ЗАТ «Шполатехагро».

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ЗАТ«Шполатехагро»просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду зі спору як скасоване помилково. В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на відсутність у ЗАТ «Шполатехагро»заборгованості перед ТОВ «Нохра»з огляду на погашення однорідних вимог за угодою від 27.12.2007. До того ж, як зазначає скаржник, апеляційним судом було помилково кваліфіковано вказану заборгованість як безнадійну, позаяк за нею не минув строк позовної давності.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ зазначає про правильність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції та просить залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ЗАТ«Шполатехагро»з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що:

- станом на 01.01.2007 на балансі позивача обліковувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «Нохра»у сумі 552754,81 грн., яка виникла в силу факту поставки позивачеві товару названим контрагентом за договором купівлі-продажу від 08.11.2006 №219;

- 11.04.2007 ТОВ «Нохра»було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внаслідок ліквідації цієї юридичної особи у зв’язку з банкрутством (запис №10731170002008862);

- 27.12.2007 (тобто після ліквідації ТОВ «Нохра») позивачем (продавець) та ТОВ «Нохра»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 259, за яким позивач поставив покупцеві товар (сільськогосподарську техніку та обладнання) загальною вартістю 552754,81 грн.;

- за угодою про погашення однорідних вимог від 27.12.2007, укладеною ЗАТ «Шполатехагро»та ТОВ «Нохра», було проведено взаємозалік зустрічних вимог сторін, що виникли на підставі названих договорів купівлі-продажу;

- в ході проведеної ДПІ виїзної планової перевірки ЗАТ «Шполатехагро»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, оформленої актом від 05.05.2008 №494/23/32715534, було виявлено факт невключення позивачем до валового доходу підприємства у І півріччі 2007 року безнадійної заборгованості перед ТОВ «Нохра»у сумі 552754,81 грн.;

- наведена обставина була однієї з основних підстав для прийняття ДПІ оспорюваного податкового повідомлення-рішення, за яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 250745 грн., у тому числі 146689 грн. за основним платежем та 104056 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 5.1 статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому презумується реальність витрат платника податку як неодмінна умова виникнення права на зменшення об’єкту оподаткування на суму таких витрат.

Отже, за відсутності факту розрахунку з ТОВ «Нохра»за поставлений товар та з огляду на відсутність кредитора через скасування його державної реєстрації з підстав, які виключають пред’явлення вимог до його дебіторів (підприємство ліквідовано у зв’язку із закінченням процедури банкрутства), витрати позивача у зв’язку з придбанням товару не можуть вважатися реальними, а наявна кредиторська заборгованість перед ТОВ «Нохра»такою, що може бути сплачена.

Підпунктом 4.6.1 пункту 4.6 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Водночас однією з підстав для відмови у позові апеляційним судом зазначено нікчемність угоди про погашення однорідних вимог від 27.12.2007 з огляду на те, що вказану угоду, так само як і договір, на підставі якого у ТОВ «Нохра»нібито виникла заборгованість перед позивачем за поставлені товари, було укладено після ліквідації ТОВ «Нохра»та після виключення цього товариства з Єдиного державного реєстру. Однак з такою правовою оцінкою обставин справи погодитися не можна. Адже нікчемні договори (як різновид недійсних) слід відмежовувати від неукладених договорів, тобто таких, в яких цілком відсутній один із конструктивних елементів, як-от, наприклад, необхідний склад суб’єктів правочину.

Так, нікчемний договір —це договір, що має неправомірну природу, оскільки в результаті його укладення та (або) його виконання, здійснюється (може бути здійснено, якщо договір ще не виконано) правопорушення, тоді як договір, який не укладено, просто не існує.

Крім того, неукладений договір, який ще не виконувався, перебуває поза увагою закону, оскільки він не порушує нічиїх прав та законних інтересів. На відміну від нього, недійсний договір, який виконано, є неправомірною дією, відповідно неукладений і недійсний (нікчемний) договір є поняттями, що взаємно виключають одне одного.

З’ясування обставин щодо фактичного укладення позивачем та ТОВ«Нохра»названих правочинів 27.12.2007 для надання правильної кваліфікації цим договорам, а саме –визнання їх нікчемними або неукладеними - входить до предмету доказування у справі та може мати преюдиціальне значення для вирішення інших спорів.

Оскільки апеляційним судом не було вичерпно досліджено обставини укладення названих договорів, оскаржувана постанова Київського апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, переглянувши судові рішення в касаційному порядку у межах касаційної скарги, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України                                                   

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Шполатехагро»задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2010 у справі №2-а-262/08/2370 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак С.Е. Острович О.І. Степашко Є.А. Усенко