Ухвала суду № 126030860, 20.03.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 березня 2025 р. № 400/9303/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005,

простягнення недоплаченої суддівської винагороди за вересень 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

П`ятим апеляційним адміністративним судом 31 березня 2023 року частково задоволено позов ОСОБА_1 . Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 суддівської винагороди у вересні 2021 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн, та виплатити нараховану суму суддівської винагороди, з урахуванням вже проведених виплат.

05.03.2025 року позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву, в якій заявник просить суд змінити спосіб виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2023 року та стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на користь позивача недоплачену суддівську винагороду в сумі 7207,20 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що судове рішення не виконано протягом 2 років. Також позивач посилається на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року №520/12941/2020 року за позовом члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , якою змінено спосіб виконання із зобов`язання нарахувати суддівську винагороду на стягнення 623474,58 грн.

Ухвалою від 10.03.2025 суд призначив розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі до розгляду в судовому засіданні на 17.03.2025.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце судового засідання сторони повідомленні через систему «Електронний суд».

Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд вважає можливим провести розгляд заяви за відсутності сторін (у письмовому провадженні).

Розглянувши заяву про зміну способу виконання судового рішення, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, які суд, з урахуванням ч.5 ст. 242 КАС України враховує при вирішенні спірних правовідносин.

Суд зазначає, що здійснене відповідачем нарахування суддівської винагороди позивачу, сума якої не виплачена, не є обставиною, що вказує на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

В свою чергу, зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.

Відтак, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання перерахувати та виплатити суму суддівської винагороди на списання конкретної суми такої виплати, відбудеться зміна рішення по суті.

Оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справах №21-394а14, 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-а.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а ( К/9901/1034/17), в якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

За наслідком системного аналізу змісту вказаної заяви суд зазначає, що змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання провести нарахування та виплату суми суддівської винагороди на стягнення конкретної суми такої виплати, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладені вище правові норми та враховуючи те, що рішення суду на користь позивача має зобов`язальний характер, однак, зміна способу його виконання на стягнення з ТУ ДСА на користь позивача недоплаченої суддівської винагороди, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання, тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви позивача.

Відтак, заява позивача про встановлення способу виконання судового рішення не є заявою в розумінні ст. 378 КАС України, а є по суті позовними вимогами, які суд апеляційної інстанції задовольнив у інший спосіб, ніж просив позивач.

Щодо посилання позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/12941/2020, суд зазначає, що принцип єдності судової практики не може бути абсолютним. Суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, заява про встановлення способу чи порядку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2023 по справі № 400/9303/21 залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник