Ухвала суду № 126030483, 21.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 березня 2025 року № 320/13355/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське» про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області за № 507 від 30 липня 2024 року «Про встановлення відкоригованих тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються ТОВ «Петропавлівське»:

- тариф в розмірі 23,34 грн. з ПДВ за 1 метр кубічний на послугу з централізованого водопостачання в с. Петропавлівська Борщагівка;

- тариф в розмірі 24,30 грн. з ПДВ за 1 метр кубічний на послугу з централізованого водовідведення в с. Петропавлівська Борщагівка.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в останній заявлено клопотання про забезпечення доказів, яке обґрунтоване наявністю підстав, що третя особа - ТОВ «Петропавлівське» не надає відповіді на запити, а також на ухвали та рішення судів, у зв`язку з чим позивач припускає, що засоби доказування можуть бути втрачені та подання відповідних доказів стане згодом неможливим.

Так, позивач у позовній заяві, посилаючись на статті 114-116 КАС України, просить суд забезпечити докази, наявні у ТОВ «Петропавлівське» та від Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Забезпечення доказів позивачка просить здійснити у наступний спосіб, зокрема, постановити ухвалу відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за місцем знаходження та направити до Вишневського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області, за адресою: 08132, вул. Л. Українки, 86, м. Вишневе, Бучанського району Київської області.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Згідно ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти;

4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;

6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

З аналізу вище викладених норм вбачається, що заява про забезпечення доказів подається в письмовій формі окремим документом.

Водночас, відповідно до 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Так, заявник, ОСОБА_1 , за допомогою системи «Електронний суд» з використанням кваліфікованого електронного підпису звернулась до суду з позовною заявою. Разом з тим, заява про забезпечення доказів подана позивачем шляхом заповнення цього ж шаблону позовної заяви, без використання окремого шаблону, передбаченого системою «Електронний суд» для заяв про забезпечення доказів.

Отже, заява позивачки подана через систему «Електронний суд», не відповідає вимогам приписів ст. 116 КАС України.

Також, в порушення вимог ст. 115 КАС України, позивачкою в заяві не було зазначено спосіб забезпечення доказів.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів, крім іншого, зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника, суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.

Як вбачається з поданої заяви про забезпечення доказів, ОСОБА_1 , в порушення вимог ст.114, 116 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначила обставин, що дають підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Обставини, які, на думку заявника, вказують на наявність ризику втрати цих документів, полягають у тому, що вона тривалий час не може отримати копії окремих документів, які можуть містити інформацію що стосується предмета спору в цій справі, а не того, що такі документи у майбутньому не вдасться отримати взагалі.

Попри посилання заявниці, що ТОВ «Петропавлівське» ухиляється від надання інформації у відповідь на запит, ці обставини не свідчать про необхідність забезпечення доказів в порядку статті 114 КАС України.

Подана ОСОБА_1 заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання позивач, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим. В свою чергу у суду відсутні підстави вважати, що вказані у заяві про забезпечення доказів документи можуть бути втраченими або прихованими.

Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам, визначеним статтею 116 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, зважаючи на невідповідність заяви встановленим законом вимогам щодо її форми, не зазначення у заяві про забезпечення доказів способу забезпечення доказів та обґрунтування необхідності їх забезпечення, а також обставин, для доказування яких вони необхідні, у суду наявні підстави для висновку про не відповідність такої заяви вимогам статті 116 КАС України, що має наслідком залишення її без руху.

Невиконання вимог ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів без руху у встановлений судом строк за визначенням, наведеним у пункті 1 частини 4 стаття 169 КАС України є підставою для повернення такої заяви.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів - залишити без руху.

Надати заявниці 2 - денний строк для усунення недоліків заяви про забезпечення доказів з дня вручення їй копії ухвали про залишення заяви без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява про забезпечення доказів буде повернута заявнику.

Копію ухвали надіслати особі, яка звернулась із заявою про забезпечення доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Діска А.Б.