Рішення № 126030673, 20.03.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року

справа №380/32/25

провадження № П/380/32/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши в письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛПРОМБУД» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛПРОМБУД» (місцезнаходження: 81131, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Солонка, вул. Смерекова, 8; ЄДРПОУ: 43452479) звернулось до суду із позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 43971343), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400204/2 від 06.11.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400208/2 від 14.11.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400198/2 від 30.10.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400214/2 від 25.11.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею №UА209000/2024/400215/2 від 25.11.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення господарської діяльності ТзОВ СОЛПРОМБУД уклало з Компанією KHAN ASPARUH AD, Республіка Болгарія, зовнішньоекономічний контракт №03/2022 від 30.06.2022, за яким Продавець повинен продати, а Покупець прийняти та оплатити Товар, найменування, асортимент та кількість якого зазначаються у відповідних інвойсах. На виконання вимог вказаного контракту позивач придбав у продавця товар, який було ввезено на митну територію України. З метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до відповідача електронну митну декларацію на кожну партію ввезеного товару. Разом з митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару було надано документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її. Проте, відповідач протиправно, на переконання позивача, здійснив коригування митної вартості ввезеного товару, що призвело до необхідності сплати різниці між сумами митних платежів та нанесено значних збитків позивачу. Вважаючи такі рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 08.01.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

24.01.2025 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим, що обов`язок доведення заявленої у митній декларації митної вартості лежить на декларантові. При цьому для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Так, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Витребування додаткових документів у позивача було обумовлене необхідністю оцінки наявних ризиків щодо можливого заниження митої вартості, необхідністю у зв`язку з цим перевірки даних щодо правильності формування ціни на задекларований товар, а також підтвердження того наскільки обґрунтованим є декларування митної вартості товару за ціною, нижчою аніж та, що вже наявна в митного органу, а також законодавчо закріплене право митного органу упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості, яке кореспондується з обов`язком декларанта надавати відомості для підтвердження митної вартості, які повинні базуватися на підтверджених документально об`єктивних даних, та піддаватися обчисленню. Однак, позивач не надав повний перелік витребуваних документів, не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості та не довів, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів, що не дало можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі та стало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а інакше таку вартість визначити не було можливості.

27.01.2025 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що право митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів передбачені ст. 54 МК України, проте при цьому митний орган має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому відповідачем обґрунтованість сумнівів у заявленій позивачем митній вартості, з урахуванням документів, доданих до митного оформлення, в рішеннях про коригування митної вартості наведена не була. Сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. відповідач не обґрунтував, чому він вважає надані позивачем документи неприйнятними для підтвердження заявленої митної вартості. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛПРОМБУД» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 43452473), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Під час здійснення господарської діяльності ТзОВ «СОЛПРОМБУД» (Покупець) укладено з Компанією KHAN ASPARUH AD, Республіка Болгарія (Продавець), зовнішньоекономічний контракт №03/2022 від 30.06.2022. Пунктом 1.1 Контракту передбачено, що Продавець повинен продати, а Покупець прийняти та оплатити Товар, найменування, асортимент та кількість якого зазначаються у відповідних інвойсах. Ціни на Товар узгоджуються на кожну партію та вказуються в інвойсах (п. 2.1. Контракту). Оплата за Товар здійснюється на умовах зазначених в інвойсах. (п. 3.2. Контракту).

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №03/2022 від 30.06.2022 позивач придбав у продавця товар згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №1100179720 від 28.10.2024 на суму 6877,44 євро. З метою митного оформлення вказаного товару 30.10.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209140030637U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. №1 . Плитка керамічна для мостіння і покриття підлоги або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; квадратної або прямокутної форми, будь-яка сторона якої більше 7см; лицьова сторона різних кольорів (може імітувати текстуру природніх матеріалів: каменю, дерева, тощо) з тонким шаром глазурі, без слідів механічної обробки (шліфування, полірування).

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209140030637U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 28.10.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №1100179720 від 28.10.2024; автотранспортну накладну б/н від 28.10.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №ФВ25/10/24_02 від 29.10.2024; довідку про вартість перевезення товару №ФВ25/10/24_02 від 29.10.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №03/2022 від 30.06.2022 та додаток до нього від 13.02.2023 №1; договори про транспортно-експедиторське обслуговування №ФВ16/08/24/1 від 16.09.2024 та №ФВ25/10/24_02 від 25.10.2024; декларацію-інвойс, схвалену експортером №1100179720 від 28.10.2024; копію митної декларації країни відправлення №24BG004002A02881B9.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.»

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист від 30.09.2024. Декларант зазначив, що усі інші документи відповідно до ст. 53 МКУ вже були подані разом із ЕВМД №24UA209140030637U7. Більше надати документів немає змоги.

Однак, 30.10.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/400198/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: - згідно наданої до митного контролю CMR від 28.10.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється OVERTON LOGISTIK LLC разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про транспортні витрати від 29.10.2024 № ФВ25/10/24, згідно якого виконавцем по доставці товару являється ТОВ АЛЬТАРІС ЛТД. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - відповідно до вимог п. 4.7 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що всі Замовлення будуть або підтверджені або відмовлені якнайшвидше. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що якість товару має відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - згідно інформації, яка наведена у Заявці на перевезення вантажу від 25.10.2024 № ФВ16/08/24_02, встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось на підставі договору перевезення від 16.08.2024 № ФВ16/08/24_1, інформація про який також наведена у гр. 44 митної декларації (код 4301). Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що не дає можливості у повній мірі впевнитись у повноті нарахування витрат на перевезення товару; - у митній декларації країни відправлення від 28.10.2024 №24BG004002А02881B9 статистична вартість відповідає фактурній вартості, яка наведена у інвойсі від 28.10.2024 № 1100179720 на умовах поставки FCA, що не кореспондується з положенням ст. 4 Регламенту Комісії ЄС від 9 лютого 2010 № 113/2010, в якій зазначено, що статистична вартість повинна ґрунтуватись на вартості товарів та коригуватись так, щоб містити виключно та повністю транспортні та страхові витрати, що були понесені задня доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівліпродажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не надано прайс-лист. Жодного додаткового документу який спростовує розбіжності виявлені митним органом, декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала мд № UA209140/2024/028825 від 14.10.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.; - товару № 2 слугувала мд № UA209230/2024/030929 від 08.04.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.»

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001146. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 30.10.2024 №UА209000/2024/400198/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209140030702U5, та 30.10.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №03/2022 від 30.06.2022 позивач придбав у продавця товар згідно рахунку-фактури (Інвойсу) № 1100179979 від 31.10.2024 на суму 7635,82 євро. З метою митного оформлення вказаного товару 06.11.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209140031263U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. №1 . Плитка керамічна для мостіння і покриття підлоги або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; квадратної або прямокутної форми, будь-яка сторона якої більше 7см; лицьова сторона різних кольорів (може імітувати текстуру природніх матеріалів: каменю, дерева, тощо) з тонким шаром глазурі, без слідів механічної обробки (шліфування, полірування).

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209140030637U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 31.10.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №1100179979 від 31.10.2024; автотранспортну накладну б/н від 04.11.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №ФВ30/10/24_03 від 05.11.2024; довідку про вартість перевезення товару № ФВ30/10/24_03 від 05.11.2024; прайс-лист виробника товару від 30.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №03/2022 від 30.06.2022 та додаток до нього від 13.02.2023 №1; договори про транспортно-експедиторське обслуговування №ФВ16/08/24/1 від 16.09.2024 та №ФВ25/10/24_02 від 25.10.2024; декларацію-інвойс, схвалену експортером № 1100179979 від 31.10.2024; копію митної декларації країни відправлення №24BG004002A02938B7.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1 - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 254 Митного кодексу України Вам необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення.»

У відповідь на повідомлення представник декларанта повідомив, що відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України від ТОВ «Солпромбуд» протягом 10 календарних днів додаткових документів надаватись не буде. Просить підтвердити заявлену митну вартість товарів та провести митне оформлення згідно наявних документів.

Львівською митницею 06.11.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/400204/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: - згідно наданої до митного контролю CMR від 04.11.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється PE OLEKSANDR PYLYPENKO, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про транспортні витрати від 05.11.2024 № ФВ30/10/24_03, згідно якого виконавцем по доставці товару являється ТОВ АЛЬТАРІС ЛТД. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - відповідно до вимог п. 4.7 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що всі Замовлення будуть або підтверджені або відмовлені якнайшвидше. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що якість товару має відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - у митній декларації країни відправлення від 04.11.2024 №24BG004002А02938B7 зазначено, що фактурна вартість товару становить 7655,82 EUR. Проте у рахунку фактурі від 31.10.2024 №1100179979 вказано, що фактурна вартість товару становить 7635,82 EUR. Крім того така декларація не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівліпродажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала мд № UA209230/2024/061848 від 08.07.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.»

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001167. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 06.11.2024 №UA209000/2024/400204/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209140031314U2, та 06.11.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №03/2022 від 30.06.2022 позивач придбав у продавця товар згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №1100180242 від 11.11.2024 на суму 7568,12 євро. З метою митного оформлення вказаного товару 14.11.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209140031976U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. №1 . Плитка керамічна для мостіння і покриття підлоги або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; квадратної або прямокутної форми, будь-яка сторона якої більше 7см; лицьова сторона різних кольорів (може імітувати текстуру природніх матеріалів: каменю, дерева, тощо) з тонким шаром глазурі, без слідів механічної обробки (шліфування, полірування).

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209140031976U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 11.11.2024; рахунок-фактуру (інвойс) № 1100180242 від 11.11.2024; автотранспортну накладну б/н від 11.11.2024; митну декларацію №24UA209140031802U6.00 від 12.11.2024; акти про проведення огляду товарів № UA408050/2024/001993 від 12.11.2024 та №24UA209140031802U6 від 13.11.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №З24-006725 від 11.11.2024; довідку про вартість перевезення товару від 11.11.2024; прайс-лист виробника товару від 01.11.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №03/2022 від 30.06.2022 та додаток до нього від 13.02.2023 №1; договори про транспортно-експедиторське обслуговування № 190824-1 від 19.08.2024 та №З24-006725 від 07.11.2024; декларацію-інвойс, схвалену експортером № 1100180242 від 11.11.2024; копію митної декларації країни відправлення №24BG004002A03015B9.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ 4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.»

У відповідь на повідомлення представник декларанта повідомив, що відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України від ТОВ «Солпромбуд» протягом 10 календарних днів додаткових документів надаватись не буде. Просить підтвердити заявлену митну вартість товарів та провести митне оформлення згідно наявних документів.

Львівською митницею 14.11.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400208/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: - згідно наданої до митного контролю CMR від 11.11.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється PAPERNYK TRANS LTD, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про транспортні витрати від 11.11.2024 № 324-006725, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТРАНСГАЛЕКС. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 11.11.2024 № 324-006725 містить пункт витрат "експедиційна комісія на території України" (1000,00 грн). Однак, відповідні витрати щодо таких послуг поза територією України в рахунку відсутні з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу. Таким чином, при розрахунку належних до сплати митних платежів не включено до митної вартості товару відповідну другу частину витрат щодо оплати транспортно-експедиційних послуг; - відповідно до вимог п. 4.7 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що всі Замовлення будуть або підтверджені або відмовлені якнайшвидше. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що якість товару має відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - у митній декларації країни відправлення від 11.11.2024 №24BG004002A03015B9 статистична вартість якої відповідає фактурній вартості, яка наведена у інвойсі від 11.11.2024 № 1100180242 на умовах поставки FCA, що не кореспондується з положенням ст. 4 Регламенту Комісії ЄС від 9 лютого 2010 № 113/2010 в якій зазначено, що статистична вартість повинна ґрунтуватись на вартості товарів та коригуватись так щоб містити виключно та повністю транспортні та страхові витрати, що були понесені задня доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру. Крім того така декларація не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівліпродажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала мд № UA209140/2024/031264 від 06.11.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.; - товару № 2 слугувала мд № UA209230/2024/034886 від 18.04.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001201. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 14.11.2024 №UA209000/2024/400208/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209140032012U6, та 14.11.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №03/2022 від 30.06.2022 позивач придбав у продавця товар згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №1100180619 від 21.11.2024 на суму 9771,84 євро. З метою митного оформлення вказаного товару 14.11.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209140033101U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. №1 . Плитка керамічна для мостіння і покриття підлоги або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; квадратної або прямокутної форми, будь-яка сторона якої більше 7см; лицьова сторона різних кольорів (може імітувати текстуру природніх матеріалів: каменю, дерева, тощо) з тонким шаром глазурі, без слідів механічної обробки (шліфування, полірування).

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209140033101U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 20.11.2024; рахунок-фактуру (інвойс) № 1100180619 від 20.11.2024; автотранспортну накладну б/н від 20.11.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №ФВ18/11/24_03 від 20.11.2024; довідку про вартість перевезення товару №ФВ18/11/24_03 від 20.11.2024; прайс-лист виробника товару від 20.11.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №03/2022 від 30.06.2022 та додаток до нього від 13.02.2023 №1; договори про транспортно-експедиторське обслуговування № ФВ16/08/24_1 від 16.08.2024 та №ФВ18/11/24_03 від 18.11.2024; декларацію-інвойс, схвалену експортером № 1100180619 від 20.11.2024; копію митної декларації країни відправлення №24BG004002A03103B3.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1 - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 254 Митного кодексу України Вам необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення.»

У відповідь на повідомлення представник декларанта повідомив, що відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України від ТОВ «Солпромбуд» протягом 10 календарних днів додаткових документів надаватись не буде. Просить підтвердити заявлену митну вартість товарів та провести митне оформлення згідно наявних документів.

Львівською митницею 25.11.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400215/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: - згідно інформації, що міститься у наданій до митного контролю CMR від 20.11.2024 №б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару є підприємство VK AVTO, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок на відшкодування витрат на транспортування, згідно якого виконавцем по доставці товару являється ТзОВ Альтаріс. Будь-який договір- доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно, числового значення рівня митної вартості товару; -до митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на транспортування, датований 20.11.2024, проте, відповідно до інформації, яка міститься у товаросупровідних документах (ЦМР), вантаж перетнув кордон 21.11.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку відомості щодо витрат на транспортування не були відомі у повному обсязі. - відповідно до вимог п. 4.7 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що всі Замовлення будуть або підтверджені або відмовлені якнайшвидше. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що якість товару має відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди; -за власним бажанням декларантом додатково надано Price-list в описі товарних позицій відсутні артикули (наведено загальний опис), що унеможливлює співставлення з інформацією наявленою у комерційному інвойсі; Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1 - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 254 Митного кодексу України Вам необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення. Декларантом додаткових документів не надано Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала мд № UA209140/2024/028825 від 14.10.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001267. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/400215/2 від 25.11.2024. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209140033241U9, та 25.11.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №03/2022 від 30.06.2022 позивач придбав у продавця товар згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №1100180633 від 20.11.2024 на суму 8864,64 євро. З метою митного оформлення вказаного товару 25.11.2024 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209140033104U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. №1 Плитка керамічна для мостіння і покриття підлоги або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; квадратної або прямокутної форми, будь-яка сторона якої більше 7см; лицьова сторона різних кольорів (може імітувати текстуру природніх матеріалів: каменю, дерева, тощо) з тонким шаром глазурі, без слідів механічної обробки (шліфування, полірування).

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209140033104U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 21.11.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №1100180633 від 21.11.2024; автотранспортну накладну б/н від 21.11.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг ФВ19/11/24_03 від 21.11.2024; довідку про вартість перевезення товару №ФВ18/11/24_03 від 20.11.2024; прайс-лист виробника товару від 20.11.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №03/2022 від 30.06.2022 та додаток до нього від 13.02.2023 №1; договори про транспортно-експедиторське обслуговування № ФВ16/08/24_1 від 16.08.2024 та №ФВ18/11/24_03 від 18.11.2024; декларацію-інвойс, схвалену експортером № 1100180633 від 21.11.2024; копію митної декларації країни відправлення №24BG004002A03112B9.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1 - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 254 Митного кодексу України Вам необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення»

У відповідь на повідомлення представник декларанта повідомив, що відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України від ТОВ «Солпромбуд» протягом 10 календарних днів додаткових документів надаватись не буде. Просить підтвердити заявлену митну вартість товарів та провести митне оформлення згідно наявних документів.

Львівською митницею 25.11.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400214/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: - згідно наданої до митного контролю CMR від 21.11.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється LLC VK-AV разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про транспортні витрати від 21.11.2024 № ФВ19/11/24_03, згідно якого виконавцем по доставці товару являється ТОВ АЛЬТАРІС ЛТД. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - відповідно до вимог п. 4.7 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що всі Замовлення будуть або підтверджені або відмовлені якнайшвидше. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що якість товару має відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням положень даної угоди; - у митній декларації країни відправлення від 21.11.2024 №24BG004002A03112B9 статистична вартість якої відповідає фактурній вартості, яка наведена у інвойсі від 21.11.2024 № 1100180633 на умовах поставки FCA, що не кореспондується з положенням ст. 4 Регламенту Комісії ЄС від 9 лютого 2010 № 113/2010, в якій зазначено що статистична вартість повинна ґрунтуватись на вартості товарів та коригуватись так, щоб містити виключно та повністю транспортні та страхові витрати, що були понесені задня доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру. Крім того така декларація не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не надано жодного додаткового документу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала мд № UA209140/2024/028825 від 14.10.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/001268. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/400214/2 від 25.11.2024. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209140033242U8, та 25.11.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Суд враховує, що ч. 3 ст. 53 МК України надає можливість митниці виставляти декларанту письмову вимогу про необхідність подачі додаткових документів у 10-ти денний строк лише у трьох випадках: у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; якщо наявні ознаки підробки цих документів; якщо ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 09 червня 2020 року у справі № 1.380.2019.002044.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Однак в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено: які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості; які ознаки підробки наявні у цих документах, і з чого це вбачається; яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо зазначених відповідачем в оскаржуваних рішеннях порушень, суд зазначає таке.

Відповідачем зазначено, що у товарно-транспортних накладних (CMR) та у довідках про транспортні витрати перевізник та виконавець не збігаються. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «АЛЬТАРІС ЛТД» 16.08.2024 було укладено Договір на транспортне експедирування №ФВ16/08/24_1, за яким Клієнт (вантажовласник, відправник вантажу або його довірені особи) доручає Експедитору за винагороду здійснити/надати послуги з транспортно експедиторського обслуговування з метою забезпечення перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах, експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажоодержувачам Клієнта (або його довіреним особам), у міжнародних чи міжміських (по території України) перевезеннях та надання інших узгоджених Сторонами послуг. Згідно з пунктом 1.3 Договору, за дорученням Клієнта і на підставі даного договору Експедитор виконує одне чи декілька з наступних доручень Клієнта: здійснити транспортно-експедиторське обслуговування Клієнта, зокрема: здійснити пошук і підбір перевізників (або їх довірених осіб), з метою забезпечення перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах, експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажоодержувачам Клієнта (або його довіреним особам), у міжнародних чи міжміських (по території України) перевезеннях; організувати перевезення вантажів Клієнта; укласти договори від імені Клієнта з перевізниками для перевезення вантажів Клієнта та з іншими особами, які залучаються до виконання договору на транспортне експедиторське обслуговування; організувати розсилання товаро-транспортної документації; здійснити розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу; за згодою сторін виконує інші доручення Клієнта. Також 19.08.2024 між позивачем та ТОВ «ТРАНСГАЛЕКС» було укладено Договір транспортного експедирування №190824-1. Згідно з пунктом 3.2.1 Договору Експедитор має право, зокрема, здійснювати добір перевізників, агентів, інших третіх осіб, укладати з ними договори від свого імені.

Згідно з частиною 1 статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Наведене свідчить, що Експедитори згідно з договором і законом не були позбавлені права залучати інших осіб для виконання своїх договірних зобов`язань перед Замовником.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення.

Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №380/1221/20.

При цьому, суд враховує, що в подальшому митний орган з тими ж документами (ЦМР) завершив митне оформлення.

Відповідачем зазначено, що відповідно до вимог п. 4.7 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що всі Замовлення будуть або підтверджені або відмовлені якнайшвидше. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди.

Суд звертає увагу, що заявка на поставку товару є попереднім замовленням покупця, що не виступає товаросупровідним документом, не є документом із остаточною інформацією про товар, його кількість чи ціну. Тобто заявка на поставку партії товарів лише свідчить про майбутню угоду та поставку, відтак не містить відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, замовлення до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє особа. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.

Відповідач також зазначає, що відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що якість товару має відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди.

Суд зазначає, що згідно зі статтями 264 (ч. 2) та 335 (ч. 3) Митного кодексу України при здійсненні митного оформлення товарів разом з митною декларацією подаються лише рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених МКУ, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені статтями 257 (ч. 8) та 335 (ч. 3) МКУ, зазначаються у встановленому порядку в митній декларації. Таким чином, митним законодавством, у т. ч. главами 6-11 МКУ, врегульовано питання щодо необхідності надання під час декларування товарів тільки тих документів, що містять відомості, необхідні для митного оформлення.

Виходячи з викладеного, зауваження митниці про ненадання позивачем документів, що підтверджують якість оцінюваних товарів, разом з ЕМД суперечить положенням Митного кодексу, оскільки відповідачем не доведено, яким чином відомості, зазначені у сертифікаті якості товару, можуть вплинути на обчислення митної вартості товарів, що подаються до декларування.

Іншою причиною прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів стали недоліки у заповненні митних декларацій країни відправлення, зокрема, у зазначенні статистичної та фактурної вартості товару.

Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні ч.2 ст.53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до ч.6 ст.53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених ч.3 ст.53 МК України. Проте, в даному випадку митний орган не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. При цьому, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до Керівництва із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт, а також витрати на митне оформлення товару у країні відправлення.

З огляду на викладене, фактурна (митна) вартість може бути меншою за статистичну або може їй дорівнювати, оскільки до статистичної вартості входить фактурна вартість товару та витрати на транспортування.

Таким чином, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації, конвертованої в іншу валюту, ніж та, що визначена контрактом і у якій позивач здійснював оплату товару, у цьому разі обумовлена застосуванням курсу валют, а не заниженням ціни товару згідно з первинними документами, виданими продавцем.

Значення статистичної вартості є приблизним та теоретичним, а отже не може враховуватись митними органами України при визначенні фактурної вартості імпортованого товару. Тому аргументи відповідача щодо різниці вартості товару у експортній декларації та інвойсі є безпідставними.

Суд зазначає, що вказані відповідачем обставини жодним чином не підтверджують неможливості визнання задекларованої позивачем митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішень про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Також у рішенні про коригування митної вартості товару № UА209000/2024/400198/2 від 30.10.2024 зазначено, що згідно інформації, яка наведена у Заявці на перевезення вантажу від 25.10.2024 № ФВ16/08/24_02, встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось на підставі договору перевезення від 16.08.2024 № ФВ16/08/24_1, інформація про який також наведена у гр. 44 митної декларації (код 4301). Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що не дає можливості у повній мірі впевнитись у повноті нарахування витрат на перевезення товару.

Суд наголошує, що Митний кодекс України не містить чіткого переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат на ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Судом встановлено, що позивачем під час митного оформлення надано відповідачу заявку перевезення вантажу № ФВ25/10/24_02 від 25.10.2024. Вартість наданих транспортних послуг з перевезення вантажу до митного кордону України складала 40 000,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № ФВ25/10/24_02 від 29.10.2024 та довідкою про транспортні витрати ФВ25/10/24_02 від 29.10.2024. Згідно з пакувальним листом до рахунку-фактури № 1100179720/28.10.2024 від 28.10.2024 вага брутто становить 22172.425 кг.

Отже, у вказаному випадку Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

Подібна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №804/16553/14.

Відповідачем не доведено, що долучених до митних декларацій документів було недостатньо для встановлення вказаної складової митної вартості товару.

У рішенні про коригування митної вартості товару № UА209000/2024/400208/2 від 14.11.2024 відповідач зазначив, що рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 11.11.2024 № 324-006725 містить пункт витрат "експедиційна комісія на території України" (1000,00 грн). Однак, відповідні витрати щодо таких послуг поза територією України в рахунку відсутні, з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу. Таким чином, при розрахунку належних до сплати митних платежів не включено до митної вартості товару відповідну другу частину витрат щодо оплати транспортно-експедиційних послуг.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Тобто, до митної вартості підлягають включенню лише понесені витрати на транспортування товару до моменту його ввезення на митну територію України.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, декларант не зобов`язаний доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд приходить до висновку, що доводи відповідача про незазначення експедиційної комісії за межами України базуються лише на припущеннях відповідача, які не є нічим підтвердженими. Відносини експедиторів, вантажовідправників та вантажоодержувачів і порядок розрахунків між ними визначаються насамперед змістом договору на транспортно-експедиційне обслуговування. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, обов`язків та інших відносин, що не суперечить чинному законодавству.

Також у рішенні про коригування митної вартості товару №UА209000/2024/400215/2 від 25.11.2024 зазначено, що за власним бажанням декларантом додатково надано Price-list, в описі товарних позицій відсутні артикули (наведено загальний опис), що унеможливлює співставлення з інформацією наявною у комерційному інвойсі.

Суд зазначає, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. Крім цього, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Таким чином, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі №810/690/17, від 8 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19 та від 01 березня 2023 року у справі №420/18880/21.

Таким чином, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України, а подані декларантом до митного оформлення документи відповідали вимогам частини 2 статті 53 МК України.

При розгляді цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.12.2021 у справі № 200/6508/20-а, згідно з якою основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, шо декларант правильно визначив митну вартість.

Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.11.2021 у справі № 815/3976/16, в якій зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа № 21-591а15) та в подальшому відображена в інших постановах з цього питання вже Верховним Судом в складі Касаційного адміністративного суду, зокрема у справах №821/1617/17 від 14.08.2018, №815/6827/17 від 29.01.2019, №804/2256/16 від 12.11.2021, №1.380.2019.002016 від 04.11.2021 № 480/3558/19 від 17.11. 2021.

Суд встановив, що відповідач витребував у позивача документи, визначені частиною 3 статті 53 МК України, проте не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржувані рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів.

За позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Щодо обов`язковості чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14.08.2018 по справі №821/1617/17. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що також письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 по справі №815/1670/17.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, у них зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються укладеного контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400204/2 від 06.11.2024, № UА209000/2024/400208/2 від 14.11.2024, № UА209000/2024/400198/2 від 30.10.2024, № UА209000/2024/400214/2 від 25.11.2024 та №UА209000/2024/400215/2 від 25.11.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛПРОМБУД» (місцезнаходження: 81131, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Солонка, вул. Смерекова, 8; ЄДРПОУ: 43452479) до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400204/2 від 06.11.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400208/2 від 14.11.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400198/2 від 30.10.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення про Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400214/2 від 25.11.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/400215/2 від 25.11.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛПРОМБУД» (місцезнаходження: 81131, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Солонка, вул. Смерекова, 8; ЄДРПОУ: 43452479) за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 43971343) судовий збір на суму 2516 (дві тисячі п`ятсот шістнадцять) грн 54 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.