Ухвала суду № 126028640, 20.03.2025, Франківський районний суд м. Львова

465/5866/24

1-кп/465/637/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Львові клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою

в с т а н о в и в :

У Франківському районному суді м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024140110000563від 04.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою суду від 20.03.2025 відновлено судове провадження у даному кримінальному провадженні та призначено судовий розгляд.

20.03.2025 прокурор Львівської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониЗахідного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовим клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, покликаючись на те, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407КК України повністю доведена доказами. Натомість обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово не з`являвся в судові засідання, про поважність причин неявки не повідомляв та ухилявся від суду. Тому враховуючи дані обставини, систематичну неявку обвинуваченого до суду, є всі підстави вважати, що такий може продовжувати переховуватись від суду.

З урахуванням наведеного ризику та даних про особу обвинуваченого, просить обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу виглядітримання підвартоютерміном на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого є неможливими.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про обрання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходуу виглядітриманні підвартоюстроком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаному ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого є неможливими. Просить клопотання задоволити.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просять застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, оскільки стан здоров`я обвинуваченого є незадовільний, він хворіє та був поранений під час війни.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали справи та подане клопотання, в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою (ч.8 ст.176 КПК України)

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст.29Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

Також, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від25квітня 2003року №4«Про практикузастосування судамизапобіжного заходуу видівзяття підварту тапродовження строківтримання підвартою настадіях дізнанняі досудовогослідства» запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника обвинуваченого, суд дійшов висновку про доведеність прокурором у клопотанні обставин, зазначених у п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою. При цьому, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення в якому він обвинувачуються, покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, враховує особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, без соціальних зв`язків, розлучений, не працює та те, що він ухилявся від явки до суду, був ухвалою суду від 14.03.2025 оголошений у в розшук, тому суд приходить до висновку, що обставини кримінального провадження дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може надалі переховуватись від суду і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об`єктивної істини в даному кримінальному провадженні.

Відтак, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності даного ризику, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд на теперішній час не встановив.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що було розшукано обвинуваченого до постановленої ухвали суду від 14.03.2025, судом було встановлено доведеність прокурором доказами обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність ризику, передбаченогоп. 1 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, оскільки його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувальних актів обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442-1Кримінального кодексу України.

В силу ч.ч.4,5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього і визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

У рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З оглядуна викладеневище,суд враховуєособу обвинуваченого,його майновийстан,наявність соціальних зв`язків обвинуваченого, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слід визначити розмір застави у кримінальному провадженні обвинуваченому, яка з урахуванням вимог п.2 ч.5 ст.182КПК України буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього КПК України обов`язків, зокрема 50розмірів прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб.

На підставі абз.2 ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки обвинуваченому ОСОБА_4 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 331, 372, 376 КПК України

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцю м.Львова,громадянину України,зареєстрованому тапроживаючому заадресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 травня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №ІBAN: №ІBAN: UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на два місяці з моменту внесення такої:

1. прибуватидосудуіз встановленоюнимперіодичністю;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3. повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, суд матиме право не визначати розмір застави.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та направити до державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду в частині запобіжного заходу, протягом 5 (п`ять) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 21 березня 2025 року об 12:45 годин.

Суддя ОСОБА_1