Ухвала суду № 126032232, 21.03.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 березня 2025 року справа № 580/2998/25 м. Черкаси Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Колотило Л.М. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2Д) в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №31-дп від 07.03.2025 про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ;

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 160 КАС України унормовано, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копія паспорта та РНОКПП).

Згідно з п. 4, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Однак, в порушення вищевказаної норми статті 160 КАС України, позивач в позовній заяві не викладає обставини про порушення його прав та відповідно вжитих заходів з відсилкою на конкретне порушення та вжиті заходи або відсутність такого порушення законодавства.

Суддя наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При цьому, право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тому позивач на виконання п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України має зазначити в позовній заяві обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням та діями власних прав, свобод та інтересів.

Також, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зазначена норма кореспондується з ч. 4 ст. 161 КАС України, якою передбачено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позові позивач посилається на протиправність наказу начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №31-дп від 07.03.2025, однак до суду не надано жодного доказу такої протиправності.

Таким чином, позивачу необхідно подати до суду всі докази, що містяться в обгрунтування позову для всіх учасників справи.

Крім того, приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.

Водночас, ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 №4059-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2025 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня 3028грн.

Отже, позивач має надати суду доказ сплати судового збору у розмірі 968,96грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

В порушення даного порядку, позивач не надав спірного акта.

Суд наголошує, подаючи позовну заяву позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 7 Закону № 889 визначено, що державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 78 Закону №889, рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Як вбачається з матеріалів позову, не є спірним отримання наказу 07.03.2025, натомість до суду позивач звернувся 19.03.2025,тобто з пропуском встановленого спеціальним законодавством строку.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Приписами ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, позивач повинен надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяПетро ПАЛАМАР