Рішення № 126032248, 21.03.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року справа № 580/51/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яке оформлено протоколом № 49 від 23.12.2024, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що останній має батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зник безвісти за особливих обставин 07.09.2022 під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

- зобов`язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з тим, що останній має батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зник безвісти, за особливих обставин 07.09.2022 під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, а ІНФОРМАЦІЯ_4 оформити та видати довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період встановленої форми.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник зазначила, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батько позивача підполковник Збройних Сил України ОСОБА_2 у бою за Батьківщину зник безвісти 07.09.2022 поблизу н. п. Зайцеве Донецької області, під час виконання бойового завдання. Тому вважає, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. У листопаді 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 зазначеного Закону. Однак відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову в зв`язку з відсутністю рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин. За захистом прав та інтересів позивача представник звернулася до суду.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та 05.02.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач не відноситься до категорії заброньованих осіб згідно переліку у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, тому ІНФОРМАЦІЯ_6 не розглядає оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивача.

07.02.2025 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій заперечила проти викладених у відзиві тверджень та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 20.01.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою від 25.02.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залучення третіх осіб в адміністративній справі № 580/51/25.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 від 09.10.2023 № 286 та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2023 № 286 був звільнений з військової служби з 09.10.2023 (а. с. 28).

Позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 від 28.01.2019 (а. с. 9).

Батьком позивача заступник командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 відповідно до копії повідомлення про зниклого безвісти від 21.09.2022 № 4/724 у бою за Батьківщину 07.09.2022 в районі н. п. Зайцеве Донецької області зник безвісти під час виконання бойового завдання (а. с. 15).

Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 28.06.2023 № 20230628-2134 ОСОБА_2 має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин; дата набуття такого статусу 21.06.2023 (а. с. 16).

Відповідно до витягу командира військової частини НОМЕР_3 від 16.09.2022 № 98 «Про результати службового розслідування» військовослужбовець ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в районі ведення бойових дій, та інформація про місце перебування (знаходження) якого наразі невідома, а також відсутні відомості щодо його загибелі (смерті), або знаходження у полоні (а. с. 17, 18).

У листопаді 2024 року позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 11.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а. с. 12).

До заяви позивач додав такі документи: нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження ІІІ НОМЕР_4 ; копію повідомлення про зниклого безвісти ОСОБА_2 від 21.09.2022 № 4/724; копію витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин щодо ОСОБА_2 від 28.06.2023 № 20230628-2134; копію акта розслідування щодо ОСОБА_2 від 16.09.2022 № 64; копію витягу з наказу про результати службового розслідування щодо ОСОБА_2 від 16.09.2022 № 98; копію витягу з наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби від 09.10.2023 № 286; копію військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ; копію паспорта ОСОБА_1 ; копію ідентифікаційного коду ОСОБА_1 .

Рішенням Комісії, оформленим протоколом від 23.12.2024 № 49, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, оскільки не доведено існування обставин та наявність законних підстав для надання відстрочки відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (відсутнє рішення суду про визнання особи ОСОБА_2 зниклим безвісти за особливих обставин) (а. с. 41, 42).

Повідомленням від 26.12.2024 № 4/3108 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив позивача про результати розгляду його заяви і прийняте комісією рішення про відмову у наданні відстрочки від призову (а. с. 14).

Представник позивача вважає протиправним рішення Комісії щодо не надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому за захистом прав та інтересів позивача звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби .

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та діє на момент розгляду цієї справи.

Указом Президента України Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-XII).

Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Процедуру надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Додаток 5 Порядку№ 560 визначає перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Так, відповідно до додатку 5 Порядку № 560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII є: документи, що підтверджують родинні зв`язки (у тому числі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.

Як встановив суд, позивач у листопаді 2024 року звернувся до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII.

За результатом розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову по мобілізації комісія прийняла рішення, оформлене протоколом від 23.12.2024 № 49, про відмову у наданні відстрочки позивачу, оскільки не доведено існування обставин та наявність законних підстав для надання відстрочки відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII (відсутнє рішення суду про визнання особи ОСОБА_2 зниклим безвісти за особливих обставин).

Надаючи правову оцінку підставам відмови у наданні позивачу відстрочки від призову, суд зазначає таке.

Тому, ключовим питанням у межах спірної ситуації є те, чи підтверджують надані позивачем документи факт зникнення безвісти батька під час здійснення заходів, необхідних із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області або забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України під час воєнного стану.

Суд врахував, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 28.06.2023 № 20230628-2134 батько позивача ОСОБА_2 має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин з 21.06.2023.

Крім того, як зазначено у повідомленні від 21.09.2022 № 4/724 заступник командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 07.09.2022 у бою за Батьківщину в районі н. п. Зайцеве Донецької області зник безвісти під час виконання бойового завдання.

Також відповідно до витягу командира військової частини НОМЕР_3 від 16.09.2022 № 98 за результатами службового розслідування військовослужбовець ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в районі ведення бойових дій.

Отже, сукупність документів, наданих Комісії для вирішення питання про оформлення позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не дає підстав ставити під сумнів той факт, що близький родич позивача, а саме батько, пропав безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, що є необхідною умовою для надання військовозобов`язаному відстрочки відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ.

Також суд врахував, що з огляду на нещодавні зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 560, Додаток № 5 визначає, що для підтвердження права на відстрочку від призову з вказаних правових підстав (п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ) військовозобов`язані повинні надати документи, які підтверджують родинні зв`язки (у тому числі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави) .

Таким чином, внесені Постанови № 560 зміни передбачають, що для підтвердження підстави надання відстрочки за пунктом 4 частини третьої статті 23 Закону № 3543-ХІІ рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин не є обов`язковим, а достатніми документами визнаються витяги з відповідних реєстрів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 в частині скасування оскаржуваного рішення відповідача, оформленого протоколом Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.12.2024 № 49, підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 та оформити та видати довідку про надання відстрочки, то суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

За результатами розгляду справи, в межах предмету позову та на основі наявних у справі доказів суд доходить висновку, що відповідач неналежно розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняв протиправне рішення, яким відмовив позивачу в реалізації такого права.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, у зв`язку із скасуванням оскаржуваного рішення, процедура розгляду питання про надання позивачу відстрочки вважається незакінченою і відповідач, реалізуючи свої повноваження на підставі законодавства, повинен повторно розглянути заяву позивача та прийняти обґрунтоване рішення по суті питання з урахуванням висновків суду.

Компетенція ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії полягає у тому, що згідно покладених завдань і функцій останній є спеціалізованим суб`єктом владних повноважень у сфері щодо прийняття рішення про надання відстрочки від мобілізації на особливий період.

А тому належним захистом порушених прав позивача буде визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, оформлене протоколом від 23.12.2024 № 49, про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі Комісії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2024 про надання відстрочки та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Позивач за подання цього позову сплатила судовий збір у сумі 968,96 грн відповідно до квитанції від 26.12.2024 № 1274-1211-4763-8106.

Однак, суд врахував, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову як військовозобов`язаний, оскільки справа, пов`язана з виконанням військового обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у сумі 968,96 сплачений згідно з квитанцією від 26.12.2024 № 1274-1211-4763-8106, підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, при ІНФОРМАЦІЯ_8 , оформлене протоколом від 23.12.2024 № 49, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 09843757) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) від 11.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок, сплачений згідно з квитанцією від 26.12.2024 № 1274-1211-4763-8106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО