Ухвала суду № 12603677, 10.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2010 року                               м. Київ                                        К-25446/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

на постанову Господарського суду м.Києва від 20.12.2005 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010

у справі №29/405

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                   ВСТАНОВИВ:                                                  

Постановою Господарського суду м.Києва від 20.12.2005, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010, позов ТОВ «Інфокс»задоволено повністю Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 26.09.2005 №406/2/23-1/14289688.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права, а саме пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002 по 01.04.2004, за результатами якої складено акт від 15.02.2005 №57/23-1/14289688.

Перевіркою, зокрема, встановлено, що в періоді, за який проводилась перевірка, ТОВ «Інфокс»розраховувалось з постачальником товарів робіт, послуг простими векселями власної емісії, строк платежу в яких зазначено «по пред'явленню».

Відповідно до ст. 74 та ст. 34 Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі простий вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Згідно пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»кредиторська заборгованість по непогашеним простим векселям зі строком погашення «за пред'явленням»відноситься до безповоротної фінансової допомоги.

В порушення пп.4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем не включено до валового доходу доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги за непогашеними простими векселями строком погашення «за пред'явленням», що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності, у сумі 1362547 грн.

Зокрема, заборгованість у сумі 500000 грн. виникла станом на 01.12.1998 по непогашеним векселям виданим «Укрпромпродуктсервіс».

Листом від 17.03.2005 №2429/10/23-1/007 відповідач повідомив позивача про допущену описку в акті перевірки, а саме замість назви НГВУ «Охтирканафтогаз» ним зазначено «Укрпромпродуктсервіс».

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2005 №100/23-1/14289688, яким визначено суму податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 1272630 грн. і застосовано штрафні санкцій в сумі 2543860 грн., а всього на суму 3816490 грн.

За наслідками апеляційного оскарження, згідно рішення ДПА України від 31.08.2005 №8403/6-25-0115 яким скасовані раніше прийняті податкові повідомлення-рішення в частині донарахування податку на прибуток внаслідок збільшення на 5208717,65 грн. валового доходу по виданих простих векселях, відповідачем видано податкове повідомлення-рішення від 26.09.2005 №406/2/23-1/14289688, яким визначено податкове зобов’язання в сумі 10800,00 грн. з податку на прибуток та застосовано штрафні санкції в сумі 168800 грн.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 № 429, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1023/7311 (далі - Порядок), факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Отже, при оформленні результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідач зазначивши в акті перевірки про порушення позивачем п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не вказав які первинні документи підтверджують наявність у позивача непогашеної кредиторської заборгованості станом на 01.01.2002, 01.12.2005 в розмірі 500000 грн. перед «Укрпромпродуктсервіс», не містить даний акт таких даних і щодо НГВУ «Охтирканафтогаз».

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, у той час як позивачем надано реєстр векселів виданих за період, що був предметом перевірки, та лист НГВУ «Охтирканафтогаз»№18-1/8865 від 13.12.2005, яким спростовується наявність заборгованості за простими векселями на загальну суму 500000 грн. станом на 01.01.2002 та 01.12.2005.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Посилання заявника на відмову позивача у наданні необхідних пояснень та завірених копій підтверджуючих документів, щодо заборгованості в сумі 500000 грн. по виданим векселям НГВУ «Охтирканафтогаз»жодним чином не підтверджені. Актом перевірки не встановлено наявності у позивача кредиторської заборгованості по непогашеному векселю виданому НГВУ «Охтирканафтогаз», що виключає можливість визначення податкового зобов’язання та застосування штрафних санкцій за дане правопорушення спірним податковим повідомленням-рішенням. Крім того, вищезазначеним Порядком не передбачено право податкового органу на внесення виправлення в акт перевірки листом.

Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва відхилити, а постанову Господарського суду м.Києва від 20.12.2005 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко

Суддя Л.В. Ланченко